Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура й дисципл≥нарна будова ф≥лософського знанн€




‘≥лософський п≥дх≥д до досл≥дженн€ бутт€ ви€вл€Їтьс€ в безмежност≥, узагальненост≥ ф≥лософського знанн€, його намаганн≥ ос€гнути всю ц≥л≥сн≥сть св≥ту в≥д засад до найб≥льш розвинутоњ сутност≥. ‘≥лософ≥€ займаЇ особливе м≥сце в структур≥ сусп≥льноњ св≥домост≥, вона ≥сторично була €дром загального знанн€, в н≥й визр≥ли, а пот≥м в≥докремились ус≥ ≥нш≥ науки. “ому прийн€та за основу система ф≥лософських наук дозвол€Ї побудувати систему вс≥х наук.

¬их≥дний пункт св≥тогл€ду не може бути в≥докремлений в≥д особливостей людського ≥снуванн€, в≥д потреби людини в осмисленн≥ свого м≥сц€ в св≥т≥. ƒл€ ≥ндив≥да весь св≥т ви€вл€Їтьс€ розколотим на дв≥ частини: на моЇ "я" та останнЇ "не-я", включаючи природу, сусп≥льство, ≥нших людей. « основним питанн€м про в≥дношенн€ людини до св≥ту пов'€зан≥ ≥нш≥ проблеми: проблеми сенсу житт€, щаст€, власного безсмерт€ тощо. ”с≥ ц≥ питанн€ - "екзистенц≥йн≥", оск≥льки нерозривно пов'€зан≥ з ≥снуванн€м людини, з њњ духовною потребою в ос€гненн≥ св≥ту та осмисленн≥ свого в≥дношенн€ до нього. Ќа в≥дм≥ну в≥д природознавства, ф≥лософ≥€ антропоцентрична, адже €кщо дл€ б≥олог≥њ або космолог≥њ людина Ї одне з багатьох €вищ пор€д з ≥ншими, то в св≥тогл€д≥ в предметному план≥ "я" ви€вл€Їтьс€ ур≥вноваженим з "не-я".

—пециф≥ка ф≥лософського мисленн€ пол€гаЇ в тому, що:

♦ воно маЇ дуже широкий р≥вень узагальненн€ (категор≥њ, принципи), що виходить за меж≥ бутт€ та небутт€;

♦ воно Ї формою людського самоосмисленн€ з точки зору людини, њњ життЇвого вибору;

♦ ф≥лософське мисленн€ може окреслювати д≥йсн≥сть не такою, €ка вона Ї, а такою, €кою вона повинна бути;

♦ ф≥лософське мисленн€ виступаЇ одночасно €к мисленн€м про реальн≥сть, так ≥ мисленн€м про саме мисленн€;

♦ воно ви€вл€Їтьс€ взаЇмопов'€заним, лог≥чно посл≥довним, аргументованим та обгрунтованим;

♦ при цьому ф≥лософське мисленн€ завжди намагаЇтьс€ поставити та розв'€зати доленосн≥, абстрактн≥ проблеми людського бутт€;

♦ воно €вл€Ї собою рефлекс≥ю людини, тобто погл€д на себе з боку, кр≥зь призму своњх ц≥нностей та ≥нтерес≥в.

Ќаведен≥ риси ф≥лософського мисленн€ резюмуютьс€ так, що за допомогою ф≥лософ≥њ людина за€вл€Ї про своЇ бажанн€ вз€ти на себе саму в≥дпов≥дальн≥сть за св≥доме вир≥шенн€ своЇњ життЇвоњ дол≥. ” цьому розум≥нн≥ ф≥лософ≥€ виступаЇ €к ≥нтелектуальне про€сненн€ своЇњ життЇвоњ ситуац≥њ, осмисленн€ стратег≥њ та тактики своЇњ самореал≥зац≥њ.

” ф≥лософському розум≥нн≥ проблема - це питанн€, що Ї орган≥чною частиною пошуковоњ п≥знавальноњ ситуац≥њ, коли мають м≥сце пошуки нових €вищ, процес≥в, структур, закон≥в, новоњ ≥нформац≥њ. ÷е знанн€ про незнанн€ ≥ де€к≥ передбаченн€ нев≥домого, що належить розкрити. ѕроблеми можуть бути реальн≥ та надуман≥, в≥чн≥ та тимчасов≥, суттЇв≥ та несуттЇв≥ тощо. ѕроте вони обов'€зково Ї фундаментальними, оск≥льки виступають засадами будь-€кого роду людськоњ д≥€льност≥.

