Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 2. ф≥лософ≥€ стародавнього св≥ту




ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€ є 1

1. ќсобливост≥ сх≥дноњ та зах≥дноњ модел≥ св≥тосприйн€тт€.

2. —в≥тогл€дна модель у духовн≥й культур≥ ƒавньоњ ≤нд≥њ (буддизм, м≥манса, санкхТ€, веданта, йога).

3. ќсобливост≥ сприйн€тт€ св≥ту в  итайськ≥й культур≥ та ф≥лософ≥њ (конфуц≥анство, даосизм, лег≥зм).

4. ƒавньогрецька ф≥лософ≥€ €к вираз зах≥дного св≥тосприйн€тт€:

а) пер≥одизац≥€ античноњ ф≥лософ≥њ;

б) пон€тт€:  осмос, ’аос, архе та Ћоіос;

в) онтолог≥чна проблематика досократ≥вськоњ ф≥лософ≥њ.

 

ѕитанн€ до самост≥йного опрацюванн€ теми та сем≥нарського зан€тт€ є 2

1. ћоральна ф≥лософ≥€ —ократа та його метод.

2. –ац≥онал≥стичн≥ та ≥ррац≥онал≥стичн≥ ≥дењ ѕлатона.

3. ќсновн≥ ≥дењ рац≥онал≥стичноњ ф≥лософ≥њ јристотел€.

4. ≈лл≥н≥стична ф≥лософ≥€ (еп≥курењзм, скептицизм, стоњцизм).

 лючов≥ пон€тт€

 

¬еди, ”пан≥шади, книги китайськоњ осв≥ченост≥, модель давньо≥нд≥йського св≥тосприйн€тт€, модель давньокитайського св≥тосприйн€тт€, дао, жень, ≤нь-ян, модель св≥тосприйн€тт€ в «ах≥дн≥й культур≥,  осмос, ’аос, архе, Ћоіос, апейрон, гомеомер≥€, атом, субстанц≥€, бутт€, д≥алектика, маЇвтика, ≥де€, матер≥€, форма, анамнезис, ƒем≥ург, —в≥това душа, ѕершоруш≥й, атаракс≥€.

 

ѕершоджерела

 

1. јнтологи€ мировой философии. Ц  ., 1991. Ц “. 1. Ц „. 1.

2. √олоси —тародавньоњ ≤нд≥њ: јнтолог≥€ давньо≥нд≥йськоњ л≥тератури. Ц  ., 1982.

3. ƒревнекитайска€ философи€: —обр. текстов: ¬ 2 т. Ц ћ.: ћысль, 1972 Ц 1973.

4. „итанка з ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ: ” 6 кн. Ц  н. 1: ‘≥лософ≥€ —тародавнього св≥ту. Ц  ., 1992.

5. јристотель. ѕол≥тика / ѕер. з давньогр. ќ.  ислюка. Ц  ., 2000.

6. ѕлатон. ƒержава. Ц Ћьв≥в, 2000.

7. ѕлатон. ƒ≥алоги. Ц Ћьв≥в, 1995.

8. —енека Ћуц≥й јнней. ћоральн≥ листи до Ћуц≥л≥€. Ц  ., 1996.

 

Ћ≥тература дл€ самост≥йного опрацюванн€

 

1. √ригорьева “.ѕ. ƒао и Ћогос (встреча культур). Ц ћ., 1992.

2.  ессиди ‘.’. ќт мифа к логосу. Ц ћ., 1972.

3.  ондзьолка ¬.¬. Ќариси ≥стор≥њ античноњ ф≥лософ≥њ. Ц Ћьв≥в, 1993.

4. ћюллер ћ. Ўесть систем индийской философии. Ц ћ., 1901.

5. ѕролеев —. ¬. »стори€ античной философии. Ц  ., 2001.

6. –адхакришнан —. »ндийска€ философи€: ¬ 2 т. Ц ћ., 1989.

7. –ассел Ѕ. ≤стор≥€ зах≥дноњ ф≥лософ≥њ. Ц  ., 1995.

