Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасн≥ тенденц≥њ розвитку м≥жнародних в≥дносин




—учасний етап м≥жнародних в≥дносин характеризуЇтьс€ стр≥мк≥стю зм≥н, новими формами розпод≥лу влади. «руйнувалас€ стара система м≥жнародних в≥дносин, що одержала назву б≥пол€рноњ Ц двохполюсноњ. ” ’’ ст. цю систему персон≥ф≥кували —–—– ≥ —Ўј Ц дв≥ наддержави, у руках €ких п≥сл€ 1945 р. з'€вилас€ €дерна збро€.  онфронтуюч≥ системи вступили в пер≥од Ухолодноњ в≥йниФ ≥ стримували розвиток один одного шл€хом нарощуванн€ своЇњ в≥йськовоњ могутност≥. ”весь св≥т був под≥лений на сфери УжиттЇвих ≥нтерес≥вФ двох наддержав.

¬ 1991 роц≥ пер≥од Ухолодноњ в≥йниФ був завершений, а з ним п≥шла в минуле й двохполюсна модель м≥жнародних в≥дносин. ≤де процес буд≥вництва новоњ системи м≥жнародних в≥дносин. ѕри цьому з'€вл€ютьс€ €к нов≥ тенденц≥њ в њхньому розвитку, так ≥ б≥льш рельЇфно прогл€даютьс€ т≥, €к≥ д≥€ли ран≥ше.

ƒо основних тенденц≥й у розвитку сучасних м≥жнародних в≥дносин варто в≥днести:

1. –озосередженн€ влади. ≤де процес становленн€ мульт≥пол€рного (багатополюсного) миру. —ьогодн≥ все б≥льшу роль у м≥жнародному житт≥ здобувають нов≥ центри. ≤дуть ≥нтеграц≥йн≥ процеси в ™вроп≥. ” ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ виникли нов≥ пост≥ндустр≥альн≥ держави Ц так назван≥ Ујз≥атськ≥ тигриФ.

—еред пол≥толог≥в поки немаЇ Їдиноњ думки про майбутнЇ системи м≥жнародних в≥дносин. ќдн≥ схильн≥ до думки про те, що в цей час в≥дбуваЇтьс€ формуванн€ системи колективного л≥дерства —Ўј, «ах≥дноњ ™вропи ≥ япон≥њ. ≤нш≥ досл≥дники думають, що треба визнати —Ўј Їдиним св≥товим л≥дером. “рет≥ не виключають в≥дродженн€ б≥пол€рноњ системи, у €к≥й м≥сце —–—– в ≥деолог≥чному й в≥йськово-пол≥тичному протисто€нн≥ з≥ —Ўј займе чи то –ос≥€, чи то  итай.

2. √лобал≥зац≥€ м≥жнародних в≥дносин. ¬она пол€гаЇ в ≥нтернац≥онал≥зац≥њ економ≥ки, розвитку Їдиноњ системи св≥тового зв'€зку, зм≥н≥ й ослабленн≥ функц≥й нац≥ональних держав, актив≥зац≥њ д≥€льност≥ транснац≥ональних недержавних утворень. Ќа ц≥й основ≥ формуЇтьс€ усе б≥льш взаЇмозалежний ≥ ц≥л≥сний св≥т. ¬заЇмод≥њ в ньому прийн€ли системний характер, коли мало-мальськи серйозн≥ зм≥ни в одн≥й частин≥ миру неминуче в≥дображаютьс€ в ≥нших його частинах, незалежно в≥д вол≥, нам≥р≥в учасник≥в таких процес≥в.

√лобал≥зац≥€ в р≥зному ступен≥ торкнулас€ вс≥х рег≥он≥в св≥ту, пом≥стивши одних в центр≥, ≥нших Ц витиснувши на перифер≥ю. ¬насл≥док проникливост≥ м≥ждержавних границь ви€вилис€ УпереверненимиФ колишн≥ у€вленн€ про безпеку, про конфл≥кти ≥ њхнЇ врегулюванн€, про сп≥вв≥дношенн€ зовн≥шньоњ й внутр≥шньоњ пол≥тики, про дипломат≥ю й про ≥нш≥ базов≥ проблеми пол≥тичного розвитку крањн, рег≥он≥в ≥ св≥ту в ц≥лому.

3. Ќаростанн€ глобальних проблем ≥ прагненн€ держав св≥ту до сп≥льного њх вир≥шенн€.

—аме пон€тт€ Углобальн≥ проблеми сучасност≥Ф з'€вилос€ в останн≥й третин≥ ’’ ст., коли п≥сл€ польот≥в у космос, випробувань атомноњ зброњ, р€ду природних катастроф, численних конфл≥кт≥в стала очевидною уразлив≥сть самого житт€ на «емл≥.

¬с≥ глобальн≥ проблеми, що сто€ть перед людством, умовно можна п≥дрозд≥лити на три велик≥ групи: соц≥ально-економ≥чн≥, природно-економ≥чн≥ й соц≥альн≥ (див. табл. 18.1).

