Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–екомендован≥ теми есењв, допов≥дей, реферат≥в, наукових роб≥т. 1. ѕроблема ≥стини в теор≥њ п≥знанн€ некласичноњ ф≥лософ≥њ




1. ѕроблема ≥стини в теор≥њ п≥знанн€ некласичноњ ф≥лософ≥њ.

2. ѕроблема п≥знаваност≥ св≥ту. √носеолог≥чний оптим≥зм та рел€тив≥зм.

3. ѕроблема критер≥ю ≥стини в сучасн≥й ф≥лософ≥њ.

4. ѕ≥знанн€ та розум≥нн€ в сучасн≥й ф≥лософ≥њ.

5. ѕроблема св≥домост≥ в ф≥лософ≥њ.

6. ¬≥дображенн€ та творч≥сть в п≥знанн≥.

“ема 11. Ѕутт€ та онтолог≥€. ‘≥лософське тлумаченн€ феномену св≥домост≥

ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€

1. ѕ≥дходи до розум≥нн€ бутт€, структури та сутност≥ бутт€ в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ (проблема субстанц≥њ):

а) елементи структури та њх взаЇмов≥дношенн€.

2. ѕроблема бутт€ в Ќов≥тн≥й ф≥лософ≥њ:

а) погл€д на структуру бутт€ та њњ елементи в марксизм≥ та реал≥зм≥ Ќ. √артмана;

б) екзистенц≥альна онтолог≥€ (ћ. √айдеііер);

в) м≥сце людини в еволюц≥њ ¬сесв≥ту: онтолог≥чн≥ ≥дењ ¬.¬ернадського та концепц≥€ ѕ. “ей€ра де Ўардена.

3. —в≥дом≥сть €к в≥дображенн€ ≥ творч≥сть:

а) трактуванн€ природи та сутност≥ св≥домост≥ в матер≥ал≥зм≥ та прагматизм≥.

 лючов≥ пон€тт€

ќнтолог≥€, бутт€, сутн≥сть бутт€, субстанц≥€, структура бутт€, натурал≥зм (матер≥ал≥зм), сп≥ритуал≥зм (≥деал≥зм), дуал≥зм, паралел≥стичний мон≥зм, смисл бутт€, бутт€ЦуЦсв≥т≥, тутЦбутт€ (бутт€Цось), ноосфера, в≥дображенн€, самосв≥дом≥сть, сутн≥сть св≥домост≥, знанн€.

 

ѕершоджерела

 

1. ¬ернадський ¬.». ‘илософские мысли натуралиста. Ц ћ., 1988.

2. √усерль ≈. ƒекартов≥ розм≥рковуванн€ // √енеза: ф≥лософськ≥ студ≥њ. Ц  ., 1998. Ц —. 79Ц96. ≈нгельс ‘. ƒ≥алектика природи. Ц  ., 1977.

3. ћ≥д ƒж. ƒух, сам≥сть ≥ сусп≥льство. « точки зору соц≥ального б≥хев≥ориста. Ц  ., 2000.

4. —артр ∆.-ѕ. Ѕутт€ ≥ н≥що. Ц  ., 2001.

5. “ей€р де Ўарден ѕ. ‘еномен человека. ѕреджизнь, жизнь, мысль, сверхжизнь. Ц ћ., 1987.

6. ’айдеггер ћ. ¬рем€ и бытие. Ц ћ., 1993.

Ћ≥тература дл€ самост≥йного опрацюванн€

 

1.  ульчицький ќ. ќснови ф≥лософ≥њ ≥ ф≥лософ≥чних наук. Ц ћюнхен Ц Ћьв≥в, 1995. Ц –озд. 7. Ц —. 100-112.

2. ѕредмет ≥ проблематика ф≥лософ≥њ: Ќавчальний пос≥бник / «а заг. ред. ћ. ј. —кринника, «. ≈. —кринник Ц Ћьв≥в, 2001.

