Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–екомендован≥ теми есењв, допов≥дей, реферат≥в, наукових роб≥т. 1. ‘≥лософ≥€ абсурду ј.  амю




1. ‘≥лософ≥€ абсурду ј.  амю.

2. ѕроблема людини в екзистенц≥ал≥зм≥ (∆.-ѕ.—артр, ћ.√айдеііер).

3. ѕозитив≥зм та його ≥сторична еволюц≥€.

4.  ритичний рац≥онал≥зм  . ѕоппера.

5. ‘≥лософська герменевтика, њњ м≥сце ≥ роль у науковому п≥знанн≥.

6.  онкуренц≥€ науково-досл≥дницьких програм (Ќƒѕ) €к джерело розвитку науки,за ≤. Ћакатосом.

7. ћатематизац≥€, формал≥зац≥€ та теоретичний опис €к критер≥й рац≥ональност≥ некласичноњ науки.

8. ћ≥сце принципу фал≥б≥л≥зму (фальсиф≥кац≥њ) в некласичн≥й науц≥.

9.  ритер≥й постнекласичноњ науки за ≤. ѕригожиним.

“≈ћа 10 ‘≥лософськ≥ п≥дходи до процесу п≥знанн€

ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€

1. ѕрирода та зм≥ст знанн€.

2. ѕ≥знанн€ та його тлумаченн€ в некласичн≥й ф≥лософ≥њ:

а) модель, мета п≥знанн€ та питанн€ ≥стини в марксистськ≥й ф≥лософ≥њ

б) питанн€ ≥стини та модел≥ п≥знанн€ в прагматизм≥ та анал≥тичн≥й ф≥лософ≥њ.

 

3. “радиц≥йна та ф≥лософська герменевтика:

а) пон€тт€ значенн€, смислу, умов розум≥нн€ та його р≥вн≥;

б) принцип герменевтичного кола;

в) р≥зниц€ м≥ж традиц≥йною та ф≥лософською герменевтикою.

 

 лючов≥ пон€тт€

√носеолог≥€, модель п≥знанн€, знанн€, герменевтика, герменевтичне коло, кореспондентна ≥стина, когерентна ≥стина, обТЇктивна ≥стина, розум≥нн€, значенн€, смисл.

 

ѕершоджерела

1. √уссерль Ё. Ћогические исследовани€. - —ѕб., 1909. - “. 1.

2. ƒжемс ”. „то такое прагматизм? // ¬есн. ћоск. ун-та. Ц 1993. Ц —ер. 7. Ц є 3. Ц —. 82Ц91.

3. √уссерль Ё.  ризис европейских наук и трансцендентальна€ феноменологи€ // ¬опр. филос. Ц 1992. - є 7. - —. 136Ц176.

4. «аруб≥жна ф≥лософ≥€ ’’ стол≥тт€. „итанка: ” 6-ти т. Ц “. 6. Ц  ., 1993.

5.  арнапп –. ‘илософские основани€ физики. - ћ.: ѕрогресс, 1971.

6. ’айдеггер ћ. ќ сущности истины // ‘илос. науки. Ц 1989. Ц є 4. Ц —. 88Ц104.

 

Ћ≥тература дл€ самост≥йного опрацюванн€

 

1. √орский ƒ. ѕ. ќ критери€х истины // ¬опросы философии. Ц 1998. Ц є 2. Ц —. 28Ц39.

2.  ульчицький ќ. ќснови ф≥лософ≥њ ≥ ф≥лософ≥чних наук. Ц ћюнхен Ц Ћьв≥в, 1995. Ц –озд. 8. Ц —. 113Ц123.

3. ѕредмет ≥ проблематика ф≥лософ≥њ: Ќавчальний пос≥бник / «а заг. ред. ћ. ј. —кринника, «. ≈. —кринник Ц Ћьв≥в, 2001.

4. ‘≥лософ≥€: мислител≥, ≥дењ, концепц≥њ: ѕ≥дручник / ¬. √.  ремень, ¬. ¬. ≤льњн. Ц  ., 2005.

5. Ўевченко ¬. ≤.  онцепц≥€ п≥знанн€ в украњнськ≥й ф≥лософ≥њ. Ц  ., 1993.

6. ярошевець ¬. ≤. Ћюдина в систем≥ п≥знанн€. Ц  ., 1996.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

 

1. як≥ питанн€ зТ€совуЇ гносеолог≥€?

2. ўо таке класичне ≥ некласичне тлумаченн€ ≥стини?

3. ўо таке гносеолог≥чний оптим≥зм ≥ гносеолог≥чний рел€тив≥зм?

4. ўо таке об`Їктивна, абсолютна та в≥дносна ≥стина?

5. як≥ методи закр≥пленн€ прагматичноњ в≥ри за „. ѕ≥рсом?

