Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тична культура сучасноњ ”крањни




ѕол≥тична культура сучасного украњнського сусп≥льства характеризуЇтьс€ такими основними рисами:

1. ‘рагментарн≥сть. ÷€ риса про€вл€Їтьс€ не т≥льки в пол€ризац≥њ рег≥он≥в, в≥кових груп населенн€, але ≥ в рамках особистоњ св≥домост≥ громад€н. “ак, впевнен≥сть людини в необх≥дност≥ демократичних перетворень часто поЇднуЇтьс€ з впевнен≥стю, що ”крањну "спасе" т≥льки "сильна рука".

2. ≤снуванн€ протир≥ч м≥ж пол≥тичним ≥деалом (западн≥ демократ≥њ) ≥ реальним його ут≥ленн€м. ÷е про€вл€Їтьс€, наприклад, в опитуванн€х громадськоњ думки коли б≥льше половини опитаних повн≥стю або частково погоджуютьс€ з тим, що необх≥дно про€вл€ти ≥нтерес до пол≥тичноњ ситуац≥њ в сусп≥льств≥ з метою розширенн€ особистоњ участ≥ в управл≥нн≥. ¬ той же час багато тих, хто вважаЇ такий ≥нтерес марним, оск≥льки "влада приймаЇ р≥шенн€, €к≥ виг≥дн≥ њй сам≥й".

3. “ак≥ протир≥чч€ знаход€ть св≥й про€в в широкому спектр≥ негативних емоц≥й по в≥дношенню до пол≥тики ≥ њњ ≥нститут≥в в украњнському сусп≥льств≥: в≥д тотальноњ апат≥њ до агресивного протисто€нн€. јпол≥тичн≥сть часто стаЇ громад€нською позиц≥Їю.

4. ћатер≥альне неблагополучч€ широких верств населенн€, розк≥л сусп≥льства на "б≥дних" ≥ "багатих" призводить до пошуку зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х "ворог≥в народу" Цгруп, винних в тому, що коњтьс€. „асто такий розпод≥л проходить на основ≥ нац≥ональноњ ≥дењ, мовного питанн€.

5. ќсновним, пол€ризуючим масову св≥дом≥сть фактором €вл€Їтьс€ ор≥Їнтац≥€ на –ос≥ю чи на «ах≥д (—Ўј) €к потенц≥ального партнера ≥ еталон економ≥ко-пол≥тичного розвитку. ƒ≥€ цього фактора п≥дтримуЇтьс€ невизначен≥стю зовн≥шньопол≥тичного курсу ”крањни.

6. ѕол≥тична культура ”крањни маЇ €скраво виражен≥ рег≥ональн≥ особливост≥. “ак, в ÷ентральн≥й ”крањн≥ дом≥нують пом≥рн≥ пол≥тичн≥ погл€ди, нахил до консенсусу в в≥дношенн€х з –ос≥Їю. Ќа «ах≥дн≥й ”крањн≥ дом≥нують радикальн≥ настроњ в питанн€х мовноњ пол≥тики, в≥дносин з –ос≥Їю, ор≥Їнтац≥€ на крањни —х≥дноњ ≥ «ах≥дноњ ™вропи, в пол≥тичному простор≥ активно представлен≥ парт≥њ правого крила. —х≥дна ”крањна представлена в значн≥й м≥р≥ рос≥йськомовними украњнц€ми ≥ ор≥Їнтована на зближенн€ з –ос≥Їю. “ут б≥льш активно д≥ють комун≥стична парт≥€ ≥ парт≥њ л≥вого крила.

7. ѕол≥тична культура украњнського народу на сьогодн≥ ще не Ї ц≥л≥сною, бо в≥дсутн≥ окрем≥ компоненти культури, а багато з ≥снуючих мають ще не сформований характер. Ѕагато пол≥тико-культурних елемент≥в не в≥дпов≥дають нац≥ональному характеру, традиц≥€м украњнськоњ нац≥њ, тобто пол≥тичн≥й культур≥ властива неорган≥чн≥сть.