3. ‘≥лософ≥€: мислител≥, ≥дењ, концепц≥њ: ѕ≥дручник / ¬. √.  ремень, ¬. ¬. ≤льњн. Ц  ., 2005.

4. ярошовець ¬. ≤. ≤стор≥€ ф≥лософ≥њ: в≥д структурал≥зму до постмодерн≥зму. ѕ≥дручник. Ц  ., 2008.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ’то Ї представниками сп≥ритуал≥стичного й матер≥ал≥стичного мон≥зму.

2. ќбірунтуйте або спростуйте таке твердженн€: онтолог≥€ марксизму Ї пантењстичною.

3. Ќав≥що марксизм вводить пон€тт€ Ђформи руху матер≥њї та ск≥льки њх? Ќазв≥ть.

4. яким Ї зм≥ст пон€тт€ духовного та ≥деального?

5. ўо Ї джерелом розвитку в христи€нсько-еволюц≥йн≥й онтолог≥њ ѕ. “ей€ра де Ўардена.

 

“естов≥ завданн€

1. ƒо онтолог≥чних концепц≥й ’’ ст. належать:

а) христи€нсько-еволюц≥он≥стська концепц≥€ ѕ. “ей€ра де Ўардена;

б) персонал≥стська концепц≥€ ≈. ћуньЇ;

в) екзистенц≥ал≥стська концепц≥€ ћ. √айдеііера;

г) неореал≥стична концепц≥€ Ќ. √артмана;

і) ≥нструментал≥стська концепц≥€ ƒж. ƒьюњ.

2.  оло питань некласичноњ онтолог≥њ включаЇ:

а) що Ї св≥т, €ка його основа?

б) структура бутт€;

в) питанн€ сутност≥ бутт€;

г) питанн€ матер≥альноњ Їдност≥ св≥ту;

і) що Ї центральним елементом в структур≥ бутт€?

д) питанн€ смислу бутт€.

3. ” матер≥ал≥зм≥ способом бутт€ матер≥њ Ї:


а) прост≥р;

б) час;

в) в≥дображенн€;

г) рух;

і) прот€жн≥сть.


4. ” некласичн≥й онтолог≥њ Ќ. √артмана пон€тт€ Ђ≥деальнеї та Ђдуховнеї:

а) тотожн≥ за зм≥стом;

б) ≥деальне Ї про€в духовного;

в) духовне належить до сфери трансцендентного, ≥деальне Ц це спос≥б ≥снуванн€ реального;

г) ≥деальне Ц це в≥дм≥нний в≥д духовного спос≥б бутт€ ≥ належить до сфери трансцендентного, тод≥ €к духовне Ї формою ≥снуванн€ реальност≥.

 

5. «м≥ст пон€ть Ђсутн≥сть бутт€ї ≥ Ђсмисл бутт€ї:

а) тотожн≥;

б) питанн€ сутност≥ бутт€ Ї ф≥лософським питанн€м, а смисл бутт€ Ц питанн€м есхатолог≥њ (рел≥г≥йного вченн€ про к≥нцеву долю людства);

в) питанн€ сутност≥ бутт€ Ї питанн€м його субстанц≥њ, а смисл бутт€ виражаЇ м≥сце ≥ призначенн€ людини в св≥т≥.

6. як≥ з названих нижче нов≥тн≥х ф≥лософських теч≥й звертаютьс€ до по€сненн€ природи св≥домост≥:

а) позитив≥зм;

б) марксизм;

в) феноменолог≥€;

г) психоанал≥з.

7. ¬≥дображенн€ Ц це:

а) властив≥сть людськоњ св≥домост≥;

б) ор≥Їнтац≥йна функц≥€ тварини та людини в навколишньому середовищ≥;

в) властив≥сть речей матер≥ального св≥ту, що ви€вл€Їтьс€ при њх взаЇмод≥њ;

г) властив≥сть, що специф≥чно виражена через взаЇмод≥ю €к неорган≥чних, так ≥ живих систем.

8. яка ф≥лософ≥€ трактуЇ св≥дом≥сть €к найвищу форму в≥дображенн€?

