Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–екомендован≥ теми есењв, допов≥дей, реферат≥в, наукових роб≥т




1. ‘≥лософська антрополог≥€, њњ р≥зновиди та основна проблематика.

2. ѕ≥дходи до природи та сутност≥ людини в ф≥лософ≥њ.

3. ѕризначенн€ людини за екзистенц≥ал≥змом.

4. —пециф≥ка христи€нсько-рел≥г≥йного баченн€ людини.

5. ќсоба та сусп≥льство. ѕроблема людськоњ свободи.

“ема 13. ф≥лософськ≥ концепц≥њ соц≥альних процес≥в

ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€ є 1: —оц≥альн≥ проблеми некласичноњ ф≥лософ≥њ в рац≥онал≥стичн≥й традиц≥њ

1. ѕредмет соц≥альноњ ф≥лософ≥њ. —оц≥альна ф≥лософ≥€ та соц≥олог≥€: њх в≥дм≥нност≥.

2. —усп≥льство та його еволюц≥€ в ф≥лософ≥њ позитив≥зму (ќ.  онт, √. —пенсер,  . ѕоппер).

3. Ќеокант≥вське трактуванн€ соц≥ального поступу (ћ. ¬ебер).

4.  онцепц≥€ матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ ( . ћаркс).

5. јнал≥з соц≥ального житт€ з позиц≥њ структурного функц≥онал≥зму.

6. —усп≥льство та природа.

 

ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€ є 2:—оц≥альне житт€ в ≥нтерпретац≥њ ≥ррац≥онал≥стичноњ традиц≥њ

 

1. —оц≥альн≥ концепц≥њ представник≥в ф≥лософ≥њ житт€:

а) ‘.Ќ≥цше представник европейськоњ культури к≥нц€ ’≤’ ст.;

б) цикл≥чна теор≥€ сусп≥льного розвитку ќ.Ўпенілера;

в) криза европейськоњ культури за ’. ќртеіою-≥-•асетом.

2. —мисл украњнськоњ ≥стор≥њ в концепц≥њ ≥сторичного традиц≥онал≥зму ƒмитра ƒонцова.

 

 лючов≥ пон€тт€

—оц≥альна ф≥лософ≥€, позитив≥стське розум≥нн€ соц≥альноњ ф≥лософ≥њ, неокант≥анська ≥нтерпретац≥€ соц≥ального поступу, матер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ, структурно-функц≥ональний п≥дх≥д, ≥ррац≥онал≥стичний напр€м соц≥альноњ ф≥лософ≥њ, криза Ївропейськоњ культури.

 

ѕершоджерела

1. ¬ебер ћ. ѕротестантська етика ≥ дух кап≥тал≥зму. Ц  ., 1994.

2. √абермас ё. —труктурн≥ перетворенн€ у сфер≥ в≥дкритости. Ц Ћьв≥в, 2000.

3.  амю ј. Ѕунт≥вна людина //  амю ј. ¬ибр. твори у трьох томах. “. 3. Ц ’арк≥в, 1997. Ц —. 181Ц439.

4.  ол≥нгвуд –. ≤де€ ≥стор≥њ. Ц  ., 1991.

5. Ќ≥цше ‘. ∆аданн€ влади. Ц  ., 2003.

6. ќртеіа-≥-•асет ’. Ѕунт мас // ќртеіа-≥-•асет ’. ¬ибран≥ твори. Ц  ., 1994.

7. ѕоппер  . ¬≥дкрите сусп≥льство та його вороги. Ц  ., 1994.

8. —пенсер √. ќсновани€ социологии: ¬ 2-х т. Ц —ѕб., 1912.

9. Ўпенглер ќ. «акат ≈вропы. Ц Ќовосибирск, 1993. Ц “. 1.

10. ясперс  . —мысл и назначение истории. Ц ћ., 1991.

 

Ћ≥тература дл€ самост≥йного опрацюванн€

 

1. јндрущенко ¬., ћихальченко ћ. —учасна соц≥альна ф≥лософ≥€.  урс лекц≥й. ” 2-х т. Ц  ., 1993.