Ќа формуванн€ названих рис пол≥тичноњ культури в ”крањн≥ впливали так≥ чинники:

- багатов≥ковий пер≥од бездержавност≥, коли пол≥тична д≥€льн≥сть (за вин€тком певних пер≥од≥в нац≥онального в≥дродженн€) була в≥дсутн€;

- розчленуванн€ ”крањни на територ≥њ та включенн€ њх до крањн з р≥зними культурними ≥ пол≥тичними системами, що призвело до побутового, психолог≥чного ≥ пол≥тичного в≥дчуженн€ м≥ж р≥зними частинами народу;

- пануванн€ комун≥стичного режиму, що спричинилос€ до деформац≥њ рис ≥ндив≥дуал≥зму ≥ прагматизму, формуванн€ патернал≥стських ≥ колектив≥стських ц≥нностей.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ складаЇтьс€ ситуац≥€, за €коњ без реформуванн€ пол≥тичноњ, правовоњ, економ≥чноњ ≥ духовно-культурноњ системи неможливе формуванн€ сучасноњ демократичноњ пол≥тичноњ культури, неможливе швидке реформуванн€ соц≥альних ≥нститут≥в. “ому пол≥тичн≥ сили реформ≥стського спр€муванн€ повинн≥ забезпечувати через засоби масовоњ ≥нформац≥њ ≥деолог≥чну основу реформ ≥ п≥дготовку управл≥нськоњ ел≥ти, здатноњ мислити ≥ д≥€ти в умовах конкурентного середовища.

ќсобливо важливим Ї завданн€ формуванн€ пол≥тичноњ культури молод≥, €ке можливе лише за умови зд≥йсненн€ загально громадського вихованн€, орган≥чного поЇднанн€ пол≥тичного вихованн€ ≥з моральним ≥ рел≥г≥йним, ≥з принципом максимального використанн€ можливостей самовихованн€ молод≥. јдже саме молод≥ властива особлива критичн≥сть, загострене в≥дчутт€ нового, прогресивного, передового. —аме з нењ сьогодн≥ формуЇтьс€ нова ел≥та украњнськоњ нац≥њ, €ка покликана вивести нашу крањну на передов≥ позиц≥њ сучасноњ цив≥л≥зац≥њ.

ѕитанн€ й завданн€

1. ќхарактеризуйте основн≥ структурн≥ елементи пол≥тичноњ культури.

2. як≥ основн≥ функц≥њ пол≥тичноњ культури?

3. « €кою метою в науковий оборот уведене пон€тт€ "тип пол≥тичноњ культури"?

4. як≥ критер≥њ лежать в основ≥ вид≥ленн€ тип≥в пол≥тичноњ культури?

5. як≥ фактори ≥ €к впливають на процес формуванн€ й розвитку пол≥тичноњ культури?

6. ¬изначите основн≥ шл€хи формуванн€ пол≥тичноњ культури.

7. ќхарактеризуйте пол≥тичну культуру сучасноњ ”крањни й тенденц≥њ њњ еволюц≥њ

–екомендована л≥тература

1. Ѕурд€к ¬.≤. ѕол≥тична культура крањн ™вропи в контекст≥ ≥нтеграц≥йних процес≥в. Ц „ерн≥вц≥, 2004.

2. ƒмитренко ћ. ќсобливост≥ сучасноњ украњнськоњ пол≥тичноњ культури: проблема визначенн€ // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2005. Ц є 5. Ц —. 134 Ц 138.

3. ћелешкина ≈. ё., “олпыгина ќ.ј. ѕолитическа€ культура // ѕолитический процесс: ќсновные аспекты и способы анализа /
ѕод. ред. ≈. ё. ћелешкиной. Ц ћ., 2001.

