Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–екомендован≥ теми есењв, допов≥дей, реферат≥в, наукових роб≥т. 1. ѕ≥дходи до ≥нтерпретац≥њ сусп≥льних процес≥в в сучасн≥й соц≥альн≥й ф≥лософ≥њ




 

1. ѕ≥дходи до ≥нтерпретац≥њ сусп≥льних процес≥в в сучасн≥й соц≥альн≥й ф≥лософ≥њ.

2. ќсновн≥ законом≥рност≥ розвитку сучасного сусп≥льства.

3. —пр€мован≥сть ≥стор≥њ та проблема ≥сторичного прогресу.

4. ≤нформац≥йно-техн≥чне сусп≥льство та тенденц≥њ його розвитку.

5. ѕредмет соц≥альноњ ф≥лософ≥њ та соц≥олог≥њ.

6. ѕричини та насл≥дки €вища Ђн≥г≥л≥змуї зг≥дно з ‘. Ќ≥цше.

7. «вТзок твору ƒ. ƒонцова Ђƒух нашоњ давниниї з ф≥лософськими ≥де€ми ‘. Ќ≥цше, ќ. Ўпенглера та ќртеги-≥-√асета.

8.  риза Ївропейськоњ культури в баченн≥ ‘. Ќ≥цше.

9. “в≥р ќртеги-≥-√асета ЂЅунт масї €к реакц≥€ на кризу Ївропейськоњ культури середини ’’ ст.

“ема 14. культуро-акс≥олог≥чна проблематика в нов≥тн≥й ф≥лософ≥њ

ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€

1. ≈тична проблематика в класичн≥й ф≥лософ≥њ €к передумова формуванн€ акс≥олог≥њ:

а) етична ф≥лософ≥€ —ократа, ф≥лософ≥€ €к Ђмистецтво житиї в стоњцизм≥;

б) вартост≥ христи€нського св≥тогл€ду.

2. ‘≥лософ≥€ €к акс≥олог≥€:

а) трансцендентальний п≥дх≥д до ц≥нностей;

б) ≥нструментал≥стське та марксистське розум≥нн€ ц≥нностей.

3. ¬изначенн€ ц≥нностей, њх функц≥њ, класиф≥кац≥€.

4. —учасн≥ тлумаченн€ сутност≥ культури. Ќатурал≥зм. —оц≥олог≥зм. јкс≥олог≥зм.

5. √лобально-технократичний та локально-культоролог≥чний п≥дходи до ≥нтерпретац≥њ цив≥л≥зац≥њ.

6. ѕерспективи культуро-цив≥л≥зац≥йного поступу. ”крањнська культура: перспектива розвитку чи асим≥л€ц≥€?

 

 лючов≥ пон€тт€

÷≥нност≥, ц≥нност≥ христи€нського св≥тосприйн€тт€, трансцендентальна теор≥€ ц≥нностей, ≥д≥ограф≥чний метод, культура, цив≥л≥зац≥€, натурал≥зм, соц≥олог≥зм, акс≥олог≥€м, цив≥л≥зац≥йний поступ, вестернал≥зац≥€, консюмеристська св≥дом≥сть.

 

ѕершоджерела

1. јнтологи€ мировой философии. Ц ћ., 1969. Ц “. 1. Ц „. 1.

2. јрендт ’. ћ≥ж минулим ≥ майбутн≥м. Ц  ., 2002.

3. √≥рц  . ≤нтерпретац≥€ культур: ¬ибран≥ есе. Ц  ., 2001.

4. «иммель √. ‘илософи€ культуры. Ц ћ., 1996.

5.  амю ј. ћ≥ф про —≥з≥фа // ¬ибран≥ твори: ¬ 3-х т. Ц ’арк≥в, 1996.

6. ћасуда ….  омпТютоп≥€ // ‘≥лос. ≥ соц≥олог. думка. Ц 1993. - є 6. Ц —. 36Ц50.

7. ќртега-и-√ассет ’. Ёстетика. ‘илософи€ культуры. Ц ћ., 1991.

8. ќртега-≥-√асет ’. ƒегуман≥зац≥€ мистецтва // ќртега-≥-√асет. ¬ибран≥ твори. Ц  ., 1994.

1. —в€тий јвгустин. —пов≥дь. Ц  ., 1999.

9. —коворода √. ѕ≥знай у соб≥ людину. Ц Ћьв≥в, 1995.

10. “ойнб≥ ј. ƒосл≥дженн€ ≥стор≥њ. Ц  ., 1995.

11. Ўвейцер ј. Ётика благоговени€ перед жизнью //  ультура и этика. Ц ћ., 1973.

