Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальна характеристика –ќ«„»Ќ≥в 4 страница




A. *KCl

B. CaCl2

C. (NH4)2S

D. (CH3COO)2Pb

E. AlCl3

40. —тандартний водневий електрод Ц це платинова пластина, занурена у розчин с≥рчаноњ кислоти при температур≥ 298  ≥ р =1,013∙105 ѕа з активн≥стю ≥он≥в Ќ+

A. *1 моль/л

B. 0,5 моль/л

C. 0,1 моль/л

D. 0,2 моль/л

E. 2 моль/л

41. як≥ методи заснован≥ на функц≥ональн≥й залежност≥ м≥ж концентрац≥Їю досл≥джуваного компонента ≥ величиною електродного потенц≥алу?

A. *ѕотенц≥ометр≥€

B.  ондуктометр≥€

C. јтомно-абсорбц≥йна спектроскоп≥€

D. јмперометр≥€

E. ≈лектрофорез

42. ƒо €кого типу електрод≥в в≥дноситьс€ хлорср≥бний електрод:

A. *ƒругого роду

B. ѕершого роду

C. √азових

D. ќкисно-в≥дновних

E. …онселективних

43. який ≥з перел≥чених елктрод≥в можна використати €к ≥ндикаторний при титруванн≥ основ?

A. *—кл€ний

B. ’лорср≥бний

C. ’≥нг≥дронний

D. ѕлатиновий

E.  аломельний

44. який тип титруванн€ можна проводити з допомогою гальван≥чного елементу Ag | AgCl | HCl | скл€на мембрана || досл≥джуваний розчин || KCl | AgCl | Ag?

A. * ислотно-основне

B. ќсаджувальне

C.  омплексонометричне

D. ќкисно-в≥дновне

E. јмперометричне

45. ѕри проведенн≥ перманганатометричного визначенн€ кал≥ю йодиду точку екв≥валентност≥ можна визначити потенц≥ометрично. який з електрод≥в сл≥д вибрати в рол≥ ≥ндикаторного?

A. *ѕлатиновий

B. ¬одневий

C. —кл€ний

D. –тутний

E. ’лорср≥бний

46. ѕотенц≥ометр≥€ широко використовуЇтьс€ в анал≥з≥ л≥карських препарат≥в. ≈–— €кого гальван≥чного елемента не залежить в≥д величини стандартного електродного потенц≥алу?

A. * онцентрац≥йного

B. ’≥м≥чного

C. « переносом

D. Ѕез переносу

E. ќборотнього

47. ќдним ≥з сучасних метод≥в вим≥рюванн€ рЌ б≥олог≥чних р≥дин Ї потенц≥ометричний. √альван≥чний ланцюг його складають з ≥ндикаторного електроду (електроду визначенн€) та електроду пор≥вн€нн€. який ≥з запропонованих електрод≥в можна застосувати €к електрод визначенн€?

A. *—кл€ний

B. ’лорср≥бний

C.  аломельний

D. ѕлатиновий

E. —р≥бний

48. ƒл€ к≥льк≥сного визначенн€ кал≥й г≥дроксиду вибраний метод потенц≥ометричного титруванн€. “очку екв≥валентност≥ в цьому метод≥ визначають за р≥зкою зм≥ною:

A. *≈лектроруш≥йноњ сили

B. Ќапруги

C. —или струму

D. ≤нтенсивност≥ флуоресценц≥њ

E. ƒифуз≥йного струму

49.  онцентрац≥ю натр≥й бром≥ду визначають методом потенц≥ометричного титруванн€. “итрант Ц стандартний розчин ср≥бла н≥трату. ¬ибер≥ть ≥ндикаторний електрод:

A. *—р≥бний

B. ¬одневий

C. ѕлатиновий

D. ’лорср≥бний

E. —урмТ€ний

50. ≈лектрод другого роду м≥стить:

