Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥жнародн≥ в≥дносини: пон€тт€, суб'Їкти, форми й принципи




ћ≥жнародн≥ в≥дносини €вл€ють собою специф≥чний вид сусп≥льних в≥дносин. ћ≥жнародн≥ в≥дносини Ц це сукупн≥сть пол≥тичних, економ≥чних, ≥деолог≥чних, правових, в≥йськових, культурних та ≥нших зв'€зк≥в ≥ взаЇмин м≥ж державами й системами держав, м≥ж головними соц≥альними, економ≥чними, пол≥тичними силами, орган≥зац≥€ми й громадськими рухами, €к≥ д≥ють на св≥тов≥й арен≥.

‘ормуванн€ й розвиток м≥жнародних в≥дносин в≥дбуваЇтьс€ п≥д впливом ц≥лого р€ду фактор≥в:

Ј складноњ св≥товоњ економ≥чноњ й пол≥тичноњ ситуац≥њ;

Ј балансу воЇнно-стратег≥чних сил;

Ј д≥€льност≥ м≥жнародних орган≥зац≥й;

Ј впливу окремих держав на х≥д под≥й у св≥т≥;

Ј стану природного середовища й ≥н.

√оловною особлив≥стю м≥жнародних в≥дносин Ї в≥дсутн≥сть у них Їдиного центрального €дра влади й управл≥нн€. ¬они будуютьс€ на принцип≥ пол≥центризму й пол≥≥Їрарх≥њ. “ому в м≥жнародних в≥дносинах велику роль в≥д≥грають стих≥йн≥ процеси й суб'Їктивн≥ фактори.

ƒом≥нуючу роль у м≥жнародних в≥дносинах в≥д≥грають м≥ждержавн≥ в≥дносини. јле до суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин пор€д з державою в≥днос€тьс€ також м≥жур€дов≥ й неур€дов≥ орган≥зац≥њ, пол≥тичн≥ парт≥њ й рухи, соц≥альн≥ групи й окрем≥ особистост≥ (див. мал. 18.1).

—”Ѕ'™ “» ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ ѕќЋ≤“»„Ќ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ
   
  Ќац≥ональн≥ держави  
   
  ќрган≥зац≥њ рег≥онального, м≥жрег≥онального, м≥ждержавного характеру, наприклад, ™—  
   
  ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ ≥ њхн≥ органи, наприклад, ќќЌ  
   
  Ќедержавн≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥, громадськ≥ орган≥зац≥њ й рухи  
       

ћалюнок 18.1 Ц —уб'Їкти м≥жнародних пол≥тичних в≥дносин

¬ останн≥ дес€тил≥тт€ позначилас€ об'Їктивна тенденц≥€ розширенн€ учасник≥в м≥жнародних в≥дносин. ”се б≥льш важливими њхн≥ми суб'Їктами стають м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ. ¬они розд≥л€ютьс€ на м≥ждержавн≥ чи м≥жур€дов≥ й неур€дов≥.

ћ≥ждержавн≥ орган≥зац≥њ Ї стаб≥льними об'Їднанн€ми держав, заснованими на договорах, мають певну компетенц≥ю й пост≥йн≥ органи.

—кладн≥сть м≥ждержавних в≥дносин у пол≥тичн≥й сфер≥, потреба регулювати м≥жнародне житт€ привели до створенн€ неур€дових орган≥зац≥й. ¬они мають складн≥шу структуру, чим м≥ждержавн≥. “ак≥ орган≥зац≥њ можуть бути й чисто неур€довими, а можуть мати зм≥шаний характер, тобто включати й ур€дов≥ структури, ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, ≥ нав≥ть ≥ндив≥дуальних член≥в.

як суб'Їкти м≥жнародних в≥дносин м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ можуть вступати в м≥ждержавн≥ в≥дносини в≥д свого власного ≥мен≥ й у той же час в≥д ≥мен≥ вс≥х держав, що вход€ть у них. „исло м≥жнародних орган≥зац≥й пост≥йно росте.

ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ охоплюють сам≥ р≥зн≥ аспекти м≥жнародних в≥дносин. ¬они створюютьс€ в економ≥чних, пол≥тичних, культурних, нац≥ональних област€х, мають певн≥ особливост≥ й специф≥ку.

