Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќаука €к соц≥окультурний та цив≥л≥зац≥йний феномен




—ьогодн≥ наука розгл€даЇтьс€

насамперед €к соц≥окультурний феномен. ÷е означаЇ, що вона залежить в≥д р≥зноман≥тних

сил, що д≥ють у сусп≥льств≥, визначаЇ своњ пр≥оритети в соц≥альному контекст≥, т€ж≥Ї до

компром≥с≥в ≥ сама значною м≥рою детерм≥нуЇ сусп≥льне житт€. “им самим ф≥ксуЇтьс€

дво€кого роду залежн≥сть: €к соц≥окультурний феномен наука виникла €к в≥дпов≥дь на

потребу людства у виробництв≥ й отриманн≥ ≥стинного, адекватного знанн€ про св≥т, й ≥снуЇ,

пом≥тно впливаючи на розвиток ус≥х сфер сусп≥льного житт€. Ќаука розгл€даЇтьс€ в €кост≥

соц≥окультурного феномену тому що, коли мова йде про досл≥дженн€ њњ джерел, меж≥ того, що

ми сьогодн≥ називаЇмо наукою розширюютьс€ до меж УкультуриФ. « ≥ншого боку, наука

претендуЇ на роль Їдино ст≥йкого й УсправжньогоФ фундаменту культури в ц≥лому в њњ

первинному Ч д≥€льн≥сному ≥ технолог≥чному Ч розум≥нн≥.

Ќаука, €к соц≥окультурний феномен, вплетена ус≥ сфери людських в≥дносин, вона

впроваджуЇтьс€ й у базисн≥ п≥двалини в≥дносин самих людей, ≥ в ус≥ форми д≥€льност≥,

пов'€зан≥ з виробництвом, обм≥ном, розпод≥лом ≥ споживанн€м речей. «в≥дси стаЇ зрозум≥лою

культурно-технолог≥чна функц≥€ науки, що пов'€зана з обробкою людського матер≥алу Ч

суб'Їкта п≥знавальноњ д≥€льност≥, включенн€ його в п≥знавальний процес.

 ультурна функц≥€ науки не може бути зведена т≥льки до того, що результати науковоњ

д≥€льност≥ складають сукупний потенц≥ал культури €к такоњ. ¬она припускаЇ насамперед

формуванн€ людини €к суб'Їкта д≥€льност≥ й п≥знанн€. —аме ≥ндив≥дуальне п≥знанн€

в≥дбуваЇтьс€ вин€тково в окультурених, соц≥альних формах, прийн€тих та ≥снуючих у

культур≥. ≤ндив≥д застаЇ вже готовими (Уапр≥ор≥Ф у терм≥нолог≥њ ≤.  анта) засоби ≥ способи

п≥знанн€, прилучаючись до них у процес≥ соц≥ал≥зац≥њ. ≤сторично людське сп≥втовариство т≥Їњ

чи ≥ншоњ епохи завжди мало сп≥льними мовн≥ засоби, загальний ≥нструментар≥й, спец≥альн≥

пон€тт€ й процедури. Ќаукове знанн€, глибоко проникаючи в побут, складаючи ≥стотну

основу формуванн€ св≥домост≥ й св≥тогл€ду людей, перетворилос€ в нев≥д'Їмний компонент

соц≥ального середовища, в €кому в≥дбуваЇтьс€ становленн€ ≥ формуванн€ особистост≥.

Ќаука, що розум≥Їтьс€ €к соц≥окультурний феномен, не може розвиватис€ поза освоЇнн€м

знань, що стали сусп≥льним надбанн€м ≥ збер≥гаютьс€ в соц≥альн≥й пам'€т≥.  ультурна

сутн≥сть науки спричин€Ї њњ етичну ≥ ц≥нн≥сну наповнен≥сть. ¬≥дкриваютьс€ нов≥ можливост≥

науки: проблема ≥нтелектуальноњ ≥ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, етичного й морального

вибору, особист≥сн≥ аспекти прийн€тт€ р≥шень, проблеми морального кл≥мату в науковому

сп≥втовариств≥ й колектив≥.

Ќаука виступаЇ €к фактор соц≥альноњ регул€ц≥њ сусп≥льних процес≥в. ¬она впливаЇ на

потреби сусп≥льства, стаЇ необх≥дною умовою рац≥онального управл≥нн€. Ѕудь-€ка ≥нновац≥€

вимагаЇ аргументованого наукового обірунтуванн€. ѕро€в соц≥окультурноњ регул€ц≥њ науки

зд≥йснюЇтьс€ через сформовану в даному сусп≥льств≥ систему вихованн€, навчанн€ й

п≥дключенн€ член≥в сусп≥льства до досл≥дницькоњ д≥€льност≥ й етосу науки.

√оловне завданн€ науки Ч пошук ≥стини, а, отже, й критика, полем≥ка, суперечка Ч це

нев≥дТЇмн≥ моменти науки. ”чений знаходитьс€ в ситуац≥њ пост≥йного п≥дтвердженн€ своЇњ

профес≥йност≥ за допомогою публ≥кац≥й, виступ≥в, квал≥ф≥кац≥йних дисципл≥нарних вимог, ≥

часто вступаЇ в складн≥ в≥дносини €к з≥ своњми опонентами-колегами, так ≥ з громадською

думкою. «вичайно ж, творчий потенц≥ал особистост≥ може залишитис€ нереал≥зованим або

ви€витис€ пригн≥ченим сусп≥льною системою. јле зробити в≥дкритт€, винайти щось нове

може лише ≥ндив≥д, що волод≥Ї проникливим розумом ≥ необх≥дними знанн€ми, а не

сусп≥льство €к таке.

ћожна сказати, що основною функц≥Їю науки Ї виробництво ≥стинного знанн€, €ке

дос€гаЇтьс€ за допомогою опису, по€сненн€, прогнозу, але €ке завжди зд≥йснюЇтьс€ в ч≥тко

обумовленому соц≥окультурному простор≥. —аме цю обставину з необх≥дн≥стю сл≥д урахувати

при пошуках загальнозначущого визначенн€ науки.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1036 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2066 - | 1943 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.