Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль ≥ м≥сце етнонац≥ональних в≥дносин у пол≥тичному житт≥




—ам факт ≥снуванн€ у св≥т≥ понад двох тис€ч етнонац≥ональних сп≥льнот св≥дчить про те, що м≥ж ними складаютьс€ певн≥ в≥дносини.

≈тнонац≥ональн≥ в≥дносини Ц це в≥дносини м≥ж суб'Їктами етнонац≥онального розвитку Ц нац≥€ми, народност€ми, нац≥ональними групами та њхн≥ми державними установами.

ѕроблема етнонац≥ональних в≥дносин займаЇ важливе м≥сце в пол≥тичному житт≥ багатонац≥ональних крањн, оск≥льки немаЇ жодного принципового питанн€, €ке можна було б вир≥шити без огл€ду на нац≥ональний склад населенн€.

≈тнонац≥ональн≥ в≥дносини Ц складна соц≥ально-пол≥тична категор≥€, одна з≥ специф≥чних форм соц≥альних в≥дносин. ¬они не ≥снують у чистому вигл€д≥, а ви€вл€ютьс€ €к складова економ≥чних, пол≥тичних та духовних в≥дносин. ” етнонац≥ональних в≥дносинах в≥дбиваЇтьс€ вс€ сукупн≥сть соц≥альних в≥дносин, специф≥ка €ких зумовлена реальним ≥снуванн€м нац≥ональних сп≥льностей.

” систем≥ етнонац≥ональних в≥дносин пол≥тичн≥ аспекти Ї ключовими, визначальними. ÷е зумовлено в першу чергу тим, що держава Ї важливим чинником формуванн€ ≥ розвитку нац≥й, а також внутр≥шн≥м зв'€зком нац≥ональних ≥ класових проблем.

ƒо сфери державноњ пол≥тики належать так≥ питанн€ етнонац≥ональних в≥дносин:

- Ќац≥ональне самовизначенн€;

- ѕоЇднанн€ нац≥ональних та загальнолюдських ≥нтерес≥в;

- –≥вн≥сть прав нац≥й;

- —творенн€ умов дл€ в≥льного розвитку нац≥ональних мов та культур;

- ѕ≥дготовка й представництво нац≥ональних кадр≥в у структурах державноњ влади;

- ¬≥дродженн€ народних традиц≥й, звичањв, обр€д≥в, ремесел ≥ художн≥х промисл≥в, м≥сць њх ≥сторичного становленн€.

ќск≥льки пол≥тика Ц це д≥€льн≥сть у сфер≥ в≥дносин м≥ж великими соц≥альними групами, то, по сут≥, ус≥ аспекти взаЇмов≥дносин нац≥й ≥ народностей мають пол≥тичний характер.

≤стор≥€ розвитку в≥дносин м≥ж нац≥€ми св≥дчить про те, що вони можуть бути трьох тип≥в: р≥вноправн≥сть, пануванн€ та п≥дкоренн€, знищенн€ одн≥Їю нац≥Їю ≥нших. ≤деальним дл€ нац≥ональних в≥дносин Ї тип р≥вноправност≥.

Ќа жаль не т≥льки в минулому, а ≥ в тепер≥шн≥й час Ї реальн≥стю в≥дносини нац≥ональноњ нер≥вност≥, нац≥ональноњ експлуатац≥њ та пригн≥ченн€. ѕроблема вир≥шенн€ нац≥онального питанн€ не залишилась в минулому, а маЇ своњ аспекти ≥ в сьогоденн≥.

Ќац≥ональне питанн€ Ц це в≥дносини нац≥ональноњ нер≥вност≥, под≥л нац≥й на прив≥лейован≥ та неповноправн≥, пригн≥чен≥, це неоднаковий р≥вень економ≥чного та культурного розвитку р≥зних нац≥й, це атмосфера нац≥ональноњ ворожнеч≥, нац≥онального розбрату, чвар на нац≥ональному грунт≥ тощо.

 ожний ≥з названих елемент≥в нац≥онального питанн€ може мати р≥зний ступ≥нь напруженн€, масштабност≥ ви€в≥в. ≤нод≥ на перший план виход€ть суто пол≥тичн≥ моменти. ј ≥нод≥ нац≥ональн≥ проблеми ви€вл€ютьс€ передовс≥м у питанн€х економ≥ки та культури, оск≥льки дискрим≥нац≥€ за нац≥ональною ознакою маЇ в таких випадках не т≥льки формально-правовий, а й фактичний характер.

