Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањна в сучасному геопол≥тичному простор≥




« початку 90-х рр. ’’ ст. ”крањна вийшла на м≥жнародну арену €к самост≥йний суб'Їкт м≥жнародноњ пол≥тики.

¬их≥д на м≥жнародну арену такоњ великоњ держави €к ”крањна Ц под≥€ ≥сторичного значенн€. ” цьому зв'€зку в≥домий американський пол≥толог «. Ѕжезинский в одн≥й з≥ своњх статей в≥дзначав, що незалежна ”крањна зм≥нюЇ всю геопол≥тичну карту ™вропи. ѓњ по€ва Ц одне ≥з трьох найб≥льш значних геопол≥тичних под≥й ’’ ст. ѕерша под≥€ Ц розвал в 1918 р. јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ. ƒруга Ц розд≥л ™вропи в 1945 р. на два блоки. ѕо€ва незалежноњ ”крањни може вважатис€ третьою такою под≥Їю.

—пециф≥ка геопол≥тичних координат ”крањни виходить з того, що вона займаЇ виг≥дне геостратег≥чне положенн€ на перетин≥ ≥нтерес≥в Ївроатлантичноњ, сх≥дноЇвропейськоњ та ≥сламськоњ цив≥л≥зац≥й. “ому п≥сл€ проголошенн€ незалежност≥ ≥ св≥тового визнанн€ перед ”крањною постала проблема зовн≥шньопол≥тичних геостратег≥чних ор≥Їнтир≥в.

 онцептуальн≥ засади зовн≥шньоњ пол≥тики, закладен≥ в Ђƒекларац≥њ про державний суверен≥тетї, Ђќсновних напр€мках зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниї, Ђ онцепц≥њ нац≥ональноњ безпеки ”крањниї та ≥нших важливих документах держави, знайшли узагальнене в≥дображенн€ в  онституц≥њ ”крањни.

«овн≥шн€ пол≥тика ”крањни носить в≥дкритий характер. ѓњ головн≥ завданн€:

Ј д≥€льн≥сть по затвердженню ≥ розвитку незалежноњ демократичноњ держави;

Ј забезпеченн€ стаб≥льност≥ м≥жнародного становища ”крањни;

Ј збереженн€ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ й непорушност≥ границь, установленн€ взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва з ус≥ма зац≥кавленими сторонами;

Ј захист прав й ≥нтерес≥в громад€н й юридичних ос≥б за кордоном;

Ј налагодженн€ нормальних добросус≥дських в≥дносин ≥з крањнами ближнього й далекого заруб≥жж€, п≥дтримка правил м≥жнародного сп≥в≥снуванн€, проведенн€ пол≥тики миру й сп≥вроб≥тництва, активна участь у боротьб≥ за реал≥зац≥ю загальнолюдських ≥нтерес≥в.

”крањна €к суб'Їкт м≥жнародного права п≥дтримуЇ безпосередн≥ в≥дносини з ≥ншими державами, п≥дписуЇ з ними договори, обм≥нюЇтьс€ дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у д≥€льност≥ м≥жнародних орган≥зац≥й в обс€з≥, що необх≥дний дл€ ефективного забезпеченн€ своњх нац≥ональних ≥нтерес≥в.

ѕостановою ¬ерховноњ –ади (2000 р.) основним стратег≥чним напр€мком внутр≥шнього ≥ зовн≥шньоеконом≥чного розвитку ”крањни на поточне дес€тил≥тт€ проголошений Ївропейський виб≥р. –еал≥зац≥€ цього курсу в ≥сторичн≥й перспектив≥ в≥дкриваЇ перед нашою крањною можлив≥сть потрапити в число держав, здатних забезпечити дл€ своњх громад€н г≥дне житт€ в умовах миру, свободи, демократ≥њ й правопор€дку. ” лютому 2006 року, виступаючи у ¬ерховн≥й –ад≥, ѕрезидент ”крањни ще раз указав на незм≥нн≥сть проголошеного курсу на економ≥чну й пол≥тичну ≥нтеграц≥ю з ™вросоюзом.

