Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕоходженн€ пол≥тичноњ ел≥ти ≥ њњ роль у сусп≥льств≥




” переклад≥ ≥з французького Уел≥таФ означаЇ УкращеФ, Удоб≥рнеФ. ≤дењ под≥лу сусп≥льства на УвищихФ й УнижчихФ, Уаристократ≥юФ й Упростолюдин≥вФ знаход€ть своЇ обірунтуванн€ у творчост≥  онфуц≥€, ѕлатона, Ќ. ћак≥авелл≥, ‘. Ќ≥цше й ≥н. Ќаприк≥нц≥ ’I’ Ц початку ’’ ст. з'€вл€ютьс€ перш≥ концепц≥њ ел≥т, авторами €ких були √. ћоска, ¬. ѕарето, –. ћ≥хельс. Ќа основ≥ спостереженн€ за реальним поводженн€м ел≥ти в пол≥тичному житт≥ вони створили ц≥л≥сне поданн€ про рол≥ ел≥ти в сусп≥льств≥. ќсновн≥ положенн€ ц≥Їњ концепц≥њ звод€тьс€ до наступного:

1. —усп≥льство законом≥рно д≥литьс€ на правл€чу менш≥сть й керовану б≥льш≥сть. ¬ основ≥ цього розпод≥лу лежить природна нер≥вн≥сть людей по талантах ≥ зд≥бност€м, ≥нтелекту й багатству.

2. ≈л≥та €вл€Ї собою згуртовану групу, що в≥др≥зн€Їтьс€ вин€тковими €кост€ми й зд≥бност€ми, €ка усв≥домлюЇ свою перевагу над ≥ншими.

3. –озвиток будь-€кого сусп≥льства направл€Їтьс€ й залежить в≥д пол≥тичноњ ел≥ти.

4. √оловне призначенн€ пол≥тичноњ ел≥ти Ц у прийн€тт≥ найважлив≥ших пол≥тичних р≥шень.

” названих вище вчених були розходженн€ в обірунтуванн≥ природи пол≥тичноњ нер≥вност≥. Ќаприклад, ¬. ѕарето визначав ел≥ту по њњ вроджених психолог≥чних властивост€х ≥ включав до нењ тих, хто продемонстрував видатн≥ €кост≥ або дов≥в найвищ≥ здатност≥ у своњй сфер≥ д≥€льност≥. У√оловна ≥де€ терм≥на Уел≥таФ, Ц п≥дкреслював мислитель, Ц перевага... ” широкому зм≥ст≥ € розум≥ю п≥д ел≥тою сп≥втовариство таких людей, €к≥ властивост€ми розуму, характеру, спритн≥стю, найр≥зноман≥тн≥шими зд≥бност€ми волод≥ють найвищою м≥роюФ.

“рохи в≥дм≥нне по€сненн€ природи пол≥тичноњ нер≥вност≥ дав √. ћоска. Уѕравл€ч≥ меншост≥, Ц писав в≥н, Ц утворюютьс€ так, що ≥ндив≥ди, з €ких вони складаютьс€, в≥др≥зн€ютьс€ в≥д мас де€кими €кост€ми, що дають њм певн≥ матер≥альн≥, ≥нтелектуальн≥ або нав≥ть моральн≥ переваги; ≥накше кажучи, вони повинн≥ мати €к≥сь необх≥дн≥ €кост≥, €к≥ надзвичайно ц≥нуютьс€ й надають вагу в т≥м сусп≥льств≥, у €кому вони живутьФ.

ќчевидно, що €кост≥ можуть зм≥нюватис€ в процес≥ еволюц≥њ людського сусп≥льства. “ак, у прим≥тивних сусп≥льствах високо ц≥нувалас€ в≥йськова доблесть. ¬ процес≥ розвитку цив≥л≥зац≥њ переважною €к≥стю стаЇ багатство. √. ћоска спочатку розр≥зн€в три €кост≥, що в≥дкривають доступ у пол≥тичний клас: в≥йськова доблесть, багатство, св€щенство. ќднак надал≥ прогрес людського сусп≥льства пред'€вл€в до пол≥тичного класу все нов≥ вимоги. –азом ≥з сусп≥льством зм≥нювавс€ правл€чий клас. ѕ≥зн≥ше √. ћоска надавав особливого значенн€ на€вност≥ в кандидат≥в наукових знань, ум≥нн€ застосовувати њх. –озум, талант, осв≥чен≥сть ≥ндив≥да в сум≥ обумовлювали його здатн≥сть управл€ти, €ка була, на думку √. ћоска, дом≥нуючим критер≥Їм в≥дбору в ел≥ту.

