Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–екомендован≥ теми есењв, допов≥дей, реферат≥в, наукових роб≥т. 1. ‘≥лософська думка  ињвськоњ –ус≥ ≥ витоки в≥тчизн€ноњ ф≥лософськоњ думки




1. ‘≥лософська думка  ињвськоњ –ус≥ ≥ витоки в≥тчизн€ноњ ф≥лософськоњ думки.

2. ћ≥сце людини в етичних курсах професор≥в  иЇво-ћогил€нськоњ јкадем≥њ.

3. ќсобливост≥ украњнського романтизму в ”крањн≥.

4. Ђ‘≥лософ≥€ серц€ї в украњнськ≥й ф≥лософськ≥й думц≥ ’V≤≤≤Ц’≤’ ст.

5.  онцепц≥€ ≥сторичного традиц≥онал≥зму ƒ. ƒонцов за працею Ђƒух нашоњ давниниї.

6. ‘≥лософська думка в украњнськ≥й д≥аспор≥ (ƒ. „ижевський, ћ. Ўлемкевич, ќ.  ульчицький).

7. «м≥ст прац≥ ћ. Ўлемкевича Ђ«агублена украњнська людинаї.

“ема 9. ‘≥лософ≥€ ≥ наука

ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€

1. —аЇнтиська ≥нтерпретац≥€ взаЇмин ф≥лософ≥њ ≥ науки:

а) перший позитив≥зм. ‘≥лософ≥€ €к система однор≥дноњ науки;

б) ф≥лософ≥€ €к наука. ≤дењ марксистськоњ ф≥лософ≥њ: д≥алектико-матер≥ал≥стична методолог≥€;

в) лог≥чний позитив≥зм. ѕон€тт€ наукового факту та теоретичних наукових конструкц≥й. ≤дењ критичного рац≥онал≥зму;

г) поЇднанн€ ф≥лософ≥њ ≥ науки в неотом≥зм≥ та прагматизм≥.

2. ‘≥лософ≥€ ≥ наука з позиц≥њ антисаЇнтизму:

а) ≥дењ ф≥лософ≥њ житт€ (ј. Ўопенгауер, ‘. Ќ≥цше). ѕризначенн€ ф≥лософ≥њ, зг≥дно з Ќ≥цше;

б) предмет ≥ завданн€ ф≥лософ≥њ екзистенц≥ал≥зму (—.  ТЇркеіор, ћ. √айдеіер.ј.  амю, ∆.-ѕ. —артр);

3. ‘≥лософ≥€ ≥ наука з позиц≥њ класичного та нов≥тнього психоанал≥зу.

 

 лючов≥ пон€тт€

Ќаука, вериф≥кац≥€, фальсиф≥кац≥€, позитив≥зм, л≥н≥йно-некумул€тивна модель науки, екзистенц≥€, несв≥доме, життЇвий порив, вол€ до влади.

ѕершоджерела

1. Ѕашл€р √. Ќовый рационализм. Ц ћ., 1987.

2. ≈нгельс ≈. ƒ≥алектика природи Ц  ., 1977.

3.  ун “. —труктура научных революц≥й. Ц ћ., 1987.

4. Ќ≥цше ‘. “ак казав «аратустра. ∆аданн€ влади. Ц  ., 1993.

5. ѕоппер  . ¬≥дкрите сусп≥льство та його вороги. Ц  ., 1994.

6. ‘ройд «. ¬ступ до психоанал≥зу.,  ., 1998.

7. „итанка з ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ.  нига 6. Ц  ., 1993.

8. Ўерер ѕ. ƒв≥ мови науковоњ теор≥њ: в≥д несум≥сност≥ теор≥й до структурноњ де-революц≥њ ≥ дискусивноњ революц≥њ // ‘≥лософська ≥ соц≥олог≥чна думка. Ц 1993. Ц є 4. Ц —. 24Ц42.

 

Ћ≥тература дл€ самост≥йного опрацюванн€

 

1.  анке ¬. ј. ќбща€ философи€ науки: учебник. Ц ћ., 2009.

2.  анке ¬. ј. ќсновные философские направлени€ и концепции науки: учебное пособие. Ц ћ., 2004.

3. ћельник ¬. ѕ., —еменюк ≈. ѕ. ‘≥лософ≥€ сучасноњ науки ≥ техн≥ки. ѕ≥дручник. Ц Ћьв≥в, 2006.

