Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥зико-географ≥чне районуванн€




‘≥зико-географ≥чне районуванн€ - це вид≥ленн€ великих ≥ в≥дносно однор≥дних за природними умовами територ≥й, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ за ландшафтами. ѕри визначен≥ меж ф≥зико-географ≥чних рег≥ональних одиниць анал≥зуЇтьс€ ≥стор≥€ розвитку ландшафт≥в даноњ територ≥њ, вплив на природн≥ умови, ландшафти господарськоњ д≥€льност≥, насл≥дком чого Ї ступ≥нь освоЇнн€ територ≥њ у звТ€зку з конкретними ≥сторичними ≥ соц≥ально-економ≥чними умовами. ¬ивченн€ взаЇмозвТ€зк≥в м≥ж ландшафтоутворюючими факторами ≥ компонентами географ≥чного середовища проводитьс€ в так≥й посл≥довност≥: ландшафтоутворююч≥ фактори Ц основн≥ ф≥зико-географ≥чн≥ процеси Ц компоненти географ≥чноњ оболонки.

ќсновними ландшафтоутворюючими факторами Ї:

1) сон€чна рад≥ац≥€ - джерело св≥тла й тепла на земн≥й поверхн≥; зумовлюЇ енергетику, характер та ≥нтенсивн≥сть природних процес≥в; рад≥ац≥Їю визначаютьс€ по€сно-зональн≥ риси природних комплекс≥в та процес≥в, що прот≥кають в них;

2) атмосферна циркул€ц≥€ Ц фактор перенесенн€ мас тепла ≥ вологи в географ≥чн≥й оболонц≥, формуЇ пров≥нц≥альн≥ властивост≥ ландшафт≥в;

3) л≥тосфера ≥ г≥дросфера з њх ендогенними та г≥дроф≥зичними процесами - це м≥сце, де в≥дбуваЇтьс€ взаЇмод≥€ згаданих фактор≥в.

¬заЇмод≥€ м≥ж ландшафтоутворюючими факторами в≥дбуваЇтьс€ опосередковано, через основн≥ ф≥зико-географ≥чн≥ процеси: тепло та вологообм≥н, речовинний органо-м≥неральний обм≥н. ÷≥ процеси досл≥джуютьс€, вим≥рюютьс€ ≥ к≥льк≥сно оц≥нюютьс€ у вигл€д≥ певних баланс≥в: тепла, вологи, м≥неральних ≥ орган≥чних речовин. ” результат≥ взаЇмод≥њ ландшафтоутворюючих фактор≥в через згадан≥ ф≥зико-географ≥чн≥ процеси формуютьс€ природн≥ комплекси, розвиваютьс€ взаЇмозвТ€зан≥ њх складов≥ Ц компоненти:

1) форми рельЇфу, €к≥ формуютьс€ тектон≥чними та екзогенними факторами;

2) кл≥мат €к багатор≥чний режим погоди та њњ складових;

3) г≥дролог≥чний режим суш≥ ≥ мор€, поверхневий ≥ п≥дземний ст≥к;

4) ірунтовий покрив, €кий формуЇтьс€ через процеси вив≥трюванн€, накопиченн€ гумусу ≥ м≥неральних солей, зм≥ну ф≥зико-х≥м≥чних властивостей материнських пор≥д;

5) б≥ота Ц рослинний покрив ≥ тваринний св≥т.

ѕро€в взаЇмод≥њ основних ландшафтоутворюючих фактор≥в маЇ зональний ≥ азональний аспекти. “ому в систем≥ одиниць ф≥зико-географ≥чного районуванн€ в одному таксоном≥чному р€д≥ необх≥дно обТЇднувати групу зональних одиниць (ф≥зико-географ≥чний по€с, зона, п≥дзона) ≥ групу так званих азональних одиниць (ф≥зико-географ≥чна крањна, край (пров≥нц≥€), область, район).

