Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћиттЇва швидк≥сть - це швидк≥сть т≥ла в даний момент часу в дан≥й точц≥ траЇктор≥њ




–ух, при €кому т≥ло за р≥вн≥ пром≥жки часу зд≥йснюЇ р≥зн≥ перем≥щенн€, називаЇтьс€ нер≥вном≥рним, або зм≥нним.

ѕри нер≥вном≥рному рус≥ швидк≥сть т≥ла з часом зм≥нюЇтьс€, тому дл€ характеристики такого руху ввод€ть пон€тт€ середньоњ ≥ миттЇвоњ швидкост≥.

—ередньою швидк≥стю нер≥вном≥рного пр€мол≥н≥йного руху називаЇтьс€ швидк≥сть, €ка дор≥внюЇ в≥дношенню усього пройденого шл€ху до усього часу .

. (3.1)

ћиттЇва швидк≥сть - це швидк≥сть т≥ла в даний момент часу в дан≥й точц≥ траЇктор≥њ.

ћиттЇва швидк≥сть визначаЇтьс€ межею, до €коњ наближаЇтьс€ в≥дношенн€ вектора перем≥щенн€ до пром≥жку часу , за €кий це перем≥щенн€ в≥дбулос€, за умови, що наближаЇтьс€ до нул€. ” математиц≥ цю величину називають пох≥дною ≥ позначають так:

. (3.2)

«м≥ну швидкост≥ характеризуЇ величина, €ка називаЇтьс€ прискоренн€м.
ѕрискоренн€ -це векторна ф≥зична величина, що дор≥внюЇ в≥дношенню зм≥ни швидкост≥ до пром≥жку часу , за €кий в≥дбулас€ ц€ зм≥на.

, (3.3)

де - початкова швидк≥сть, - к≥нцева швидк≥сть т≥ла в даний момент часу

(вектор а дор≥внюЇ дельта ве, под≥лений на дельта те).

.

1м/с2 - це прискоренн€ такого руху, при €кому за кожну секунду швидк≥сть зм≥нюЇтьс€ на 1м/с.

ѕрискоренн€ Ї пох≥дною за часом в≥д швидкост≥ , або другою пох≥дною за часом в≥д рад≥уса-вектора точки :

. (3.4)

–≥внозм≥нний пр€мол≥н≥йний рух Ц церух, при €кому величина та напр€м прискоренн€ не зм≥нюютьс€.

. (3.5)

–≥внозм≥нний рух може бути:

1 р≥вноприскореним, коли величина швидкост≥ зб≥льшуЇтьс€ , при цьому ;

2 р≥вноспов≥льненим, коли величина швидкост≥ зменшуЇтьс€ , при цьому .

4. –ух, траЇктор≥€ €кого крива л≥н≥€, називають кривол≥н≥йним. ” кривол≥н≥йному рус≥ перем≥щенн€ т≥ла не зб≥гаЇтьс€ з траЇктор≥Їю його руху, тому модуль перем≥щенн€ не дор≥внюЇ шл€ху. ѕрикладами кривол≥н≥йного руху Ї рух т≥ла по колу, ел≥псу, парабол≥, г≥пербол≥.

ћиттЇва швидк≥сть т≥ла в будь-€к≥й точц≥ кривол≥н≥йноњ траЇктор≥њ напр€млена по дотичн≥й до траЇктор≥њ в ц≥й точц≥ ≥ визначаЇтьс€ за формулою:

υ = l≥m = ,

де ∆s, ds - неск≥нченно мале перем≥щенн€ т≥ла, коли воно проходить через дану точку, за неск≥нченно малий ≥нтервал часу ∆t.

” кривол≥н≥йному рус≥ напр€м швидкост≥ завжди зм≥нюЇтьс€, тому т≥ло маЇ нормальне прискоренн€, напр€млене перпендикул€рно до швидкост≥ в дан≥й точц≥, тобто вздовж рад≥уса кривизни траЇктор≥њ. ћодуль швидкост≥ або сталий, або зм≥нюЇтьс€. якщо модуль швидкост≥ зм≥нюЇтьс€, т≥ло маЇ тангенц≥альне прискоренн€. ѕовне прискоренн€ при кривол≥н≥йному рус≥ дор≥внюЇ векторн≥й сум≥ нормального ≥ тангенц≥ального прискорень. ћодуль ≥ напр€м повного прискоренн€ залежить в≥д форми кривол≥н≥йноњ траЇктор≥њ.