4. ѕредмет ≥ проблематика ф≥лософ≥њ: Ќавчальний пос≥бник / «а заг. ред. ћ. ј. —кринника, «. ≈. —кринник Ц Ћьв≥в, 2001.

5. ‘≥лософ≥€: мислител≥, ≥дењ, концепц≥њ: ѕ≥дручник / ¬. √.  ремень, ¬. ¬. ≤льњн. Ц  ., 2005.

6. ярошовець ¬. ≤. ≤стор≥€ ф≥лософ≥њ: в≥д структурал≥зму до постмодерн≥зму. ѕ≥дручник. Ц  ., 2008.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. як≥ причини в≥дбруньковуванн€ науки в≥д натурф≥лософ≥њ ’V≤≤≤ ст.?

2. яке завданн€ перед ф≥лософ≥Їю ставить марксизм?

3. як повТ€зан≥ м≥ж собою наука ≥ ф≥лософ≥€ у першому позитив≥зм≥?

4. який з метод≥в, за ќ.  онтом Ї ун≥версальним методом науки ≥ чому?

5. ” суть л≥н≥йно-кумул€тивноњ модел≥ науки?

6. ўо означаЇ л≥н≥йно-некумул€тивна модель некласичноњ науки?

7. „ому ф≥лософ≥€ не Ї наукою, зг≥дно з ‘. Ќ≥цше?

“естов≥ завданн€

 

1. ¬становити в≥дпов≥дн≥сть. яку з ф≥лософських традиц≥й виражаЇ та чи ≥нша теч≥€ некласичноњ ф≥лософ≥њ:

ј) саЇнтиський п≥дх≥д взаЇмин Ђф≥лософ≥€ Ц наукаї а) позитив≥зм
Ѕ) антисаЇнтиський п≥дх≥д взаЇмин Ђф≥лософ≥€ Ц наукаї б) ф≥лософ≥€ житт€
  в) психоанал≥з
  г) марксизм
  і) прагматизм
  д) екзистенц≥ал≥зм
  е) неотом≥зм

 

2. ѕроцедура вериф≥кац≥њ Ц це:

а) низка лог≥чних суджень у другому позитив≥зм≥, спр€мованих на доведенн€, що без ≥снуванн€ субТЇкта не можна говорити про ≥снуванн€ обТЇкта;

б) у лог≥чному позитив≥зм≥ перев≥рка на узгоджен≥сть наукових тверджень з емп≥ричними фактами;

в) д≥€льн≥сть у л≥нгв≥стичн≥й ф≥лософ≥њ, спр€мована на анал≥з значенн€ сл≥в щоденноњ мови, €к≥ присутн≥ в мов≥ науки.

3. “ерм≥н фальсиф≥кац≥€ у четвертому позитив≥зм≥ означаЇ:

а) р€д заход≥в у сфер≥ науки, спр€мованих на викритт€ наукового шахрайства та плаг≥ату;

б) зб≥рну назву факт≥в, повТ€заних з крад≥жкою, присвоЇнн€м чужих наукових розробок, винаход≥в, в≥дкритт≥в;

в) принципову спростовуван≥сть будь-€кого наукового знанн€, з огл€ду на обмежену емп≥ричну базу.

4. ѕредметом марксистськоњ ф≥лософ≥њ Ї:

а) розвиток наукового знанн€;

б) бутт€ людини в соц≥ум≥;

в) загальн≥ закони розвитку природи, сусп≥льства ≥ людського мисленн€;

г) ц≥нност≥ сусп≥льного житт€.

5. “вердженн€: ЂЌаукове знанн€ Ї г≥потетичним ≥ може бути спростоване емп≥ричними фактами, €к≥ збурюють теор≥юї виражаЇ:

а) л≥н≥йно-некумул€тивну модель науки;

б) л≥н≥йно-кумул€тивну;

в) нел≥н≥йну-некумул€тивну модель науки.

6. “ерм≥н Ђнормальна наукаї означаЇ:

а) що вона оперта на метод спроб ≥ помилок;

б) це стан науки, в €к≥й дом≥нуЇ непод≥льне пануванн€ парадигми;

в) це опис в≥дкритоњ системи, що Ї результатом взаЇмод≥њ обТЇкта з≥ засобами спостереженн€.