’оча концепц≥€ ел≥ти була сформульована на початку ’’ ст., багато з њњ положень зберегли свою актуальн≥сть донин≥. ѕриродно, у м≥ру еволюц≥њ сусп≥льства доступ у пол≥тичну ел≥ту усе менше залежав в≥д багатства й знатност≥, хоча й вони не перестали мати певного значенн€. ”се б≥льше дос€гненн€ л≥дируючих пол≥тичних позиц≥й стало залежати в≥д спец≥альноњ п≥дготовки кандидата, його ≥ндив≥дуальних €костей, п≥дтримки пол≥тичних парт≥й ≥ рух≥в.

Ќеобх≥дно розвести пон€тт€ Упануюча ел≥таФ й "пол≥тична ел≥таФ. ¬они сп≥вв≥днос€тьс€ €к ц≥ле й частина. ѕон€тт€ Упануюча ел≥таФ м≥стить у соб≥ р≥зн≥ групи, €к≥ безпосередньо або опосередковано беруть участь у владних процесах. —юди вход€ть пол≥тична, економ≥чна, в≥йськова, ≥деолог≥чна, наукова й ≥нш≥ види ел≥т. “аким чином, пол≥тична ел≥та Ц це лише частина пануючоњ ел≥ти (або €к њњ ще називають правл€чого класу). јле, на в≥дм≥ну в≥д вс≥х ≥нших груп, що становл€ть пануючу ел≥ту, пол≥тична ел≥та безпосередньо бере участь у зд≥йсненн≥ пол≥тичноњ влади.

ќтже, пол≥тична ел≥та Ц це певна група, прошарок сусп≥льства, що концентруЇ у своњх руках державну владу й займаЇ командн≥ пости, управл€ючи сусп≥льством.

≤снуванн€ пол≥тичноњ ел≥ти обумовлено наступними факторами:

Ј «аконом под≥лу прац≥, що вимагаЇ профес≥йного зан€тт€ управл≥нн€м, певноњ спец≥ал≥зац≥њ, компетентност≥, особливих знань ≥ зд≥бностей.

Ј ¬исокою соц≥альною значим≥стю управл≥нськоњ прац≥ ≥ њњ в≥дпов≥дним стимулюванн€м.

Ј Ўирокими можливост€ми використанн€ управл≥нськоњ д≥€льност≥ дл€ одержанн€ соц≥альних прив≥лењв (тому що вона пр€мо пов'€зана з розпод≥лом ц≥нностей).

Ј ѕрактичною неможлив≥стю зд≥йсненн€ всеос€жного контролю за пол≥тичними кер≥вниками.

Ј ¬≥дчужен≥стю б≥льшост≥ громад€н в≥д влади й пол≥тики внасл≥док ≥снуванн€ природноњ нер≥вност≥ людей по њх розумових, психолог≥чних, моральних й орган≥заторських €кост€х ≥ зд≥бност€м до управл≥нськоњ д≥€льност≥.

“аким чином, в основ≥ розпод≥лу сусп≥льства на пол≥тичну ел≥ту й маси лежать об'Їктивн≥ фактори пол≥тичного, соц≥ального й економ≥чного характеру.

ѕол≥тична ел≥та Ц не просто група ос≥б, волею випадку ви€вилис€ над≥леними владою, а соц≥альна група, що формуЇтьс€ в результат≥ Уприродного доборуФ, прошарок людей, що створюЇтьс€ з особистостей, €к≥ волод≥ють певними зд≥бност€ми, профес≥йними знанн€ми, навичками, ум≥нн€ми. “ому пол≥тична ел≥та Ї центральною ланкою державного управл≥нн€, в≥д д≥€льност≥ €коњ в значн≥й м≥р≥ залежить х≥д пол≥тичного розвитку сусп≥льства, функц≥онуванн€ пол≥тичноњ системи.

—оц≥альне призначенн€ пол≥тичноњ ел≥ти в≥дбиваЇтьс€, насамперед, у тих функц≥€х, €к≥ вона виконуЇ. ¬они р≥зноман≥тн≥ й складн≥, ≥ на њхн≥й зм≥ст великий вплив робить ≥снуючий у крањн≥ пол≥тичний режим, стан м≥жнародноњ обстановки й ≥н.

–озгл€немо лише найб≥льш ≥стотн≥ функц≥њ, виконуван≥ пол≥тичною ел≥тою: стратег≥чну, комун≥кативну, орган≥заторську й ≥нтегративну.

«м≥ст стратег≥чноњ функц≥њ пол€гаЇ в розробц≥ стратег≥њ й тактики розвитку сусп≥льства, визначенн≥ пол≥тичноњ програми д≥й. ¬она про€вл€Їтьс€ в генеруванн≥ нових ≥дей, що в≥дбивають сусп≥льн≥ потреби в радикальних зм≥нах, у визначенн≥ стратег≥чного напр€мку сусп≥льного розвитку, у виробленн≥ концепц≥њ назр≥лих реформ.

