Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«овн≥шн€ пол≥тика держави: функц≥њ, ц≥л≥ й засоби




«овн≥шн€ пол≥тика Ц це д≥€льн≥сть держави й ≥нших пол≥тичних ≥нститут≥в сусп≥льства по зд≥йсненню своњх ≥нтерес≥в ≥ потреб на м≥жнародн≥й арен≥.

«овн≥шн€ пол≥тика будь-€коњ держави €вл€Ї собою продовженн€ внутр≥шньоњ пол≥тики, њњ поширенн€ на в≥дносини з ≥ншими державами. як ≥ внутр≥шн€ пол≥тика, вона найт≥сн≥шим образом пов'€зана з пануючим економ≥чним укладом, сусп≥льним ≥ державним устроЇм сусп≥льства й представл€Ї њх на м≥жнародн≥й арен≥. «овн≥шн€ пол≥тика сполучаЇ нац≥ональн≥ ≥нтереси й ц≥нност≥ ≥з загальнолюдськими ≥нтересами й ц≥нност€ми, особливо в питанн€х безпеки, сп≥вроб≥тництва, зм≥цненн€ миру, р≥шенн€ глобальних м≥жнародних проблем.

‘ормуванн€ зовн≥шньоњ пол≥тики в≥дбуваЇтьс€ в м≥ру визр≥ванн€ об'Їктивних потреб даного сусп≥льства або держави вступити в певн≥ взаЇмини ≥з зовн≥шн≥м миром, тобто з ≥ншими державами.

—пециф≥чн≥ особливост≥ зовн≥шньоњ пол≥тики:

Ј зд≥йснюЇтьс€ на б≥льш широкому просторовому й соц≥альному р≥вн≥, тому що характеризуЇ собою взаЇмод≥ю, щонайменше, ≥з двома й б≥льше крањнами;

Ј њњ функц≥онуванн€ пов'€зане не т≥льки з €коюсь конкретною формою влади, але й ≥з широким спектром м≥жнародних норм ≥ ц≥нностей, створених людством у ход≥ його тривалого еволюц≥йно-революц≥йного розвитку;

Ј у св≥т≥ ≥снуЇ близько 200 р≥зних держав з њх р≥зноплановими ≥нтересами й програмами, ц≥л€ми й завданн€ми. ƒл€ налагодженн€ взаЇмин з ≥ншими державами потр≥бн≥ не т≥льки скоординован≥ д≥њ, але й певне коректуванн€ внутр≥шньоњ пол≥тики держави. “им самим, зовн≥шн€ пол≥тика рац≥онал≥зуЇ внутр≥шню пол≥тику, н≥велюЇ њњ, привод€чи у в≥дпов≥дн≥сть ≥з м≥жнародними реал≥€ми, законом≥рност€ми й критер≥€ми функц≥онуванн€ св≥тового сп≥втовариства.

Ќа формуванн€ й реал≥зац≥ю зовн≥шньоњ пол≥тики держави впливають €к об'Їктивн≥, так ≥ суб'Їктивн≥ фактори. „исленн≥сть об'Їктивних фактор≥в, що робл€ть вплив на зовн≥шню пол≥тику, можна звести в три групи.

ѕерша група Ц це фактори внутр≥шнього соц≥ального середовища:

Ј пол≥тична структура сусп≥льства,

Ј структура державного апарата,

Ј економ≥чний потенц≥ал сусп≥льства,

Ј демограф≥чна структура сусп≥льства й ≥н.

ƒруга група Ц фактори зовн≥шнього соц≥ального середовища:

Ј характер ≥ стан сум≥жного оточенн€ (сусп≥льно-пол≥тична обстановка в сус≥дн≥х державах),

Ј блокова приналежн≥сть,

Ј ступ≥нь ≥нтегрованост≥ в систему м≥жнародних в≥дносин,

Ј загальний стан ≥ тенденц≥њ розвитку системи м≥жнародних в≥дносин.

“рет€ група Ц геопол≥тичн≥ фактори:

Ј географ≥чне положенн€ крањни;

Ј особливост≥ територ≥њ,

Ј природн≥ ресурси.

¬еличина територ≥њ, €ку займаЇ та або ≥нша держава на планет≥, Ї одним з найважлив≥ших показник≥в €к≥ визначають м≥сце крањни в ≥Їрарх≥њ м≥жнародних в≥дносин, њњ пол≥тику на св≥тов≥й арен≥ й нац≥ональн≥ геопол≥тичн≥ ≥нтереси.

¬ажливим елементом державноњ територ≥њ Ї води, €к≥ д≥л€тьс€ на внутр≥шн≥ й територ≥альн≥. ” багатьох випадках вони виконують роль геостратег≥чних л≥н≥й розвитку держави: по них проход€ть важлив≥ транспортн≥ комун≥кац≥њ, територ≥альн≥ води забезпечують держав≥ вих≥д до в≥дкритого мор€ й св≥товоњ системи морських комун≥кац≥й. ѕов≥тр€ний прост≥р маЇ важливе значенн€ в аспект≥ транспортних комун≥кац≥й й оборони крањни. ѕриродн≥ ресурси багато в чому визначають сировинний й енергетичний потенц≥али крањни.