8. ‘≥лософ≥€: мислител≥, ≥дењ, концепц≥њ: ѕ≥дручник / ¬. √.  ремень, ¬. ¬. ≤льњн. Ц  ., 2005.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

 

1. ѕроанал≥зуйте особливост≥ сх≥дного та зах≥дного тип≥в ф≥лософуванн€.

2. яка модель св≥тосприйн€тт€ у людини —тародавньоњ ≤нд≥њ ≥ чому вона саме така, а не ≥нша?

3. як≥ принципи закладено  онфуц≥Їм в основу китайськоњ ф≥лософ≥њ?

4. як≥ принципов≥ в≥дм≥нност≥ в≥др≥зн€ють ф≥лософ≥ю —тародавнього —ходу в≥д зах≥дноњ системи мисленн€?

5. який зм≥ст маЇ пон€тт€ Ђархеї у ф≥лософських школах досократ≥вського пер≥оду?

6. ўо мали на уваз≥ давньогрецьк≥ ф≥лософи, трактуючи св≥т €к  осмос? ” чому суть повороту в п≥дход≥ до предмета ф≥лософ≥њ, €кий зд≥йснив —ократ?

7. „ому ф≥лософ≥ю —ократа називають моральною?

8. „ому, на думку ѕлатона, п≥знанн€ Ц це пригадуванн€?

9. ѕо€сн≥ть тезу јристотел€: Ђѕлатон мен≥ друг, проте ≥стина дорожчаї.

10. який зм≥ст мають в јристотел€ пон€тт€ Ђформаї, Ђматер≥€ї?

11. як≥ першопочатки економ≥чноњ науки знаходимо в јристотел€?

 

“естов≥ завданн€

 

1. «ах≥дна модель ставленн€ до св≥ту передбачаЇ:

а) активне перетворенн€ природи, прагненн€ панувати над нею та збереженн€ ц≥нностей с≥мТњ, роду, сп≥льноти, нац≥њ;

б) культивуванн€ дбайливого ставленн€ до природи ≥ усього живого в н≥й;

в) розвиток техн≥ки, технолог≥њ ≥ науки, корисливе ставленн€ до природи, шануванн€ ц≥нностей свободи, правовоњ держави, суверенност≥ особи;

г) рац≥онально-психолог≥чний стиль мисленн€, схильн≥сть до ч≥ткост≥, посл≥довност≥ та розсудливост≥, а також м≥стичне й ≥нтуњтивне мисленн€.

2. ¬ основ≥ модел≥ сх≥дного св≥тосприйн€тт€ лежить:

а) гармон≥йн≥сть ≥ ц≥л≥сн≥сть внутр≥шнього св≥ту людини, глибинний взаЇмозвТ€зок з природою та шануванн€ своЇњ культури;

б) пануванн€ людини над природою, ≥деал прогресу, рац≥ональн≥сть та прагматизм;

в)мисленн€ ≥нтуњтивне, м≥стичне; розвиток опираЇтьс€ переважно на наукове знанн€ ≥ техн≥ку.

3. ¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

 

ј) ƒаосизм а) ≥снуЇ јбсолют, що Ї Їдиним обТЇктивним законом, €кому п≥дкорен≥ увесь св≥т, €кий Ї джерелом всього ≥снуючого
Ѕ) Ѕуддизм б) властив≥ соц≥ально-етичн≥ переконанн€
¬)  онфуц≥анство в) житт€ нерозривно повТ€зане з≥ стражданн€м

 

4.  ому належить теор≥€ про те, що бутт€ Ц це непод≥льн≥, в≥чн≥, найменш≥ наповненост≥, назван≥ ф≥лософом атомами:

а) “ом≥ јкв≥нському;

б) ƒемокр≥ту;

в) јнакс≥мандру;

г) јр≥стотелю.

5. ” ф≥лософ≥њ даосизму центральне пон€тт€ Ђдаої це:

а) субстанц≥€ св≥ту людей;

б) закон сусп≥льного житт€;

в) загальний ун≥версальний закон св≥толаду;

г) закон людськоњ дол≥;

і) вс≥ вищезгадан≥ вар≥анти в≥дпов≥дей в≥рн≥.