2. ѕредмет ≥ проблематика ф≥лософ≥њ: Ќавчальний пос≥бник / «а заг. ред. ћ. ј. —кринника, «. ≈. —кринник Ц Ћьв≥в, 2001.

3. —учасна соц≥альна ф≥лософ≥€: ’рестомат≥€. Ц  ., 1996.

4. ‘≥лософ≥€: мислител≥, ≥дењ, концепц≥њ: ѕ≥дручник / ¬. √.  ремень, ¬. ¬. ≤льњн. Ц  ., 2005.

5. ярошовець ¬. ≤. ≤стор≥€ ф≥лософ≥њ: в≥д структурал≥зму до постмодерн≥зму. ѕ≥дручник. Ц  ., 2008.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. яка р≥зниц€ м≥ж соц≥альним бутт€м ≥ бутт€м взагал≥?

2. яке завданн€ ставить соц≥альна ф≥лософ≥€ в рац≥онал≥стичн≥й традиц≥њ на в≥дм≥ну в≥д соц≥альноњ ф≥лософ≥њ в ≥ррац≥онал≥стичн≥й традиц≥њ?

3. який ф≥лософський метод використовуЇ  . ћаркс дл€ по€сненн€ лог≥ки сусп≥льного процесу? як ≥ чому зд≥йснюЇтьс€ сусп≥льний поступ, за  . ћарксом?

4. як≥ три загальносв≥тов≥ способи ставленн€ до св≥ту вид≥л€Ї ћ. ¬ебер у своњй соц≥ософськ≥й концепц≥њ?

5. ’то з ф≥лософ≥в вводить пон€тт€ Ђв≥дкрите сусп≥льствої, Ђзакрите сусп≥льствої та з €кою метою?

6. ўо таке сусп≥льно-економ≥чна формац≥€ ≥ €ка ф≥лософська теч≥€ використовуЇ це пон€тт€ дл€ по€сненн€ соц≥ального житт€?

7. „и присутн€ ≥де€ ≥сторичного прогресу в цикл≥чн≥й концепц≥њ сусп≥льства ќ. Ўпенілера?

8. ўо означаЇ терм≥н Ђд≥он≥с≥йський первеньї, Ђаполон≥вський первеньї (початок)? ’то з ф≥лософ≥в њх вводить?

9. ’то написав працю Ђƒух нашоњ давниниї ≥ з €кою метою?

10. ƒо €ких ф≥лософських теч≥й належать так≥ ф≥лософи: ќ. Ўпенілер, ‘. Ќ≥цше, ћ. ¬ебер, ’. ќртеіа-≥-•асет?

11. ’то в ф≥лософ≥њ ’’ ст. ¬водить терм≥н Ђлюдина-масаї ≥ що в≥н означаЇ?

 

“естов≥ завданн€

1. —оц≥альне бутт€ Ц це:

а) ≥снуванн€ людини в соц≥ум≥;

б) сукупн≥сть м≥жлюдських взаЇмин у конкретн≥й держав≥;

в) сукупн≥сть способ≥в ≥ форм взаЇмод≥њ ≥ндив≥д≥в та њх груп у сусп≥льств≥.

 

 

2. —воњй теор≥њ розвитку сусп≥льного житт€ ќ.  онт дав назву:


а) ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ;

б) соц≥альна ф≥лософ≥€;

в) соц≥олог≥€;

г) соц≥ософ≥€;

і) соц≥альна динам≥ка.


3. Ќа п≥дх≥д ќ.  онта основу розвитку становить:

а) закон загальноњ еволюц≥њ;

б) закон зм≥ни сусп≥льно-економ≥чних формац≥й;

в) закон трьохстад≥йного розвитку розуму, €кий ви€вл€Їтьс€ в теоретичн≥й та економ≥чн≥й сферах.

4. “ерм≥н Ђтрибал≥змї у соц≥альну ф≥лософ≥ю вводить:

а) ќ.  онт дл€ характеристики рел≥г≥йноњ стад≥њ розвитку людського розуму;

б) ’. ќртеіа-≥-•асет дл€ означенн€ кризи культури ’’ ст.;

в)  . ѕоппер дл€ характеристики закритого сусп≥льства.