4. Ќагорна Ћ. ѕ. ѕол≥тична культура украњнського народу: ≤сторична ретроспектива ≥ сучасн≥ реал≥њ. Ц  ., 1998.

5. ѕ≥внева Ћ. ѕол≥тична ≥ попул€рна культура €к предмет пол≥толог≥чного анал≥зу // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2006. Ц є 6. Ц —. 74 Ц 81.

6. ѕ≥ча ¬. ћ., ’ома Ќ. ћ. ѕол≥толог≥€: Ќавчальний пос≥бник. Ц  .- Ћ., Ц 2001.

7. ѕодмазко ™.  онцептуальн≥ основи пол≥тичноњ культури €к науковоњ теор≥њ // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2007. Ц є 7. Ц —. 108 Ц 114.

8. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник / ћ.≤. ѕанов (кер≥вн. авт. кол.), Ћ. ћ. √ерас≥на, ¬. —. ∆уравський та ≥н. Ц  ., 2005.

9. ’илько ћ. ѕол≥тична культура населенн€ ”крањни: анал≥з розвитку громад€нських €костей // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2007. Ц є 1. Ц —. 115 Ц 126.

“ерм≥ни ≥ пон€тт€

јбсентењзм Ц ухиленн€ громад€н, €к≥ мають виборче право, в≥д участ≥ у виборах.

јбсолютизм Ц необмежена монарх≥€, форма державного правл≥нн€, за €коњ пол≥тична влада повн≥стю належить одн≥й особ≥ Ц монархов≥ та дл€ €коњ характерний найвищий ступень централ≥зац≥њ державноњ влади.

јвтократ≥€ Ц система управл≥нн€, за €коњ необмежена верховна влада у держав≥ належить одн≥й особ≥ й не контролюЇтьс€ представницькими органами.

јвтоном≥€ Ц форма самоуправл≥нн€ частини територ≥њ ун≥тарноњ, а ≥нод≥ й федеративноњ держави, над≥лена самост≥йн≥стю у вир≥шенн≥ питань м≥сцевого значенн€ в межах, установлених центральною владою.

јвторитаризм Ц тип пол≥тичного режиму, €кий характеризуЇтьс€ концентрац≥Їю влади в центр≥ ≥ в≥дчуженн€м народу в≥д реальних важел≥в державноњ влади, обмежен≥стю прав ≥ свобод громад€нина, дом≥нуванн€м командних, адм≥н≥стративних метод≥в управл≥нн€.

јг≥тац≥€ Ц поширенн€ пол≥тичних ≥дей та гасел з метою впливу на сусп≥льну св≥дом≥сть ≥ настроњ народних мас, спонуканн€ њх до ц≥леспр€мованоњ активност≥, пол≥тичних д≥й.

јдм≥н≥страц≥€ Ц сукупн≥сть розпор€дчих орган≥в державного управл≥нн€, виконавчоњ влади (ур€д, в≥домч≥ установи, виконавч≥ ком≥тети, апарат президента, губернатора тощо), д≥€льн≥сть €ких визначена законом чи конституц≥Їю крањни.

јпатриди Ц особи, €к≥ не мають громад€нства й п≥дданства жодноњ держави, проте мус€ть дотримуватис€ закон≥в т≥Їњ крањни, в €к≥й вони зараз перебувають.

Ѕюрократ≥€ Ц1)вищий прив≥лейований прошарок чиновник≥в-адм≥н≥стратор≥в у держав≥; 2)≥Їрарх≥чно орган≥зована система управл≥нн€ державою чи сусп≥льством з допомогою особливого апарату, над≥леного специф≥чними функц≥€ми та прив≥ле€ми.

¬ето Ц передбачений конституц≥€ми де€ких крањн акт, завд€ки €кому глава держави або верхн€ палата парламенту можуть призупинити впровадженн€ закон≥в або р≥шень, прийн€тих парламентом чи його нижньою палатою.