6. ѕон€тт€ Ђархеї в ф≥лософ≥њ досократик≥в означаЇ:

а) археолог≥чний метод досл≥дженн€ стародавн≥х памТ€ток культури;

б) основа косм≥чного пор€дку;

в) вих≥дне пон€тт€ ф≥лософ≥њ ѕ≥фагора;

г) основний принцип геометр≥њ за јрх≥медом.

7. ѕредставникам класичного пер≥оду јнтичност≥ Ї:


а) ѕ≥фагор;

б) јристотель;

в) —ократ;

г) ƒемокр≥т;

і) ≈п≥кур;

д) ѕлатон.


8. «апочаткував ф≥лософ≥ю €к Ђмистецтво житиї:


а) «енон;

б) —ократ;

в) ѕлатон;

г) јристотель;

і) ѕармен≥д.


9. –еч≥ за ѕлатоном Ц це:


а) св≥т обТЇктивноњ реальност≥;

б) ствердженн€ њх матер≥альност≥;

в) ≥люз≥њ розуму;

г) т≥н≥ ≥дей;

і) продукт людськоњ св≥домост≥.


10. ƒо ≥ррац≥ональних ≥дей ѕлатона належать:


а) ≥де€ двох св≥т≥в;

б) ≥де€ ƒем≥уріа;

в) ≥де€ —в≥товоњ душ≥;

г) ≥де€ матер≥њ;

і) ≥де€ безсмерт€ душ≥.


11. ƒо причин всього ≥снуючого јристотель в≥дносить:


а) косм≥чну;

б) матер≥альну;

в) формальну;

г) д≥Їву;

і) спонтанну;

д) ф≥нальну.


12. “ри види знань за ѕлатоном:

а) здогад (доксичне знанн€), знанн€ приблизне, ймов≥рне, поза€к засноване на чуттЇвому сприйн€тт≥ та у€в≥;

б) матер≥ально (рац≥ональне), ≥деальне знанн€, поза€к ірунтуЇтьс€ на ≥стинному матер≥альному п≥знанн≥;

в) мудр≥сть (соф≥йне знанн€), Ї вищим д≥алектичним типом знанн€, поза€к спираЇтьс€ на ц≥л≥сне ос€гненн€ св≥ту;

г) наукове (еп≥стемне знанн€), дискурсивне знанн€, б≥льш досконале, поза€к ірунтуЇтьс€ на лог≥чному м≥ркуванн≥;

і) досв≥дне (емп≥ричне знанн€), €ке Ї досконалим, поза€к перев≥р€Їтьс€ людиною на практиц≥.

13. Ѕутт€ за јристотелем


а) св≥т ≥дей;

б) форми в речах;

в) матер≥альний субстрат реч≥;

г) Їдн≥сть матер≥њ ≥ форми.


14. ÷ентральною проблемою елл≥н≥стичноњ ф≥лософ≥њ Ї

а) проблема субстанц≥њ св≥ту;

б) проблема в≥днайденн€ людиною щаст€;

в) проблема п≥знаваност≥ св≥ту;

г) проблема перевт≥ленн€ людини п≥сл€ смерт≥ (ре≥нкарнац≥€).

 

–обота з≥ словником

¬станов≥ть в≥дпов≥дн≥сть:

ѕон€тт€ «м≥ст пон€тт€
1. Ѕутт€ а) в давньогрецьк≥й ф≥лософ≥њ Ц закон, пор€док, бог, знанн€.
2. јрхе б) центральне пон€тт€ одн≥Їњ з китайських шк≥л; що Ї джерелом всього, воно в≥чне, незм≥нне, ≥снуЇ всюди, основа речей, загальний закон.
3 Ћогос в) загальна впор€дкован≥сть св≥ту.
4. јпейрон г) терм≥н в давньогрецьк≥й ф≥лософ≥њ, дл€ позначенн€ основи впор€дкованост≥ св≥ту, першопричина речей ≥ €вищ.
5. ƒао
 
і) в давньогрецьк≥й ф≥лософ≥њ те саме, що архе, першопричина речей ≥ €вищ св≥ту.