 

5.  нигу Ђ¬≥дкрите сусп≥льство та його ворогиї написав:

а) ќ.  онт;

б) √. —пенсер;

в)  . ѕоппер;

г) –.  арнап.

6. Ќайефективн≥шими методами анал≥зу сусп≥льного житт€ позитив≥зм вважав:

а) природничонауков≥;

б) матер≥ал≥стичну д≥алектику;

в) ≥ндив≥дуал≥зуючий (≥д≥ограф≥чний) метод.

7. јвторами концепц≥њ матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ Ї:

а) ≤. ‘ранко ≥ ћ. ƒрагоманов;

б) ќ.  онт ≥ √. —пенсер;

в)  . ћаркс ≥ ‘. ≈нгельс;

г) ќ. Ўпенілер ≥ ‘. Ќ≥цше.

8. «г≥дно з матер≥ал≥стичним розум≥нн€ ≥стор≥њ сусп≥льство у своЇму розвитку проходить так≥ стад≥њ:

а) народженн€-зр≥л≥сть (культура)-смерть (цив≥л≥зац≥€);

б) рел≥г≥йна стад≥€ Ц метаф≥зична Ц позитивна;

в) аграрна стад≥€ Ц ≥ндустр≥альна Ц пост≥ндустр≥альна (≥нформац≥йне сусп≥льство);

г) перв≥сно-общинна Ц рабовласницька Ц феодальна Ц кап≥тал≥стична Ц комун≥стична.

9. ” розробц≥ неокант≥анськоњ теор≥њ сусп≥льного поступу ћ. ¬ебер звертаЇтьс€ до:

а) негативноњ д≥алектики “. јдорно;

б) концепц≥њ сусп≥льно-економ≥чних формац≥й;

в) трансцендентальноњ теор≥њ вартостей;

г) категоричного ≥мперативу ≤.  анта.

10. ¬ибер≥ть правильн≥ в≥дпов≥д≥. «а ћ. ¬ебером спр€мован≥сть розвитку сусп≥льства визначають:

а) сусп≥льн≥ класи ≥ парт≥њ;

б) особистост≥ залежно в≥д њх соц≥ального статусу;

в) особистост≥ залежно в≥д њх типу соц≥альноњ д≥њ;

г) народн≥ маси;

і) конфл≥кти м≥ж сусп≥льними класами (класова боротьба);

д) консенсус ≥дей.

11. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть. ƒо €ких ф≥лософських теч≥й належать так≥ ф≥лософи:

 

ј) ‘. Ќ≥цше а) екзистенц≥ал≥зм
Ѕ) ћ. ¬ебер б) ф≥лософ≥€ житт€
¬) ќ. Ўпенілер в) марксизм
√) ’. ќртеіа-≥-•асет г) неокант≥анство

 

12. Ќа н≥г≥л≥зм €к ознаку кризи Ївропейськоњ культури вказав:

а)  . ћаркс;

б) ќ. Ўпенілер;

в) ‘. Ќ≥цше;

г) ј. Ўопеніауер.

13. ’то з названих нижче автор≥в вважав, що основу сусп≥льного житт€ становл€ть два косм≥чн≥ первн≥ Ц аполон≥вський та д≥он≥с≥йський?

а) ќ. Ўпенілер;

б)  . ясперс;

в) ‘. Ќ≥цше;

г) ј. Ўопеніауер.

14. «г≥дно з цикл≥чною концепц≥Їю ќ. Ўпенілера, сусп≥льство в своЇму розвитку проходить так≥ стад≥њ:

а) виникненн€ Ц зростанн€ Ц розлад Ц смерть;

б) дитинство Ц зр≥л≥сть Ц стар≥сть;

в) зародженн€ (душа) Ц становленн€ (культура) Ц смерть (цив≥л≥зац≥€).