ƒо суб'Їктивних фактор≥в, що впливають на зовн≥шню пол≥тику, в≥днос€ть:

Ј особист≥ здатност≥ пол≥тичних л≥дер≥в,

Ј €к≥сть п≥дготовлених ≥ п≥дписаних зовн≥шньопол≥тичних документ≥в,

Ј сусп≥льна думка й настроњ в сусп≥льств≥ ≥з приводу основних проблем ≥ напр€мк≥в зовн≥шньоњ пол≥тики.

ѕри розробц≥ зовн≥шньопол≥тичного курсу держави потр≥бно урахуванн€ вс≥Їњ сукупност≥ перерахованих фактор≥в.

ƒо найважлив≥ших функц≥й зовн≥шньоњ пол≥тики держави в≥днос€тьс€:

1. ќборонна Ц протид≥€ будь-€ким про€вам агрес≥њ з боку ≥нших держав, захист прав й ≥нтерес≥в крањни ≥ њњ громад€н за кордоном.

2. ѕредставницька-≥нформац≥йна Ц маЇ подв≥йне призначенн€: ≥нформуванн€ свого ур€ду про положенн€ й под≥њ в т≥й або ≥нш≥й крањн≥ й ≥нформуванн€ кер≥вництва ≥нших крањн про пол≥тику своЇњ держави. ÷€ функц≥€ в≥д≥граЇ важливу роль у формуванн≥ правильних у€влень про м≥сце держави в розм≥щенн≥ сил на м≥жнародн≥й арен≥ й даЇ можлив≥сть проведенн€ реал≥стичноњ зовн≥шньоњ пол≥тики.

3. ѕереговорно-орган≥заторська Ц спр€мована на встановленн€ й зм≥цненн€ торгово-економ≥чних, науково-техн≥чних, культурних й ≥нших зв'€зк≥в з р≥зними державами.

” своњй зовн≥шньопол≥тичн≥й д≥€льност≥ держави пересл≥дують так≥ основн≥ ц≥л≥:

Ј «ахист державного суверен≥тету проти зовн≥шн≥х нам≥р≥в ≥ пост≥йну турботу про безпеку крањни.

Ј «береженн€ ц≥л≥сност≥ державноњ територ≥њ.

Ј —творенн€ зовн≥шн≥х умов, спри€тливих дл€ економ≥чного сп≥вроб≥тництва, культурних зв'€зк≥в з ≥ншими крањнами, розвиток ≥ноземних ≥нвестиц≥й, туризму й т.п.

Ј ¬плив на зовн≥шнЇ оточенн€, контроль за небажаними в≥дносно даноњ держави д≥€ми, њх нейтрал≥зац≥€.

Ј ¬несенн€ свого вкладу в побудову стаб≥льних м≥жнародних в≥дносин, заснованих на фундамент≥ м≥жнародного права.

«овн≥шньопол≥тична д≥€льн≥сть по дос€гненню поставлених ц≥лей реал≥зуЇтьс€ р≥зними засобами: пол≥тичними, економ≥чними, в≥йськовими, ≥нформац≥йно-пропагандистськими.

ƒо пол≥тичних засоб≥в в≥дноситьс€, у першу чергу, дипломат≥€. ƒипломат≥€ Ц це оф≥ц≥йна д≥€льн≥сть держави у вигл€д≥ спец≥альних ≥нститут≥в, €к≥ зд≥йснюють за допомогою спец≥альних заход≥в, прийом≥в, метод≥в, установлених м≥жнародним правом й маючих конституц≥йно-правовий характер

—лово Удипломат≥€Ф походить в≥д грецького слова УdiplomaФ (у ƒревн≥й √рец≥њ Ц подв≥йн≥ дошки з письменами, €к≥ п≥дтверджують повноваженн€ пред'€вника). «алежно в≥д ≥сторичного моменту завданн€ дипломат≥њ зм≥нювалис€: в≥д обслуговуванн€ в≥йни до перетворенн€ њњ в систему засоб≥в веденн€ переговор≥в ≥ забезпеченн€ мирних умов взаЇмод≥њ держав.

ƒипломат≥€ зд≥йснюЇтьс€ у вигл€д≥ переговор≥в, в≥зит≥в, спец≥альних конференц≥й ≥ нарад, зустр≥чей, п≥дготовки й висновки двосторонн≥х ≥ багатосторонн≥х угод, дипломатичноњ переписки, участь у робот≥ м≥жнародних орган≥зац≥й.

ќсновн≥ дипломатичн≥ функц≥њ: примус, переконанн€, урегулюванн€, дос€гненн€ угоди. јкценти в сучасн≥й дипломат≥њ зм≥щаютьс€ в≥д метод≥в примуса до мистецтва врегулюванн€ й дос€гненн€ угоди.

