Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 17 ѕол≥тика ≥ етнонац≥ональн≥ в≥дносини




17.1 —утн≥сть етносу та нац≥њ

17.2 –оль ≥ м≥сце етнонац≥ональних в≥дносин у пол≥тичному житт≥

17.3 ѕон€тт€ та зм≥ст етнонац≥ональноњ пол≥тики

17.4 ќсобливост≥ етнонац≥ональних в≥дносин та етнонац≥ональноњ пол≥тики в сучасн≥й ”крањн≥

” формуванн≥ пол≥тичного житт€ сусп≥льства величезну роль в≥д≥грають так≥ суб'Їкти пол≥тики, €к нац≥њ та етн≥чн≥ групи. ≈тнонац≥ональн≥ процеси в багатьох рег≥онах св≥ту спричин€ють глибок≥ конфл≥кти, соц≥альн≥ струси з численними жертвами. ”се це обумовлюЇ актуальн≥сть даноњ теми, њњ теоретичне ≥ практичне значенн€. ѕитанн€ сутност≥, характеру, форм життЇд≥€льност≥ етнос≥в ≥ нац≥й вивчаЇ складова пол≥толог≥њ Ц етнопол≥толог≥€. ” багатьох вищих навчальних закладах сучасних держав етнопол≥толог≥€ Ї самост≥йною галуззю знань ≥ навчальною дисципл≥ною, оск≥льки проблеми м≥жетн≥чних, м≥жнац≥ональних в≥дносин Ї дуже гострими дл€ б≥льшост≥ багатонац≥ональних держав св≥ту.

—утн≥сть етносу та нац≥њ

ѕон€тт€ "етнос" (в≥д. гр..ethnos Ц народ, плем'€) ув≥йшло в ≥сторико-етнограф≥чну науку з ƒавньоњ √рец≥њ, де воно вживалос€ дл€ позначенн€ окремих племен, народ≥в. Ќароди-етноси виникають на певному етап≥ розвитку людства. ѕершим типом етн≥чноњ сп≥льност≥ був р≥д Цкровно-родинна сп≥льн≥сть людей. « розвитком родових в≥дносин виникло плем'€ Ц етносоц≥альна сп≥льн≥сть людей ≥з власною назвою, територ≥Їю, мовою (д≥алектом племен≥), своњми звича€ми, культовими обр€дами. ¬ епоху розпаду родового устрою ≥ формуванн€ класового сусп≥льства племена поЇднуютьс€ в союзи ≥ виникаЇ новий ≥сторичний тип етносу Ц народн≥сть.

Ќародн≥сть Ц етн≥чна сп≥льн≥сть, котра займаЇ на сходинках сусп≥льного розвитку Ц м≥сце м≥ж племенами ≥ нац≥Їю. Ќародност≥ виникають в епоху рабства ≥ €вл€ють собою мовну, територ≥альну, економ≥чну й культурну сп≥льн≥сть. Ќародн≥сть по чисельност≥ б≥льша за плем'€, кровно родинн≥ зв'€зки не охоплюють всю народн≥сть.

¬ир≥шальну роль в перетворенн≥ союзу племен в народн≥сть в≥д≥граЇ держава. ¬она об'ЇднуЇ обширн≥ територ≥њ, встановлюючи б≥льш т≥сн≥ зв'€зки м≥ж людьми ≥ етн≥чними групами.

Ќа баз≥ народностей в епоху кап≥тал≥зму формуютьс€ нац≥њ Ц вищий ≥сторичний тип етносу.

Ќац≥€ Ц це найб≥льш розвинута етн≥чна сп≥льн≥сть. ¬она складаЇтьс€ прот€гом тривалого ≥сторичного пер≥оду в результат≥ з'Їднанн€, "зм≥шуванн€" представник≥в р≥зних племен та народностей. ” людей одн≥Їњ нац≥њ, €к правило, сп≥льн≥ економ≥чн≥ зв'€зки, територ≥€, мова, культура. ÷е не б≥олог≥чн≥ ознаки. ¬они виникають ≥ формуютьс€ прот€гом усього сусп≥льного розвитку.

ѕроцес етн≥чного розвитку це не ≥деально пр€мий шл€х просуванн€ в≥д одн≥Їњ форми сп≥льност≥ до ≥ншоњ. Ќароди перебувають у в≥чному рус≥: етноси виникають, розвиваютьс€, зникають. « ≥стор≥њ ми знаЇмо, що багато колись в≥домих народ≥в п≥шли у безв≥сть (ф≥н≥к≥йц≥, ск≥фи, половц≥ ≥ т.д.), а де€к≥ ≥з сучасних народ≥в виникли ще в —тародавньому св≥т≥ (в≥рмени, грузини). јнгл≥йська нац≥€ склалас€ в ’VI ст., украњнська ≥ рос≥йська у XVII ЦXVIII ст., н≥мецька Ц у XIX ст. дес€тки нац≥й сформувались у ’’ ст. ≤ нин≥ людство репрезентоване вс≥м багатоцв≥тт€м етносу Ц родом, племенем, народн≥стю, нац≥Їю, що пов'€зано з р≥зноман≥тн≥стю економ≥чних, культурних, соц≥альних умов його життЇд≥€льност≥.

≈тнос завжди перебуваЇ у розвитку. ј тому не сл≥д догматизувати т≥ чи ≥нш≥ риси, вважаючи њх раз ≥ назавжди даними. ≤снують етноси, що розпорошен≥ по р≥зних крањнах, тобто не мають Їдиноњ територ≥њ та економ≥ки, але њх представники вважають себе одн≥Їю нац≥Їю. ”крањнц≥, наприклад, €к≥ живуть в ≥нших кањнах, називають себе украњнц€ми. ЅуваЇ нав≥ть ≥ так, що представники одн≥Їњ нац≥њ говор€ть р≥зними мовами.