“аблиц€ 18.1 Ц √лобальн≥ проблеми сучасност≥

—оц≥ально-економ≥чн≥ ѕриродно-економ≥чн≥ —оц≥альн≥ ≥ пол≥тичн≥
¬≥дверненн€ €дерноњ в≥йни ≈колог≥чна ƒемограф≥чна
Ќормальне функц≥онуванн€ св≥тового господарства ≈нергетична ћ≥жнац≥ональних в≥дносин
ѕодоланн€ в≥дсталост≥ слаборозвинених крањн ѕродовольча  риза культури й моральност≥
ћ≥жнародний тероризм —ировинна ”рбан≥зац≥њ
–ег≥ональн≥ в≥йськов≥ конфл≥кти —в≥тового океану ќхорони здоров'€
ѕрипиненн€ гонки озброЇнн€ –ац≥онального освоЇнн€ космосу Ћ≥кв≥дац≥њ голоду, еп≥дем≥й

Ќайважлив≥ша глобальна проблема Ц нагромадженн€ й удосконалюванн€ зброњ масовоњ поразки. ’арактер €дерноњ зброњ не даЇ можливост≥ будь-€к≥й держав≥ в≥йськовими засобами забезпечить над≥йн≥сть своЇњ оборони. Ѕезпеки у св≥т≥ можна домогтис€ лише сп≥льними зусилл€ми. ¬она може бути або загальною дл€ вс≥х крањн, або њњ взагал≥ може не бути.

¬ажливою проблемою, що турбуЇ все людство, стаЇ м≥жнародний тероризм, серед р≥зних форм €кого найнебезпечн≥шою Ї державний тероризм.

” груп≥ природно-економ≥чних проблем особливоњ уваги заслуговують питанн€ збереженн€ навколишнього середовища. Ќадм≥рна експлуатац≥€ людиною природи привела до масовоњ вирубки л≥с≥в, пог≥ршенн€ €кост≥ ресурс≥в пр≥сноњ води, забрудненню мор≥в, озер, р≥к, руйнуванню озонового шару, що становить небезпеку дл€ житт€ людей. ÷≥ й ≥нш≥ факти зобов'€зують вс≥ крањни й народи об'Їднати зусилл€, спр€мован≥ на захист ≥ пол≥пшенн€ навколишнього середовища.

–≥зноман≥тн≥ й соц≥альн≥ проблеми. ÷е, насамперед, р≥ст числа небезпечних хвороб ≥ шк≥дливих пристрастей. —ерцево-судинн≥ й онколог≥чн≥ захворюванн€, —Ќ≤ƒ, алкогол≥зм, наркоман≥€ Ц придбали ≥нтернац≥ональний характер ≥ стали одн≥Їю ≥з глобальних проблем.

√лобальн≥ проблеми виникли на стику взаЇмин людини, сусп≥льства й природи. ¬с≥ вони орган≥чно взаЇмозалежн≥ м≥ж собою, ≥ тому њхнЇ р≥шенн€ вимагаЇ комплексного п≥дходу.

4. ѕосиленн€ под≥лу св≥ту на два полюси Ц полюса миру, добробуту й демократ≥њ й полюса нестаб≥льност≥, б≥дност≥, тиран≥њ.

Ќа полюс≥ миру, добробуту й демократ≥њ перебувають десь два з половиною дес€тки держав Ц це крањни «ах≥дноњ ™вропи, —Ўј,  анада, япон≥€, јвстрал≥€ й Ќова «еланд≥€. ” них проживаЇ 15 % населенн€ земноњ кул≥, так званий Узолотий м≥ль€рдФ. ” цих крањнах р≥вень житт€ р€дового громад€нина по ≥сторичних м≥рках досить високий (в≥д 10 до 30 тис. дол. щор≥чного доходу), тривал≥сть житт€ не менш 74 рок≥в. “акого добробуту крањна може домогтис€ т≥льки завд€ки на€вност≥ високорозвиненоњ науком≥сткоњ економ≥ки.

Ќа ≥ншому полюс≥ перебувають багато держав јфрики, јз≥њ, Ћатинськоњ јмерики, крањни, що утворилис€ в результат≥ розпаду —–—–. ” цих крањнах дес€тки м≥льйон≥в чолов≥к живуть за рисою б≥дност≥.

5. ƒемократизац≥€, €к м≥жнародних в≥дносин, так ≥ внутр≥шньопол≥тичних процес≥в. ¬она спостер≥гаЇтьс€ у вс≥х крањнах незалежно в≥д пануючого в них типу пол≥тичного режиму. ¬сесв≥тнЇ поширенн€ одержуЇ таке €вище €к прогресуюча пол≥тизац≥€ мас, що повсюдно вимагають доступу до ≥нформац≥њ, пол≥пшенн€ свого матер≥ального добробуту ≥ €кост≥ житт€.

ƒос€гненн€ пост≥ндустр≥альноњ революц≥њ Ц супутниковий зв'€зок ≥ кабельне телебаченн€, телефакси й електронна пошта, глобальна мережа ≤нтернет, що робить можливим майже миттЇве поширенн€ й одержанн€ необх≥дноњ ≥нформац≥њ по вс≥м питанн€х, що ц≥кавл€ть людину, Ц стали ознаками повс€кденного житт€ людей не т≥льки в економ≥чно найб≥льш розвинених державах, але одержують усе б≥льше широке поширенн€ й в ус≥м св≥т≥. –≥зко розширюЇтьс€ склад ≥ р≥зноман≥тт€ пол≥тичних актор≥в. ” результат≥ розробка й реал≥зац≥€ зовн≥шньопол≥тичних установок перестають бути долею вузькоњ групи людей спец≥ального державного в≥домства. «овн≥шньопол≥тичн≥ проблеми стають надбанн€м сукупност≥ найр≥зноман≥тн≥ших ≥нститут≥в, €к ур€дових, так ≥ неоф≥ц≥йного характеру.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 698 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2035 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.