Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–екомендован≥ теми есењв, допов≥дей, реферат≥в, наукових роб≥т. 1. ‘≥лософське розум≥нн€ бутт€ та його багатоман≥тних форм




1. ‘≥лософське розум≥нн€ бутт€ та його багатоман≥тних форм.

2. ќнтолог≥чн≥ проблеми в нов≥тн≥й ф≥лософ≥њ.

3. ѕроблема бутт€ в ≥сторико-ф≥лософському аспект≥.

4. —труктура бутт€ та м≥сце в н≥й людини в некласичн≥й ф≥лософ≥њ.

5. ѕрирода та зм≥ст св≥домост≥ людини у ф≥лософ≥њ марксизму та ƒж. ћ≥да.

 

“ема 12. ѕроблема людини уф≥лософ≥њ

ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€

1. ‘≥лософ≥€ про бутт€ людини в св≥т≥: рац≥онал≥стична та ≥ррац≥онал≥стична традиц≥€.

2. —убстанц≥йне розум≥нн€ людини:

а) субстанц≥йно-соц≥альна концепц≥€ (марксизм, екзистенц≥ал≥зм);

б) натурал≥стична ≥нтерпретац≥€ людини (б≥гев≥оризм, соц≥об≥олог≥€);

в) п≥дх≥д класичного та некласичного психоанал≥зу до проблеми людини.

3. ‘ункц≥йональне розум≥нн€ людини ф≥лософською антрополог≥Їю (ћ. Ўелер, ј. •елен).

 

 лючов≥ пон€тт€

‘≥лософська антрополог≥€, природа людини, сутн≥сть людини,≥ндив≥д, особа, особист≥сть, ≥ндив≥дуальн≥сть, природа людини, сутн≥сть людини, соц≥ально-субстанц≥йна концепц≥€, природно-субстанц≥йна концепц≥€, функц≥ональний п≥дх≥д.

ѕершоджерела

1. Ѕерн Ё. »гры, в которые играют люди. ѕсихологи€ человеческих взаимоотношений. Ћюди, которые играют в игры. ѕсихологи€ человеческой судьбы. Ц ћ., 1988.

2.  амю ј. Ѕунт≥вна людина // “вори: ” 2-х т. Ц  ., 1997.

3. –≥кер ѕ. —ам €к ≥нший. Ц  ., 2001.

4. —артр ∆-ѕ. Ёкзистенциализм Ц это гуманизм // —умерки богов. Ц ћ., 1991.

5. ‘ройд «. “лумаченн€ сновид≥нь. Ц  ., 2001.

6. ‘ромм Ё. Ѕегство от свободы. Ц ћинск, 2003.

7. Ўелер ћ. —утн≥сть моральноњ особистост≥ // —учасна заруб≥жна ф≥лософ≥€. “еч≥њ ≥ напр€мки. Ц  ., 1996.

 

Ћ≥тература дл€ самост≥йного опрацюванн€

1. ƒосв≥д людськоњ особи. Ќариси з ф≥лософськоњ антрополог≥њ. Ц Ћьв≥в, 2000.

2. Ќестеренко ¬. √. ¬ступ до ф≥лософ≥њ: онтолог≥€ людини. Ц  ., 1995.

3. ѕредмет ≥ проблематика ф≥лософ≥њ: Ќавчальний пос≥бник / «а заг. ред. ћ. ј. —кринника, «. ≈. —кринник Ц Ћьв≥в, 2001.

4. ѕроблема людини в украњнськ≥й ф≥лософ≥њ ’V≤Ц’V≤≤≤ ст. / ¬≥дп. ред. ћ. ¬.  ашуба. Ц Ћьв≥в, 1998.

5. ‘≥лософ≥€: мислител≥, ≥дењ, концепц≥њ: ѕ≥дручник / ¬. √.  ремень, ¬. ¬. ≤льњн. Ц  ., 2005.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

 

1. ” чому пол€гаЇ специф≥ка ф≥лософського розум≥нн€ сутност≥ та ≥снуванн€ людини?