A. *ћетал, покритий шаром його важкорозчинноњ сол≥ ≥ зануреного в розчин, €кий м≥стить ан≥они ц≥Їњ сол≥

B. ћетал

C. Ќеметал

D. ћембрани

E. ќкисник ≥ в≥дновник важкорозчинноњ сол≥

 

51. ’лорср≥бний електрод широко використовуЇтьс€ €к електрод пор≥вн€нн€ при потенц≥ометричному анал≥з≥ розчин≥в л≥карських речовин. …ого будова в≥дпов≥даЇ схем≥:

A. *Ag|AgCl, KCl

B. Ag|Cl2

C. (-)Agќ|Agќ(+)

D. Ag|AgCl|HCl|скло|H+

E. Ag|KCl

52. —туп≥нь дисоц≥ац≥њ слабкого електрол≥ту (a) можна визначити, використовуючи дан≥ кондуктометр≥њ (l Цмол€рна електрична пров≥дн≥сть; l¥ Ц мол€рна пров≥дн≥сть при безмежному розведенн≥), за наступною формулою:

A. *a = l/l¥

B. a = l¥

C. a = 1/l¥

D. a = l∙l¥

E. a = l¥/l

’≤ћ≤„Ќј  ≤Ќ≈“» ј

(‘ќ–ћјЋ№Ќј  ≤Ќ≈“» ј, ћќЋ≈ ”Ћя–Ќј  ≤Ќ≈“» ј,  ј“јЋ≤«)

 

1. ƒосл≥дженн€ залежност≥ швидкост≥ реакц≥й в≥д р≥зних фактор≥в дозвол€Ї ≥нтенсиф≥кувати технолог≥чн≥ процеси фармацевтичних виробництв, визначати строки придатност≥ л≥карських препарат≥в тощо. який з фактор≥в не впливаЇ на константу швидкост≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ?

A. * онцентрац≥€ реагуючих речовин

B. “емпература

C. ѕрирода реагуючих речовин

D. ѕрирода розчинника

E. —туп≥нь дисперсност≥ твердоњ речовини

2. ўо називаЇтьс€ молекул€рн≥стю реакц≥њ?

A. *„исло частинок, €к≥ беруть участь у елементарному акт≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ

B. —ума стех≥ометричних коеф≥ц≥Їнт≥в учасник≥в реакц≥њ

C. „исло частинок, €к≥ вступають в дану х≥м≥чну реакц≥ю

D. ѕор€док реакц≥њ

E.  ≥льк≥сть молекул продукт≥в реакц≥њ

3. «а величинами константи швидкост≥ можна робити висновки щодо переб≥гу процес≥в синтезу тих чи ≥нших л≥карських препарат≥в. ¬≥д €кого з фактор≥в залежить константа швидкост≥ реакц≥њ?

A. *“емпература

B. “иск

C. ќбТЇм

D.  онцентрац≥€

E. „ас реакц≥њ

 

4. який пор€док реакц≥њ розкладу л≥карського препарату?

A. *ѕерший

B. ƒругий

C. “рет≥й

D. Ќульовий

E. ƒробний

5. „ому ≥з зрастанн€м температури швидк≥сть реакц≥њ зб≥льшуЇтьс€?

A. *«б≥льшуЇтьс€ частка молекул, що мають енерг≥ю, р≥вну або вищу н≥ж енерг≥€ активац≥њ

B. «меншуЇтьс€ енерг≥€ активац≥њ

C. «б≥льшуЇтьс€ енерг≥€ активац≥њ

D. «б≥льшуЇтьс€ частка молекул, що мають енерг≥ю, меншу, н≥ж енерг≥€ активац≥њ

E. ≈нерг≥€ активац≥њ не зм≥нюЇтьс€

 

6.  онстанта швидкост≥ г≥потетичноњ реакц≥њ вим≥рюЇтьс€ в сЦ1. яким буде загальний пор€док реакц≥њ?