ѕрискоренн€ Ч векторна величина. …ого напр€мок не завжди зб≥гаЇтьс€ ≥з напр€мком швидкост≥. ¬ загальному випадку вектор прискоренн€ утворюЇ з вектором швидкост≥ де€кий кут ≥ розкладаЇтьс€ на дв≥ складов≥. —кладова вектора прискоренн€, €ка направлена паралельно до вектора швидкост≥, а, отже, вздовж дотичноњ до траЇктор≥њ, називаЇтьс€ тангенц≥альним прискоренн€м. —кладова вектора прискоренн€, що направлена перпендикул€рно до вектора швидкост≥, а, отже, вздовж нормал≥ до траЇктор≥њ, називаЇтьс€нормальним прискоренн€м.

де R Ч рад≥ус кривини л≥н≥њ руху у точц≥, що розгл€даЇтьс€.

ѕерший член у ц≥й формул≥ задаЇ тангенц≥альну складову прискоренн€ (тангенц≥альне прискоренн€) ≥ характеризуЇ зм≥ну швидкост≥ за величиною. ƒругий Ч нормальна складова прискоренн€ (нормальне, або доцентрове прискоренн€) ≥ характеризуЇ зм≥ну швидкост≥ за напр€мом. «м≥на напр€мку одиничного вектора завжди перпендикул€рна до цього вектора, тому другий член в ц≥й формул≥ нормальний до першого.

ѕроекц≥њ вектора на напр€м вектора швидкост≥ ≥ на напр€м, перпендикул€рний до вектора швидкост≥ даютьс€ виразами:

—л≥д зазначити, що часто (проекц≥њ в≥дпов≥дних вектор≥в) називають тангенц≥альним прискоренн€м ≥ нормальним прискоренн€м (€к ≥ в≥дпов≥дн≥ вектори).

ћодуль повного прискоренн€

” загальному випадку обертового руху використовуЇтьс€ пон€тт€ кутове прискоренн€, €ке характеризуЇ зм≥ну кутовоњ швидкост≥ у час≥ ≥ за аналог≥Їю до л≥н≥йного прискоренн€ обчислюЇтьс€ за формулою:

≤снуЇ зв'€зок м≥ж тангенц≥альним ≥ кутовим прискоренн€ми:

5.  ≥нематика Ц це розд≥л механ≥ки, в €кому вивчаютьс€ види механ≥чного руху.  ≥нематика в≥дпов≥даЇ на питанн€: Ђяк рухаЇтьс€ т≥ло?ї. ¬она вивчаЇ геометричн≥ та математичн≥ характеристики руху без досл≥дженн€ його ф≥зичних причин. ќбертальним рухом твердого т≥ла називаЇтьс€ такий рух, при €кому залишаютьс€ нерухомими вс≥ його точки, що лежать на де€к≥й пр€м≥й, €ка називаЇтьс€ в≥ссю обертанн€. ќбертальне прискоренн€ (дотичне) прискоренн€ залежить в≥д знаку алгебрањчноњ величини кутового прискоренн€ т≥ла ≥ рад≥усу обертанн€. ¬ектор обертального прискоренн€ спр€мований по дотичн≥й до кола в напр€мку обертанн€ т≥ла, тобто за вектором швидкост≥ точки.  утове прискоренн€ - пох≥дна в≥д кутовоњ швидкост≥ по часу

,

де - кутове прискоренн€, - кутова швидк≥сть, t - час.

¬им≥рюЇтьс€ в рад/c2.

6. ѕерший закон Ќьютона (закон ≥нерц≥њ)

÷ей закон також маЇ назву закону ≥нерц≥њ або принципу √ал≥ле€. —троге його формулюванн€ в сучасному виклад≥ таке:

Ј ≤снують так≥ системи в≥дл≥ку, в €ких центр мас будь-€кого т≥ла, на €ке не д≥ють н≥€к≥ сили або р≥внод≥йна д≥ючих на нього сил дор≥внюЇ нулю, збер≥гаЇ стан спокою абор≥вном≥рного пр€мол≥н≥йного руху, допоки цей стан не зм≥н€ть сили, застосован≥ до нього.

÷ей закон Ї спец≥альним випадком другого закону Ќьютона (дивись нижче), але його значенн€ пол€гаЇ в тому, що в≥н визначаЇ системи в≥дл≥ку, в €ких справедлив≥ наступн≥ два закони. ÷≥ системи в≥дл≥ку мають назву ≥нерц≥йних або √ал≥леЇвих, тобто таких, €к≥ рухаютьс€ з≥ сталою швидк≥стю одна в≥дносно ≥ншоњ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 5657 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2345 - | 2071 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.