7. ѕон€тт€ Ђекзистенц≥€ї в екзистенц≥альн≥й ф≥лософ≥њ:

а) вказуЇ, що в св≥т≥ речей Ђекзистенц≥€ї (≥снуванн€) протилежне Ђессенц≥њї (сутност≥);

б) означаЇ несправжнЇ ≥снуванн€ людини;

в) означаЇ справжнЇ ≥снуванн€ людини в протилежн≥сть несправжньому;

г) Ї синон≥мом пон€тт€ Ђбутт€ взагал≥ї.

8. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

 

ј. ‘р≥др≥х Ќ≥цше а) прагматизм
Ѕ. —ьорен  ТЇркеіор б) неопозитив≥зм
¬. „арльз ѕ≥рс в) ф≥лософ≥€ житт€
√.  арл ѕоппер г) екзистенц≥ал≥зм
•. јртур Ўопеніауер  
ƒ. ћарт≥н √айдеііер  
≈. ƒжон ƒьюњ  

–обота з≥ словником

¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

ѕон€тт€ «м≥ст пон€тт€
1. ѕрагматизм а) терм≥н анал≥тичноњ ф≥лософ≥њ (–.  арнап), €кий означаЇ, що кожне наукове знанн€ у принцип≥ може бути спростоване через недосконалу фактолог≥чну базу.
2. ѕарадигма науковост≥ (за “.  уном) б) за “.  уном, це окреме або дек≥лька теоретичних дос€гнень, €к≥ прот€гом певного часу визначаютьс€ певною науковою сп≥льнотою €к основа дл€ подальших наукових досл≥джень, задають методи ≥ проблеми цих досл≥джень.
3. ¬ериф≥кац≥€ в) вченн€ в зах≥дн≥й ф≥лософ≥њ, за €ким ц≥нн≥сть пон€ть, суджень та ≥нших знань про обТЇкти, њх властивост≥ тощо визначаЇтьс€ практичними насл≥дками дл€ людини д≥й, що базуютьс€ на цих знанн€х.
4. ‘альсиф≥кац≥€ г) терм≥н, €кий у лог≥чному позитив≥зм≥ означаЇ перев≥рку висловлюванн€ на ≥стинн≥сть, шл€хом узгодженн€ його з емп≥ричним фактом або ланцюгом лог≥чних суджень.
5. ЂЌормальна наукаї і) правила ≥ стандарти науковоњ практики, прийн€т≥ певною науковою сп≥льнотою.
6. Ќеопозитив≥зм д) один з основних напр€м≥в ф≥лософ≥њ ’’ ст., €кий зводить ф≥лософ≥ю до анал≥зу мови науки ≥ прагнуть вилучити з науки пон€тт€, €к≥ не ірунтуютьс€ на фактах.

“ворч≥ завданн€

 

1. ≤нтерпретац≥€ наукового знанн€ ќ.  онтом та √. —пенсером.

2. ¬≥дношенн€ м≥ж наукою та ф≥лософ≥Їю в лог≥чному позитив≥зм≥ (ћ. Ўл≥к, –.  арнап).

3. ‘≥лософ≥€ €к методолог≥€ практичноњ д≥€льност≥ в прагматизм≥.

4. як сп≥вв≥днос€тьс€ м≥ж собою дв≥ частини ф≥лософ≥њ марксизму: Ђд≥алектичний матер≥ал≥змї та Ђ≥сторичний матер≥ал≥змї.

5. ≤нтерпретац≥€ ¬. ƒ≥льтаЇм житт€ €к своЇр≥дного тексту, €кий витлумачуЇ ф≥лософ≥€.

6. ¬ €кий спос≥б ‘. Ќ≥цше розгл€даЇ ф≥лософ≥ю не €к науку, а €к форму символ≥чно-естетичного сприйн€тт€ ≥ переживанн€ св≥ту.

7. «Т€суйте зм≥ст пон€тт€ Ђструктуриї в структурал≥зм≥ (ћ. ‘уко,  . Ћев≥-—трос).

8.  ритер≥њ наукового знанн€ зг≥дно з першим позитив≥змом.

9. „им зумовлений розвиток замкнених динам≥чних систем?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 402 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2087 - | 1834 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.