≈коном≥чн≥ засоби зовн≥шньоњ пол≥тики мають на уваз≥ використанн€ економ≥чного потенц≥алу даноњ крањни дл€ дос€гненн€ зовн≥шн≥х пол≥тичних ц≥лей. ƒержава, що волод≥Ї сильною економ≥кою, ф≥нансовою м≥ццю, займаЇ м≥цне положенн€ й на м≥жнародн≥й арен≥. Ќав≥ть невелик≥ по територ≥њ держави, що волод≥ють небагатими матер≥альними й людськими ресурсами, можуть в≥д≥гравати видну роль на св≥тов≥й арен≥, €кщо в них розвинена економ≥ка, €ка базуЇтьс€ на передових технолог≥€х ≥ здатна поширювати своњ дос€гненн€ далеко за своњ меж≥.

ƒ≥ючими економ≥чними засобами Ї ембарго, або навпаки, режим найб≥льшого спри€нн€ в торг≥вл≥, наданн€ ≥нвестиц≥й, кредит≥в ≥ позик, ≥ншоњ економ≥чноњ допомоги або в≥дмова в њњ наданн≥.

ƒо в≥йськових засоб≥в зовн≥шньоњ пол≥тики прийн€то в≥дносити в≥йськову м≥ць держави, що м≥стить у соб≥ арм≥ю, њњ чисельн≥сть й €к≥сть озброЇнн€, моральний стан, на€вн≥сть в≥йськових баз, волод≥нн€ €дерною зброЇю.

¬≥йськов≥ засоби можуть використатис€ €к засоби пр€мого впливу, так ≥ непр€мого.

ѕр€мий вплив Ц це в≥йни, ≥нтервенц≥њ, блокади. ƒовгий час в≥йна розгл€далас€ €к проведенн€ зовн≥шньоњ пол≥тики насильницькими методами й звичайний спос≥б вир≥шенн€ протир≥ч м≥ж державами. ÷≥лком законними дл€ розширенн€ територ≥њ й збагаченн€ держави вважали також анекс≥ю (насильницьке приЇднанн€ одн≥Їю державою територ≥њ ≥ншоњ) ≥ контрибуц≥ю (примусов≥ грошов≥ або натуральн≥ ст€гненн€ з переможеноњ держави на користь держави переможц€). ƒипломат≥€ прот€гом тривалого часу була п≥длегла питанн€м, пов'€заним з в≥йною. ѕеред нею сто€ло завданн€ Ц забезпечити в≥дпов≥дн≥ умови дл€ веденн€ в≥йни, спри€ти найб≥льш ефективному використанню результат≥в в≥йни (у випадку перемоги), домагатис€ найменших втрат у випадку поразки. «м≥ни, €к≥ в≥дбулис€ у св≥т≥ в середин≥ ’’ ст., змусили св≥тову громадськ≥сть визнати згубн≥сть розв'€занн€ м≥жнародних конфл≥кт≥в збройним насильницьким шл€хом. јле, на жаль, ≥ в ’’ ст. ми Ї св≥дками вир≥шенн€ конфл≥кт≥в м≥ж державами в≥йськовими засобами. ” сучасному сусп≥льствознавств≥ й публ≥цистиц≥ збер≥гаЇ вплив теч≥€, €ка €к ≥ ран≥ше розгл€даЇ в≥йну, включаючи €дерну, €к припустимий зас≥б пол≥тики.

ƒо непр€мих в≥йськових засоб≥в в≥дноситьс€ гонка озброЇнь, €ка включаЇ випробуванн€ нових вид≥в зброњ, навчанн€, маневри, погрозу застосуванн€ сили.

ƒо в≥йськових засоб≥в зовн≥шньоњ пол≥тики варто в≥днести розв≥дку й шпигунство. —ьогодн≥ тут застосовуютьс€ нов≥тн≥ дос€гненн€ науки й техн≥ки Ц в≥д багатотонних косм≥чних корабл≥в до м≥кроапарат≥в.

ѕропагандистськ≥ засоби м≥ст€ть у соб≥ весь арсенал сучасних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, пропаганди й аг≥тац≥њ, €к≥ використовуютьс€ дл€ зм≥цненн€ авторитету держави на м≥жнародн≥й арен≥, спри€ють забезпеченню дов≥ри з боку союзник≥в ≥ можливих партнер≥в. «а допомогою засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ формуЇтьс€ позитивний образ своЇњ держави, почутт€ симпат≥њ до нењ, а €кщо буде потреба Ц антипат≥њ й осуду стосовно ≥нших держав. „асто пропагандистськ≥ засоби використаютьс€, щоб завуалювати т≥ або ≥нш≥ ≥нтереси й нам≥ри.

Ќа основ≥ зовн≥шньопол≥тичноњ д≥€льност≥ окремих держав складаютьс€ певн≥ м≥жнародн≥ в≥дносини.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 594 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2313 - | 2154 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.