—л≥д зазначити, що ”крањна не вважаЇ д≥њ в напр€мку зближенн€ з ™вропейським союзом €к недружн≥ стосовно –ос≥њ. ѕр≥оритетн≥сть в≥дносин з –ос≥Їю визначаЇтьс€ й ≥сторичними зв'€зками народ≥в ”крањни й –ос≥њ, ≥ економ≥чними потребами крањни (з –ос≥њ ми одержуЇмо основну частину енергонос≥њв, –‘ Ї основним ринком збуту продукц≥њ украњнських товаровиробник≥в). Ќе можна ≥гнорувати й ту обставину, що в ”крањн≥ проживаЇ б≥льше 11 млн. рос≥€н ≥ близько 5 млн. украњнц≥в живуть на рос≥йськ≥й земл≥. “ому природне прагненн€ ”крањни до нормал≥зац≥њ й всеб≥чного розвитку в≥дносин з –ос≥йською ‘едерац≥Їю. Ќа жаль, на цьому шл€ху за останн≥ м≥с€ц≥ виникли певн≥ труднощ≥.

ќсобливе м≥сце в зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ ”крањни займаЇ сп≥вроб≥тництво з Ќј“ќ. ”живаютьс€ ц≥леспр€мован≥ кроки по розширенню, поглибленню, оптим≥зац≥њ цього сп≥вроб≥тництва. ”крањна бере участь у загальн≥й з Ќј“ќ програм≥ "ѕартнерство заради миру", сп≥вроб≥тничаЇ з јль€нсом у сфер≥ еколог≥њ, переквал≥ф≥кац≥њ в≥йськовослужбовц≥в, у подоланн≥ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й ≥ т.п.

ƒосить важливим напр€мком у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ ”крањни Ї њњ участь у д≥€льност≥ м≥жнародних орган≥зац≥й. ”крањна нарощуЇ св≥й внесок у зм≥цненн€ й в≥дновленн€ ќќЌ, виступаЇ на п≥дтримку д≥й ќќЌ, спр€мованих на врегулюванн€ конфл≥кт≥в на Ѕлизькому —ход≥ й в ≥нших рег≥онах. ¬она бере активну участь у робот≥ ёЌ≈— ќ. « метою виходу з економ≥чноњ кризи й реформуванн€ своЇњ економ≥ки ”крањна активно сп≥вроб≥тничаЇ з такими спец≥ал≥зованими установами ќќЌ у валютно-ф≥нансов≥й сфер≥, €к ћ≥жнародний валютний фонд ≥ ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ й розвитку. ¬икористанн€ будь-€ких можливостей спри€нн€ ринковим реформам в ”крањн≥, ефективне включенн€ ≥снуючих багатоб≥чних важел≥в м≥жнародного сп≥вроб≥тництва дл€ захисту наших ≥нтерес≥в Ц головне завданн€ украњнськоњ дипломат≥њ в м≥жнародних орган≥зац≥€х.

ѕитанн€ й завданн€

1. як≥ специф≥чн≥ особливост≥ зовн≥шньоњ пол≥тики держави?

2. ќхарактеризуйте об'Їктивн≥ й суб'Їктивн≥ фактори, що впливають на зовн≥шню пол≥тику держави.

3. як≥ ц≥л≥ пересл≥дуЇ зовн≥шньопол≥тична д≥€льн≥сть держави?

4. як≥ основн≥ суб'Їкти м≥жнародних пол≥тичних в≥дносин?

5. яка форма м≥жнародних в≥дносин, на ваш погл€д, Ї переважною в сучасному св≥т≥? јргументуйте свою в≥дпов≥дь.

6. як≥ тенденц≥њ характерн≥ дл€ сучасного етапу розвитку м≥жнародних в≥дносин?

7. —пробуйте визначити пр≥оритетн≥ напр€мки зовн≥шньопол≥тичноњ д≥€льност≥ ”крањни.

 

–екомендована л≥тература

1. √аджиев  .—. ¬ведение в геополитику. Ц ћ.,2000.

2. √аджиев  . —. ѕолитологи€: ”чеб. дл€ вузов. Ц ћ., 2004.

3. ƒергачев ¬. ÷ивилизованна€ геополитика (√еофилософи€). Ц  ., 2004.

4. «ам€тин ƒ. Ќ. √еополитика: основные проблемы и итоги развити€ в ’’ в. // ѕолис: политические исследовани€. -2001. Ц є 6. Ц —. 97 Ц 115.

5. ћихальченко ћ. ≤. ”крањна €к нова ≥сторична реальн≥сть: запасний гравець ™вропи. Ц ƒрогобич, 2004.

6. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник / ћ.≤. ѕанов (кер≥вн. авт. кол.), Ћ. ћ. √ерас≥на, ¬. —. ∆уравський та ≥н. Ц  ., 2005.

7. –удич ‘. ћ. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник. Ц  ., 2004.

8. —оловьев Ё. √. √еополитический анализ международных проблем современности: Pro et Contra // ѕолис: политические исследовани€. Ц 2001. Ц є 6. Ц —. 116 Ц 130.

