Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—усп≥льний ≥деал ≥ соц≥альна д≥йсн≥сть




ѕон€тт€ соц≥ального ≥деалу набуваЇ наступн≥ самост≥йн≥ значенн€ залежно в≥д т≥Їњ сусп≥льноњ стих≥њ, до €коњ воно маЇ в≥дношенн€:

а) ”сього менш ≥де€ сусп≥льного ≥деалу пов'€зана з механ≥стичноњ стих≥Їю сусп≥льного житт€. ¬≥дбуваютьс€ в межах сусп≥льного житт€ ф≥зичн≥ процеси ≥ руху не знають н≥€ких ≥деал≥в, €к не знаЇ ≥деал≥в механ≥ка ≥ ф≥зика. “≥льки ставл€чи ц≥ процеси в де€ке в≥дношенн€ до спостережуваних в середовищ≥ сусп≥льного житт€ б≥олог≥чним €вищам, ми вперше виходимо з байдужост≥ чистоњ ф≥зики, починаЇмо в≥др≥зн€ти краще в≥д г≥ршого ≥ приходимо до пон€тт€ найб≥льшого б≥олог≥чного досконалост≥ або б≥олог≥чного ≥деалу. ћожна говорити, наприклад, про Ђр≥вном≥рност≥ соц≥ального рухуї, €к про ≥деальний стан сусп≥льства, проте завжди потр≥бно пам'€тати, що з точки зору чистого природознавства р≥вном≥рн≥сть ц€ н≥трохи не краще нер≥вном≥рност≥. ¬≥ддавати перевагу р≥вном≥рн≥сть можна т≥льки з точки зору житт€ ≥ њњ ≥нтерес≥в, вважаючи, що при р≥вном≥рному рус≥ краще збер≥гаЇтьс€ житт€ особистост≥ або сусп≥льства, набуваЇтьс€ велика сусп≥льна ст≥йк≥сть ≥ т.п.

б) ÷≥ пон€тт€ Ђнайб≥льшого збереженн€ї, Ђнайб≥льшоњ ст≥йкост≥ї, Ђнайб≥льшого сталост≥ї Ї сусп≥льним ≥деалом з точки зору суто в≥тальноњ. «вичайно, в б≥олог≥чному сенс≥ б≥льш досконало те сусп≥льство, €ке забезпечуЇ найб≥льшу ст≥йк≥сть початку житт€, - будь це житт€ ≥ндив≥дуума, або житт€ роду, або житт€ взагал≥. Ќ≥€ких ≥нших ≥деал≥в не знаЇ житт€, поки вона не п≥дн€лас€ на ступ≥нь духовност≥, поки не стала житт€м духу. “ому й елементарн≥ моральн≥ ≥нстинкти, що пробуджуютьс€ вже на початкових щабл€х житт€, не можуть мати н≥€ких власних неб≥олог≥чних ≥деал≥в. ѕриродна с≥м'€ може бути вогнищем глибоких моральних почутт≥в, але почутт€ ц≥ обмежен≥ межами чисто ф≥зичного збереженн€ роду, - тому чисто природне семТ€нинство духовно може бути €вищем дуже вузьким ≥ нав≥ть межуЇ з аморальним егоњзмом. “акий же ≥ чисто природний, Ђзв≥ринийї, €к його ≥нод≥ називають, нац≥онал≥зм, €кий поЇднуЇ у соб≥ ≥нод≥ глибоке самопожертву з глибоким егоњзмом. —амо собою зрозум≥ло, що це чисто б≥олог≥чне пон€тт€ сусп≥льного ≥деалу не маЇ н≥€коњ необх≥дно лог≥чного зв'€зку з ≥деЇю права. Ќайб≥льша ст≥йк≥сть, найб≥льша здатн≥сть до збереженн€ житт€ - вс≥ ц≥ стани можуть бути дос€гнут≥ ≥ не правовим шл€хом. јдже дос€гають ж њхн≥ тварини сусп≥льства - ≥ нав≥ть, можливо, краще, н≥ж людськ≥. “е ж потр≥бно сказати ≥ про сусп≥льний ≥деал, побудованому на так званих в≥тальних ц≥нност€х (приЇмне - неприЇмне). ≤деал загального щаст€ ≥ благополучч€, не т≥льки звабливий дл€ голодних ≥ незаможних, але й об'Їктивно справедливий з точки зору елементарних моральних почутт≥в, завжди стоњть перед небезпекою виродитис€ в самий грубий егоњзм ≥ матер≥ал≥зм, €кщо т≥льки в≥н не знаЇ ≥нших, б≥льш духовних ≥нтерес≥в. ≤ наст≥льки ж мало припускаЇ в≥н ≥дею права. Ћюдський мурашник, багатий ≥ ситий, наст≥льки ж мало потребуЇ прав≥, €к ≥ добре орган≥зований в боротьб≥ за житт€ мурашник комах. ѕоки його члени не в≥дчули ≥ не розум≥ли духовноњ ц≥нност≥ права, вс€кий правопор€док може здатис€ њм нав≥ть зайвим дл€ швидкого зд≥йсненн€ ц≥лей загального благополучч€.