¬ид≥л€ють так≥ одиниц≥ ф≥зико-географ≥чного районуванн€: крањна, по€с, зона, п≥дзона, край (пров≥нц≥€), область, район

 

ќдиниц€ ¬изначенн€ √еограф≥чне положенн€ в межах ”крањни
‘≥зико-геогра-ф≥чна крањна ¬елик≥ д≥л€нки суходолу, що займають сотн≥ тис€ч ≥ нав≥ть м≥льйон≥в квадратних к≥лометр≥в, њх утворенн€ ≥ розвиток повТ€зан≥ з великими тектон≥чними структурами (платформи, складчаст≥ област≥). –озр≥зн€ють р≥внинн≥ ≥ г≥рськ≥ ф≥зико-географ≥чн≥ крањни. –≥внинна територ≥€ ”крањни належить до крањни, що розташована в межах давньоњ докембр≥йськоњ платформи, фундамент €коњ перекритий товщею мезозойських ≥ кайнозойських в≥дклад≥в. √оризонтальне њх зал€ганн€ ≥ зумовлюЇ р≥внинн≥сть поверхн≥ ”крањни. Ћандшафтн≥ зони на р≥внинн≥й частин≥ територ≥њ ”крањни зм≥нюЇтьс€ з п≥вноч≥ на п≥вдень. ”крањнськ≥  арпати ≥  римськ≥ гори Ї складчастими спорудами, €к≥ сформувалис€ в результат≥ альп≥йського горотворенн€; дл€ цього краю характерна вертикальна зм≥на ландшафтних по€с≥в, оск≥льки з п≥дн€тт€м угору зм≥нюютьс€ умови ландшафтоутворенн€. ¬ межах крањни переважаЇ один клас ландшафт≥в. ѕ≥вденний зах≥д —х≥дноЇвропейськоњ р≥внини, ”крањнськ≥  арпати,  римськ≥ гори.  
‘≥зико-географ≥-чний по€с ¬ид≥л€ютьс€ на основ≥ врахуванн€ значних в≥дм≥н рад≥ац≥йного балансу ≥ терм≥чного режиму та тип≥в атмосферноњ циркул€ц≥њ, €к≥ визначають певний характер, спр€мован≥сть та ≥нтенсивн≥сть процес≥в вив≥трюванн€, геох≥м≥чних ≥ б≥олог≥чних процес≥в тощо. ¬ ”крањн≥ межа м≥ж пом≥рним ≥ субтроп≥чним по€сами проходить по п≥вденному схилу √оловного пасма  римських г≥р.
‘≥зико-геогра-ф≥чна зона „астина природноњ крањни, €ка сформувалас€ внасл≥док певного сп≥вв≥дношенн€ тепла й вологи, характеру циркул€ц≥њ атмосфери. Ќа р≥внинних територ≥€х зони збер≥гають широтне або близьке до нього прост€ганн€. –≥внинна частина ”крањни Ц л≥сова, л≥состепова, степова зони