A. *ѕерший

B. Ќульовий

C. ƒругий

D. “рет≥й

E. ƒробний

7. Ўвидк≥сть реакц≥њ не зм≥юЇтьс€ в ход≥ реакц≥њ дл€:

A. *–еакц≥њ нульового пор€дку

B. –еакц≥њ першого пор€дку

C. –еакц≥њ другого пор€дку

D. –еакц≥њ третього пор€дку

E. –еакц≥њ дробного пор€дку

8. ѕер≥од нап≥вперетворенн€ реакц≥й ≤ пор€дку:

A. *Ќе залежить в≥д початковоњ концентрац≥њ реагенту

B. «алежить в≥д початковоњ концентрац≥њ реагенту

C. «алежить в≥д початковоњ концентрац≥њ реагенту лише дл€ гетерогенних систем

D. «алежить в≥д початковоњ концентрац≥њ реагенту лише дл€ б≥осистем

E. «алежить в≥д початковоњ концентрац≥њ реагенту лише дл€ конденсованих систем

9. ¬каж≥ть метод, в €кому дл€ визначенн€ пор€дку реакц≥њ використовують р≥вн€нн€ виду lgV = lgK + nlgC:

A. *ћетод ¬ант-√оффа

B. ћетод ќствальда

C. ћетод п≥дстановки

D. √раф≥чний метод

E. ћетод визначенн€ за пер≥одом п≥врозкладу

10. ≈кспериментальн≥ досл≥дженн€ вказують на л≥н≥йну залежн≥сть концентрац≥њ реагент≥в в≥д часу. „и можна за цими даними однозначно визначити пор€док реакц≥њ?

A. *–еакц≥€ 0 пор€дку

B. –еакц≥€ 1 пор€дку

C. –еакц≥€ 2 пор€дку

D. –еакц≥€ 3 пор€дку

E. Ќе можлива

11. Ўвидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ не залежить в≥д концентрац≥њ реагуючих речовин. який пор€док даноњ реакц≥њ:

A. *Ќульовий

B. ѕерший

C. ƒругий

D. “рет≥й

E. ƒробний

12. ѕор€док реакц≥њ Ц це важлива к≥нетична характеристика. “ерм≥н збер≥ганн€ л≥карськоњ форми встановлюЇтьс€ в≥дпов≥дно к≥нетичного р≥вн€нн€

A. *ѕершого пор€дку

B. ƒругого пор€дку

C. “ретього пор€дку

D. ƒробного пор€дку

E. «воротноњ реакц≥њ

 

13. ¬каж≥ть пор€док ≥ молекул€рн≥сть реакц≥њ г≥дрол≥зу сахарози —12Ќ22ќ112ќ Ѓ —6Ќ12ќ6 (фруктоза) + —6Ќ12ќ6 (глюкоза)):

A. *Ѕ≥молекул€рна, псевдопершого пор€дку

B. ћономолекул€рна, першого пор€дку

C. Ѕ≥молекул€рна, другого пор€дку

D. ћономолекул€рна, другого пор€дку

E. Ѕ≥молекул€рна, третього пор€дку

14.  онстанта швидкост≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ маЇ розм≥рн≥сть л/мольЈхв. ¬каж≥ть пор€док реакц≥њ:

A. *ƒругий

B. ѕерший

C. “рет≥й

D. Ќульовий

E. ƒробовий

15. ¬каж≥ть пор€док х≥м≥чноњ реакц≥њ, €кщо експериментальн≥ досл≥дженн€ вказують на л≥н≥йну залежн≥сть величини зворотньоњ концентрац≥њ реагент≥в в≥д часу:

A. *ƒругий

B. ѕерший

C. “рет≥й

D. Ќульовий

E. ƒробний

16. ‘армацевтичний синтез потребуЇ вивченн€ к≥нетики складних реакц≥й. якщо продукт першоњ стад≥њ Ї вих≥дною речовиною другоњ стад≥њ, то така реакц≥€ маЇ назву