6. ўо таке когерентна ≥стина?

“естов≥ завданн€

 

1. ўо включаЇ традиц≥йна модель п≥знанн€, €ка запропонована марксистською ф≥лософ≥Їю (вкаж≥ть ус≥ в≥рн≥ в≥дпов≥д≥):


а) абстрактне мисленн€;

б) ≥нтуњц≥ю;

в) сумн≥в;

г) чуттЇве спогл€данн€;

і) д≥ю;

д) практику;

е) в≥ру.


2. ѕрагматистська модель п≥знанн€, за „. ѕ≥рсом, включаЇ в себе (вкаж≥ть ус≥ в≥рн≥ в≥дпов≥д≥):

а) практику;

б) розум≥нн€;

в) д≥ю;

г) сумн≥в;

і) ≥нтуњц≥ю;

д) в≥ру;

е) чуттЇвий ≥ рац≥ональний моменти.

3. який принцип лежить в основ≥ п≥дходу до класичноњ ≥стини:


а) детерм≥н≥зму;

б) в≥дпов≥дност≥;

в) спостережуваност≥;

г) узгодженост≥;

і) невизначеност≥.


4. ¬исл≥в Ђ≤стину не можна знати, в ≥стин≥ можна бутиї властивий ф≥лософ≥њ:


а) прагматизму;

б) марксизму;

в) екзистенц≥ал≥зму;

г) позитив≥зму.


5. ¬их≥дний принцип гносеолог≥њ Ђ¬ажлив≥ше дл€ людини вм≥ти ан≥ж знатиї властивий:


а) прагматизму;

б) екзистенц≥ал≥зму;

в) пост позитив≥зму;

г) неотом≥зму;

і) психоанал≥зу.


6. ѕредмет п≥знанн€ Ц це:

а) те саме, що обТЇкт п≥знанн€;

б) предмет Ц це певна сторона обТЇкта;

в) предмет п≥знанн€ включаЇ в себе обТЇкт €к одну з≥ своњх стор≥н.

7. ќсновоположними пон€тт€ми герменевтики Ї:


а) ≥стина;

б) значенн€;

в) оц≥нка;

г) розум≥нн€;

і) сутн≥сть;

д) смисл.


 

–обота з≥ словником

¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

ѕон€тт€ «м≥ст пон€тт€
1. √носеолог≥чний оптим≥зм а) терм≥н марксистськоњ гносеолог≥њ, що означаЇ зм≥ст наших знань, €кий не залежить н≥ в≥д людини н≥ в≥д людства.
2. ћарксистська модель п≥знанн€ б) маЇ так≥ складов≥: потребу в доц≥льн≥й д≥њ, фактичний сумн≥в (що означаЇ на€вн≥сть проблемноњ ситуац≥њ), переборенн€ сумн≥ву шл€хом утвердженн€ в≥ри у правильност≥ вибору схем, правил д≥њ, практична д≥€.
3. ћодель п≥знанн€ в гносеолог≥њ прагматизму в) в≥ра у всесильн≥сть людського п≥знанн€, переконанн€ в його необмежених можливост€х.
4. ќбТЇктивна ≥стина г) розум≥нн€ ≥стини на основ≥ принципу в≥дпов≥дност≥, що йде ще в≥д јристотел€ €к в≥дпов≥дн≥сть м≥ж зм≥стом знанн€ субТЇкта та бутт€м предмет≥в.
5.  ласична, або кореспондентна ≥стина і) р≥зновид некласичноњ ≥стини в анал≥тичн≥й ф≥лософ≥њ. ¬ основ≥ њњ розум≥нн€ лежить принцип узгодженост≥.
6.  огерентна ≥стина д) включаЇ три складов≥: чуттЇвий момент, що маЇ три форми Ц в≥дчутт€, сприйманн€, у€вленн€; рац≥ональний, що зд≥йснюЇтьс€ в таких формах: пон€тт€, судженн€, умовисновок; практику €к матер≥альну, чуттЇво-предментну, доц≥льну, сусп≥льно-≥сторичну д≥€льн≥сть людей.

 

“ворч≥ завданн€

 

1. ўо таке обТЇктивна, абсолютна ≥ в≥дносна ≥стина?

2. як≥ риси характеризують ≥стинне знанн€ у ф≥лософ≥њ прагматизму?

3. яка р≥зниц€ м≥ж фактичною та абсолютною ≥стиною?

4. ўо таке кореспондентна ≥стина? яка ф≥лософ≥€ оперуЇ цим пон€тт€м?

5. ўо таке екзистенц≥альна ≥стина?

6. „им п≥знанн€ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д розум≥нн€?

7. ќхарактеризуйте форми чуттЇвого п≥знанн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 391 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2288 - | 1996 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.