Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ ф≥лософського осмисленн€ сусп≥льства




‘≥лософ≥€ ≥стор≥њ Ї в≥дносно самост≥йною областю ф≥лософського знанн€, присв€ченою осмисленню €к≥сноњ своЇр≥дност≥ сусп≥льства в його в≥дм≥нност≥ в≥д природи. ѕредметною сферою ф≥лософських роздум≥в Ї досл≥дженн€ громадського житт€, передус≥м, п≥д кутом зору св≥тогл€дних проблем, центральне м≥сце серед €ких займають смысло-жизненные питанн€. ‘≥лософ≥€ ≥стор≥њ анал≥зуЇ проблеми сенсу ≥ мети ≥снуванн€ сусп≥льства, його генезису, доль ≥ перспектив, спр€мованост≥ руш≥йних сил ≥ можливих законом≥рностей його розвитку. —ам терм≥н "ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ" уперше спожив ¬ольтер, маючи зважаючи на ун≥версальний, ≥сторичний огл€д людськоњ культури. ” √ердера ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ конструюЇтьс€ в окрему дисципл≥ну, що в≥дпов≥даЇ на питанн€,: чи ≥снують позитивн≥ ≥ незм≥нн≥ закони розвитку людського сусп≥льства, ≥ €кщо ≥снують, то €к≥ ц≥ закони?

≤снують р≥зн≥ п≥дходи до по€сненн€ об'Їкту ≥ предметних областей ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ. –озгл€немо ж де€к≥ широко поширен≥ точки зору з ц≥Їњ проблеми. ѕочаток ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ в Ївропейськ≥й культур≥ поклав јвгустин јврелий (IV ст. н. э) своЇю знаменитою працею "ѕро град Ѕожий". ÷ентральною под≥Їю, що поклала почало ≥сторичному процесу, з точки зору јвгустина, €вл€Їтьс€ гр≥хопад≥нн€ перших людей јдама ≥ ™ви. ≤стор≥€ в концепц≥њ јвгустина розгл€даЇтьс€ €к тривалий ц≥леспр€мований процес "пор€тунку" людства, отриманн€ ним втраченоњ Їдност≥ з Ѕогом, отриманн€ "÷арства Ѕожого".

јвгустиновска€ концепц≥€ ≥сторичного процесу панувала в Ївропейськ≥й ф≥лософ≥њ до XVIII ст. ‘≥лософ≥€ ≥стор≥њ €к св≥тська наука формуЇтьс€ в XVIII - XIX вв., ≥ в цей час вона стаЇ теор≥Їю ≥сторичного розвитку. ‘≥лософи прагнули сформулювати мету, руш≥йн≥ сили ≥ сенс ≥сторичного процесу. ѕросв≥тники 18 в≥к≥в розробили теор≥ю прогресу ( ондорсе), висунули ≥дею ≥ Їдност≥ ≥сторичного процесу (√ердер), заклали основи ≥стор≥њ культури (¬ольтер).

Ќайб≥льш розгорнуто вона була представлена в систем≥ √егел€, €кий зв'€зував ф≥лософсько-≥сторичн≥ досл≥дженн€ з вивченн€м сенсу ≥стор≥њ, з пошуками закон≥в ≥стор≥њ, спр€мован≥стю ≥сторичного розвитку, можлив≥стю передбаченн€ майбутнього. ” гегел≥вськ≥й концепц≥њ ≥сторичного процесу ще сильно в≥дчуваЇтьс€ вплив рел≥г≥йно-ф≥лософського п≥дходу до розвитку сусп≥льства. ƒл€ нього, також, €к ≥ дл€ ус≥Їњ рел≥г≥йноњ ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ, характерними Ї провиденциализм (в≥д лат≥в. providentia - провид≥нн€; ≥стор≥€ €к про€в вол≥ бога) ≥ эсхатологизм (в≥д греч. eshatos - останн≥й, крайн≥й; у€вленн€ про передзадан≥ к≥нцев≥ дол≥ св≥ту ≥ людини). ѕроте, у вченн≥ √егел€ вже €скраво про€вл€Їтьс€ характерна особлив≥сть св≥тськоњ ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ: сп≥вучасть людини в ≥сторичному процес≥, пошук субстанц≥њ ≥стор≥њ, розгортанн€ в час≥, спадкоЇмн≥сть традиц≥њ ≥ новаторство в р≥зних культурах. јле загалом, в ≥деал≥стичних концепц≥€х ≥сторична д≥€льн≥сть людей ви€вл€Їтьс€ виключно вт≥ленн€м тих або ≥нших ≥дей (духу).

≤стотний поворот в осмисленн≥ ≥сторичного процесу ставс€ у вченн≥ ƒо. ћаркса ≥ ‘. ≈нгельса. ћаркс ≥ ≈нгельс запропонували концепц≥ю матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ. ” рамках ц≥Їњ концепц≥њ вир≥шальне значенн€ в осмисленн≥ громадського житт€ надаЇтьс€ економ≥чним ≥ соц≥окультурним моментам, передус≥м, матер≥альному виробництву ≥ виробничо-економ≥чним громадським стосункам. ћатер≥ал≥стична концепц≥€ усуваЇ усе надприродне, трансцендентальне, внеисторическое. ѕо ћарксу, люди сам≥ твор€ть ≥стор≥ю, будучи одночасно ≥ акторами, ≥ авторами своЇњ всесв≥тньо-≥сторичноњ драми.