A. *ѕосл≥довна

B. ќборотна

C. —упр€жена

D. ƒругого пор€дку

E. ѕаралельна

17. Ўвидк≥сть утворенн€ йодоводню в газов≥й фаз≥ при висок≥й температур≥ в≥дпов≥дно реакц≥њ H2 + I2 Ѓ 2Ќ≤ пр€мо пропорц≥йна концентрац≥њ водню ≥ йоду ≥ за механ≥змом ≥ пор€дком в≥дпов≥даЇ к≥нетичн≥й реакц≥њ:

A. *Ѕ≥молекул€рна другого пор€дку

B. ћономолекул€рна нульового пор€дку

C. ћономолекул€рна першого пор€дку

D. Ѕ≥молекул€рна першого пор€дку

E. ƒробного пор€дку

 

18. «а механ≥змом €ких складних реакц≥й в≥дбуваютьс€ процеси г≥дрол≥зу гл≥когену, г≥дрол≥зу крохмалю:

A. *ѕосл≥довних

B. ѕаралельних

C. —упр€жених

D. «воротн≥х

E. Ћанцюгових

19. Ѕ≥льш≥сть х≥м≥чних реакц≥й проход€ть в дек≥лька стад≥й. як називаютьс€ реакц≥њ в €ких багатократно повторюЇтьс€ цикл елементарних акт≥в з участю активних частинок:

A. *Ћанцюгов≥

B. —упр€жен≥

C. ѕосл≥довн≥

D. ѕаралельн≥

E. ‘отох≥м≥чн≥

20. ћетод "прискореного стар≥нн€ л≥к≥в", €кий використовуЇтьс€ дл€ вивченн€ терм≥н≥в придатност≥ л≥карських препарат≥в, заснований на

A. *ѕравил≥ ¬ант-√оффа

B. ѕравил≥ ѕанета-‘а€нса

C. ѕостулат≥ ѕланка

D. «акон≥ ќствальда

E. «акон≥ –аул€

21. ” фармацевтичному синтез≥ використовують прост≥ ≥ складн≥ реакц≥њ. ¬каж≥ть пор€док простоњ реакц≥њ виду 2ј+¬=3D:

A. *3

B. 2

C. 1

D. 0

E. 0,5

22. ’≥м≥чна к≥нетика, €ка маЇ велике значенн€ дл€ фармац≥њ, досл≥джуЇ швидк≥сть реакц≥й та механ≥зм њх переб≥гу. ƒл€ математичного опису швидкост≥ реакц≥њ використовуЇтьс€ пон€тт€ Упор€док реакц≥њФ. який пор€док маЇ реакц≥€ г≥дрол≥зу сахарози?

A. *ѕсевдоперший

B. Ќульовий

C. ƒругий

D. “рет≥й

E. ƒробний

23. Ѕ≥льш≥сть з х≥м≥чних реакц≥й Ї багатостад≥йними, складними. як називаютьс€ реакц≥њ, в €ких одна в≥дбуваЇтьс€ лише одночасно з другою?

A. *—упр€жен≥

B. ѕосл≥довн≥

C. ѕаралельн≥

D. Ћанцюгов≥

E. ‘отох≥м≥чн≥

24. ¬ €кому випадку сп≥впадають пор€док ≥ молекул€рн≥сть х≥м≥чних реакц≥й:

A. *“≥льки дл€ простих одностад≥йних реакц≥й

B. —п≥впадають завжди

C. Ќе сп≥впадають н≥коли

D. “≥льки дл€ складних багатостад≥йних реакц≥й

E. ƒл€ ферментативних реакц≥й

 

25. ѕер≥од нап≥вперетворенн€ де€коњ реакц≥њ јЃ¬ обернено пропорц≥йно залежить в≥д початковоњ концентрац≥њ речовини ј. якого пор€дку дана реакц≥€?