2. ўо Ї сутн≥стю людини, зг≥дно з концепц≥Їю «. ‘ройда?

3. яка сутн≥сть людини за марксистською ф≥лософ≥Їю?

4. ўо означаЇ пон€тт€ Ђнадлюдинаї. ’то ≥ з €кою метою його застосовуЇ?

5. ўо розум≥Ї п≥д пон€тт€м Ђдухї ћ. Ўелер ≥ €ке значенн€ маЇ це пон€тт€ дл€ розум≥нн€ сутност≥ людини?

 

“естов≥ завданн€

 

1. —пециф≥ка ф≥лософського п≥дходу до людини пол€гаЇ в тому, щоб:

а) досл≥дити людину €к в≥дносно ст≥йкий орган≥зм разом з умовами його ≥снуванн€;

б) досл≥дити людину €к субТЇкта ≥сторичного процесу;

в) зТ€сувати природу та сутн≥сть людини, а також њњ м≥сце в св≥т≥.

2. —утн≥сть людини зумовлена (вкаж≥ть правильн≥ в≥дпов≥д≥):

а) б≥олог≥чними чинниками;

б) соц≥альними чинниками;

в) псих≥чними чинниками;

г) б≥олог≥чними, псих≥чними та соц≥альними чинниками.

3. ЂЋюдина сама конструюЇ свою соц≥альну сутн≥стьї. ÷ей п≥дх≥д до сутност≥ людини обстоюЇ:

а) екзистенц≥ал≥зм;

б) марксизм;

в) прагматизм.

4. “еза ЂЌаука про людину Ї продовженн€м науки про природуї виражаЇ позиц≥ю:


а) позитив≥зму;

б) марксизму;

в) б≥хев≥оризму;

г) екзистенц≥ал≥зму.


5. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

ј. ћарксизм а) Ћюдина Ї те, що вона вибираЇ
Ѕ. Ќеоб≥гев≥оризм б) ¬иб≥р, нам≥ри, мета Ц це ф≥кц≥€. Ћюдина д≥Ї на основ≥ набору репертуар≥в повед≥нки, що зм≥нюютьс€ залежно в≥д ситуац≥њ
¬. ≈кзистенц≥ал≥зм в) —утн≥сть людини визначена пан≥вним способом виробництва матер≥альних благ

 

6. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть. ≤стотн≥сть людини:

ј. —оц≥альна а) марксизм
Ѕ. ѕриродна б) б≥гев≥оризм
¬. ѕриродно-соц≥альна в) психоанал≥з

 

7. ‘ундатор ф≥лософського напр€му Дф≥лософськоњ антрополог≥њФ ћ. Ўелер стверджуЇ, що особлив≥стю ≥снуванн€ людини Ї њњ роз≥рван≥сть на дв≥ сутност≥:

а) душу ≥ т≥ло;

б) чуттЇвий порив ≥ дух;

в) св≥дом≥сть ≥ чуттЇво-емоц≥йну сферу;

г) ≈рос ≥ “анатос.

8. —утн≥сть людини, зг≥дно з ћ. Ўелером, Ї Ђдухї, €кий виражаЇ:

а) здатн≥сть людини мислити, мати св≥дом≥сть;

б) косм≥чний життЇвий порив;

в) мисленн€, здатн≥сть проникати у першосутност≥, вищ≥ почутт€ так≥ €к: любов, доброта, своб≥дний виб≥р тощо.

9. «г≥дно з твердженн€м представника ф≥лософського напр€му Ђф≥лософська антрополог≥€ї √. ѕлеснером, людина маЇ особливе становище в св≥т≥, бо њњ сутн≥стю Ї ексцентричн≥сть. ≈ксцентричн≥сть Ц це:

а) внутр≥шн€ невр≥вноважен≥сть людини;

б) здатн≥сть до творенн€ предмет≥в культури;

в) здатн≥сть до безперервноњ творчост≥ ≥ самотворчост≥, та здатн≥сть бути джерелом ≥ субТЇктом творчост≥;

г) вс≥ в≥дпов≥д≥ в≥рн≥.