√ерб державний Ц в≥дм≥тний знак держави, оф≥ц≥йно прийн€та емблема, виконана за законами геральдики й зображувана на прапорах, монетах, печатках, оф≥ц≥йних паперах тощо.

√≥мн державний Ц урочиста п≥сн€, оф≥ц≥йно визначена €к символ державноњ Їдност≥.

√ромадськ≥ об'Їднанн€ Ц об'Їднанн€, створен≥ з метою реал≥зац≥њ та захисту громад€нських, пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних ≥ культурних прав, ≥нтерес≥в людини, €к≥ спри€ють розвитку творчоњ активност≥ й самост≥йност≥ громад€н, њх участ≥ в управл≥нн≥ державними та громадськими справами.

√ромад€нство Ц формально заф≥ксований правовий зв'€зок людини з державою, €кий передбачаЇ певну сукупн≥сть взаЇмних прав та обов'€зк≥в.

√рупа тиску Ц сусп≥льно-пол≥тичне об'Їднанн€, €ке прагне задоволенн€ власних ≥нтерес≥в через вплив на державну владу або пол≥тичн≥ парт≥њ. ¬≥д парт≥њ √.“. в≥др≥зн€Їтьс€ тим, що вона безпосередньо не боретьс€ за владу, не бере участ≥ в кер≥вництв≥ та управл≥нн≥ державою.

ƒемагог≥€ Ц форма св≥домого введенн€ в оману широких мас, спекул€ц≥€ на реальних труднощах ≥ проблемах, потребах ≥ спод≥ванн€х людей з метою дос€гненн€ пол≥тичного усп≥ху.

ƒемократ≥€ Ц форма пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства, €ка визначаЇ джерелом влади народ, його право вир≥шувати державн≥ справи, водночас захищаючи громадськ≥ права ≥ свободи.

ƒержава Ц форма орган≥зац≥њ сусп≥льства, нос≥й публ≥чноњ влади, сукупн≥сть взаЇмопов'€заних установ ≥ орган≥зац≥й, €к≥ зд≥йснюють управл≥нн€ сусп≥льством в≥д ≥мен≥ народу.

ƒержава правова Ц тип держави, основним ознаками €коњ Ї верховенство закону, под≥л влади, правовий захист особи, юридична р≥вн≥сть громад€нина й держави.

ƒержава соц≥альна Ц держава, що прагне до забезпеченн€ кожному громад€нину г≥дних умов ≥снуванн€, соц≥альноњ захищеност≥, сп≥вучаст≥ в управл≥нн≥ виробництвом, а в ≥деал≥ Ц приблизно однакових життЇвих шанс≥в, можливостей дл€ самореал≥зац≥њ особистост≥.

ƒержавний устр≥й Ц спос≥б орган≥зац≥њ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ, нац≥онально-територ≥альноњ Їдност≥ держави, особливост≥ в≥дносин м≥ж њњ складовими.

ƒиктатура Ц н≥чим не обмежена влада особи, класу чи ≥ншоњ соц≥альноњ групи в держав≥, рег≥он≥, що спираЇтьс€ на силу, а також в≥дпов≥дний пол≥тичний режим.

≈коном≥чна пол≥тика Ц взаЇмопов'€зана система довгострокових ≥ поточних ц≥лей економ≥чного розвитку, що визначен≥ державою, комплекс в≥дпов≥дних державних р≥шень та заход≥в, спр€мованих на дос€гненн€ цих ц≥лей з використанн€м державноњ влади в сфер≥ економ≥ки.

«акон Ц нормативно-правовий акт, що приймаЇтьс€ з ключових питань сусп≥льного, державного житт€ ≥ маЇ вищу юридичну силу.

≤мп≥чмент Ц особливий пор€док ≥ встановлена законом процедура прит€гненн€ до в≥дпов≥дальност≥ за груб≥ порушенн€ закону вищих посадових ос≥б до завершенн€ терм≥ну одержаних ними внасл≥док вибор≥в повноважень.

