Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќ≥мецька класична ф≥лософ≥€. ћарксизм




Ќ≥мецька класична ф≥лософ≥€ к≥нц€ XVIII Ч першоњ половини XIX ст. Ч пер≥од формуванн€ нового стилю ф≥лософського мисленн€, €ке грунтувалос€ на метод≥ Ђрозумногої теоретичного вир≥шенн€ ф≥лософських проблем

 

√оловн≥ напр€ми

ќбТЇктивний ≥деал≥зм —убТЇктивний ≥деал≥зм ћатер≥ал≥зм

ѕредставники
≤мануњл  ант (1724Ч 1804 рр.) •еорг √еіель (1770Ч 1831 рр.) ‘р≥др≥х Ўелл≥ні (1775Ч 1854 рр.) …оганн ‘≥хте (1762Ч 1814 рр.) Ћюдвиі ‘ейЇрбах (1804Ч 1872 рр.)
ќсновн≥ риси

 


√оловну увагу зосереджено на досл≥дженн≥ су тност≥ людського ≥снуванн€
ќсобливу увагу прид≥лено проблем≥ розвитку €к саморозвитку
«начно збагачено лог≥ко-теоретичний апарат ф≥лософ≥њ
–озгл€нуто ≥стор≥ю €к ц≥л≥сний процес
¬≥дкрито багато видатних ф≥лософ≥в, €к≥ стали фундаторами сучасноњ св≥товоњ ф≥лософ≥њ

 

√ќЋќ¬Ќ≤  ј“≈√ќ–≤ѓ “ј ѕќЌя““я ƒќ “≈ћ»
јнтином≥€ (в≥д грец. Ђпротиї ≥ Ђзаконї) Ч поЇднанн€ суперечливих тверджень про предмет, кожне з €ких визнаЇтьс€ лог≥чно доведеним у ц≥й систем≥
јнтрополог≥зм ф≥лософська концепц≥€, зг≥дно 3 €кою пон€тт€ людини Ї основ≠ною св≥тогл€дною категор≥Їю та завд€ки €к≥й розробл€Їтьс€ сис≠тема у€влень про бутт€, природу, сусп≥льство, культуру, ≥стину, добро, доброчинн≥сть, обов'€зок ≥ свободу
јпостер≥ор≥ (в≥д лат. а posteriori Ч Ђз наступногої) Ч означаЇ знанн€, добу≠те з досв≥ду, тобто знанн€, що Ї результатом досв≥ду
јпр≥ор≥ (в≥д лат. а priori Ч Ђз попередньогої) Ч знанн€, що передуЇ досв≥≠ду, незалежне в≥д нього, ≥з самого початку присутнЇ у св≥домост≥
¬≥дчуженн€ ф≥лософсько-соц≥олог≥чна категор≥€, що в≥дбиваЇ сусп≥льний процес, у межах €кого проходить перетворенн€ результат≥в ≥ продукт≥в д≥€льност≥ людей у незалежну в≥д них силу, €ка стаЇ над людьми й пригн≥чуЇ њх
ƒ≥алектика визнана в сучасн≥й ф≥лософ≥њ теор≥€ розвитку об'Їктивноњ д≥й≠сност≥ та заснований на н≥й ф≥лософський метод. ƒ≥алектика €к теор≥€ в≥ддзеркалюЇ розвиток матер≥њ, духу, св≥домост≥, п≥знанн€ й ≥нших аспект≥в д≥йсност≥
«н€тт€ одна з центральних категор≥й ф≥лософ≥њ •. √егел€, €ка означаЇ одночасне знищенн€ та збереженн€ чогось. ÷€ категор≥€ слугуЇ по€сненню зв'€зк≥в м≥ж певними р≥вн€ми розвитку
≤ррац≥онал≥зм ф≥лософський напр€м, €кий на основ≥ критичного переосмис≠ленн€ рац≥онального способу п≥знанн€ протиставл€Ї йому та об≠стоюЇ дом≥нуюче значенн€ ≥нтуњц≥њ, в≥ри тощо
 атегоричний ≥м≠ператив основне пон€тт€ етики ≤.  анта дл€ позначенн€ морального на≠казу (припису), €кий Ї безумовним дл€ виконанн€ вс≥ма людьми
Ќоумен ф≥лософське пон€тт€, €ке в давньогрецьк≥й та середньов≥чн≥й ≥деал≥стичн≥й ф≥лософ≥њ означаЇ те, що ос€гаЇтьс€ розумом, на противагу даному в чутт€х (феномену). ” ф≥лософ≥њ ≤.  анта це пон€тт€ в≥ддзеркалюЇ недос€жну дл€ людського досв≥ду об'Їк≠тивну реальн≥сть, синон≥мом €кого Ї пон€тт€ Ђр≥ч у соб≥ї
ѕрактика ф≥лософська категор≥€, що використовуЇтьс€ дл€ позначенн€ ма≠тер≥альноњ, чуттЇво-предметноњ ц≥лепокладальноњ д≥€льност≥ лю≠дини, що маЇ своњм зм≥стом освоЇнн€ природних, соц≥альних об'Їкт≥в. ” матер≥ал≥стичн≥й ф≥лософ≥њ практика Ї основою, ру≠ш≥йною силою розвитку людського сусп≥льства та п≥знанн€
–≥ч у соб≥ ф≥лософський терм≥н, що означаЇ внутр≥шню сутн≥сть предмета, €ка н≥коли не буде п≥знана розумом; це те, що ≥снуЇ саме по соб≥ незалежно в≥д людськоњ практики та п≥знанн€
–≥ч дл€ нас ф≥лософський терм≥н, що означаЇ внутр≥шню сутн≥сть предмета, €ка розкриваЇтьс€ людин≥ в њњ практичн≥й та п≥знавальн≥й д≥€льност≥
“рансценден≠тальний пон€тт€ ф≥лософ≥њ ≤.  анта, €ке означаЇ Ч той, що зумовлюЇ мо≠жлив≥сть п≥знанн€
“рансцендентний пон€тт€ ф≥лософ≥њ ≤.  анта, €ке означаЇ Ч той, що лежить за ме≠жами св≥домост≥ та п≥знанн€
‘еномен ф≥лософське пон€тт€, €ке означаЇ €вище, що ос€гаЇтьс€ за допо≠могою чуттЇвого досв≥ду, але не даЇ ≥стинного знанн€ про д≥йс≠н≥сть, бо Ї лише суб'Їктивним образом об'Їктивного св≥ту




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 430 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2093 - | 1900 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.