Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—усп≥льний прогрес, його ≥сторичн≥ типи та проблеми критер≥њв




ѕ≥д прогресом (лат. progressus рух вперед, усп≥х) зазвичай розум≥ють тин, розвитку, €кий характеризуЇтьс€ переходом в≥д нижчого до вищого, в≥д вдосконаленого до б≥льш вдосконаленого. ѕро прогрес можна вести мову стосовно системи в ц≥лому, њњ окремих елемент≥в, структури та ≥нших пара-метр≥в об'Їкта, що розгл€даЇтьс€. ѕон€тт€ прогресу сп≥вв≥дноситьс€ з пон€тт€м регресу. —тосовно сусп≥льства ц€ проблема постала у визначенн≥ напр€мку його розвитку: чи цей розвиток йде по висх≥дн≥й л≥н≥њ, чи по низх≥дн≥й, чи тут все в≥дбуваЇтьс€ на одному р≥вн≥ (≥нгрес) Ч н≥ п≥днесенн€, н≥ зменшенн€ життЇвих сил сусп≥льства (ћ. √рот).

«азначимо, що ≥де€ прогресу ≥ регресу розгл€даЇтьс€ ще в стародавньому св≥т≥. ƒл€ б≥льшост≥ античних автор≥в ≥стор≥€ Ч проста посл≥довн≥сть под≥й, за, €кими стоњть щось незм≥нне; в ц≥лому ж вона зображуЇтьс€ або €к регресивний процес, €кий йде по нисх≥дн≥й в≥д стародавнього "золотого в≥ку" (√ес≥од, Ceнека), або €к цикл≥чний кругооб≥г, €кий повторюЇ одн≥ й т≥ ж стад≥њ (ѕлатон, јристотель, ѕол≥в≥й). ’ристи€нська ≥стор≥ософ≥€ розгл€даЇ ≥стор≥ю €к процес, €кий йде в певному напр€м≥, але маЇ на уваз≥ не ≥манентний процес, а рух до €коњсь пров≥денц≥ал≥стськоњ мети, €ка знаходитьс€ за межами д≥йсноњ ≥стор≥њ. ѕ≥зн≥ше в р≥зних вар≥антах, позбавлених теолог≥чних забарвлень, ≥де€ прогресу активно обговорюЇтьс€ в наступних ≥сторичних пер≥одах ƒ. ¬≥ко, ∆.  ондорсе, ∆. –усо, ≤. √ердером, √. √егелем, ќ.  онтом, √. —пенсером, Ћ. √умпловичем,  . ћарксом ћ. ¬ебером, ≈. ƒюркгеймом, ћ. √ротом, ћ.  овалевським, ћ. √рушевським, ћ. Ўаповалом та ≥н. ќ.  онт, наприклад, вбачав соц≥альний прогрес перш за все в зростанн≥ р≥вн€ знань, а √. —пенсер Ч в зростанн≥ соц≥альноњ неоднор≥дност≥. ћарксизм розгл€дав €к законом≥рний перех≥д в≥д одн≥Їњ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ до ≥ншоњ, б≥льш вищоњ, €ка все б≥льше зв≥льн€Ї особист≥сть в≥д залежност≥ в≥д њњ стих≥йних сил, природи ≥ сусп≥льства. ≈. ƒюркгейм ставив соц≥альний прогрес в залежн≥сть в≥д переходу до "орган≥чноњ" сол≥дарност≥ в≥д "механ≥чноњФ.

—кладним ви€вилось питанн€ про критер≥њ соц≥ального прогресу ≥ сп≥вв≥дношенн€ об'Їктивного ≥ суб'Їктивного в них, €кий по-р≥зному розв'€зуЇтьс€ багатьма досл≥дниками. „астина учених взагал≥ не визнавала соц≥альний прогрес (ћ. ƒанилевський, ќ. Ўпенглер, ј. “ойнб≥ та ≥н.), розгл€даючи ≥сторичний, розвиток не €к однол≥н≥йний ≥ однонаправлений (поступальний), а €к багатол≥н≥йний, не залежний один в≥д одного, паралельний рух особливих "культурно-≥сторичних тип≥в" сусп≥льств. ƒе€к≥ зображували ≥стор≥ю €к цикл≥чний рух по колу, €к хаотичний або флуктац≥йний, ма€тниковий рух.

