Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ етнонац≥ональних в≥дносин та етнонац≥ональноњ пол≥тики в сучасн≥й ”крањн≥




—тратег≥€ етнонац≥онального розвитку з проголошенн€м незалежност≥ ”крањни знайшла своЇ в≥дбитт€ в найголовн≥ших державних актах Ц ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет, јкт≥ проголошенн€ незалежност≥, ƒекларац≥њ прав нац≥ональностей, «акон≥ про нац≥ональн≥ меншини,  онституц≥њ ”крањни та ≥н.

¬изначальний вплив на формуванн€ сьогочасноњ украњнськоњ етноструктуру справили демограф≥чн≥, територ≥альн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥, культурн≥, м≥грац≥йн≥ та ≥нш≥ чинники.

«г≥дно з ¬сеукрањнським переписом населенн€ (посл≥дн≥й перепис 5 грудн€ 2001р.) в ”крањн≥ проживають представники 130 нац≥й та народностей. ƒом≥нуючим серед них Ї один ≥з найчисельн≥ших етнос≥в в ™вроп≥ Ц украњнц≥ Ц кор≥нна нац≥ональн≥сть держави. «а роки незалежност≥ питома вага украњнц≥в у загальному числ≥ жител≥в зб≥льшилас€ ≥ складаЇ 77,8 % (див. табл. 17.1).

ƒругою за к≥льк≥стю жител≥в нац≥ональною групою Ї рос≥€ни (17.3 %). Ќаступну етногрупу складають етноси, к≥льк≥сть €ких не дос€гаЇ умовноњ меж≥ в м≥льйон ос≥б, але перевищуЇ стотис€чну межу. “аких груп нараховуЇтьс€ с≥м Ц б≥лоруси, молдавани, кримськ≥ татари, болгари, угорц≥, румуни, пол€ки ≥ Їврењ. —уттЇв≥ зм≥ни в етноструктуру ”крањни за посл≥дн≥ дес€тил≥тт€ внесло масове поверненн€ на ≥сторичну батьк≥вщину депортованих комун≥стичним режимом кримських татар. ¬ той же час б≥льш н≥ж в чотири рази зменшилась чисельн≥сть Їврењв в етноструктур≥ ”крањни, що зумовлено високим р≥внем м≥грац≥њ цього етносу.

“аблиц€ 17.1 ≈тноструктура сучасноњ ”крањни*

Ќац≥ональн≥сть јбсолютне число у2001 роц≥, тис. ос≥б ѕитома вага у загальному числ≥ жител≥в у %
   
”крањнц≥ 37541,7 72.7 77,8
–ос≥€ни 8334,1 22,1 17.3
Ѕ≥лоруси 275,8 0,9 0.6
ћолдавани 258, 6 0,6 0,5
 римськ≥ татари 248,2 0.0 0,5
Ѕолгари 204,6 0,5 0,3
”горц≥ 156,6 0,4 0,3
–умуни 151,0 0,3 0,3
ѕол€ки 144,1 0,4 0,3
™врењ 103,6 0,9 0,2
¬≥рмени 99.9 0,1 0,2
√реки 91,5 0,2 0,2
“атари 73,3 0,2 0,2
÷игани 47,6 0,1 0,1
јзербайджанц≥ 45,2 0,0 0,1
√рузини 34,2 0,0 0,1

(ƒив. Ќац≥ональний склад населенн€ ”крањни та його мовн≥ ознаки. «а даними ¬сеукрањнського перепису населенн€ Ц 2001 р. Ц  ., 2003. Ц —.14).

Ќац≥ональн≥ групи в ”крањн≥, процес орган≥зац≥йного оформленн€ €ких розпочавс€ з початку 1990-х рок≥в, об'Їднан≥ в республ≥канськ≥, рег≥ональн≥ й обласн≥ товариства. «г≥дно з нац≥ональним законодавством державне управл≥нн€ забезпечуЇ, таким чином, ефективний захист прав нац≥ональних груп у межах законност≥, але за умови поважанн€ ними територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ та суверен≥тету крањни. ≈тногрупи нер≥дко функц≥онують у форм≥ асоц≥ац≥й, культурних центр≥в, земл€цтв, громад, клуб≥в та ≥н.