≤навгурац≥€ Ц урочиста церемон≥€ вступу на посаду глави держави або посв€ченн€ в сан.

≤нституц≥ональна п≥дсистема Ц сукупн≥сть державних ≥ недержавних ≥нститут≥в, €к≥ виражають ≥ представл€ють у пол≥тичн≥й систем≥ р≥зн≥ за значущ≥стю ≥нтереси, Ц в≥д загальнозначущих до групових ≥ приватних.

 оал≥ц≥€ Ц союз пол≥тичних парт≥й або угруповань, створений на добров≥льних засадах дл€ сп≥льноњ участ≥ у виборах або створенн€ сп≥льного (коал≥ц≥йного) ур€ду.

 омпром≥с Ц згода, порозум≥нн€ з пол≥тичним противником, дос€гнут≥ шл€хом взаЇмних поступок.

 омун≥кативна п≥дсистема Ц п≥дсистема пол≥тичноњ системи сусп≥льства, в €к≥й реал≥зуютьс€ в≥дносини м≥ж ≥ндив≥дами, соц≥альними сп≥льнотами та ≥нститутами з приводу орган≥зац≥њ та функц≥онуванн€ влади ≥ у звТ€зку з виробленн€м ≥ зд≥йсненн€м певного пол≥тичного курсу.

 омюн≥ке Ц оф≥ц≥йне пов≥домленн€ про х≥д ≥ насл≥дки переговор≥в м≥ж державними ≥ громадськими д≥€чами, делегац≥€ми у м≥жнародних в≥дносинах.

 онсенсус Ц згода м≥ж суб'Їктами пол≥тики з певних питань на основ≥ базових ц≥нностей ≥ норм, сп≥льних дл€ вс≥х основних соц≥альних та пол≥тичних груп сусп≥льства.

 онституц≥€ Ц основний закон держави, €кий закр≥плюЇ њњ сусп≥льний ≥ державний устр≥й, основн≥ права, свободи ≥ обов'€зки громад€н, орган≥зац≥ю державноњ влади ≥ м≥сцевого самовр€дуванн€, територ≥альний устр≥й держави тощо.

 онфедерац≥€ Ц союз дек≥лькох суверенних держав, що поЇднуютьс€ дл€ проведенн€ Їдиноњ пол≥тики в певних ц≥л€х, наприклад, дл€ сп≥льноњ оборони, р≥шенн€ економ≥чних, енергетичних, транспортних проблем ≥ т.д.

 онформ≥зм Ц пристосовництво, пасивне беззаперечне прийн€тт€ ≥снуючих пор€дк≥в, пануючих ≥дей ≥ ц≥нностей, стандарт≥в повед≥нки, норм, правил, безумовне схил€нн€ перед авторитетами.

 орупц≥€ Ц злочинна д≥€льн≥сть щодо використанн€ посадовими особами дов≥рених њм прав ≥ владних можливостей з метою власного збагаченн€. “ипов≥ ви€ви Ц п≥дкуп чиновник≥в, пол≥тичних д≥€ч≥в, хабарництво, протекц≥он≥зм.

 риза пол≥тична Ц тимчасове припиненн€ або припиненн€ функц≥онуванн€ окремих елемент≥в або ≥нститут≥в пол≥тичноњ системи; значне поглибленн€ й загостренн€ на€вних пол≥тичних конфл≥кт≥в, пол≥тичноњ напруженост≥.

 ультурна п≥дсистема €вл€Ї собою сукупн≥сть субкультур, пол≥тичний ментал≥тет, конфес≥ональн≥ системи, приоритетн≥ ц≥нност≥ ≥ переконанн€, стереотипи пол≥тичноњ повед≥нки тощо.