а) неореал≥стична ф≥лософ≥€ Ќ. √артмана;

б) прагматистсько-б≥гев≥ористська концепц≥€ ƒж. ћ≥да;

в) марксистська ф≥лософ≥€;

г) екзистенц≥альна ф≥лософ≥€ ћ. √айдеііера.

–обота з≥ словником

¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

ѕон€тт€ «м≥ст пон€тт€
1. Ѕутт€ а) ƒл€ класичноњ онтолог≥њ Ц це субстанц≥њ св≥ту, некласична онтолог≥€ ставить питанн€ не сутност≥ бутт€, а питанн€ смислу бутт€.
2. —труктура бутт€ б) пон€тт€ екзистенц≥альноњ онтолог≥њ ћ. √айдеіера, €ке означаЇ ≥снуванн€ сп≥вв≥днесене з≥ зручн≥стю. ѕосутньо це ерзац ≥снуванн€, несправжнЇ ≥снуванн€.
3. —утн≥сть бутт€ в) центральне пон€тт€ онтолог≥њ. ” ф≥лософ≥њ склалис€ так≥ основн≥ його розум≥нн€: 1) €к св≥т у взаЇмозвТ€зках речей ≥ €вищ д≥йсност≥; б) €к усе ≥снуюче; в) ототожненн€ бутт€ ≥ субстанц≥њ.
4. «ручн≥сть г) важливе пон€тт€ екзистенц≥альноњ онтолог≥њ ћ. √айдеіера, €ке вказуЇ, що через значущ≥сть речей, €вищ св≥ту людина торкаЇтьс€ смислу ≥снуванн€ €к Ђбутт€ЦуЦсв≥т≥ї.
5. ЂЅутт€ЦуЦсв≥т≥ї і)  ласична онтолог≥€ розр≥зн€ла в структур≥ бутт€ дв≥ складов≥ Ц матер≥альн≥сть (т≥лесн≥сть) ≥ духовн≥сть (€ку розум≥ла €к св≥дом≥сть, мисленн€). Ќекласична онтолог≥€ (Ќ. √артман) в≥дкидаЇ спрощене розум≥нн€ структури ≥ пропонуЇ б≥льш складну структуру, €ка включаЇ два основн≥ шари: реальн≥сть та ≥деальн≥сть. –еальн≥сть в свою чергу м≥стить: матер≥альн≥сть, орган≥чн≥сть, псих≥чн≥сть, духовн≥сть.
6. Ђ“ут-бутт€ї д) вих≥дне пон€тт€ онтолог≥њ ћ. √айдеіера, воно вказуЇ на щомиттЇву включен≥сть людини в св≥т.

“ворч≥ завданн€

 

1. як≥ питанн€ складають суть некласичноњ онтолог≥њ?

2. яка р≥зниц€ м≥ж сп≥ритуал≥стичною та матер≥ал≥стичною онтолог≥€ми?

3. ўо розум≥Ї натурал≥стичний п≥дх≥д в онтолог≥њ п≥д субстанц≥Їю?

4. яка р≥зниц€ м≥ж соц≥альним бутт€м ≥ бутт€м взагал≥? ѕо€сн≥ть.

5. „и тотожн≥ за зм≥стом пон€тт€ Ђ≥деальнеї та Ђдуховнеї в онтолог≥њ Ќ.√артмана?

6. ўо сп≥льного м≥ж онтолог≥чною концепц≥Їю ѕ. “ей€ра де Ўардена та ¬. ¬ернадського?

7. який зм≥ст пон€ть Ђсутн≥сть бутт€ї ≥ Ђсмисл бутт€ї?

8. ” €кий спос≥б поЇднуютьс€ м≥ж собою пон€тт€ Ђзнанн€ї ≥ Ђсв≥дом≥стьї?

9. яка р≥зниц€ м≥ж чуттЇвим образом предмета в людини та в тварини?

10. „и мисл€ть тварини? якщо так, то чим це мисленн€ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д мисленн€ людини?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 420 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2095 - | 1922 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.