15.  онцепц≥€ ≥сторичного традиц≥онал≥зму ƒ. ƒонцова оперта на прац≥:


а) ‘. Ќ≥цше;

б) ј. Ўопеніауера;

в) √. —ковороди;

г) ќ. Ўпенілера;

і)  . ѕоппера;

д) ’. ќртеіи-≥-•асета;

е) ћ. ¬ебера.


16. ѕон€тт€ Ђбунт масї в концепц≥њ ’. ќртеіи-≥-•асета означаЇ:

а) соц≥альну революц≥ю;

б) ви€в соц≥альноњ непокори, на кшталт страйку, демонстрац≥й тощо;

в) прагненн€ перес≥чноњ людини пос≥сти пров≥дне м≥сце в пол≥тиц≥, влад≥, культур≥, науц≥.

17. ЂЋюдина-масаї в твор≥ ’ ќртеіи-≥-•асета ЂЅунт масї означаЇ:

а) людину, що зайн€та в сфер≥ виробництва матер≥альних благ та сфер≥ обслуговуванн€;

б) людину з юрби;

в) Ђлюдина-масаї Ц це стиль житт€ людини, €ка хоче бути Ђтакою €к ус≥ї, прагне до забезпеченого житт€, прагне влади ≥ тр≥умфу.

 