A. *ƒругого

B. ѕершого

C. “ретього

D. Ќульового

E. ƒробного

26. ћолекул€рн≥сть та пор€док х≥м≥чноњ реакц≥њ Ц к≥нетичн≥ величини, значенн€ €ких, €к правило, лежить в межах:

A. *1-3, 0-3 в≥дпов≥дно

B. 0-3, 0-3 в≥дпов≥дно

C. 1-3, 1-3 в≥дпов≥дно

D. 2-3, 1-3 в≥дпов≥дно

E. 2-3, 2-3 в≥дпв≥дно

27. –озм≥рн≥сть константи швидкост≥ реакц≥њ €кого пор€дку не залежить в≥д способу вираженн€ концентрац≥њ?

A. *ѕершого

B. ƒругого

C. “ретього

D. Ќульового

E. ƒробного

28.  ≥нетичн≥ методи використовуютьс€ дл€ визначенн€ стаб≥льност≥ л≥карських препарат≥в. ¬изначте пор€док реакц≥њ, €кщо константа швидкост≥ њњ маЇ розм≥рн≥сть с-1:

A. *ѕерший

B. Ќульовий

C. ƒробний

D. ƒругий

E. “рет≥й

29.  ≥нетичн≥ методи широко використовують дл€ визначенн€ стаб≥льност≥ л≥карських форм. ѕер≥од нап≥вперетворенн€ €коњ реакц≥њ визначаЇтьс€ р≥вн€нн€м τ1/2=ln2/k:

A. *ѕершого пор€дку

B. ƒругого пор€дку

C. “ретього пор€дку

D. Ќульового пор€дку

E. ƒробного пор€дку

30. ¬каж≥ть р≥вн€нн€, €ке характеризуЇ пер≥од нап≥вперетворенн€ реакц≥њ ≤ пор€дку:

A. * τ1/2 = ln2/k

B. τ 1/2 = 3/2kC0

C. τ 1/2 = 1/(kC0)

D. τ 1/2 = C0/(2kT)

E. τ 1/2 = —/v

31. «а €кою величиною пор≥внюють швидкост≥ х≥м≥чних реакц≥й однакових пор€дк≥в:

A. *«а величиною константи швидкост≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ

B. «а величиною швидкост≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ

C. «а часом зак≥нченн€ реакц≥њ

D. «а зм≥ною концентрац≥й реагуючих речовин

E. «а зм≥ною концентрац≥й продукт≥в реакц≥њ

32. яка ≥з приведених реакц≥й в≥дноситьс€ до псевдопершого пор€дку?

A. *√≥дрол≥з сахарози

B. ≈териф≥кац≥њ

C. ќмилен€

D. Ќейтрал≥зац≥њ

E. √ор≥нн€

33. ѕри збер≥ганн≥ л≥карського препарату проходить його часткове разкладанн€. яке к≥нетичне р≥вн€нн€ сл≥д використати дл€ розрахунку константи швидкост≥ реакц≥њ розкладу?

A. *k = 1/t ln(C0/C)

B. k = (C01-C02) ln (C02∙C1/C01∙C2)

C. k = 1/t (C0-C)/(C0∙C)

D. k = 1/t(C0-C)

E. k = 1/t∙(C02-C2)/(2C02∙C2)

34. ¬ фармацевтичн≥й практиц≥ дл€ встановленн€ терм≥ну придатност≥ л≥карських препарат≥в широко використовують метод Уприскореного стар≥нн€Ф. ¬каж≥ть, €ке р≥вн€нн€ лежить в основ≥ цього методу

A. *γ = kt+10 / kt

B. k= A∙e(-Ea/RT)

C. ln k2 - ln k1 = Ea R(T1-T2)

D. γ = kcn

E. ln k = ln A Ц Ea/RT

35. Ўвидк≥сть х≥м≥чних реакц≥й залежить в≥д температури. яке р≥вн€нн€ в≥дображаЇ цю залежн≥сть?