12. Ўпенглер ќ. «акат ≈вропии. Ц ћ., 1993. Ц “. 1, 2.

 

Ћ≥тература дл€ самост≥йного опрацюванн€

 

1.  раснодембський «. Ќа постмодерн≥стичних роздор≥жж€х культури. Ц  ., 2000.

2.  ульчицький ќ. ќснови ф≥лософ≥њ ≥ ф≥лософ≥чних наук. Ц ћюнхен Ц Ћьв≥в, 1995. Ц –озд. 9, 10. Ц —. 124 Ц 139.

3. Ћ≥совий ¬.  ультура ≥ цив≥л≥зац≥€ // Ћ≥совий ¬.  ультура, ≥деолог≥€, пол≥тика. Ц ., 1997.

4. ѕредмет ≥ проблематика ф≥лософ≥њ: Ќавчальний пос≥бник / «а заг. ред. ћ. ј. —кринника, «. ≈. —кринник Ц Ћьв≥в, 2001.

5. –юс ∆. ѕоступ сучасних ≥дей. Ц  ., 1998.

6. ‘еномен украњнськоњ культури: методолог≥чн≥ засади осмисленн€. Ц  ., 1996.

7. ‘≥лософ≥€: мислител≥, ≥дењ, концепц≥њ: ѕ≥дручник / ¬. √.  ремень, ¬. ¬. ≤льњн. Ц  ., 2005.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ƒайте визначенн€ пон€тт€ Ђц≥нност≥ї.

2. Ќазв≥ть ус≥ в≥дом≥ ¬ам теор≥њ ц≥нностей?

3. ќхарактеризуйте основн≥ ц≥нност≥ христи€нського св≥тогл€ду.

4. «а €кою основою класиф≥кують ц≥нност≥?

5. як≥ функц≥њ виконують ц≥нност≥ у сусп≥льств≥?

6. яка специф≥ка ф≥лософського розум≥нн€ культури?

7. ўо Ї головним предметом ф≥лософ≥њ культури?

8. ” чому суть натурал≥стичного п≥дходу до культури ј. •елена?

9. яка особлив≥сть марксистського розум≥нн€ культури?

10. яка особлив≥сть акс≥олог≥чноњ ≥нтерпретац≥њ культури?

11. який зм≥ст глобально-технократичного п≥дходу до цив≥л≥зац≥њ?

12. як≥ Ї прогнози на майбутнЇ в культуро-цив≥л≥зац≥йному поступ≥ людства?

 

“естов≥ завданн€

1. јвторами трансцендентальноњ теор≥њ ц≥нностей Ї:


а) ќ.  онт;

б) ≤.  ант;

в) ¬. ¬≥ндельбанд;

г) Ћ. ¬≥тгенштайн;

і) √. –≥керт;

д) ћ. ¬ебер.


2. ѕеречисл≥ть ус≥ правильн≥ в≥дпов≥д≥: ц≥нност≥ класиф≥кують за такими основами:

а) за формою ≥снуванн€;

б) за сферами життЇд≥€льност≥ сусп≥льства;

в) за зручн≥стю;

г) за стилем житт€;

і) за м≥сцем у субТЇктивному св≥т≥ людини;

д) за формою св≥тогл€ду.

3. ўо Ї найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю?


а) моральн≥ норми;

б) право;

в) людина;

г) сусп≥льство €к ц≥л≥сна система;

д) державний устр≥й.


8. ѕ≥д ц≥нн≥стю сл≥д розум≥ти:

а) усе, в чому ми вбачаЇмо €кесь значенн€;

б) усе, що маЇ конкретну ц≥ну;

в) все, що задовольн€Ї людськ≥ потреби;

г) значенн€ речей, що ≥снують €к зразки повед≥нки ≥ д≥€льност≥ в €ких люди мають потребу.

9. «а роллю, €ку виконують ц≥нност≥ в субТЇктивному св≥т≥ людини, њх класиф≥кують на:


а) ≥нструментальн≥;

б) одиничн≥;

в) матер≥альн≥;

г) субстанц≥йн≥;

і) специф≥чн≥;

д) ун≥версальн≥.


 

10. јкс≥олог≥€ Ц це:

а) теор≥€, що обірунтовуЇ здатн≥сть акс≥оми бути формою наукового знанн€;

б) теор≥€ ц≥нностей;

в) те саме, що акс≥оматика Ц система акс≥ом, що лежить в основ≥ €когось вченн€, теор≥њ.