“аким чином, структура ф≥лософського знанн€ зумовлюЇтьс€ тими сферами реальност≥, €к≥ осмислюютьс€ людиною, а саме:

1) онтолог≥€, натурф≥лософ≥€ та космолог≥€ визначаютьс€ такими сферами, €к природа, св≥т, космос;

2) соц≥альна ф≥лософ≥€, соц≥олог≥€, ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ, етноф≥лософ≥€, культуролог≥€ обумовлен≥ такими сферами реальност≥, €к сусп≥льство та природа;

3) ф≥лософська антрополог≥€, антропософ≥€, структурна антрополог≥€, соц≥об≥олог≥€ вивчають саму людину з њњ особливост€ми, зд≥бност€ми, властивост€ми;

4) лог≥ка, гносеолог≥€, ноолог≥€ визначаютьс€ сферою ≥нтелектуальних процес≥в;

5) етика, естетика, ф≥лософ≥€ рел≥г≥њ, ф≥лософ≥€ права та ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ - сферою духовного житт€, осмисленн€м њњ ц≥лей та ц≥нностей.

” ц≥лому ж процес диференц≥ац≥њ ф≥лософського знанн€ поки що €вно переважаЇ над процесами ≥нтеграц≥њ, враховуючи загальну тенденц≥ю розвитку культури. ѕроте у ’’ ст. посилилась протилежна - синтетична - тенденц≥€, пов'€зана з поверненн€м до фундаментальноњ метаф≥зичноњ проблематики.

ƒл€ кожного р≥вн€ ф≥лософ≥њ характерною Ї певна ф≥лософська дисципл≥на: лог≥ка, ф≥лософська антрополог≥€, етика, естетика, соц≥альна ф≥лософ≥€, ф≥лософ≥€ мови, ф≥лософ≥€ рел≥г≥њ, ф≥лософ≥€ права, пол≥тична ф≥лософ≥€, ф≥лософ≥€ науки (еп≥стемолог≥€), ф≥лософ≥€ техн≥ки та ≥н.

≈тика досл≥джуЇ систему моральних ц≥нностей, ви€вл€ючи фундаментальн≥, граничн≥ засади справедливих, розумних та осмислених д≥й в сум≥сному житт≥ людей. ≈стетика пропонуЇ загальн≥ визначенн€ прекрасного ≥ досл≥джуЇ форми його ви€вленн€ в природ≥ та в мистецтв≥, висуваЇ де€к≥ критер≥њ прекрасного. —оц≥альна ф≥лософ≥€ пов'€зана з≥ з'€суванн€м питань про те, що таке сусп≥льство, що можна в≥днести до соц≥альних €вищ, €к реал≥зують себе в соц≥альному бутт≥ соц≥альн≥ законом≥рност≥. ¬ажливим розд≥лом соц≥альноњ ф≥лософ≥њ Ї ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ, €ка досл≥джуЇ сутн≥сть, сенс та ход ≥стор≥њ людства та людину €к суб'Їкта ≥сторичного процесу. ‘≥лософ≥€ мови розгл€даЇ виникненн€, розвиток та функц≥њ мови, а також њњ значенн€ в житт≥ людини та сусп≥льства. ‘≥лософ≥€ рел≥г≥њ ставить питанн€ про сутн≥сть феномену рел≥г≥йноњ в≥ри та рел≥г≥йноњ св≥домост≥, про специф≥ку њх функц≥онуванн€ в сусп≥льств≥, про значенн€ рел≥г≥њ дл€ людини. ‘≥лософ≥€ права вир≥шуЇ питанн€ обгрунтуванн€ права ≥ правових в≥дносин. ѕол≥тична ф≥лософ≥€ розгл€даЇ будову, функц≥њ та смисл держави, законом≥рност≥ њњ розвитку та особливост≥ управл≥нн€, анал≥зуЇ основн≥ руш≥йн≥ сили (соц≥альн≥ групи, парт≥њ), що впливають на њњ ≥снуванн€. Ќауковий та техн≥чний прогрес призв≥в до формуванн€ таких галузей ф≥лософського знанн€, €к ф≥лософ≥€ науки (або еп≥стемолог≥€ та ф≥лософ≥€ техн≥ки.

ќтже, метаф≥зика виступаЇ по сут≥ фундаментальними засадами ф≥лософ≥њ в ц≥лому, ф≥лософ≥њ в њњ чистому вигл€д≥, ≥ наступна диференц≥ац≥€ ф≥лософських дисципл≥н реал≥зуЇтьс€ лише всередин≥ загального метаф≥зичного простору, а також фундаментальних метаф≥зичних ход≥в думки, що склалис€ в ход≥ ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ.