6.  осмос д) терм≥н, запроваджений давньогрецьким ф≥лософом јнакс≥мандром дл€ позначенн€ неск≥нченого першопочатку, що Ї основою руху ≥ ви€вл€Їтьс€ у форм≥ протилежностей.
7. јтаракс≥€ е) в давньогрецьк≥й ф≥лософ≥њ: мистецтво веденн€ бес≥ди, полем≥ки; лог≥чний метод встановленн€ ≥стини шл€хом ви€вленн€ ≥ подоланн€ суперечностей у судженн€х супротивника.
8. ‘орма (за јр≥стотелем) Ї) п≥знавальний метод —ократа, €кий допомагаЇ народженню ≥стини так само, €к повитуха допомагаЇ народитись дитин≥.
9. јнамнезис ж) активна причина, субстанц≥€ реч≥, д≥Їва сила зм≥н.
10. ƒ≥алетика з) пасивний первинний матер≥ал, що даЇ можлив≥сть виникати ≥ розвиватись реч≥.
11. ћаЇвтика и) незворушн≥сть, безпристрасн≥сть; душевний стан, до €кого повинен спр€мовувати своЇ самовдосконаленн€ прихильник мудрост≥.
12. ƒем≥урі ≥) терм≥н платон≥вськоњ ф≥лософ≥њ (з гр. Ц пригадуванн€), €кий означаЇ стан людськоњ душ≥, €ка згадуЇ про бачене нею у св≥т≥ потойб≥чному.
13. ћатер≥€ (за јр≥стотелем) њ) в ф≥лософ≥њ ѕлатонаЦ творчий першопочаток св≥ту.
14 —в≥това душа. й) позиц≥€ в ф≥лософ≥њ —ократа, зг≥дно з €кою моральн≥сть тотожна знанню.
15. ѕершоруш≥й к) у ф≥лософ≥њ ѕлатона, пон€тт€, що виражаЇ основоположний етап становленн€ св≥ту речей. —в≥тову душу формуЇ ƒем≥ург з ≥дей та н≥що (матер≥њ).
16. ћоральна ф≥лософ≥€ л) у ф≥лософ≥њ јристотел€, бог, що надав св≥тов≥ першого поштовху, Ї першою причиною руху.

“ворч≥ завданн€

1. „и можна стверджувати, що, зг≥дно з≥ сх≥дним св≥тосприйн€тт€м, основним завданн€м людини Ї зм≥нювати св≥т на засадах розуму, впор€дковувати його?

2. „и правильно стверджувати, що важливим завданн€м ≥нд≥йськоњ ф≥лософ≥њ було осмисленн€ соц≥ального оточенн€ з метою подальшого вдосконаленн€?

3. яка ф≥лософ≥€ ≥ з €кою метою використовуЇ терм≥ни Ђ осмосї ≥ ЂЋогосї, що вони означають?

4.  ому з ф≥лософ≥в належить висл≥в Ђ¬ одну й ту саму р≥чку дв≥ч≥ не вв≥йтиї. ўо в≥н означаЇ?

5. Ќав≥що й хто в свою ф≥лософ≥ю вводить принцип Ђpanta reiї?

7. „и можна охарактеризувати ф≥лософ≥ю —ократа €к космоцентризм?

8. ўо таке ф≥лософський метод —ократа? Ќав≥що та €к в≥н його застосовуЇ?

9. ўо таке мораль дл€ —ократа та €ке њњ м≥сце в його ф≥лософському вченн≥?

10. який ф≥лософський зм≥ст вислову: Ђѕлатон м≥й друг, проте ≥стина дорожчаї?

11. ўо Ї сутн≥стю бутт€ за јристотелем?

12. „и Ї р≥зниц€ в по€сненн≥ бутт€ ѕлатоном та јристотелем? ѕо€сн≥ть.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 910 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2035 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.