‘≥зико-геогра-ф≥чна п≥дзона „астина географ≥чноњ зони, €ка вид≥л€Їтьс€ за комплексом ознак: кл≥мат, рослинн≥сть та ірунти. ѕ≥дзони, €к ≥ зони, мають горизонтальне прост€ганн€. ¬ р≥зних зонах п≥дзональн≥ особливост≥ виражен≥ неоднаково. Ќеч≥тк≥сть меж п≥дзон пов'€зана з≥ складом антропогенових в≥дклад≥в та особливост€ми рельЇфу, що пор€д з в≥дм≥нност€ми кл≥матичних ≥ г≥дролог≥чних умов в межах зони зумовлюЇ неоднор≥дн≥сть ландшафт≥в. —аме њх просторове поЇднанн€ утворюЇ власне природну п≥дзону. Ќа р≥внинн≥й частин≥ ”крањни п≥дзональн≥ ф≥зико-географ≥чн≥ одиниц≥ вид≥л€ютьс€ не в ус≥х зонах. ” зон≥ м≥шаних хвойно-широколистих л≥с≥в та в Ћ≥состепу п≥дзон немаЇ. —тепова зона ”крањни залежно в≥д умов зволоженн€, теплозабезпеченн€, характеру ірунтово-рослинного покриву, ф≥зико-географ≥чних процес≥в окремих њњ частин под≥л€Їтьс€ на п≥вн≥чностепову, середньостепову ≥ п≥вденностепову п≥дзони ” межах зони степу: п≥вн≥чно-,середньо- та сухостепова п≥дзона
‘≥зико-геогра-ф≥чний край (пров≥нц≥€) „астина зони або п≥дзони в р≥внинн≥й або г≥рськ≥й крањн≥. ¬ид≥л€Їтьс€ у зв'€зку з неоднор≥дн≥стю поверхн≥ зони, в≥ддален≥стю окремих њњ частин в≥д океану, р≥зним характером впливу на нењ пов≥тр€них мас, ступенем континентальност≥ кл≥мату. ѕ≥д час вид≥ленн€ пров≥нц≥й €к одиниць ф≥зико-географ≥чного районуванн€ враховують також ≥стор≥ю розвитку територ≥њ в антропоген≥ (вплив материкових зледен≥нь, наступ мор≥в, нов≥тн≥ тектон≥чн≥ рухи). “ак, характерн≥ ландшафтн≥ риси ”крањнського ѕол≥сс€ зумовлен≥ дн≥провським зледен≥нн€м, походженн€м ≥ складом г≥рських пор≥д. ” Ћ≥состепу та п≥вн≥чному степу
‘≥зико-геогра-ф≥чна область —кладова частина пров≥нц≥њ, €ка в≥др≥зн€Їтьс€ особливост€ми геолог≥чноњ будови ≥ рельЇфу. ѕ≥д час визначенн€ меж областей враховують њх приурочен≥сть до тектон≥чних структур, положенн€ над р≥внем мор€, ступ≥нь розчленуванн€ поверхн≥, склад г≥рських пор≥д, поширенн€ певних ф≥зико-географ≥чних процес≥в. “ак, у межах пров≥нц≥њ ”крањнського ѕол≥сс€ критер≥Їм вид≥ленн€ природних областей ¬олинського, ∆итомирського,  ињвського, „ерн≥г≥вського та Ќовгород-—≥верського ѕол≥сс€ Ї приурочен≥сть кожноњ з них до р≥зних тектон≥чних структур, €ким властив≥ своњ нашаруванн€ г≥рських пор≥д, поЇднанн€ форм рельЇфу, вид≥в ландшафт≥в. ” межах г≥рських крањн, зон, п≥дзон ≥ пров≥нц≥й
‘≥зико-геогра-ф≥чний район Ќайменша одиниц€ районуванн€, €ка вид≥л€Їтьс€ на основ≥ переважанн€ одного виду ландшафту в певн≥й м≥сцевост≥ ” межах ф≥зико-географ≥чних областей