–обота з≥ словником

¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

ѕон€тт€ «м≥ст пон€тт€
1. —оц≥альна ф≥лософ≥€ в рац≥онал≥стичн≥й традиц≥њ а концепц≥њ виход€ть з принципу ≥сторизму, обстоюють соц≥альний прогрес, розгл€дають сусп≥льство €к ц≥л≥сну систему, законом соц≥ального поступу вважають перех≥д в≥д м≥л≥тарного способу житт€ до ≥ндустр≥ального.
2. ѕозитив≥стське розум≥нн€ соц≥альноњ ф≥лософ≥њ (ќ.  онт, √. —пенсер) б) своњм завданн€м ставить в≥днаходженн€ закон≥в соц≥ального житт€ та формулюванн€ теоретичних засад його рац≥ональноњ орган≥зац≥њ. ѕроте в п≥дходах до реал≥зац≥њ цього завданн€ не на одностайност≥.
3. Ќеокант≥анська ≥нтерпретац≥€ соц≥ального поступу (ћ. ¬ебер, к≥н ’≤’ Ц поч. ’’ ст.) в) в основ≥ розвитку сусп≥льства, за цим п≥дходом, лежать не ≥дењ, а матер≥альний чинник, а саме економ≥чн≥ взаЇмини людей з приводу виробництва матер≥альних благ. ћатер≥альною основою кожного сусп≥льства Ї спос≥б виробництва, €кий юридично знаходить вираз у власност≥ на засоби виробництва, що Ї визначальним у под≥л≥ сусп≥льства на класи з д≥аметрально протилежними ≥нтересами. –уш≥йною силою сусп≥льного поступу Ї боротьба клас≥в. «м≥на сусп≥льного ладу зд≥йснюЇтьс€ через соц≥альн≥ революц≥њ.
4. ћатер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ ( . ћаркс) г) основою соц≥ального доброту, за цим п≥дходом, Ї соц≥альна злагода, консенсус, а соц≥альною структурою Ї ц≥нн≥сно-нормативна система, що становить собою систему ц≥нностей, норм, правил, €к≥ Ї умовою нормального функц≥онуванн€ сусп≥льства. ” результат≥ њх засвоЇнн€ у сусп≥льств≥ стаЇ соц≥ально орган≥зованим, а норми, ц≥нност≥, ≥деали стають законом соц≥ального житт€.
5. —труктурно-функц≥ональний п≥дх≥д до сусп≥льства (≈. ƒюркгайм, к≥н ’≤’ Ц поч. ’’ ст.) і) в €кост≥ методолог≥њ покладено, висновки трансцендентальноњ теор≥њ вартостей. ¬изначальною ц≥нн≥стю в соц≥альному поступ≥ р≥зних культур вз€то розум у значенн≥ формальноњ рац≥ональност≥, €ка виражена лог≥кою ≥сторичного саморозвитку культури. Ќаростанн€ рац≥ональност≥ з ходом ≥стор≥њ Ї, на цей погл€д, законом≥рн≥стю в поступ≥ людськоњ культури. —убТЇктом ≥сторичного процесу Ї кожна особист≥сть, поте м≥ра впливу на соц≥альн≥ процеси зумовлена њњ соц≥альним статусом та належн≥стю до того чи ≥ншого типу соц≥альноњ д≥њ.
6. ѕост позитив≥зм  . ѕоппера д) свою соц≥альну концепц≥ю називаЇ ≥нтерпретац≥Їю з Ђпевноњ позиц≥њї, мовл€в, до ≥сторичних ≥нтерпретац≥й не можна застосувати принцип фальсиф≥ковуваност≥, тому вони не можуть мати статус науковоњ теор≥њ. «г≥дно з ц≥Їю концепц≥Їю, законом≥рн≥стю ≥стор≥њ Ї перех≥д в≥д закритого сусп≥льства до в≥дкритого.
7. ≤ррац≥онал≥с-тичний напр€м соц≥альноњ ф≥лософ≥њ е) цив≥л≥зац≥€ Ї заключним етапом розвитку культури ≥ посутньо означаЇ њњ смерть. ƒл€ цив≥л≥зац≥њ характерний технолог≥чний аспект поступу сусп≥льного житт€, занепад, мистецтва, поез≥њ, музики тощо, скупченн€ великих мас людей у м≥стах, перетворенн€ людей у безлику масу, ≥ррел≥г≥йн≥сть.
8. Ўпенілер≥вське розум≥нн€ цив≥л≥зац≥њ Ї) ≤стор≥€ не маЇ Їдиноњ векторноњ спр€мованост≥ дл€ вс≥х народ≥в.  ожна культура €к ≥ народ своЇр≥дн≥.  ожна культура маЇ свою долю, свою Ђдушуї ≥ прагне себе реал≥зувати. —в≥т культури Ц це ≥ мистецтво, ≥ поез≥€, ≥ музика, ≥ мова, ≥ л≥тература народу тощо. ¬ид≥лено в≥с≥м тип≥в культур.  ожна маЇ св≥й цикл розвитку, але м≥стить сп≥льний дл€ вс≥х пор€док, що знаходить вираз у певн≥й аналог≥чност≥ под≥й в р≥зних культурах.  ≥нцева точка розвитку кожноњ культури Ц перех≥д у стан цив≥л≥зац≥њ.
9. —утн≥сть кризи Ївропейськоњ культури (за ‘.Ќ≥цше) ж) —уть кризи передана словами Ђбунт масї. ћаса це, насамперед, людина-маса Ц це така €к ус≥ прим≥тивна, перес≥чна людина, €ка вважаЇ себе вз≥рцевою, переконана, що житт€ легке й багате ≥ що в майбутньому буде ще кращим. ѓњ самовпевнен≥сть породжена надм≥рними можливост€ми цив≥л≥зац≥њ ’’ ст. пор≥вн€но з њњ прим≥тивними потребами. якщо по ’V≤≤≤ ст. включно функц≥њ орган≥зац≥њ сусп≥льно-пол≥тичного, економ≥чного житт€ та сфери культури виконували Ђвидатна меншинаї Ц це т≥, що беруть на себе труднощ≥ ≥ обовТ€зки ≥ в≥дпов≥дальн≥ за них Ц то зараз њх вит≥снила Ђлюдина-масаї, приречуЇ сусп≥льство на занепад. —усп≥льство перестало бути апаратом самовдосконаленн€, бо людина-маса вз€ла на себе на властив≥ њњ природ≥ функц≥њ. ÷е ≥ Ї бунтом мас.
10. ¬ченн€ про надлюдину у ‘. Ќ≥цше з) пол€гаЇ в порушенн≥ р≥вноваги двох початк≥в в людин≥: д≥он≥с≥йський початок в людин≥ Ц природна стих≥€ будь-€кого ≥снуванн€ ≥ розум, що впор€дковуЇ св≥т ≥ пристосовуЇ до потреб людини Ц аполон≥вський початок, в≥н ослаблюЇ ≥нстинкти житт€ ≥ Ї знар€дд€м слабких. ѕеревага аполон≥вського первн€ в сучасному сусп≥льств≥ н≥велюЇ високе й нице, встановила протиприродну моральн≥сть, призвела до пануванн€ стадних ≥нстинкт≥в, породила безв≥дпов≥дальн≥сть, н≥г≥л≥зм.
11. ÷икл≥чна концепц≥€ розвитку культур и) у п≥дход≥ до ≥стор≥њ ставить проблему взаЇмод≥њ рац≥ональних та ≥ррац≥ональних руш≥йних сил њњ поступу. јкцентуЇ увагу на природнЇ розшаруванн€ людей у сусп≥льств≥ на основ≥ психоф≥з≥олог≥чних особливостей на дв≥ верстви Ц ел≥ту (виробник≥в ≥дей) ≥ людей з виробництва матер≥альних благ. ќсновоположним мотивом концепц≥й Ї неминуч≥сть кризи традиц≥йних ц≥нностей ≥ нев≥дворотне саморуйнуванн€ сучасноњ цив≥л≥зац≥њ.
12.  риза сучасноњ культури за ’осе ќртеіою-≥-•асетом. ≥) вих≥д з кризи Ївропейськоњ культури може зд≥йснити лише нова людина, завданн€м €коњ Ї перебороти в соб≥ старе ставленн€ до св≥ту, що ≥снуЇ на ц≥нност€х та ≥люз≥€х, €к≥ заважають життю ≥ ствердити ц≥нност≥, €к≥ йому допомагають. —тановленн€ новоњ людини (надлюдини) передано через три образи, що символ≥зують три перетворенн€ людського духу Цце: верблюд, лев ≥ дитина. ќбраз верблюда символ≥зуЇ прагненн€ до найт€жчого, вм≥нн€ нести хрест житт€, образ лева Ц вм≥нн≥ бути сильним ≥ в≥льним духом, образ дитини Ц символ невинност≥, доброти не обт€женоњ розрахунком. Ќадлюдина Ц це образ в≥дновленоњ р≥вноваги м≥ж д≥он≥с≥йським та аполон≥вським первнем.