в) «овс≥м ≥нше значенн€ маЇ пон€тт€ Ђсусп≥льного ≥деалуї з точки зору духовноњ стих≥њ сусп≥льства. ƒуховна житт€ не Ї житт€ в≥докремлена, житт€ несусп≥льний ≥ антисусп≥льна. ƒуховне житт€ Ї переважно повнота сп≥лкуванн€ з св€тим ≥ ц≥нним. ќсобисте вдосконаленн€, подвиг особистоњ чесноти, Ї т≥льки одна з≥ стор≥н цього житт€. —п≥лкуванн€ з духовними ц≥нност€ми ≥ проникненн€ ними не може бути процесом замиканн€ в себе ≥ в≥дмежуванн€ в≥д усього ≥ншого. Ќавпаки, духовн≥сть, раз набута, маЇ здатн≥сть випром≥нювати з себе особливе св≥тло, €кий не може не висв≥тлювати собою всього навколишнього, не може не впливати на навколишнЇ, зм≥нюючи його ≥ перетворюючи. ¬нутр≥шнЇ перетворенн€ необх≥дно веде за собою перетворенн€ зовн≥шнЇ. ≤, зокрема, вс€ка щабель дос€гнутоњ духовност≥ не може не в≥дбитис€ на в≥дносинах людини до людини ≥ не може не вести до перетворенн€ сусп≥льних в≥дносин. ÷им вир≥шуЇтьс€ горезв≥сний суперечка про те, що важлив≥ше в сенс≥ сусп≥льного прогресу - перетворенн€ приватне або перетворенн€ установ. ѕроцес цей, по сут≥, Ї процес обоп≥льний. ”станови не можуть бути вдосконален≥ без хоча б часткового удосконаленн€ особистост≥, ≥ перетворен≥ установи, раз вони створен≥, не можуть не впливати на удосконаленн€ людей.

ѕ≥д соц≥альною д≥йсн≥стю будемо розум≥ти сусп≥льне житт€ у всьому р≥зноман≥тт≥ њњ про€в≥в - житт€ людства, соц≥альних груп, колектив≥в, окремих особистостей. —оц≥альна д≥йсн≥сть складаЇтьс€ з безл≥ч≥ р≥зноман≥тних акт≥в д≥€льност≥ людей ≥ результат≥в њх д≥€льност≥.

—оц≥альна д≥€льн≥сть €к≥сно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д природного. ÷€ в≥дм≥нн≥сть визначаЇтьс€ особливост€ми людини та њњ д≥€льност≥. ’арактеризуючи принципов≥ в≥дм≥нност≥ сусп≥льства в≥д природи, ≈нгельс писав: Ђ” природ≥ (оск≥льки ми залишаЇмо осторонь зворотний вплив на нењ людини) д≥ють лише сл≥п≥, несв≥дом≥ сили, у взаЇмод≥њ €ких ≥ про€вл€ютьс€ загальн≥ закони. “ут н≥де немаЇ св≥домоњ, бажаноњ мети... Ќавпаки, в ≥стор≥њ сусп≥льства д≥ють люди, обдарован≥ св≥дом≥стю, що надход€ть обдумано або п≥д впливом пристраст≥, прагнуть до певних ц≥лей. “ут н≥чого не робитьс€ без св≥домого нам≥ру, без бажаноњ метиї[16].

—оц≥альна д≥йсн≥сть складаЇтьс€ з соц≥альних об'Їкт≥в (нагадаЇмо, що матер≥€ ≥ матер≥альний св≥т ≥снують у вигл€д≥ матер≥альних об'Їкт≥в). —оц≥альн≥ об'Їкти р≥зноман≥тн≥: це ≥ сам≥ люди, ≥ соц≥альн≥ групи, громадськ≥ установи, створена людьми техн≥ка, предмети побуту ≥ т. д.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1249 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2168 - | 1986 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.