Ќац≥ональне питанн€ завжди маЇ конкретно-≥сторичний зм≥ст, що пол€гаЇ в сукупност≥ нац≥ональних проблем на даному етап≥ розвитку т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни. ѕричому з вир≥шенн€м одних проблем виникають ≥нш≥, часто нав≥ть складн≥ш≥, що зумовлюЇтьс€ пост≥йним розвитком самих нац≥й. ј тому не може бути повного ≥ остаточного розв'€занн€ нац≥онального питанн€ в ус≥х його аспектах та соц≥альних вим≥рах, немаЇ ≥ не може бути рецепт≥в, однакових дл€ вс≥х етап≥в сусп≥льного розвитку дл€ вс≥х крањн.

Ќайб≥льш гостра форма ви€ву нац≥онального питанн€ Ц м≥жнац≥ональн≥ конфл≥кти, що пер≥одично спалахують або перманентно ≥снують у р≥зних рег≥онах св≥ту. ѕричини виникненн€ ≥ ≥снуванн€ м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в дуже р≥зноман≥тн≥. ќхарактеризуЇмо найб≥льш суттЇв≥.

≤сторичне минуле Ц це об'Їктивна причина, пов'€зана ≥з взаЇмов≥дносинами народ≥в прот€гом ≥стор≥њ њх розвитку. ≤снуЇ чимало крањн-сус≥д≥в, €к≥ довг≥ роки перебували м≥ж собою у стан≥ в≥йни, протиборства, недов≥ри; або одна крањна (€к правило, численн≥ша нац≥€) пригн≥чувала ≥ншу тощо. ћинуле пригадуЇтьс€ особливо в пер≥од ускладненн€ соц≥ально-економ≥чного стану, коли починаютьс€ пошуки "винних" та в≥дновлюютьс€ минул≥ нац≥ональн≥ забобони.

“еритор≥альн≥ причини. ÷е перш за все конфл≥кти, в основ≥ €ких лежать домаганн€ т≥њ чи ≥ншоњ держави на частку територ≥њ сус≥дньоњ держави (прагненн€ ≈стон≥њ ≥ Ћатв≥њ приЇднати до себе р€д район≥в ѕсковськоњ област≥, €к≥ були включен≥ до складу цих двох держав при проголошенн≥ незалежност≥, а в 40 Ц в≥ рр. перейшли до ––‘—–); це конфл≥кти, пов'€зан≥ з в≥дновленн€м територ≥альних прав депортованих народ≥в (наприклад, кримськими татарами ≥ ≥ншими народами  риму); це конфл≥кти породжен≥ незб≥гом етн≥чних кордон≥в з пол≥тичними (тобто з кордонами держав, окремих рег≥он≥в).

—оц≥ально-економ≥чн≥ причини пов'€зан≥ з фактичною нер≥вн≥стю у р≥зних про€вах житт€ нац≥й, представництва в органах влади, престижних профес≥€х тощо. «а цих умов "скривджен≥" нац≥њ намагаютьс€ "зр≥вн€ти" в≥дм≥нност≥ шл€хом зв≥льненн€ в≥д "чужих", "центру". ÷≥ причини породжують сепаратистичн≥ рухи.

≈тнодемограф≥чн≥ причини, €к≥ спричин€ютьс€ м≥грац≥йними процесам, що особливо посилилис€ п≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, а в ”крањн≥ Ц п≥сл€ розпаду —–—–. ” багатьох Ївропейських крањнах м≥сцеве населенн€ ви€вл€Ї незадоволенн€ ≥мм≥грантами з афро-аз≥атських крањн, а останн≥ми роками Ц з колишн≥х соц≥ал≥стичних крањн. ” крањнах, €к≥ входили до складу колишнього —–—–, цей процес пов'€заний ≥з поверненн€м на батьк≥вщину насильно виселених у воЇнн≥ роки, м≥грац≥Їю рос≥йськомовного населенн€ з≥ знов створених нац≥ональних держав до –ос≥њ та ≥н.

Ќац≥онально-культурн≥, мовн≥ причини. ” виникненн≥ етнопол≥тичних конфл≥кт≥в провокац≥йну роль можуть в≥д≥грати г≥пертрофований страх за долю етносу, його мови, культури, традиц≥й, хвороблива реакц≥€ з приводу всього, що в≥дноситьс€ до самопочутт€ "своЇњ" нац≥њ.

ћ≥жнац≥ональн≥ конфл≥кти можуть тривати прот€гом р≥зного часу, мати р≥зну долю та власну специф≥ку. –≥зн€тьс€ методи й шл€хи њх подоланн€. ѕроте ≥снуЇ загальний знаменник њх врегулюванн€ Ц демократизм, повага ≥ дотриманн€ прав людини. Ќа цих засадах ≥ повинна реал≥зуватис€ етнонац≥ональна пол≥тика держави.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 815 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2123 - | 1854 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.