A. *јррен≥уса

B. √≥ббсаЦ√ельмгольца

C. Ќернста

D. Ўишковского

E. Ўтауд≥нгера

 

36. який з фактор≥в у вузькому ≥нтервал≥ температур в≥д≥граЇ головну роль у зб≥льшенн≥ швидкост≥ реакц≥њ при п≥двищенн≥ температури?

A. *«ростаЇ дол€ активних молекул

B. «ростаЇ загальне число з≥ткнень молекул

C. «ростаЇ енерг≥€ активац≥њ

D. «меншуЇтьс€ енерг≥€ активац≥њ

E. «ростаЇ швидк≥сть руху молекул

37. як≥ дан≥ необх≥дно використовувати дл€ визначенн€ енерг≥њ активац≥њ синтезу л≥карського препарату?

A. * онстанти швидкост≥ реакц≥њ при двох температурах

B. “еплову енерг≥ю реакц≥њ

C. «м≥ну енерг≥њ системи

D. ¬нутр≥шню енерг≥ю системи

E. ѕор€док реакц≥њ

 

38. «а правилом ¬ант-√офа при п≥двищенн≥ температури на 10 градус≥в швидк≥сть реакц≥њ зб≥льшуЇтьс€ в:

A. *2-4 рази

B. 1,5 раза

C. 5 раз

D. 10 раз

E. “емпература не впливаЇ на швидк≥сть реакц≥њ

 

39. ѕравило ¬ант-√оффа застосовують при визначенн≥ терм≥ну придатност≥ л≥к≥в. ¬ €ких межах знаходитьс€ температурний коеф≥ц≥Їнт швидкост≥ б≥льшост≥ х≥м≥чних реакц≥й?

A. *2 Ц 4

B. 2 Ц 3

C. 1 Ц 3

D. 3 Ц 4

E. 1 Ц 5

40. ”мови експериментального визначенн€ строк≥в придатност≥ л≥карських засоб≥в прискоренним методом в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д стандартних

A. *ѕ≥двищеною температурою

B. ѕ≥двищенним тиском

C. «ниженн€м температури

D. «ниженн€м тиску

E. „ислом фаз

41.  iнетику €коњ х≥м≥чноњ реакц≥њ досл≥джують методом пол€риметр≥њ?

A. *√≥дрол≥з сахарози

B. √≥дрол≥з ацетооцтового еф≥ру

C. —интез ам≥аку з водню ≥ азоту

D. –озкладу бромоводню

E. ƒисоц≥ац≥ю азотноњ кислоти

42. ” ск≥льки раз≥в зростаЇ швидк≥сть елементарноњ реакц≥њ 2ј + ¬ = 2—, €кщо концентрац≥€ реагент≥в зб≥льшуЇтьс€ вдв≥ч≥?

A. *” 8 раз≥в

B. ” 4 рази

C. ” 2 рази

D. ” 6 раз≥в

E. ” 16 раз≥в

43. як зм≥нитьс€ швидк≥сть простоњ реакц≥њ 2A Ѓ B + C при зменшен≥ початковоњ концентрац≥њ у 2 рази?

A. *«меншитьс€ у 4 рази

B. «меншитьс€ у 2 рази

C. «алишитьс€ незм≥нною

D. «б≥льшитьс€ у 4 рази

E. «б≥льшитьс€ у 2 рази

 

44. “емпературний коеф≥ц≥Їнт швидкост≥ реакц≥њ р≥вний 3. ” ск≥льки раз зм≥нитьс€ швидк≥сть ц≥Їњ реакц≥њ при зм≥н≥ температури на 300—?

A. *¬ 27 раз

B. ¬ 9 раз

C. ¬ 18 раз

D. ¬ 36 раз

E. ¬ 45 раз

 

45. “емпературний коеф≥ц≥Їнт швидкост≥ реакц≥њ р≥вний 2. ” ск≥льки раз зм≥нитьс€ швидк≥сть ц≥Їњ реакц≥њ при зм≥н≥ температури на 40 0—?