11. «астосуванн€ пон€тт€ ц≥нност≥ (вартост≥) до анал≥зу ≥стор≥њ та культури, науковець:

а) в≥днаходить законом≥рност≥ (закони) ≥сторичного розвитку;

б) в≥днаходить принцип, на основ≥ €кого робитьс€ в≥дб≥р ≥сторичного матер≥алу, ц≥нного спрощенн€ д≥йсност≥;

в) даЇ практичну оц≥нку ≥сторичного обТЇкта, встановлюючи його позитивну чи негативну ц≥нн≥сть.

12. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть. ÷≥нност≥ Ї:

 

ј) критична онтолог≥€ Ќ. √артмана а) трансцендентальними смислами
Ѕ) неокант≥анська Ѕаденська школа б) трансцендентн≥ позачасов≥ сутност≥
¬) марксистська ф≥лософ≥€ в) соц≥альн≥ сутност≥ Ц обТЇктивован≥ соц≥альн≥ взаЇмини
√) прагматизм г) все, що маЇ значущ≥сть особистого блага

 

13.  ультурегенеза Ц це:

а) процес зародженн€ культури людства, повТ€заний з≥ становленн€м ≥ розвитком знар€дь прац≥, комун≥кативноњ та семантичноњ д≥€льност≥;

б) сукупн≥сть життЇвих обставин, завд€ки €ким утворюЇтьс€ той чи ≥нший зм≥ст;

в) сукупн≥сть твердо встановлених правил, що визначають у культур≥ норми композиц≥њ та колориту, систему пропорц≥й, що служить нормативним зразком.

14. –озставте в хронолог≥чному пор€дку ≥сторичн≥ типи культури:


а) антична культура;

б) аультура Ќового часу;

в) архањчна доба;

г) культура ѕросв≥тництва;

і) ренесансна культура;

д) культура —ередньов≥чч€;

е) нов≥тн€ культура.


15. «м≥ст проблеми Ђ—х≥дЦ«ах≥дї у сучасному сусп≥льств≥ визначаЇтьс€:

а) в≥дм≥нност€ми географ≥чного та кл≥матичного характеру;

б) типами рел≥г≥й та њхн≥ми переконанн€ми;

в) в≥дм≥нност€ми у вих≥дних ц≥нн≥сних та св≥тогл€дних ор≥Їнтирах;

г) в≥дм≥нност€ми у звича€х, церемон≥€х, св€тах;

і) ≥сторично-часовим розпод≥лом

д) типами пол≥тичних систем та систем господарюванн€.

 

16. як≥ пер≥оди в житт≥ культурного орган≥зму вид≥л€Ї ќ. Ўпенілер?

а) дитинство, юн≥сть, зр≥л≥сть, стар≥сть;

б) весна, л≥то, ос≥нь, зима;

в) пер≥од хаосу, накопиченн€ сил; пер≥од творчого вираженн€ сил; пер≥од, коли реал≥зуютьс€ вс≥ потенц≥йн≥ можливост≥ культурноњ душ≥; пер≥од Ђцив≥л≥зац≥њї, коли культурний орган≥зм гине;

г) ус≥ перерахован≥ в≥дпов≥д≥ Ї в≥рними.

17. ќ. Ўпенілеру Ц засновнику ф≥лософськоњ культуролог≥њ у ’’ стол≥тт≥ належить тв≥р:


а) ЂЌовий ќрганонї;

б) ЂЅутт€ ≥ часї;

в) Ђ«анепад ™вропиї;

г) Ђћ≥ркуванн€ про ≥стор≥юї;

д) Ђћ≥ф про —≥з≥фаї.


18. ƒо сучасних концепц≥й культури не належать:


а) еволюц≥он≥стська;

б) л≥н≥йна;

в) соц≥олог≥чна;

г) акс≥олог≥чна;

і) цикл≥чна;

д) теолог≥чна;

е) функц≥ональна;

Ї) належать ус≥ перел≥чен≥;

ж) не належать жодна з перел≥чених.


19. як≥ фази проходить кожна з культур своЇму розвитку (за ќ. Ўпенілером)? (¬каж≥ть ус≥ в≥рн≥ вар≥анти):

а) дикунствоЦварварствоЦцив≥л≥зац≥€;

б) дитинствоЦюн≥стьЦзр≥л≥стьЦстар≥сть;

в) становленн€ЦрозвитокЦрозкв≥тЦзанепад ≥ смерть;

г) народженн€ЦрозвитокЦцив≥л≥зац≥€;

і) веснаЦл≥тоЦос≥ньЦзима;

д) виникненн€Цзростанн€ЦнадломЦзанепад.

20. „и в≥рним Ї твердженн€: Ђƒ. ¬≥ко, €к представник л≥н≥йноњ концепц≥њ розвитку культури, розпод≥лив ≥стор≥ю людства на 3 епохи (епоху бог≥в, епоху героњв, епоху людей)ї?