 

“ворч≥ завданн€

 

1. „ому ќ.  онта не задовольн€ють п≥дходи попередньоњ соц≥альноњ ф≥лософ≥њ до ’VIII ст. включно щодо розум≥нн€ сусп≥льного розвитку?

2. ўо означаЇ терм≥н Ђматер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њї? ’то й з €кою метою цей терм≥н використовуЇ?

3. «а допомогою €кого методу марксистська ф≥лософ≥€ обірунтовуЇ ≥дею матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ?

4. „ому ћ. ¬ебер у по€сненн≥ сусп≥льного поступу звертаЇтьс€ до теор≥њ трансцендентальних вартостей?

5. ўо таке ≥д≥ограф≥чний метод ≥ де в≥н застосовуЇтьс€?

7. ” чому сутн≥сть кризи Ївропейськоњ культури ’’ ст. за ’. ќртеіа-≥-•асетом?

8. ўо означаЇ терм≥н Ђаристократ≥€ї, в ’. ќртеіи-≥-•асета (ЂЅунт масї) ≥ €ке њњ соц≥альне призначенн€?

9. ¬ чому пол€гаЇ сутн≥сть Ђбунту масї за однойменним твором ’. ќртеіи-≥-•асета ЂЅунт масї?

10. який фактор Ї визначальним в ход≥ сусп≥льно-≥сторичного розвитку: економ≥чний, моральний, рел≥г≥йний, пол≥тичний, природний, може €кийсь ≥нший, а чи жодний не Ї визначальним? ѕо€сн≥ть.

11. яке м≥сце в≥дводить ‘. Ќ≥цше пон€ттю Ђн≥г≥л≥змї в осмисленн≥ кризи Ївропейськоњ культури?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 417 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2015 - | 1870 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.