Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€ —тародавнього —ходу: ≤нд≥€,  итай




‘≤Ћќ—ќ‘≤я —“ј–ќƒј¬Ќ№ќѓ ≤Ќƒ≤ѓ
ќсновн≥ етапи розвитку ф≥лософ≥њ в —тародавн≥й ≤нд≥њ

 

 

 

¬едичний пер≥од (приблизно VIЧV ст. до н. е.Ч IIIЧII ст. до н. Ї.) ѕершоджерела: рсл≥г≥йно-ф≥лософськ≥ трактати Ђ¬едиї (знанн€) ≈п≥чний етап (VIЧII ст. до н. е.) √оловн≥ першоджерела: епоси Ђћахабхаратаї та Ђ–ама€наї ≈ра сутр (II ст. до н. е.Ч VII ст. н. е.) ѕершоджерела: коротк≥ ф≥лософськ≥ трактати Ђсутриї, що анал≥зують окрем≥ ф≥лософськ≥ проблеми  
   
       
—кладов≥ ¬ед   Ќеортодоксальн≥ ф≥лософськ≥ системи ќртодоксальн≥ ф≥лософськ≥ системи  
   
Ђ—в€ти письмої Ч рел≥-г≥йн≥ г≥мни Ђ—амх≥тиї Ѕуддизм —анкх'€  
…ога  
“рактуванн€ рел≥г≥йн≥ Ч ЂЅрахманиї, написан≥ брахманами ƒжайн≥зм  
Ќь€€  
 ниги л≥сових сам≥тни≠ми Ђјрань€киї „арвака-лока€та ¬айшешика  
¬еданта  
‘≥лософськ≥ коментар≥ ƒо ¬ед Ђ”пан≥шадиї    
ћ≥манса  
           
Ќазви ¬ед, ўо д≥йшли до нас

 

 

 


 

–≥гведа
—амаведа
яджурведа
јтхарваведа

 

 

√0Ћќ¬≈Ќ  ј“≈√ќ–≤ѓ “ј ѕќЌя““я ƒќ “≈ћ»
јтман одне з головних пон€ть рел≥г≥йно-м≥фолог≥чноњ системи ≥ндуњзму ” ведичн≥й л≥тератур≥ (”пан≥шадах) означаЇ суб'Їктивну психолог≥ч≠ну першооснову бутт€, душу (€к в ≥ндив≥дуальному, так ≥ ун≥версаль≠ному значенн≥)
јх≥мса рел≥г≥йно-етичшш принцип (обов'€зок) Ч незапод≥€нн€ зла живим ≥стотам, характерне дл€ ≥ндуњзму, буддизму, джайн≥зму
Ѕрахма в ≥ндуњзм≥ одна з ос≥б, €ка становить пор€д з ¬≥шну та Ўивою боже≠ственну тр≥йцю (“римурт≥)
Ѕрахман санскритське слово, €ке маЇ два значенн€: 1) представник вищоњ вар-ни та касти в ≤нд≥њ; 2) у рел≥г≥йно-ф≥лософському вченн≥ ¬еданти Ч безособова духовна першопричина, €ка все створюЇ, збер≥гаЇ й по≠вертаЇ знову до самоњ себе
Ѕудда (в≥д санскрит, Ђпросв≥тленийї Ч той, €кий отримав остаточну муд≠р≥сть св≥ту). ” буддизм≥ Ч ≥стота, котра дос€гла в процес≥ багатьох перероджень абсолютноњ досконалост≥ й здатност≥ навчити цьому ≥нших з метою отриманн€ ними спас≥нн€ (Ђвеликого зв≥льненн€ї)
¬еди (в≥д санскрит, Ђсв€щенне знанн€ї) Ч св€щенн≥ рел≥г≥йно-ф≥лософськ≥ тексти, що писалис€ впродовж багатьох стол≥ть (II Ч початок ≤ тис. до н.е.), складаютьс€ з чотирьох зб≥рник≥в (–≥гведа, —амаведа, яджурведа, јтхарваведа).
ƒхарма (в≥д санскрит. Ч Ђзаконї, Ђрел≥г≥€ї, Ђобов'€зокї) Ч одне з найваж≠лив≥ших пон€ть ≥ндуњстськоњ та буддистськоњ ф≥лософ≥њ. ¬ ≥ндуњзм≥ дхарма Ч це ≥стинна реальн≥сть, основа св≥ту, онтолог≥чна першо≠причина бутт€. ” буддизм≥ Ч це найменш≥ непод≥льн≥ духовн≥ час≠тинки, з €ких складаЇтьс€ пот≥к ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥
  (в≥д санскрит. Ч Ђд≥€ї, Ђобов'€зокї, Ђд≥€льн≥стьї). ” рел≥г≥йно-ф≥ло≠софських системах —тародавньоњ ≤нд≥њ Ч певна визначен≥сть напе≠ред людського житт€ (дол≥), мета €коњ Ч провести людину через випробовуванн€, щоб вона шл€хом самовдосконаленн€ дос€гла найвищоњ мети морального розвитку Ч мокш≥
ћай€ ф≥лософська категор≥€ в ≥ндуњзм≥ та буддизм≥, €ка в≥ддзеркалюЇ причину ≥люзорност≥ св≥ту, особлива сила Ѕога, за допомогою €коњ в≥чний, безк≥≠нечний брахман Ї багатогранним ≥ зм≥нним, тобто причиною, €ка даЇ змогу побачити одиничне в загальному й загальне в одиничному
ћанас душа людини, €ка виникаЇ в процес≥ ≥ндив≥дуального житт€. ћанас перебуваЇ в процес≥ пост≥йного еволюц≥йного розвитку, його харак≠теристики залежать в≥д результат≥в д≥€льност≥ людини
ћокша найвищий моральний р≥вень досконалост≥, п≥сл€ дос€гненн€ €кого призупин€Їтьс€ еволюц≥€ душ≥ (припин€Їтьс€ вплив на нењ карми)
Ќ≥рвана (в≥д санскрит. Ч Ђзгасанн€ї) Ч центральне пон€тт€ рел≥г≥йноњ ф≥≠лософ≥њ буддизму та джайн≥зму, означаЇ повне зв≥льненн€ людськоњ душ≥ в≥д безперервного потоку перевт≥лень, страждань (сансари) та злитт€ з духовною першоосновою св≥ту
—ансара у рел≥г≥йно-ф≥лософських системах —тародавньоњ ≤нд≥њ Ч у€вленн€ про плинн≥сть усього живого, процес переходу одн≥Їњ т≥лесноњ обо≠лонки в ≥ншу, ланцюг страждань у земному житт≥, кругооб≥г наро≠дженн€ та смерт≥, трансм≥грац≥€ душ≥ (метемпсихозе).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 472 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2051 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.