а) твердженн€ в≥рне;

б) твердженн€ не в≥рне;

в) початок твердженн€ в≥рний, а зак≥нченн€ Ц н≥;

г) початок твердженн€ нев≥рний, а зак≥нченн€ в≥рне;

і) ваш вар≥ант в≥дпов≥д≥.

21. ѕредставником €кого напр€мку культуролог≥чноњ думки Ї  . Ћев≥-—трос?


а) структурал≥зм;

б) еволюц≥онал≥зм;

в) диффуз≥он≥зм;

г) функц≥онал≥зм.


22. ’то з мислител≥в протиставл€в пон€тт€ Ђкультураї ≥ Ђцив≥л≥зац≥€ї?


а) Ќ. Ѕерд€Їв ≥ ќ. Ўпенглер;

б) “. ѕарсонс ≥ ≈. “айлор;

в) ѕ. —орок≥н ≥ ё. Ћотман.


23. Ќазв≥ть представник≥в фунц≥онал≥зму:

а) Ѕ. ћалиновський, ј.  рьобер;

б) Ћ. ћорган, ≈. “ейлор, √. —пенсер;

в) ќ. Ўпенілер, ƒ. ¬≥ко, ј. “ойнб≥;

г) ѕ. —орок≥н, ƒж. √ексл≥, Ћ. ”айт.

–обота з≥ словником

¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

ѕон€тт€ «м≥ст пон€тт€
1. ÷≥нност≥ а) перша в ≥стор≥њ ф≥лософськоњ думки акс≥олог≥€ (к≥н. ’≤’ ст.), њњ виникненн€ повТ€зано з ≥менами посл≥довник≥в ф≥лософ≥њ ≤.  анта Ц представник≥в Ѕаденськоњ школи неокант≥анства ¬. ¬≥ндельбанда та √. –≥керта. ѕ≥д ц≥нност€ми вони розум≥ють значенн€ (смисли), €к≥ не ≥снують в бутт≥, важливо те, що вони значать. як смисли вони в≥днаход€тьс€ в св≥домост≥.
2. ÷≥нност≥ христи€нського св≥тосприйн€тт€ б) сторона ц≥л≥сного досв≥ду людини, €ка м≥стить етичний, естетичний, рел≥г≥йний, рац≥ональний аспекти тощо. ÷≥нн≥сть людина на основ≥ здорового глузду вбачаЇ в речах залежно в≥д €кост≥ того чи ≥ншого аспекту њњ досв≥ду.
3. “рансцендентальна теор≥€ ц≥нностей в) духовн≥ сутност≥, що вже зд≥йснен≥ в Ѕогов≥. ÷≥нн≥сть Ѕога в≥дкриваЇтьс€ дл€ людини €к Ѕлаго в форм≥ јбсолютноњ Ћюбов≥, ≤стини, ƒобра,  раси, —вободи, ѕравди.
4. ≤д≥ограф≥чний (≥ндив≥дуал≥зуючий) метод г) загальноприйн€т≥ значенн€ речей, що ≥снують у форм≥ зразк≥в, способ≥в повед≥нки та д≥€льност≥ людей ≥ здатн≥ задов≥льн€ти њхн≥ потреби.
5. ÷≥нност≥ в ф≥лософ≥њ прагматизму ƒ. ƒьюњ і) метод застосований авторами трансцендентальноњ акс≥олог≥њ дл€ розмежуванн€ €вищ, речей сфери ≥стор≥њ та культури, €к≥ ц≥нн≥ саме своЇю ≥ндив≥дуальною неповторн≥стю (дл€ њх досл≥дженн€ застосовують пон€тт€ ц≥нност≥), в≥д €вищ, речей природи, неповторн≥сть €ких при досл≥дженн€х до уваги не беретьс€.
6 ‘≥лософський п≥дх≥д до культури д) зТ€суванн€ сутност≥ культури, њњ ≥сторичного поступу та особливостей функц≥онуванн€, ви€вленн€ духовноњ природи њњ смисл≥в.  
7. Ќатурал≥стичну ≥нтерпретац≥€ сутност≥ культури е) тут цив≥л≥зац≥€ Ц це такий етап ≥сторичного поступу людства, на €кому основою життЇд≥€льност≥ людини стають штучно створен≥ способи: матер≥ально-техн≥чн≥, виробничо-технолог≥чн≥, соц≥ально-орган≥зац≥йн≥.  
8. —оц≥олог≥чна ≥нтерпретац≥€ культури (Ћ. ”айт) Ї) аграрний, ≥ндустр≥альний, ≥нформац≥йний.  
       