A. *¬ 16 раз

B. ¬ 8 раз

C ¬ 4 раз

D. ¬ 32 раз

E. ¬ 24 раз

46. “емпературний коеф≥ц≥Їнт швидкост≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ р≥вний 4. ” ск≥льки раз зросте швидк≥сть ц≥Їњ реакц≥њ, €кщо температуру п≥двищити на 30 0

A. *¬ 64 рази

B. ¬ 32 рази

C. ¬ 128 раз

D. ¬ 16 раз

E. ” 8 раз

47. Ўвидк≥сть х≥м≥чноњ реакц≥њ зростаЇ у 27 раз≥в при зростанн≥ температури на 30  . „ому дор≥внюЇ температурний коеф≥ц≥Їнт ц≥Їњ реакц≥њ?

A. *3

B. 2

C. 6

D. 9

E. 4

48. Ќайб≥льше зростанн€ швидкост≥ реакц≥њ, що описуЇтьс€ к≥нетичним р≥вн€нн€м u = k∙[A]∙[B]2, в≥дбуватиметьс€ при:

A. *«б≥льшен≥ концентрац≥й речовин ј та ¬ у 2 рази

B. «б≥льшен≥ концентрац≥њ речовини ¬ у 2 рази

C. «б≥льшен≥ концентрац≥њ речовини ј у 3 рази

D. «б≥льшен≥ концентрац≥њ речовини ј у 4 рази

E. «б≥льшен≥ концентрац≥њ речовини ј у 5 рази

49. ≈нерг≥€ активац≥њ Ц це:

A. *Ќадлишкова, пор≥вн€но з середньою енерг≥Їю взаЇмод≥€ м≥ж молекулами

B. ≈нерг≥€, €ка необх≥дна до переходу речовини в стан активованого комплексу

C. ≈нерг≥€, €ку необх≥дно затратити дл€ зм≥ни вих≥дних речовин

D. –≥зниц€ м≥ж енерг≥€ми вих≥дних речовин ≥ продукт≥в реакц≥њ

E. ≈нерг≥€, €ка необх≥дна дл€ випаруванн€ речовин

 

50. ” ск≥льки раз≥в треба зб≥льшити тиск, щоб швидк≥сть реакц≥њ утворенн€ NO2 з реакц≥њ 2NO + ќ2 = 2NO2 зросла в 1000 раз≥в?

A. *¬ 10 раз≥в

B. ¬ 22,4 рази

C. Ўвидк≥сть реакц≥њ не залежить в≥д тиску

D. ¬ 500 раз≥в

E. ¬ 100 раз≥в

51. ќдним ≥з фактор≥в, €к≥ впливають на зб≥льшенн€ виходу л≥карськоњ сировини у процес≥ њњ синтезу Ї зниженн€ енерг≥њ активац≥њ реакц≥њ. ÷ьому спри€Ї:

A. *ƒодаванн€ катал≥затора

B. ѕ≥двищенн€ температури

C. «ниженн€ температури

D. «б≥льшенн€ концентрац≥њ

E. «меншенн€ концентрац≥њ

52. “еор≥€ х≥м≥чноњ р≥вноваги дозвол€Ї прогнозувати шл€хи максимального виходу л≥карських препарат≥в. який з фактор≥в не впливаЇ на зм≥щенн€ х≥м≥чноњ р≥вноваги?

A. *ƒодаванн€ катал≥затора

B. «м≥на концентрац≥њ вих≥дних речовин

C. «м≥на концентрац≥њ продукт≥в реакц≥њ

D. «м≥на температури

E. «м≥на тиску

53.  атал≥затори широко використовуютьс€ у технолог≥њ виробництва л≥карських речовин. „им можна по€снити той факт, що у присутност≥ катал≥затора швидк≥сть реакц≥њ зб≥льшуЇтьс€?

