Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбТЇкт, субТЇкт ≥ предмет п≥знанн€




ќб'Їкт п≥знанн€ Ц це те, на що спр€мована п≥знавальна, оц≥ночна, практична д≥€льн≥сть суб'Їкта. ќб'Їкти, на €к≥ спр€мовано буденне п≥знанн€, ви€вл€ютьс€ легко в процес≥ повс€кденноњ практики. јле в науковому п≥знанн≥ все набагато складн≥ше. “ут вже саме ви€вленн€ об'Їкту п≥знанн€, властивост≥ €кого п≥дл€гають вивченню, часто Ї вельми трудом≥стку задачу. Ќаприклад, електрон став об'Їктом наукового п≥знанн€ лише п≥сл€ його ви€вленн€ в самому к≥нц≥ XIX стол≥тт€. ÷е каже про те, що широко вживан≥ в ф≥лософ≥њ пон€тт€ Ђоб'Їктї ≥ Ђоб'Їктивна реальн≥стьї не Ї однаковими пон€тт€ми. јж до к≥нц€ XIX стол≥тт€ електрон не був об'Їктом знанн€, але безсумн≥вно був частиною об'Їктивноњ реальност≥.

” науковому п≥знанн≥ вид≥л€ютьс€ об'Їкти практичноњ д≥€льност≥ (емп≥ричн≥ об'Їкти) та об'Їкти теоретичноњ д≥€льност≥. ƒл€ того, щоб ф≥зичний об'Їкт став об'Їктом теоретичного мисленн€, учений ЂперетворюЇї його в ≥деал≥зований образ, накладаючи ту чи ≥ншу с≥тку пон€ть. ” п≥знанн≥ оперуванн€ ≥деал≥зованими (абстрактними) об'Їктами набуваЇ в≥дносну самост≥йн≥сть, що особливо характерна дл€ фундаментальних наук.

—уб'Їктом п≥знанн€ вважаЇтьс€ перш за все людство в ц≥лому Ц виробник ≥ хранитель вс≥х знань про навколишн≥й св≥т ≥ про самого себе. ¬ €кост≥ суб'Їкт≥в п≥знавальноњ д≥€льност≥ можуть також виступати соц≥альн≥ групи, спец≥альним призначенн€м €ких Ї виробництво знань (суб'Їктом наукового п≥знанн€ Ї сп≥льнота вчених), окрем≥ народи, накопичують стол≥тт€ми в своњй культур≥ р≥зноман≥тн≥ в≥домост≥ про €вища природи, про вдач≥ ≥ звичањ тих чи ≥нших соц≥альних сп≥льнот ≥ т.д. јле в к≥нцевому рахунку гносеолог≥чний суб'Їктом Ї все ж таки окрема людина.

ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що Ђсправжн≥й суб'Їкт п≥знанн€ н≥коли не буваЇ лише гносеолог≥чний: це жива особист≥сть з њњ пристраст€ми, ≥нтересами, рисами характеру, темпераменту, розуму або дурост≥, таланту або бездарност≥, сильноњ вол≥ або безволл€. якщо ж суб'Їктом п≥знанн€ Ї наукове сп≥втовариство, то тут своњ особливост≥: м≥жособист≥сн≥ в≥дносини, залежност≥, протир≥чч€, а також сп≥льн≥ ц≥л≥, Їдн≥сть вол≥ та д≥й ≥ т.п. —уб'Їкт ≥ њњ п≥знавальна д≥€льн≥сть можуть бути адекватно зрозум≥л≥ лише в њх конкретно-≥сторичному контекст≥. Ќаукове п≥знанн€ передбачаЇ не т≥льки св≥доме ставленн€ суб'Їкта до об'Їкта, але ≥ до самого себе, до своЇњ д≥€льност≥, тобто усв≥домленн€ умов, прийом≥в, норм ≥ метод≥в досл≥дницькоњ активност≥, врахуванн€ традиц≥й ≥ т.д.ї

” пон€тт€х суб'Їкта та об'Їкта п≥знанн€ Ї момент в≥дносност≥: у одному в≥дношенн≥ щось виступаЇ €к об'Їкт, а в ≥ншому в≥дношенн≥ може стати суб'Їктом, ≥ навпаки. ¬казана в≥дносн≥сть ви€вл€Їтьс€ вже в тому, що р≥зного роду експериментальн≥ установки, прилади, комп'ютери, €кими користуЇтьс€ досл≥дник, включаютьс€ в пон€тт€ Ђсуб'Їкт п≥знанн€ї (хоча, строго кажучи, вони Ї лише засобами, умовами, що забезпечують д≥€льн≥сть людей-суб'Їкт≥в). јле той же прилад або комп'ютер, €кий був частиною, елементом системи Ђсуб'Їкт п≥знанн€ї, стаЇ об'Їктом у раз≥ його вивченн€ або вдосконаленн€.