 

9. јкс≥олог≥чна концепц≥€ культури ж) ототожненн€ культури ≥ сусп≥льства, а поза€к культура Ї соц≥альним феноменом ≥ нев≥дд≥льна в≥д життЇд≥€льност≥ соц≥уму. ¬ид≥лено в культур≥ так≥ п≥дсистеми: технолог≥чну (техн≥ка, технолог≥њ, матер≥али), соц≥альну (взаЇмини м≥ж людьми Ц моральн≥, профес≥йн≥ тощо), ≥деолог≥чну (знанн€, в≥ра, м≥фи, рел≥г≥€, ф≥лософ≥€, мистецтво, мораль).
10. —имвол≥чна ≥нтерпретац≥€ культури з) цив≥л≥зац≥ю розум≥ють €к €к≥сно в≥дм≥нн≥ культурн≥ сп≥льноти, що р≥зн€тьс€ своЇ мовою, ≥стор≥Їю, традиц≥€ми та рел≥г≥€ми (—. √ант≥нітон).
11. √лобально-технократичне розум≥нн€ цив≥л≥зац≥њ и) представлена концепц≥Їю представника ћарбурзькоњ школи неокант≥анства ≈.  асс≥рером. “ут культура Ї символ≥чне конструюванн€ св≥ту способами мови, м≥фу ≥ науки.
12. ≈тапи цив≥л≥зац≥йного поступу людства (за ќ. “о флером) ≥) культура Ї системою ц≥нностей ≥ цим виражаЇ м≥ру люд€ност≥. —утн≥сть культури духовно-ц≥нн≥сна. Ѕ≥л€ њњ виток≥в сто€ть представники Ѕаденськоњ школи ¬.¬≥ндельбанд та √.–≥керт. ÷ю концепц≥ю репрезентують представники Ђф≥лософ≥ житт€ї ¬. ƒ≥льтай, √. «≥ммель, ќ. Ўпенілер).
13. Ћокально-культуролог≥чний п≥дх≥д до цив≥л≥зац≥њ (ѕ. —орок≥н, ј. “ойнб≥) њ) основою культури Ї предметно-практична д≥€льн≥сть людини спр€мована на створенн€ надприродного предметного св≥ту, Ђдругоњ природиї.«авд€ки створен≥й культурн≥й предметност≥ стало можливим передавати ≥ншим люд€м, генерац≥€м програми людськоњ д≥€льност≥, вироблен≥ здатност≥, потреби тощо. ќтже, д≥€льн≥сть Ї тим звТ€зком м≥ж людиною ≥ природою результатом €кого ≥ Ї культура.

“ворч≥ завданн€

1. яке практичне застосуванн€ маЇ у сусп≥льств≥ акс≥олог≥€?

2. Ќа ¬ашу думку, вартост≥ це щось т≥лесне, субТЇктивне, трансцендентна властив≥сть речей, чи щось ≥нше? ѕо€сн≥ть.

3. „и можна визначити варт≥сть (ц≥нн≥сть) €к все, що задовольн€Ї людськ≥ потреби? ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

4. ќбірунтуйте м≥сце вартост≥ Ђсвободаї в субТЇктивному св≥т≥ людини. який њњ зм≥ст?

5. ’то розробив ≥ з €кою метою трансцендентальну теор≥ю ц≥нностей?

6. ƒл€ чого ≥снують ц≥нност≥ у сусп≥льств≥? як≥ ви знаЇте ц≥нност≥?

7. „и можна людину назвати ц≥нн≥стю? ѕо€сн≥ть.

8. ўо означаЇ натурал≥стичне розум≥нн€ культури?

9. як ¬и розум≥Їте акс≥олог≥чний п≥дх≥д до культури? Ќазв≥ть представник≥в.

10. ўо таке цикл≥чний п≥дх≥д до культури ≥ хто його автор?

11. „и Ї €кась р≥зниц€ м≥ж культурою та цив≥л≥зац≥Їю?

12. як≥ етапи в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ, на вашу думку, властив≥ цив≥л≥зац≥йному поступу: 1) аграрний, ≥ндустр≥альний, ≥нформац≥йний; 2) перв≥сний, рабовласницький, феодальний, кап≥тал≥стичний, соц≥ал≥стичний (комун≥стичний)? ѕо€сн≥ть.

13. „им характерна ≥нформац≥йна цив≥л≥зац≥€?

14. Ќа €кому етап≥ цив≥л≥зац≥йного поступу знаходитьс€ ”крањна? јріументуйте свою позиц≥ю.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 440 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2189 - | 2046 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.047 с.