–обота з≥ словником

¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

ѕон€тт€ «м≥ст пон€тт€
1. ѕрирода людини а) ч≥тко репрезентована психоанал≥тичним п≥дходом «. ‘ройда. ¬≥н вважаЇ, що духовно-душевне житт€ людини не зводитьс€ до св≥домост≥, бо вона зумовлена такою реальн≥стю €к псих≥ка, визначальною складовою €коњ Ї несв≥дом≥ пот€ги, пориванн€ та ≥нстинкти; вони ≥ Ї субстанц≥йним €дром, що становить сутн≥сть людини.
2. —утн≥сть людини б) ст≥йк≥ незм≥нн≥ риси, загальн≥ задатки та здатност≥ закладен≥ природою ≥ властив≥ Homo sapiens.
3. —оц≥ально-субстанц≥йна концепц≥€ в) концепц≥€ ф≥лософськоњ антрополог≥њ; ћ. Ўелер стверджуЇ, що сутн≥сть людини п≥дноситьс€ над ≥нтелектом ≥ здатн≥стю робити виб≥р. —утн≥сть людини протилежна життю взагал≥ ≥ не виводитьс€ з природноњ еволюц≥њ житт€, вона над життЇва, активна сила, що становить особист≥сний центр людини ≥ може бути позначена словом Ђдухї. ÷е не лише мисленн€, але й здатн≥сть спогл€дати в≥чн≥ сутност≥ ≥ ви€вл€ти вищ≥ емоц≥йн≥ про€ви: любов, доброту, покуту, виб≥р тощо.
4. ѕриродно-субстанц≥йна концепц≥€ г) виражаЇ поЇднанн€ в людин≥ б≥олог≥чних, псих≥чних та соц≥альних рис. ” сучасн≥й ф≥лософ≥њ ≥снуЇ пол≥фон≥€ погл€д≥в на особливост≥ такого поЇднанн€. «г≥дно з субстанц≥йним п≥дходом, ≥стотн≥сть людини зумовлена б≥олог≥чними, псих≥чними або ж соц≥альними чинниками.
5. ‘ункц≥ональний п≥дх≥д і) репрезентована п≥дходами до людини у ф≥лософ≥њ марксизму та екзистенц≥ал≥зму. ћарксистська ф≥лософ≥€ вважаЇ, що сутн≥сть людини передуЇ ≥снуванню ≥ становить собою сукупн≥сть ус≥х сусп≥льних взаЇмин, €к≥ зумовлен≥ способом виробництва матер≥альних благ. «г≥дно з екзистенц≥ал≥змом, людина спочатку зТ€вл€Їтьс€ в св≥т, ≥снуЇ, а пот≥м формуЇ свою сутн≥сть. «г≥дно з —артром, людина Ї тим, ким намагаЇтьс€ бути, бо завжди робить виб≥р ≥ тим визначаЇ своЇ майбутнЇ, проектуЇ долю, а тому в≥дпов≥дальна за те, ким стаЇ.

 

“ворч≥ завданн€

 

1. ѕо€сн≥ть що означаЇ терм≥н Ђекзистенц≥€ї в €к≥й нов≥тн≥й ф≥лософськ≥й теч≥њ в≥н застосовуЇтьс€?

2. як розум≥Ї сутн≥сть та ≥снуванн€ людини ф≥лософ≥€ екзистенц≥ал≥зму?

3.  ого з в≥домих учених ¬и можете в≥днести до класичного психоанал≥зу?

4. ” чому суть п≥дходу до людини в б≥гев≥оризм≥?

5. ” чому суть п≥дходу до людини в соц≥об≥олог≥њ?

6. ўо означаЇ в ј. •елена терм≥н Ђлюдина €к особливий проект природиї?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 455 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2117 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.