ќтже, майже вс€ територ≥€ ”крањни знаходитьс€ в межах пом≥рного по€су, ≥ т≥льки на ѕ≥вденному берез≥  римських г≥р ландшафти мають риси субтроп≥чних. ”крањна розташована в межах трьох ф≥зико-географ≥чних крањн: —х≥дноЇвропейськоњ р≥внини, ”крањнських  арпат ≥  римських г≥р.

 

–≥внинна територ≥€ ”крањни Ч це частина —х≥дноЇвропейськоњ ф≥зико-географ≥чноњ крањни з ч≥тко вираженою широтною зональн≥стю. “ут вид≥л€ють так≥ природн≥ зони: м≥шаних хвойно-широколисти€них л≥с≥в,зона широколист€них л≥с≥в, л≥состепову та степову.

 

 

«она м≥шаних л≥с≥в
   
ѕол≥ський край
 
¬олинське ѕол≥сс€ ∆итомирське ѕол≥сс€  ињвське ѕол≥сс€
„ерн≥г≥вське ѕол≥сс€   Ќовгород-—≥верське ѕол≥сс€
       
«она широколист€них л≥с≥в
   
«ах≥дноукрањнський край
     
¬олинське ќп≥лл€ ћале ѕол≥сс€ –озточч€
ќп≥лл€, «ах≥дно-ѕод≥льська область —х≥дно-ѕод≥льська область
  ѕрут-ƒн≥стровська область  
     
Ћ≥состепова зона
 
ƒн≥стровсько-ƒн≥провський л≥состеповий край Ћ≥вобережно-ƒн≥провський л≥состеповий край —х≥дноукрањнський л≥состеповий край
ѕ≥вн≥чно-зах≥дна придн≥провська височинна область ѕ≥вн≥чно-ƒн≥провський терасово Ц р≥внинний л≥состеп —умський височинний л≥состеп
ѕ≥вн≥чно-сх≥дна ѕридн≥провська височинна область ѕ≥вденно-ƒн≥провський терасово- р≥внинний л≥состеп ’арк≥вський височинний л≥состеп
 
 ињвський височинний л≥состеп ѕ≥вн≥чно-ѕолтавський р≥внинний л≥состеп  
 
ѕридн≥провсько-—х≥дно-ѕод≥льський л≥состеп ѕ≥вденно-ѕолтавський р≥внинний л≥состеп  
   
—ередньобузький л≥состеп    
   
—ередньопридн≥провський л≥состеп    
   
÷ентральнопридн≥провський л≥состеп    
   
ѕ≥вденно-ѕод≥льський л≥состеп    
   
ѕ≥вдено-придн≥провський височинний лесостеп      
         
—тепова зона
 
ѕ≥вн≥чно-степова п≥дзона —ередньо-степова п≥дзона ѕ≥вденно-степова(сухостепова) п≥дзона
ƒн≥стровсько-ƒн≥провський п≥вн≥чно-степовий край ѕричорноморський середньо-степовий край ѕричорноморсько-ѕриазовський сухостеповий край
ѕ≥вденно-ћолдавська схилово-височинна область «адн≥стровський низовинний степ Ќижньобузько-ƒн≥провський низовинний степ
ѕ≥вдено-ѕод≥льська височинна область ƒн≥стровсько-Ѕузький низовинний степ Ќижньодн≥провський терасово-дельтовий степ
ѕ≥вденно-ѕридн≥провська схилово-височинна область Ѕузько-ƒн≥провський низовинний степ ѕрисивасько-ѕриазовський низовинний степ
Ћ≥вобережно-ƒн≥провсько-ѕриазовський п≥вн≥чно-степовий край ƒн≥провсько-ћолочанський низовинний степ  римський степовий край
ќр≥льсько-—амарська низовинна область «ах≥дно-ѕриазовський схилово-височинний степ  римсько-ѕрисиваський
 ињвсько-ялинська низовина область   ÷ентральнокримський р≥внинний степ
ѕриазовська височинна область   “арханкутський височинний степ
ѕриазовська низовинна область    ерченський пасмово-горбистий степ
ƒонецький п≥вн≥чно-степовий край    
«ах≥дно-ƒонецька схилово-височинна область    
ƒонецька височинна область    
«адонецько-ƒонський п≥вн≥чностеповий край    
—тароб≥льська схилов≥-височинна область    
     

 

 арпатська г≥рська ландшафтна крањна
 арпатсько-”крањнський г≥рсько-л≥совий край
ѕередкарпатт€
«овн≥шн≥  арпати
¬одод≥льно-¬ерховинськ≥  арпати
ѕолонинсько-„орногорська  арпати
–ах≥всько-„ивчинськ≥  арпати
¬улкан≥чн≥  арпати
«акарпатська низовина

 

 

 римська г≥рська ландшафтна крањна
 римський г≥рсько-л≥совий край
ѕередг≥рний лсостеп
√оловне г≥рсько-лучно-л≥сове пасмо
 римське п≥вденнобережне субсередземноморське
 

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1805 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2097 - | 1909 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.