 

÷≈ ѕ»—ј“» Ќ≈ ѕќ“–≤ЅЌќ, јЋ≈ ѕ≈–≈ƒ ¬≤ƒѕќ¬≤ƒƒё Ѕј∆јЌќ ѕ–ќ„»“ј“»:

 

”се р≥зноман≥тт€ проблем ф≥лософського св≥тогл€ду може бути зведене до шести великих груп:

♦ онтолог≥чноњ;

♦ гносеолог≥чноњ;

♦ антрополог≥чноњ;

♦ лог≥чноњ;

♦ акс≥олог≥чноњ;

♦ праксеолог≥чноњ.

 

♦ ќнтолог≥чний (грец. ontos - сутн≥сне, logos - вченн€ -вченн€ про бутт€) аспект в≥дображенн€ людини ≥ св≥ту в ф≥лософ≥њ пол€гаЇ в тому, що ф≥лософ≥€ €к специф≥чна форма усв≥домленн€ людиною свого бутт€, €к форма сусп≥льноњ св≥домост≥ покликана дати людин≥ знанн€ про св≥т та саму людину в њњ бутт≥. ѕо сут≥ вона за своњм зм≥стом претендуЇ на те, щоб в≥дпов≥сти на питанн€: ўо ж €вл€Ї собою св≥т €к такий? яка його природа? ўо €вл€Ї собою людина за своЇю природою та сутн≥стю? як влаштований св≥т, в €кому живе людина? ¬ чому сенс самого людського бутт€, мета ≥ смисл житт€? ѕричому вс≥ ц≥ питанн€ ф≥лософ≥€ ставить в граничн≥й форм≥, говор€чи про найб≥льш загальн≥ передумови бутт€, про найб≥льш загальн≥ взаЇмов≥дносини м≥ж св≥том ≥ людиною, про загальн≥ законом≥рност≥ бутт€ €к такого. ѕри цьому неважливо, про €кий конкретно р≥зновид бутт€ йде мова - природний, культурно-символ≥чний, духовний або особист≥сно-екзистенц≥йний. Ѕудь-€ка онтолог≥€ - незалежно в≥д того, чи визнаЇ вона вих≥дним матер≥альне, ≥деальне чи €кесь ≥нше бутт€ - завжди намагаЇтьс€ ви€вити загальн≥ структури ≥ законом≥рност≥ розвитку речей та процес≥в €к таких, залишаючи осторонь питанн€ про законом≥рност≥ њх п≥знанн€ ≥ про ц≥нн≥сне ставленн€ до них з боку п≥знаючого суб'Їкта. ≤ншими словами, онтолог≥чний аспект в≥дображенн€ предмета ф≥лософ≥њ в теор≥њ акцентуЇ увагу на њњ зм≥ст≥, €кий складаЇтьс€ незалежно в≥д вол≥ ≥ бажанн€ людей.

“аким чином, онтолог≥€ €вл€Ї собою розд≥л метаф≥зики, нац≥лений на ви€вленн€ загальних законом≥рностей бутт€ €к такого.

 

♦ јнтрополог≥чний аспект ор≥ЇнтуЇ на сприйманн€ пон€тт€ "людина" €к основноњ св≥тогл€дноњ категор≥њ, виход€чи з €коњ т≥льки й можна розробити систему у€влень про св≥т та законом≥рност≥ його розвитку. —проба ви€вити загальнолюдське в ≥снуванн≥ людей служить самоусв≥домленню людини та ви€вленню њњ власного м≥сц€ в св≥т≥, њњ в≥дм≥нностей в≥д живоњ природи. ќсобливого значенн€ ц€ проблематика набуваЇ в наш час, коли розвиток людства в ц≥лому стаЇ б≥льш осмисленим ≥ людина в≥дчуваЇ гостру потребу в саморозвитку, що узгоджуЇтьс€ з доц≥льним розвитком сусп≥льства, €ке повинно забезпечити кожн≥й людин≥ г≥дне ≥снуванн€.

 

♦ јкс≥олог≥чний аспект пол€гаЇ в досл≥дженн≥ природи ц≥нностей, њх м≥сц€ в реальност≥ та структури ц≥нн≥сного св≥ту, тобто зв'€зк≥в р≥зних ц≥ннностей м≥ж собою, з соц≥альними та культурними факторами, а також структурою особистост≥. √оловне завданн€ акс≥олог≥њ - показати, €к можлива ц≥нн≥сть в загальн≥й структур≥ бутт€ ≥ €ке њњ в≥дношенн€ до факт≥в реальност≥. ќтже, акс≥олог≥€ - це розд≥л метаф≥зики, €кий спр€мований на ви€вленн€ загальних ц≥нн≥сних засад бутт€ людини €к суб'Їкта, њњ практичноњ д≥€льност≥ та повед≥нки. ÷е ф≥лософське вченн€ про бутт€ ≥стинних ц≥нностей, що виступають м≥цною основою ц≥лепокладаючоњ та оц≥ночноњ д≥€льност≥ людини та дозвол€ють њй вести творче та гармон≥йне ≥снуванн€ в св≥т≥.