 

“ерм≥ни ≥ пон€тт€

јвтоном≥€ нац≥ональна Ц самост≥йне зд≥йсненн€ державноњ влади або широке внутр≥шнЇ самовр€дуванн€, €ке надаЇтьс€ окрем≥й нац≥ональност≥ (нац≥њ), що компактно проживаЇ в межах певноњ держави.

јг≥тац≥€ Ц поширенн€ пол≥тичних ≥дей та гасел з метою впливу на сусп≥льну св≥дом≥сть ≥ настроњ народних мас, спонуканн€ њх до ц≥леспр€мованоњ активност≥, пол≥тичних д≥й.

јгрес≥€ Ц ус≥ види та форми незаконного, з погл€ду —татуту ќќЌ, збройного нападу та застосуванн€ сили одн≥Їю державою чи групою держав проти суверен≥тету, територ≥альноњ недоторканност≥ або пол≥тичноњ незалежност≥ ≥ншоњ крањни, народу.

јнтрепренерська система Ц система в≥дбору в ел≥ту, заснована на конкуренц≥њ кандидат≥в на престижн≥ посади ≥ оц≥нц≥ њх ≥ндив≥дуальних €костей електоратом.

Ѕюрократ≥€ Ц 1)вищий прив≥лейований прошарок чиновник≥в-адм≥н≥стратор≥в у держав≥; 2)≥Їрарх≥чно орган≥зована система управл≥нн€ державою чи сусп≥льством з допомогою особливого апарату, над≥леного специф≥чними функц≥€ми та прив≥ле€ми.

√≥льд≥йна система Ц багатоступенева система в≥дбору в ел≥ту, €ка передбачаЇ багато ≥нституц≥ональних ф≥льтр≥в ≥ вузьке коло селекторату.

√еноцид Ц повне або часткове знищенн€ окремих груп населенн€ за расовими, нац≥ональними, рел≥г≥йними мотивами (ознаками) або навмисне створенн€ життЇвих умов, розрахованих на знищенн€ названих груп.

√еопол≥тика Ц пол≥толог≥чна концепц≥€, що вбачаЇ в пол≥тиц≥ €коњсь держави визначальну роль географ≥чних чинник≥в: просторове розташуванн€ крањни, кл≥мат, розм≥р територ≥њ, к≥льк≥сть населенн€, на€вн≥сть природних ресурс≥в та ≥н.

√лобал≥зм Ц пол≥тична практика, зор≥Їнтована на розв'€занн€ локальних сусп≥льних проблем з урахуванн€м њхнього взаЇмозв'€зку з проблемами зовн≥шн≥ми, б≥льш загальними, з передбаченн€м њх насл≥дк≥в дл€ св≥тових процес≥в.

√ромад€нське сусп≥льство Ц людська сп≥льн≥сть, що включаЇ недержавн≥ структури, €к≥ добров≥льно сформувалис€ у р≥зних сферах людськоњ д≥€льност≥ й сукупн≥сть супутн≥х њм недержавних в≥дносин Ц економ≥чних, соц≥альних, с≥мейних, нац≥ональних, духовних, моральних, рел≥г≥йних, виробничих, особистих й ≥н.

ƒипломат≥€ Ц це оф≥ц≥йна д≥€льн≥сть держави у вигл€д≥ спец≥альних ≥нститут≥в, €к≥ зд≥йснюють за допомогою спец≥альних заход≥в, прийом≥в, метод≥в, установлених м≥жнародним правом й маючих конституц≥йно-правовий характер

ƒискрим≥нац≥€ Ц св≥доме обмеженн€ учасник≥в пол≥тичного процесу щодо свободи њхньоњ д≥€льност≥; часткове чи повне, тимчасове чи пост≥йне позбавленн€ тих чи ≥нших учасник≥в пол≥тичного житт€ њх конституц≥йних та ≥нших прав ≥ свобод.

≈кстрем≥зм Ц схильн≥сть до крайн≥х пол≥тичних погл€д≥в (€к "правих", так ≥ "л≥вих"), приб≥чники €ких вдаютьс€ до радикальних (у тому числ≥ насильницьких, терористичних) засоб≥в з метою загостренн€ пол≥тичноњ ситуац≥њ, дестаб≥л≥зац≥њ пол≥тичного житт€.

≈л≥та пол≥тична Ц це певна група, прошарок сусп≥льства, €кий концентруЇ у своњх руках державну владу й займаЇ командн≥ пости, управл€ючи сусп≥льством.