—аму значну роль у систем≥ м≥жнародних в≥дносин граЇ ќрган≥зац≥€ ќб'Їднаних Ќац≥й (ќќЌ). ¬она стала практично першим в ≥стор≥њ механ≥змом широкоњ багатогранноњ взаЇмод≥њ р≥зних держав з метою п≥дтримки миру й безпеки, спри€нн€ економ≥чному й соц≥альному прогресу вс≥х народ≥в.

—творена в 1945 р. ќќЌ перетворилас€ в нев≥д'Їмну частину м≥жнародноњ структури. ѓњ членами Ї близько 200 держав, що св≥дчить про те, що вона практично дос€гла повноњ ун≥версальност≥. ∆одна велика под≥€ у св≥т≥ не залишаЇтьс€ поза полем зору ќќЌ.

—труктура ќќЌ складаЇтьс€ ≥з —екретар≥ату на чол≥ з √енеральним секретарем, €кого обирають кожн≥ 5 рок≥в, –ади Ѕезпеки, що нараховуЇ 15 крањн, ≥ √енеральноњ јсамблењ, до складу €коњ вход€ть вс≥ крањни Ц члени орган≥зац≥њ.

” рамках ќќЌ зложивс€ ц≥лий р€д орган≥зац≥й, €к≥ орган≥чно вв≥йшли в систему м≥жнародних в≥дносин й €к структури ќќЌ, ≥ €к самост≥йн≥ орган≥зац≥њ. ƒо них в≥днос€тьс€:

Ј ¬ќќ« (¬сесв≥тн€ ќрган≥зац≥€ ќхорони здоров'€);

Ј ћјѕ (ћ≥жнародна јсоц≥ац≥€ ѕрац≥);

Ј ћ¬‘ (ћ≥жнародний ¬алютний ‘онд);

Ј ёЌ≈— ќ (ќрган≥зац≥€, що займаЇтьс€ питанн€ми культури й науки);

Ј ћј√ј“≈ (ћ≥жнародна ќрган≥зац≥€ по јтомн≥й ≈нерг≥њ);

Ј ёЌ “јƒ ( онференц≥€ ќќЌ по торг≥вл≥ й розвитку);

Ј ћ≥жнародний суд.

ћ≥жнародн≥ ур€дов≥ орган≥зац≥њ мають б≥льше важел≥в впливу на м≥жнародну пол≥тику й окрем≥ держави, чим громадськ≥ орган≥зац≥њ, €к≥ впливають в основному через формуванн€ м≥жнародноњ сусп≥льноњ думки.

ћ≥жнародн≥ в≥дносини виступають тим простором, на €кому з≥штовхуютьс€ й взаЇмод≥ють на р≥зному р≥вн≥: глобальн≥, м≥жрег≥ональн≥, рег≥ональн≥ й двосторонньому р≥зн≥ сили (державн≥, економ≥чн≥, пол≥тичн≥, сусп≥льн≥, ≥нтелектуальн≥ й ≥н.).

Ќа глобальному р≥вн≥ вир≥шуютьс€ проблеми, €к≥ стосуютьс€ всього людства. ј одним з основних механ≥зм≥в, за допомогою €кого вир≥шуютьс€ так≥ проблеми, Ї д≥€льн≥сть ќќЌ.

ћ≥жрег≥ональний р≥вень Ц це м≥жнародн≥ в≥дносини м≥ж представниками р≥зних рег≥он≥в, що мають сп≥льн≥ ≥нтереси. ћехан≥змом њхньоњ реал≥зац≥њ Ї р≥зн≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ в п≥дтримку миру й сол≥дарност≥: ¬сесв≥тн€ –ада ћиру (¬—ћ), ѕагоушський рух; рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ: ¬сесв≥тн€ –ада ÷ерков (¬–÷), ’ристи€нська ћирна  онференц≥€ (’ћ ); профес≥йн≥ орган≥зац≥њ: ћ≥жнародна ќрган≥зац≥€ ∆урнал≥ст≥в (ћќ∆), ћ≥жнародна ќрган≥зац≥€  рим≥нальноњ ѕол≥ц≥њ (≤Ќ“≈–ѕќЋ); демограф≥чн≥ орган≥зац≥њ: ћ≥жнародна ƒемократична ‘едерац≥€ ∆≥нок (ћƒ‘∆), ¬сесв≥тн€ јсоц≥ац≥€ ћолод≥ (¬јћ) ≥ ≥н.