ўо стосуЇтьс€ об'Їкта п≥знанн€, то њм не обов'€зково повинен бути €кийсь предмет або €вище навколишнього св≥ту. ќб'Їктом п≥знанн€ може стати й сам Ђсуб'Їктї, тобто людина: його т≥лесна орган≥зац≥€, р≥зн≥ процеси, що прот≥кають в н≥й, а також ≥ суб'Їктивн≥ €вища, €к≥ в≥днос€тьс€ до його псих≥чноњ сфери (мисленн€ даноњ людини, наприклад, Ї об'Їктом п≥знанн€ дл€ ≥ншоњ людини, що спец≥ал≥зуЇтьс€ на вивченн≥ псих≥ки).

“аким чином, пон€тт€ Ђсуб'Їктї ≥ Ђоб'Їктї р≥зн≥, але в той же час пов'€зан≥ один з одним у план≥ ЂвзаЇмопереход≥вї. ћ≥ж ними немаЇ абсолютних граней. —тосовно до п≥знанн€ згадане властив≥сть рефлексивности ви€вл€Їтьс€ в тому, що об'Їктом п≥знанн€ стаЇ сам процес п≥знанн€ Ц його структура, специф≥ка, динам≥ка ≥ т.п.

‘≥лософ≥€, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших ≥сторичних тип≥в св≥тогл€ду (м≥фолог≥њ та рел≥г≥њ), зд≥йснюЇ свою св≥тогл€дну функц≥ю на основ≥ теоретичного ставленн€ до д≥йсност≥. ¬она протиставл€Ї м≥фолог≥чному антропоморф≥змов≥ Ч у€вленню про св≥т €к поле д≥њ об'Їктивних деперсон≥ф≥кованих сил, традиц≥йност≥ й безпосередност≥ м≥фу Ч св≥домий пошук та в≥дб≥р достов≥рних суджень на основ≥ лог≥чних ≥ п≥знавальних критер≥њв. ” ф≥лософ≥њ, €к у теоретичн≥й св≥домост≥ загалом, модель св≥ту не просто постулюЇтьс€, задаЇтьс€ на основ≥ традиц≥њ, в≥ри чи авторитету. ѕрийн€ттю ф≥лософських тверджень про св≥т передуЇ обірунтуванн€, переконанн€ в правом≥рност≥ певноњ точки зору. ј це пов'€зано з рефлексивним анал≥зом п≥знавального процесу, що постаЇ €к пошук ≥стини.

ќтже, ф≥лософ≥€ €к гносеолог≥€ зд≥йснюЇ анал≥з процесу п≥знанн€ в контекст≥ певних меж ≥ можливостей у в≥дношенн≥ ЂлюдинаЧсв≥тї. ‘≥лософське питанн€ Ђщо Ї ≥стина?ї стосуЇтьс€ передус≥м не конкретних аспект≥в п≥знавального ставленн€ до св≥ту, пов'€заних з вир≥шенн€м окремих завдань людського ≥снуванн€, а принциповоњ спроможност≥ людини п≥знати св≥т, проникнути у його сутн≥сть, охопити його своЇю св≥дом≥стю. …детьс€ про прагненн€ одержати в≥дпов≥дь на запитанн€: €кий в≥н Ї, чи зб≥гаЇтьс€ його структура ≥з структурою мисленн€ про нього, а €кщо зб≥гаЇтьс€, то €кою м≥рою? ƒосл≥дженн€ цього запитанн€ в≥д самого початку ≥снуванн€ ф≥лософ≥њ Ї насл≥дком розв'€занн€ св≥тогл€дноњ проблематики. ј р≥зн≥ св≥тогл€дн≥ позиц≥њ й ф≥лософськ≥ вченн€ про св≥т ≥ бутт€ загалом суттЇво залежать в≥д в≥дпов≥д≥ на нього. ≤снуванн€ так званоњ Ђп≥знавальноњ тенденц≥њї у будь-€кому ф≥лософському знанн≥ не обов'€зково визначаЇтьс€ присутн≥стю розвинутоњ теор≥њ п≥знанн€ €к особливого розд≥лу ф≥лософ≥њ. “ак, прим≥ром, у давньогрецьк≥й ф≥лософ≥њ (VIII ст.) були сформульован≥ глибок≥ ≥дењ про сп≥вв≥дношенн€ думки та њњ зм≥сту, ≥стини та омани. јле про це йшлос€ в Їдиному онтолог≥чному вим≥р≥. ƒиференц≥ац≥€ ф≥лософського знанн€ властива п≥зн≥шим стад≥€м еволюц≥њ ф≥лософ≥њ (починаючи з ф≥лософ≥њ Ќового часу).


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2595 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2138 - | 1887 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.