—тратег≥чна функц≥€ повною м≥рою може бути реал≥зована лише на вищому р≥вн≥ пол≥тичноњ ел≥ти: парламентар≥€ми, членами каб≥нету м≥н≥стр≥в, експертами, радниками, пом≥чниками президента, з використанн€м фах≥вц≥в науково-досл≥дних ≥нститут≥в, анал≥тичних центр≥в, великих учених.

¬иконанн€ пол≥тичною ел≥тою стратег≥чноњ функц≥њ жадаЇ в≥д нењ не т≥льки високого р≥вн€ компетенц≥њ й профес≥онал≥зму, але також см≥ливост≥ й р≥шучост≥. ќсобливо тод≥, коли б≥льша частина пануючого прошарку не згодна з њњ стратег≥чним планом.

”сп≥шна реал≥зац≥€ пол≥тичною ел≥тою своЇњ стратег≥чноњ функц≥њ визначаЇтьс€ не т≥льки €к≥сним кадровим складом, призваних до виробленн€ пол≥тичного курсу крањни, але й залежить в≥д стану сусп≥льноњ думки в крањн≥, його в≥дображенн€ в прийн€тих пол≥тичних р≥шенн€х. ј це вже завданн€ комун≥кативноњ функц≥њ.

 омун≥кативна функц≥€ передбачаЇ ефективне у€вленн€, вираженн€ й в≥дображенн€ в пол≥тичних програмах ≥нтерес≥в ≥ потреб (пол≥тичних, економ≥чних, культурних, рег≥ональних, профес≥йних й ≥н.) р≥зних соц≥альних груп ≥ верств населенн€ ≥ њхню реал≥зац≥ю в практичних д≥€х. ÷€ функц≥€ м≥стить у соб≥ вм≥нн€ бачити особливост≥ настроњв р≥зних соц≥альних сп≥льностей, швидко й точно реагувати на зм≥ни в сусп≥льн≥й думц≥ з р≥зних життЇво важливих питань.

 омун≥кативна функц≥€ припускаЇ також захист соц≥альних ц≥лей, ≥деал≥в ≥ ц≥нностей (мир, безпека, справедлив≥сть й ≥н.).

¬иконанн€ даноњ функц≥њ жадаЇ в≥д представник≥в пол≥тичноњ ел≥ти певних €костей, зокрема: ораторського таланту при сп≥лкуванн≥ з великими масами людей, здатност≥ ч≥тко й конкретно в≥дпов≥дати на задан≥ питанн€, ум≥нн€ переконливо викладати програму розвитку сусп≥льства, щоб вона викликала схваленн€ й ентуз≥азм людей.

—уть орган≥заторськоњ функц≥њ пол€гаЇ в здатност≥ пол≥тичноњ ел≥ти забезпечити п≥дтримку своњх програм масами. ÷€ функц≥€ передбачаЇ зд≥йсненн€ на практиц≥ виробленого курсу, вт≥ленн€ пол≥тичних р≥шень у житт€.

¬ироблений стратег≥чний курс вт≥люЇтьс€ в систем≥ р≥зних пол≥тичних заход≥в. ƒо них в≥днос€тьс€:

Ј законодавч≥ (прийн€тт€ закон≥в й ≥нших нормативних акт≥в парламентом, ур€дом, президентом);

Ј моб≥л≥зуюч≥ (р≥зн≥ форми впливу на сусп≥льну св≥дом≥сть, формуванн€ настроњв, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й людей);

Ј регулююч≥ (розпод≥л ≥ перерозпод≥л ресурс≥в Ц матер≥альних, людських, ф≥нансових);

Ј координуюч≥ (координац≥€ центральних ≥ рег≥ональних д≥й);

Ј контролююч≥ й ≥н.

—утн≥сть ≥нтегративноњ функц≥њ складаЇтьс€ в зм≥цненн≥ стаб≥льност≥ сусп≥льства, ст≥йкост≥ його пол≥тичноњ системи, у запоб≥ганн≥ гострих конфл≥кт≥в. ¬ажливим зм≥стом ц≥Їњ функц≥њ Ї з≥мкненн€ р≥зних верств населенн€ на основ≥ гармон≥зац≥њ њхн≥х соц≥альних ≥нтерес≥в, сп≥вроб≥тництва й взаЇмод≥њ вс≥х сил у сусп≥льств≥. √оловне завданн€ пол≥тичноњ ел≥ти в рамках виконанн€ ц≥Їњ функц≥њ Ц створенн€ ст≥йкоњ р≥вноваги пол≥тичних сил, формуванн€ стаб≥льного пол≥тичного режиму, пол≥тичноњ системи даного сусп≥льства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 879 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2288 - | 2098 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.