—оц≥олог≥€ XIX ст. б≥льшою м≥рою грунтувалась на у€в≥ про ≥снуванн€ прогресу, €кий асоц≥ювавс€ з процесом ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ”€вл€лось, що технолог≥чний розвиток повинен вести до позитивних зм≥н в матер≥альному благополучч≥ ≥ про€вл€тис€ в покращенн≥ здоров'€ населенн€, зб≥льшенн≥ тривалост≥ житт€. Xiд ≥ндустр≥ал≥зац≥њ також у€вл€вс€ з розширенн€м прав громад€нства, розвитком законност≥ ≥ осв≥ти. ѕрогрес бачивс€ €к соц≥альний про€в розуму, знанн€ ≥ технолог≥њ. ќднак, св≥тов≥ в≥йни, а також становленн€ фашизму, тотал≥таризму в XX ст., призвели до втрати соц≥ологами в≥ри у прогресивну природу ≥ндустр≥ального сусп≥льства. “радиц≥йн≥ концепц≥њ прогресу опинились не здатними в≥дпов≥-сти на три фундаментальних питанн€, пов'€заних ≥з соц≥альними зм≥нами:

1) €ким соц≥альним групам прогрес виг≥дний;

2) хто здатний визначити, що вважати прогресивним;

3) хто маЇ право вир≥шувати, €к≥ ≥ндив≥дуальн≥ чи соц≥альн≥ витрати Ї доц≥льними дл€ дос€гненн€ того чи ≥ншого р≥вн€ прогресу.

Ќин≥ ≥снуЇ не одна, а дек≥лька концепц≥й сусп≥льного прогресу, кожна з €ких по-своЇму тлумачить його природу. ¬ основному тут протиборствують ≥дењ економ≥чного, технолог≥чного ≥ культуролог≥чного детерм≥н≥зму. –еал≥стичне у€вленн€ ≥ по€сненн€ ≥стор≥њ ≥ сусп≥льного прогресу передбачаЇ д≥алектичне врахуванн€ вс≥х тип≥в детерм≥н≥зму.

¬ сучасн≥й соц≥олог≥њ соц≥альний прогрес пов'€зуЇтьс€ найчаст≥ше з ру-хом в≥д аграрного сусп≥льства до ≥ндустр≥ального ≥ в≥д нього до пост≥ндустр≥ального.

ќб`Їктивною причиною соц≥ального прогресу Ї сам х-р сусп≥льства, €к життЇд≥€льного организму. –егрес €кшо ≥ з`€вл€Їтьс€, носить тимчасовий х-р ≥ повинен переходити в стаб≥л≥зац≥ю, а пот≥м в прогрес. ќсн. критер≥Їм сусп. прогресу Ї розвиток продукт сил, виробничих в≥дносин, Ќ“ѕ. ™ допом≥жн≥ критер≥њ - осв≥та, р≥вень демократ≥њ та свобода, р≥вень сп≥лкуванн€ людей тощо. ќсновними щабл€ми сусп прогресу Ї зм≥на сусп≥льно-економ формац≥й, епох, поворотних момент≥в тощо. ѕрогрес буваЇ двох тип≥в - прогрес антагон≥стичного сусп≥льства, €кий Ї тимчасовим ≥ дос€гаЇтьс€ в результат≥ утиску експлуататорських клас≥в ≥ прогрес антагон≥стичного сусп≥льства, €кий Ї пост≥йним ≥ дос€гаЇтьс€ р≥вном≥рно вс≥ма класами та групами сусп-ва. јнал≥зуючи пол≥тичне становище у св≥тов≥й ≥стор≥њ, треба бачити активний процес перетворенн€ клас≥в ≥ нац≥й, народних мас, особи в об`Їкта пригнобленн€, експлуатац≥њ в суб`Їкт ≥сторичноњ д≥њ дл€ дос€гненн€ нових щабл≥в сусп≥льного прогресу.

¬ культуролог≥њ культурна динам≥ка описуЇтьс€ трьома основними типами взаЇмод≥њ: фазовою або етапною; цикл≥чною ≥ ≥нверс≥йною.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1058 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2031 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.