≈татизм Ц 1) необх≥дн≥сть ≥ виправданн€ активного втручанн€ держави в економ≥чне, пол≥тичне, соц≥альне ≥ духовне житт€ сусп≥льства, виход€чи з ≥дентиф≥кац≥њ держави €к всезагальноњ ц≥нност≥, вищого результату й1 мети сусп≥льного розвитку; 2) активна участь держави в житт≥ сусп≥льства.

≈тн≥чна диференц≥ац≥€ Ц в≥дособленн€ людей певноњ етн≥чноњ групи, њњ прагненн€ до саморозвитку, до нац≥ональноњ самост≥йност≥, до власноњ економ≥ки, пол≥тики, культури.

≈тнонац≥ональна пол≥тика Ц Ц це система тактико-стратег≥чних д≥й, заход≥в та програм певного пол≥тичного суб'Їкта (насамперед держави, пол≥тичних парт≥й, громадсько-пол≥тичних рух≥в тощо) в галуз≥ взаЇмов≥дносин етнонац≥ональних сп≥льностей м≥ж собою та њхн≥х стосунк≥в з державою.

≈тнонац≥ональн≥ в≥дносини Ц в≥дносини м≥ж суб'Їктами нац≥онально-етн≥чного розвитку Ц нац≥€ми, народност€ми, нац≥ональними групами та њх державними утворенн€ми.

≈тнос Ц позачасова, позатер≥тор≥альна, поза державна сп≥льнота людей, об'Їднана сп≥льним походженн€м, культурою (або де€кими њњ елементами, мовою, ≥стор≥Їю, традиц≥€ми ≥ звича€ми, самосв≥дом≥стю та етнон≥мом (назвою).

™вропейська ≥нтеграц≥€ Ц процес поступовоњ ун≥ф≥кац≥њ та зрощуванн€ нац≥ональноњ економ≥ки Ївропейських держав з метою подоланн€ суперечностей м≥ж ≥нтернац≥онал≥зац≥Їю господарського житт€ та обмеженими можливост€ми внутр≥шн≥х ринк≥в.

™вропейський парламент Ц м≥ждержавний ≥ м≥жнац≥ональний пол≥тичний орган, у €кому представлен≥ 12 крањн ™вропейського сп≥втовариства (Ѕельг≥€, ¬еликобритан≥€, √рец≥€, ƒан≥€, ≤рланд≥€, ≤спан≥€, ≤тал≥€, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, ‘едеративна –еспубл≥ка Ќ≥меччина, ‘ранц≥€).

«овн≥шн€ пол≥тика Ц це д≥€льн≥сть держави й ≥нших пол≥тичних ≥нститут≥в сусп≥льства по зд≥йсненню своњх ≥нтерес≥в ≥ потреб на м≥жнародн≥й арен≥.

≤нтернац≥онал≥зац≥€ Ц результат ≥ насл≥док численних ≥ всеб≥чних звТ€зк≥в м≥ж нац≥€ми, обумовлених взаЇмод≥€ми ≥ сукупним соц≥альним досв≥дом народ≥в.

 омпром≥с Ц згода, порозум≥нн€ з пол≥тичним противником, дос€гнут≥ шл€хом взаЇмних поступок.

 омюн≥ке Ц оф≥ц≥йне пов≥домленн€ про х≥д ≥ насл≥дки переговор≥в м≥ж державними ≥ громадськими д≥€чами, делегац≥€ми у м≥жнародних в≥дносинах.

 онсенсус Ц згода м≥ж суб'Їктами пол≥тики з певних питань на основ≥ базових ц≥нностей ≥ норм, сп≥льних дл€ вс≥х основних соц≥альних та пол≥тичних груп сусп≥льства.

 онформ≥зм Ц пристосовництво, пасивне беззаперечне прийн€тт€ ≥снуючих пор€дк≥в, пануючих ≥дей ≥ ц≥нностей, стандарт≥в повед≥нки, норм, правил, безумовне схил€нн€ перед авторитетами.

ћ≥жнародн≥ в≥дносини Ц це сукупн≥сть пол≥тичних, економ≥чних, ≥деолог≥чних, правових, в≥йськових, культурних та ≥нших зв'€зк≥в ≥ взаЇмин м≥ж державами й системами держав, м≥ж головними соц≥альними, економ≥чними, пол≥тичними силами, орган≥зац≥€ми й громадськими рухами, €к≥ д≥ють на св≥тов≥й арен≥.

ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ Ц об'Їднанн€ держав, нац≥ональних громадських орган≥зац≥й та ≥ндив≥дуальних член≥в з метою вир≥шенн€ питань рег≥онального або глобального характеру.