”се б≥льшаЇ на земл≥ людей, що народилис€ в≥д зм≥шаних шлюб≥в (тобто в≥д батьк≥в р≥зних нац≥ональностей), ≥ вони мають право обирати соб≥ нац≥ональн≥сть будь-кого з батьк≥в. ” б≥льшост≥ крањн св≥ту нац≥ональн≥сть визначаЇтьс€ не державними органами, а самою людиною Ц добров≥льно. «а сучасними цив≥л≥зованими канонами виб≥р нац≥ональност≥ з власного бажанн€ Ї нев≥д'Їмним правом людини, одн≥Їю з умов њњ свободи. ќтже, нац≥ональна самосв≥дом≥сть людини, тобто те, ким вона себе визнаЇ, €кий етнос вибираЇ, Ц це ще одна ознака нац≥њ.

—л≥д зазначити, що в заруб≥жн≥й л≥тератур≥ склались дв≥ абсолютно р≥зн≥ традиц≥њ в розум≥нн≥ нац≥њ:

- етатистська, притаманна англо-романським державам;

- етн≥чна властива Ќ≥меччин≥ ≥ –ос≥њ.

¬ англо-романськ≥й трактовц≥ пон€тт€м "нац≥€" визначаютьс€ вс≥ громад€ни держави незалежно в≥д етн≥чноњ приналежност≥. “ак, французом вважаЇтьс€ любий громад€нин ‘ранц≥њ незалежно в≥д етн≥чноњ приналежност≥. “е ж саме можна сказати ≥ про американц€ чи канадц€.

«авд€ки тому, що англ≥йська мова функц≥онуЇ в сучасному св≥т≥ €к основна мова м≥жнародного сп≥лкуванн€, ототожненн€ нац≥њ ≥ держави прийн€ло статус м≥жнародного еталону.  оли кажуть про ќрган≥зац≥ю ќб'Їднаних Ќац≥й, то п≥д нац≥€ми фактично мають на уваз≥ держави.

≈тн≥чну трактовку нац≥њ прийн€то називати н≥мецькою. ¬она одержала практичне використанн€: дл€ того, щоб прињхати до Ќ≥меччини на пост≥йне м≥сце проживанн€ ≥ одержати н≥мецьке громад€нство, претенденту необх≥дно доказати, що в≥н н≥мець по походженню, що у нього хоча б хтось ≥з батьк≥в Ц н≥мець, незалежно в≥д того, громад€нами €коњ крањни вони Ї чи були.

”продовж ус≥Їњ ≥стор≥њ людства розвитку етносу притаманн≥ дв≥ тенденц≥њ:

1. ≈тн≥чна диференц≥ац≥€, тобто в≥дособленн€ людей певноњ етн≥чноњ групи, њњ прагненн€ до саморозвитку, до нац≥ональноњ самост≥йност≥, до власноњ економ≥ки, пол≥тики, культури.

2. ≤нтеграц≥€, об'Їднанн€ нац≥й, що спри€Ї розширенню зв'€зк≥в м≥ж р≥зними етносами, руйнуванню кордон≥в, сприйн€ттю всього найкращого, що створено ≥ншими народами, до поглибленн€ економ≥чних в≥дносин, розвитку сп≥лкуванн€ у сфер≥ культури ≥ т.д. ќбидв≥ тенденц≥њ взаЇмопов'€зан≥. ¬они по€снюютьс€ об'Їктивними економ≥чними та соц≥ально-культурними потребами.

ƒ≥€ обох цих тенденц≥й у розвитку етносу наочно простежуютьс€ прот€гом ус≥Їњ ≥стор≥њ людства. ќбидв≥ вони спри€ють прогресу цив≥л≥зац≥њ, бо одна веде до внутр≥шнього самовдосконаленн€, розкв≥ту етносу, а друга спри€Ї взаЇмозбагаченню народ≥в, обм≥ну нац≥ональними ц≥нност€ми, зм≥цненню взаЇморозум≥нн€, дов≥ри, дружби й миру.

«а р≥зними оц≥нками на «емл≥ зараз можна нал≥чити в≥д двох до трьох тис€ч етнонац≥ональних утворень, а незалежних держав у св≥т≥ близько 200. ќтже, б≥льш≥сть народ≥в проживаЇ в багатонац≥ональних державах. ¬ науков≥й л≥тератур≥ Ї р≥зн≥ класиф≥кац≥њ держав за к≥льк≥стю нац≥й. “ак, украњнський вчений ё. ≤. –имаренко вид≥л€Ї:

- ≈тн≥чно в≥льн≥ держави, населенн€ €ких складаЇтьс€ практично з одного етносу. ѓх 12 Ц ≤сланд≥€, Ћюксембург, Ќорвег≥€, ѕортугал≥€, япон≥€ та ≥н.

- ћоноетн≥чн≥, де к≥льк≥сть представник≥в ≥нших етн≥чних груп не перевищуЇ так звану "критичну масу", €кою вважаЇтьс€ 5, ≥нколи 10% в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн€. “аких 33 крањни Ц Ѕангладеш, ™гипет, ≤рланд≥€,  уба та ≥н.

- ѕол≥етн≥чн≥ або мультиетн≥чн≥, де к≥льк≥сть представник≥в ≥нших етн≥чних груп перевищуЇ вже згадану "критичну масу" на 5- 10% в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн€, але жодна з них не домагаЇтьс€ державност≥. “аких держав б≥льш≥сть





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 426 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2131 - | 1882 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.