ѕринципове значенн€ дл€ формуванн€ державноњ етнонац≥ональноњ пол≥тики маЇ  онституц≥€ ”крањни (ќсновний «акон), в €к≥й закр≥плено найважлив≥ш≥ положенн€ чинного законодавства. «г≥дно з≥ ст. 5 ќсновного «акону нос≥Їм суверен≥тету ≥ Їдиним джерелом влади в ”крањн≥ Ї народ. –азом з тим конкретизовано його окрем≥ структурн≥ компоненти: украњнська нац≥€, нац≥ональн≥ меншини; також уперше на законодавчому р≥вн≥ визначено €к окрему етн≥чну категор≥ю ≥ суб'Їкт права кор≥нн≥ народи (ст. 11).

„ерез систему законодавчих акт≥в, €к≥ регламентують д≥€льн≥сть у сфер≥ регулюванн€ м≥жетн≥чних в≥дносин, ”крањнська держава визнаЇ пол≥етн≥чний характер украњнського сусп≥льства, гарантуЇ повну ≥ р≥вноправну участь ос≥б, котр≥ належать до р≥зних етн≥чних сп≥льнот, у вс≥х сферах бутт€ украњнського сусп≥льства й допомагаЇ њм в усуненн≥ будь-€ких перешкоду цьому процес≥.

√оловною метою етнонац≥ональноњ пол≥тики ”крањни Ї забезпеченн€ р≥вноправних в≥дносин та т≥сноњ взаЇмод≥њ представник≥в р≥зних етнос≥в, €к≥ мешкають в ”крањн≥, п≥дтриманн€ атмосфери толерантност≥, дов≥ри й поваги у взаЇминах м≥ж ними; оптимальне врахуванн€ ≥нтерес≥в ус≥х етнонац≥ональних сп≥льнот, створенн€ спри€тливих умов дл€ розвитку украњнськоњ нац≥њ, кор≥нних народ≥в та нац≥ональних меншин. «м≥стом етнонац≥ональноњ пол≥тики Ї м≥жнац≥ональна злагода в умовах етн≥чноњ розмањтост≥.

ќсновними напр€мкам державноњ етнонац≥ональноњ пол≥тики ”крањни Ї так≥:

Ј забезпеченн€ р≥вних конституц≥йних прав ≥ свобод та р≥вност≥ перед законом ус≥х громад€н незалежно в≥д њх етн≥чного походженн€;

Ј гарантуванн€ повноњ р≥вноправноњ участ≥ громад€н ”крањни, €к≥ належать до р≥зних етн≥чних сп≥льнот, у вс≥х сферах житт€ украњнського сусп≥льства;

Ј забезпеченн€ розвитку культури украњнськоњ нац≥њ та ≥нших етносп≥льнот держави;

Ј визнанн€ багатоетн≥чного характеру украњнського сусп≥льства ≥ п≥дтвердженн€ права вс≥х його член≥в на збереженн€ та попул€ризац≥ю своЇњ культурноњ спадщини; оц≥нка внеску кожноњ етносп≥льноти в розвиток украњнського сусп≥льства;

Ј п≥дтриманн€ атмосфери взаЇмо порозум≥нн€ ≥ взаЇмноњ поваги м≥ж ус≥ма складовими етнонац≥ональноњ структури украњнського сусп≥льства та розв'€занн€ етнопол≥тичних суперечностей ≥ конфл≥кт≥в мирними засобами;

Ј вихованн€ поваги в усьому украњнському сусп≥льств≥ до культур, рел≥г≥й, традиц≥й, звичањв ус≥х нац≥ональностей, що мешкають в ”крањн≥;

Ј забезпеченн€ всеб≥чного розвитку ≥ функц≥онуванн€ украњнськоњ мови €к державноњ в ус≥х сферах сусп≥льного житт€ в ”крањн≥; гарантуванн€ в≥льного розвитку, використанн€ ≥ захисту рос≥йськоњ мови, ≥нших мов нац≥онально-етн≥чних сп≥льнот в ”крањн≥;

Ј спри€нн€ украњнськ≥й д≥аспор≥ у збереженн≥ та розвитков≥ нац≥ональноњ культури, мови, традиц≥й та звичањв з урахуванн€м нац≥онального законодавства крањни проживанн€; визнанн€ прав ос≥б. ƒепортованих за нац≥ональною ознакою з територ≥њ ”крањни на добров≥льне поверненн€, а також спри€нн€ њх ≥нтеграц≥њ в украњнське сусп≥льство.