Ќарод Ц ≥сторично зм≥нна сп≥льн≥сть соц≥альних груп, €ка включаЇ в себе на р≥зних етапах ≥стор≥њ класи ≥ прошарки, що беруть участь у вир≥шенн≥ проблем сусп≥льного розвитку.

Ќац≥онал≥зм Ц св≥тогл€д ≥ система пол≥тичних погл€д≥в, €ка проголошуЇ приор≥тет нац≥ональних ц≥нностей щодо ус≥х ≥нших.

Ќац≥€ Ц 1) ≥сторична соц≥оетн≥чна, пол≥тична, духовна сп≥льнота людей з певною психолог≥Їю, самосв≥дом≥стю, сп≥льними територ≥Їю, культурою, мовою, економ≥чним житт€м; 2) сукупн≥сть громад€н одн≥Їњ держави.

ѕол≥тична боротьба Ц €вище пол≥тичного житт€, в основ≥ €кого лежить з≥ткненн€ ≥нтерес≥в р≥зних пол≥тичних сил, кожна з €ких прагне дос€гненн€ певноњ пол≥тичноњ мети.

ѕол≥тична вол€ Ц здатн≥сть пол≥тичного суб'Їкта до посл≥довноњ реал≥зац≥њ поставлених ц≥лей у сфер≥ пол≥тичноњ влади.

ѕол≥тична соц≥ал≥зац≥€ Ц процес засвоЇнн€ ≥ндив≥дом упродовж житт€ пол≥тичних знань, норм ≥ ц≥нностей сусп≥льства до €кого в≥н належить.

ѕол≥тична участь Ц залученн€ людей до процесу пол≥тико-владних в≥дносин, зд≥йсненн€ ними певних акт≥в, заход≥в, що виражають ≥нтереси, потреби, уподобанн€, думки, погл€ди та настроњ, вплив на органи влади з метою реал≥зац≥њ соц≥альних ≥нтерес≥в.

ѕол≥тичне в≥дчуженн€ Ц процес, €кий характеризуЇтьс€ сприйн€тт€м пол≥тики, держави, влади €к сторонн≥х, чужих сил, €к≥ панують над людиною, пригн≥чують њњ.

ѕол≥тичний конфл≥кт Ц з≥ткненн€ несум≥сних, часом протилежних, ≥нтерес≥в, д≥й, погл€д≥в, окремих людей, пол≥тичних парт≥й, громадських орган≥зац≥й, етн≥чних груп, нац≥й, держав та њх орган≥в, в≥йськово-пол≥тичних ≥ пол≥тико-економ≥чних орган≥зац≥й (блок≥в).

ѕол≥тичний л≥дер Ц попул€рний ≥ впливовий учасник сусп≥льного житт€, €кий визначально впливаЇ на нього, консол≥дуЇ зусилл€ людей дл€ дос€гненн€ €коњсь сп≥льноњ мети.

ѕопул≥зм Ц заграванн€ влади або пол≥тичних л≥дер≥в з народом дл€ забезпеченн€ своЇњ попул€рност≥, що характеризуЇтьс€ демагог≥чними гаслами, необірунтованими об≥ц€нками.

—епаратизм Ц рух за територ≥альне в≥докремленн€ т≥Їњ чи ≥ншоњ частини держави з метою створенн€ нового державного утворенн€ або наданн€ певн≥й частин≥ держави автоном≥њ за нац≥ональними, рел≥г≥йними чи мовними ознаками.

“ероризм Ц зд≥йсненн€ пол≥тичноњ боротьби засобами зал€куванн€, насильства аж до ф≥зичноњ розправи з пол≥тичними противниками;дестаб≥л≥зац≥€ сусп≥льства, державно-пол≥тичного ладу шл€хом систематичного насильства ≥ настраханн€, пол≥тичних вбивств, провокац≥й.

“олерантн≥сть Ц р≥зновид взаЇмод≥њ та взаЇмов≥дносин м≥ж р≥зними сторонами Ц ≥ндив≥дами, соц≥альними групами, державами, пол≥тичними парт≥€ми, за €кого сторони ви€вл€ють сприйн€тт€ ≥ терп≥нн€ щодо р≥зниц≥ у погл€дах, у€вленн€х, позиц≥€х та д≥€х.

Ўов≥н≥зм Ц агресивна форма нац≥онал≥зму, пропов≥дь нац≥ональноњ виключност≥, протиставленн€ ≥нтерес≥в одн≥Їњ нац≥њ ≥нтересам ≥ншоњ нац≥њ; схильн≥сть до розпалюванн€ нац≥ональноњ ворожнеч≥ й ненавист≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 554 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2349 - | 2081 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.027 с.