–ег≥ональний р≥вень Ц це в≥дносини в рамках одного рег≥ону Ц ™вропа, Ѕлизький —х≥д, “ихоокеанська зона й т.п. —уб'Їктами таких в≥дносин пор€д з державами виступають ≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ, так≥ €к јсоц≥ац≥€ ƒержав ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ (ј—≈јЌ), ™вропейське —п≥втовариство (™—), Ћ≥га арабських ƒержав (Ћј√) ≥ т.д.

ƒвосторонн≥й (локальний) р≥вень Ц це взаЇмини м≥ж двома державами, наприклад: ”крањна Ц Ќ≥меччина, ”крањна Ц ≤нд≥€ й т.п.

ќсновними формами м≥жнародних в≥дносин виступають сп≥вроб≥тництво, суперництво й конфл≥кт.

—п≥вроб≥тництво реал≥зуЇтьс€ за допомогою участ≥ в д≥€льност≥ р≥зних м≥жнародних орган≥зац≥йних структур, укладенн≥ двосторонн≥х ≥ багатосторонн≥х договор≥в про дружбу й сп≥вроб≥тництво. Ќайб≥льш перспективне сп≥вроб≥тництво, €ке адекватно в≥дпов≥даЇ геостратег≥чним ≥нтересам суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин, називаЇтьс€ стратег≥чним партнерством.

—тратег≥чне партнерство припускаЇ масштабн≥ й взаЇмовиг≥дн≥ способи взаЇмод≥њ у вс≥л€ких сферах громадського житт€. ќдночасно необх≥дною умовою стратег≥чного партнерства Ї сп≥льн≥сть погл€д≥в ≥ п≥дход≥в до ключових проблем м≥жнародноњ пол≥тики, глобального й рег≥онального розвитку.

—уперництво припускаЇ мирний характер боротьби м≥ж державами за виг≥дну реал≥зац≥ю свого нац≥онального ≥нтересу, починаючи в≥д розширенн€ своњх кап≥тал≥в ≥ технолог≥й до розм≥щенн€ в≥йськових баз. —уперництво властиве €к крањнам, що перебувають у в≥дносинах стратег≥чного партнерства, так й у в≥дносинах конфронтац≥њ.

 онфл≥кти на м≥жнародному р≥вн≥ виникають тод≥, коли не вдаЇтьс€ врегулювати несум≥сн≥ ≥нтереси двох або дек≥лькох держав. ¬они знаход€ть висв≥тленн€ в денонсац≥њ договор≥в, розрив≥ дипломатичних в≥дносин, економ≥чн≥й блокад≥, провокуванн≥ внутр≥шньоњ дестаб≥л≥зац≥њ шл€хом ≥нформац≥йних диверс≥й, терористичних акт≥в, в≥йськових переворот≥в ≥ т.п.

ћ≥жнародн≥ в≥дносини ірунтуютьс€ на двох принципах: сили й права.

ѕринцип сили означаЇ, що держава або група держав здатн≥ нав'€зати ≥ншим державам своњ ≥нтереси, розширювати св≥й вплив, використовуючи при цьому своњ переваги у в≥йськов≥й сил≥, дипломат≥њ, економ≥чн≥й могутност≥, технолог≥чному або ≥нтелектуальному розвитку. ÷ей принцип незалежно в≥д зм≥ни сп≥вв≥дношенн€ в його структур≥ тих або ≥нших елемент≥в залишаЇтьс€ найб≥льш важливим фактором геопол≥тики. Ќа сучасному етап≥ св≥тового розвитку ведучою Ї та держава, сила €коњ головним чином вим≥р€Їтьс€ економ≥чним, технолог≥чним, ≥нформац≥йним й ≥нтелектуальним потенц≥алом.

ѕринцип права пол€гаЇ в т≥м, що нац≥ональна держава в м≥жнародних в≥дносинах повинна опиратис€ не т≥льки на свою силу, але й дотримуватис€ норм м≥жнародного пор€дку.

—таб≥льний м≥жнародний пор€док припускаЇ оптимальне поЇднанн€ принципу права й принципу сили, або балансу сил. Ѕаланс сил забезпечуЇтьс€ здатн≥стю держави або групи держав протисто€ти своњм супротивникам, њхн≥м агресивним нам≥рам.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1473 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2320 - | 2159 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.