≈тнонац≥ональна пол≥тика маЇ спиратис€ на певний механ≥зм своЇњ реал≥зац≥њ. ¬ ”крањн≥ таким механ≥змом Ї наступне:

- законодавство, у тому числ≥ довгостроков≥ державн≥ програми, спр€мован≥ на прогнозуванн€ й регулюванн€ етнонац≥ональних процес≥в, та спец≥альн≥ програми, що стосуютьс€ конкретних напр€мк≥в реал≥зац≥њ етнопол≥тики;

- спец≥ально уповноважений ур€довий орган державного управл≥нн€, ≥нш≥ органи виконавчоњ влади та органи м≥сцевого самовр€дуванн€, а також громадськ≥ орган≥зац≥њ нац≥ональних меншин;

- м≥жнародне сп≥вроб≥тництво з ≥ноземними державами та з в≥дпов≥дними м≥жнародними орган≥зац≥€ми з метою використанн€ њхн≥х досв≥ду й потенц≥алу, у тому числ≥ ф≥нансового, дл€ реал≥зац≥њ ц≥лей державноњ етнонац≥ональноњ пол≥тики.

ƒосв≥д б≥льшост≥ пол≥етн≥чних держав доводить, що усп≥х у виконанн≥ стратег≥чних державних завдань може гарантувати лише демократичн≥сть сусп≥льного ладу на основ≥ дотриманн€ фундаментальних прав ≥ свобод людини ≥ нац≥й, соц≥ально-економ≥чного п≥днесенн€, повсюдного поширенн€ високоњ етнопол≥тичноњ культури сусп≥льства.

ѕитанн€ й завданн€

1. ƒайте визначенн€ пон€ть "етнос", "нац≥€", "народн≥сть".

2. ўо ¬и розум≥Їте п≥д "етн≥чною диференц≥ац≥Їю" ≥ "етн≥чною ≥нтеграц≥Їю"?

3. яке м≥сце етнонац≥ональн≥ в≥дносини пос≥дають у пол≥тичному житт≥?

4. «г≥дно з €кими умовами р≥зн≥ нац≥њ можуть мирно сп≥в≥снувати в межах Їдиноњ держави?

5. ўо означають пон€тт€ "нац≥ональне питанн€", "етн≥чний ≥нтерес"?

5. як сп≥вв≥днос€тьс€ м≥ж собою соц≥альна ≥ етнонац≥ональна пол≥тика?

6. Ќа дос€гненн€ €ких ц≥лей маЇ бути спр€мована етнонац≥ональна пол≥тика держави?

7. Ќазв≥ть ≥ охарактеризуйте основн≥ напр€ми етнонац≥ональноњ пол≥тики в ”крањн≥.

–екомендована л≥тература

1. √оловатий ћ. ≈тнопол≥толог≥чн≥ процеси: суть ≥ проблеми в сучасному св≥т≥ // ѕерсонал. Ц 2006. Ц є 4. Ц —. 24 Ц 26.

2. ƒмитренко —. Ќарод-етнос: сутн≥сть та терм≥нолог≥чн≥ особливост≥ етнопол≥тичного визначенн€ пон€тт€ // Ћюдина ≥ пол≥тика. Ц 2004. Ц є 4. Ц 28-33.

3.  отигоренко ¬. ѕричинн≥сть етноконфл≥кт≥в: ¬пливи глобал≥зац≥њ // ѕол≥тична думка. Ц 2002. Ц є 1.

4.  ривицька ќ “олерантн≥сть чи конфронтац≥€: ¬ектори етноконфл≥ктного потенц≥алу ”крањни // Ћюдина ≥ пол≥тика. Ц 2001. Ц є 6; Ц —. 3 Ц 22. Ц 2002. Ц є 1. Ц —. 17 Ц 32.

5.  урас ≤. ‘. ≈тнопол≥толог≥€. ѕерш≥ кроки становленн€. Ц  ., 2004.

6.  уц ё. ќ. ≈тнопол≥тичн≥ державотворч≥ процеси в ”крањн≥: управл≥нський аспект. Ц ’арк≥в, 2002.

7. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник / ћ.≤. ѕанов (кер≥вн. авт. кол.), Ћ. ћ. √ерас≥на, ¬. —. ∆уравський та ≥н. Ц  ., 2005.

8. –имаренко ё. ≤., Ўкл€р Ћ. ™., –имаренко —. ё. ≈тнодержавознавство: “еоретико-методолог≥чн≥ засади. Ц  ., 2001.

9. —тепико ћ. ”крањнська пол≥тична нац≥€: проблеми становленн€ // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2004. Ц є 1. Ц —. 19 Ц 29.

10. “атаренко “. ≈тн≥чн≥ кордони ≥ м≥жетн≥чна толерантн≥сть // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2004. Ц є 5. Ц —. 31 Ц 39.

11. “ураев ¬ Ётнополитологи€. ”чебное пособие. Ц ћ., 2004.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 671 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1999 - | 1899 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.