јж до к≥нц€ XIX стол≥тт€ досить попул€рною була концепц≥€ Їдност≥ ≥стор≥њ людства. Ѕагато чим здавалос€, що будь-€ке сусп≥льство живе за тими ж самими правилами ≥ законами, що ≥нше. «авд€ки досл≥дженн€м ћиколи ƒанилевского ("–ос≥€ ≥ ™вропа"), ќсвальда Ўпенглера ("«ах≥д ™вропи"), јрнольда “ойнби була розвинена концепц≥€ локальних сусп≥льств (культурних орган≥змах, цив≥л≥зац≥€х), що розвиваютьс€ самост≥йно ≥ що спираютьс€ на своњ власн≥ ц≥нност≥ ≥ ц≥л≥ (у протилежн≥сть у€вленн€ про ≥снуванн€ Їдиноњ культури ≥ Їдиного загальнолюдського розвитку: серед них називають зах≥дну, рос≥йську, ≥сламську, китайську ≥ ≥нд≥йську).

јнал≥з ходу ≥стор≥њ показуЇ, що в≥н не суперечить формул≥ "≥ Їдн≥сть, ≥ р≥зноман≥тт€". ™дн≥сть (≥стор≥њ) ≥ р≥зноман≥тт€ (≥сторичних тип≥в, культур) не суперечать один одному. ѕри усьому р≥зноман≥тт≥ сучасних сусп≥льств контакти м≥ж ними стають усе б≥льш багатосторонн≥ми. «авд€ки цим контактам визр≥ваЇ нова, всепланетна (космопол≥тична) цив≥л≥зац≥€.

”€вленн€ про сенс ≥ спр€мован≥сть ≥стор≥њ в ход≥ розвитку самоњ людськоњ ≥стор≥њ ≥стотно м≥н€лис€.  оротко це процес можна виразити так:

јнтичному мисленню чужа думка про спр€мован≥сть ≥сторичного процесу. ƒревн≥ греки сприймали св≥т €к завершений  осмос з його гармон≥Їю ≥ цикл≥чн≥стю. —кр≥зь вони бачили кругооб≥г, чи торкалос€ це  осмосу або житт€ людини.

 руговий рух - це геометричний образ в≥чност≥ (к≥льце не маЇ н≥ почала, н≥ к≥нц€) ≥ тимчасовост≥ (людина завжди знаходитьс€ "десь", в даному "тепер"). «г≥дно з видатними античними ф≥лософами, у взаЇминах в≥чност≥ ≥ часу пр≥оритет належить в≥чност≥. „ас, по ѕлатону, Ї образ в≥чност≥. јнтична ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ - це ф≥лософ≥€ в≥чного становленн€, в≥чного поверненн€, пер≥одичних св≥тових пожеж (√ераклит), душепереселени€ ≥ душевоплощени€ (ѕлатон).

—ередньов≥чна христи€нська ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ (јвгустин) бачить в ≥стор≥њ передус≥м теолог≥чну проблему. √оловною руш≥йною силою ≥стор≥њ ви€вл€Їтьс€ внеисторическое божественне провид≥нн€. ѕрих≥д ’риста, його страта, оч≥куване друге пришест€ - це вузлов≥ пункти ≥стор≥њ св≥ту, €кий до свого гр≥хопад≥нн€ знаходивс€ в царств≥ в≥чност≥ (н≥хто не помирав) ≥ €кий, пройшовши складний шл€х очищенн€ в≥д досконалих њм гр≥х≥в, здатний повернутис€ у в≥чн≥сть. ≤стор≥€ маЇ к≥нцевий пункт, але в≥н дос€жний лише тод≥, коли людство стане Ѕогочеловечеством.

‘≥лософ≥€ Ќового часу виробл€Ї рац≥ональн≥ по€сненн€ ходу ≥сторичних процес≥в. —ам розум визнаЇтьс€ джерелом прогресу (Ѕэкон, ƒекарт), поступального, в≥д менш досконалого до досконал≥шого, рухи сусп≥льства. ¬се част≥ше час ≥ х≥д ≥стор≥њ вважаютьс€ л≥н≥йними процесами. ћаркс (≥ ≥сторичний матер≥ал≥зм) також дотримуЇтьс€ л≥н≥йноњ концепц≥њ розвитку ≥стор≥њ, вважаЇ, що посл≥довний прогрес сусп≥льства в≥д перв≥сного до рабовласницького, феодального, кап≥тал≥стичного ≥ комун≥стичного сусп≥льства забезпечуЇтьс€ розвитком продуктивних сил.

” сучасн≥й ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ концепц≥њ л≥н≥йного розвитку сусп≥льства п≥ддаютьс€ критиц≥ (у Ўпенглера, “ойнби). —учасна ≥стор≥€, так само €к ≥ що пройшла, сприймаЇтьс€ €к результат творчост≥ людей, де мають м≥сце ≥ прогрес ≥ регрес, ≥ св≥танки ≥ заходи, численн≥ розшаруванн€ ≥ об'Їднанн€, Їдн≥сть ≥ р≥зноман≥тт€. Ѕагато ф≥лософ≥в дотримуютьс€ нел≥н≥йноњ концепц≥њ ≥стор≥њ сусп≥льства. «ображувати нел≥н≥йну концепц≥ю ≥стор≥њ у вигл€д≥ геометричноњ л≥н≥њ (чи л≥н≥й) неможливо, н≥€к≥ л≥н≥њ не можуть виразити усе багатство ≥стор≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 598 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2107 - | 1915 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.