A. *«меншуЇтьс€ енерг≥€ активац≥њ

B. «ростаЇ загальне число з≥ткнень молекул

C. «б≥льшуЇтьс€ енерге€ активац≥њ

D. «меншуЇтьс€ число з≥ткнень молекул

E. «б≥льшуЇтьс€ швидк≥сть руху молекул

54. яке з наступних тверджень Ї в≥рним?

A. * атал≥затор бере участь у реакц≥њ, проте не витрачаЇтьс€ у реакц≥њ

B.  атал≥затор не бере участ≥ у реакц≥њ

C.  атал≥затор Ї одним з продукт≥в реакц≥њ

D.  атал≥затор не Ї одним з продукт≥в реакц≥њ

E.  атал≥затор бере участь у реакц≥њ ≥ витрачаЇтьс€ в н≥й

55. яку роль в≥д≥граЇ катал≥затор в х≥м≥чн≥й реакц≥њ?

A. *«нижуЇ енерг≥ю активац≥њ

B. ѕ≥двищуЇ енерг≥ю активац≥њ

C. Ќе зм≥нюЇ енерг≥ю активац≥њ

D. «м≥нюЇ природу реагент≥в

E. «м≥нюЇ степ≥нь дисперсност≥

56. ‘ерменти (б≥олог≥чн≥ катал≥затори) застосовують €к фармаколог≥чн≥ препарати. яку роль в≥д≥грають ферменти в б≥ох≥м≥чних реакц≥€х?

A. *«нижують енерг≥ю активац≥њ реакц≥њ

B. ѕ≥двищують енерг≥ю активац≥њ

C. ≤нг≥б≥рують процес реакц≥њ

D. «м≥нюють константу швидкост≥ реакц≥њ

E. «м≥нюють пор€док реакц≥њ

57.  атал≥заторами б≥ох≥м≥чних процес≥в Ї б≥лки. ƒо €кого типу гомогенного катал≥зу в≥днос€ть процеси з њх участю?

A. *‘ерментативний

B.  ислотно-основний

C. ќкислювально-в≥дновний

D.  оординац≥йний

E. √омогенний газофазний

58. ‘ерменти широко використовуютьс€ у фармац≥њ в €кост≥ л≥карських препарат≥в. яка основна в≥дм≥нн≥сть фермент≥в в≥д неб≥олог≥чних катал≥затор≥в?

A. *¬исока специф≥чн≥сть д≥њ ≥ селективн≥сть

B. ¬исока ун≥версальн≥сть

C. ћала ун≥версальн≥сть

D. ¬исока дисперсн≥сть

E. ¬исока гомогенн≥сть

59. Ћ≥карський препарат при 308   розклавс€ за 1 р≥к. “емпературний коеф≥ц≥Їнт даноњ реакц≥њ дор≥внюЇ 3. який терм≥н збер≥ганн€ л≥к≥в при 298  :

A. *3 роки

B. 2 роки

C. 1 р≥к

D. 4 роки

E. 5 рок≥в

60. який пор€док реакц≥њ —6Ќ6 + ¬r2 = —6Ќ5¬r + Ќ¬r?

A. *ƒругий

B. ѕерший

C. “рет≥й

D. Ќульовий

E. ƒробний

61. ƒл€ точного обчисленн€ константи швидкост≥ за величиною енерг≥њ активац≥њ застосовують стеричний фактор, €кий враховуЇ:

A. *¬заЇмну ор≥Їнтац≥ю реагуючих молекул

B. ’≥м≥чн≥ властивост≥ взаЇмод≥ючих сполук

C.  онцентрац≥ю реагуючих речовин

D. “емпературу реакц≥йноњ сум≥ш≥

E. Ѕудову молекул взаЇмод≥ючих сполук

≤≤. олоњдна х≥м≥€





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 956 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2063 - | 1869 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.177 с.