 

♦ √носеолог≥чний аспект в≥дображенн€ предмета в теор≥њ пол€гаЇ в тому, що в≥н в≥дображаЇтьс€ не дзеркально, не €к результат спогл€дального сприйн€тт€ д≥йсност≥, а кр≥зь призму практично д≥€льн≥сного в≥дношенн€ людини до св≥ту та до самоњ себе. ѕричому в основ≥ в≥дношенн€ людини до св≥ту лежать њњ потреби та ≥нтереси, що можуть бути задоволен≥ т≥льки в процес≥ практичного освоЇнн€ людиною д≥йсност≥. ¬иступаючи частиною бутт€, людина в той же час певним чином протистоњть йому та осмислюЇ це своЇ протисто€нн€. ќдна з реал≥зац≥й такоњ ситуац≥њ дозвол€Ї розгл€дати весь навколишн≥й св≥т €к об'Їкт п≥знанн€. ѕричому в €кост≥ об'Їкта може виступати не т≥льки зовн≥шн≥й св≥т, але й сама людина €к частина св≥ту, а також сусп≥льство €к орган≥зована сукупн≥сть людей. Ќа цьому р≥вн≥ ф≥лософ≥€ в граничн≥й форм≥ ставить питанн€ про п≥знаванн≥сть св≥ту та обгрунтован≥сть наших знань про нього. √носеолог≥€, таким чином, Ї ф≥лософське вченн€ про знанн€ та законом≥рност≥ п≥знавальноњ д≥€льност≥ людини. Ќа в≥дм≥ну в≥д онтолог≥њ, €ка шукаЇ законом≥рност≥ самого бутт€, в≥д загальноњ акс≥олог≥њ, €ку ц≥кавл€ть його ц≥нн≥сн≥ людськ≥ вим≥ри, гносеолог≥ю €к важливу частину метаф≥зики займають наступн≥ питанн€: як можна отримати знанн€ про бутт€ будь-€кого об'Їкта? як це знанн€ сп≥вв≥дноситьс€ з самим цим об'Їктом?

 

♦ Ћог≥чний аспект в≥дображенн€ предмета ф≥лософ≥њ в теор≥њ пол€гаЇ в тому, що результати п≥знавального в≥дношенн€ до д≥йсност≥, в≥дображен≥ у зм≥ст≥ ф≥лософського знанн€, ф≥ксуютьс€, обумовлюють формуванн€ пон€т≥йно-категор≥ального апарату ф≥лософ≥њ, зм≥ст цього апарату, його структуру, еволюц≥ю, в≥дображують динам≥ку росту €к самоњ д≥йсност≥, людини, так ≥ њх взаЇмозв'€зки. ћожна сказати, що ступ≥нь розробки пон€т≥йно-категор≥ального апарату, ч≥тк≥сть та ступ≥нь розкритт€ зм≥сту пон€ть, категор≥й, закон≥в св≥дчить про ступ≥нь розвитку п≥знавальних можливостей людини, розвитку та зр≥лост≥ самоњ теор≥њ. Ћог≥чн≥ форми виступають, з одного боку, €к результат, висновок попередньоњ життЇд≥€льност≥, а з другого - €к њњ передумови, фактори ≥ засоби п≥знанн€ людиною навколишнього св≥ту та його перетворенн€ в≥дпов≥дно до своњх потреб та ≥нтерес≥в дл€ забезпеченн€ свого ≥снуванн€, функц≥онуванн€ та розвитку.

 

♦ ѕраксеолог≥чний аспект пол€гаЇ в осмисленн≥ мотив≥в д≥€льност≥, основних засоб≥в дос€гненн€ результату, прагматичного сп≥вв≥днесенн€ мети та засоб≥в, у ви€вленн≥ прийом≥в актив≥зац≥њ суб'Їкта д≥€льност≥, досл≥дженн≥ умов ефективноњ та рац≥ональноњ людськоњ д≥€льност≥. ‘≥лософ≥€ в цьому план≥ досл≥джуЇ граничн≥ засади практичноњ д≥€льност≥ людини, виробл€ючи на основ≥ п≥знанн€ ≥стини в њњ узгодженн≥ з загальнолюдськими ц≥нност€ми та ≥нтересами певну загальну систему норм д≥€льност≥, њњ параметри та обмеженн€.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 783 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2043 - | 1924 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.