Ћоб≥зм Ц 1) д≥€льн≥сть соц≥альних груп, €к≥ в≥дстоюють своњ особлив≥ пол≥тичн≥ ≥нтереси; 2) групи тиску на органи законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади.

ћентал≥тет пол≥тичний Ц сукупн≥сть та специф≥чна структура, склад р≥зних псих≥чних властивостей, €костей, особливостей та про€в≥в, що використовуЇтьс€ головним чином дл€ позначенн€ ориг≥нального способу мисленн€, складу розуму або нав≥ть розумонастроњв.

ћонарх≥€ Ц форма правл≥нн€, за €коњ державна влада ц≥лком або частково зосереджена в руках одноос≥бного глави держави Ц монарха, здеб≥льшого спадкоЇмного.

Ќормативна п≥дсистема Ц п≥дсистема в пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства, в €к≥й реал≥зуЇтьс€ сукупн≥сть правових, пол≥тичних, моральних норм, а також звичањв, традиц≥й, обр€д≥в, регулюючих пол≥тичн≥ в≥дносини.

ќпозиц≥€ Ц 1) протиставленн€ своЇњ пол≥тики пол≥тиц≥ ≥нших пол≥тичних сил; 2) виступ проти думки б≥льшост≥ у законодавчих, парт≥йних та ≥нших структурах. –озр≥зн€ють опозиц≥ю пом≥рковану, радикальну, ло€льну, конструктивну, деструктивну (руйн≥вну).

ѕарламент Ц найвищий законодавчий ≥ представницький орган влади в держав≥ з республ≥канською формою правл≥нн€, €кий обираЇтьс€ населенн€м. ” де€ких крањнах парламенти мають специф≥чн≥ назви: конгрес Ц у —Ўј, кортеси Ц в ≤спан≥њ, сейм Ц у ѕольщ≥, кнесет Ц в ≤зрањл≥, ¬ерховна –ада Ц в ”крањн≥ ≥ т. ≥н.

ѕ≥дданство Ц приналежн≥сть особи до €коњсь держави, перебуванн€ п≥д њњ юрисдикц≥Їю.

ѕол≥тична ор≥Їнтац≥€ Ц певн≥ у€вленн€ пол≥тичних суб'Їкт≥в про ц≥л≥, завданн€ д≥€льност≥ пол≥тичних парт≥й, пол≥тичного режиму, сусп≥льства в ц≥лому.

ѕол≥тична культура Ц нев≥д'Їмна частина загальнонац≥ональноњ культури. ÷е насамперед пол≥тичний досв≥д людства, соц≥альних сп≥льностей, великих ≥ малих соц≥альних груп, отриманий у ход≥ ≥сторичного розвитку. ≤снуючи в певних формах, цей досв≥д впливаЇ на формуванн€ пол≥тичноњ св≥домост≥ людей ≥ в остаточному п≥дсумку виражаЇтьс€ в њх пол≥тичних ор≥Їнтац≥€х й установках. ќстанн≥ визначають пол≥тичну повед≥нку людей.

ѕол≥тична парт≥€ Ц це безперервно д≥юча орган≥зац≥€, що ≥снуЇ €к на загальнонац≥ональному, так ≥ на м≥сцевому р≥вн€х, нац≥лена на одержанн€ й в≥дправленн€ влади й прагнуча ≥з ц≥Їю метою до народноњ п≥дтримки.

ѕол≥тична повед≥нка Ц взаЇмод≥€ суб'Їкта з пол≥тичною реальн≥стю, €ка охоплюЇ його д≥њ та ор≥Їнтац≥њ щодо пол≥тичноњ практики.

ѕол≥тична св≥дом≥сть Ц це система пол≥тичних знань, ц≥нностей й ≥дейно-пол≥тичних переконань людей, на основ≥ €ких виробл€ютьс€ найб≥льш ст≥йк≥ й значим≥ пол≥тичн≥ ор≥Їнтац≥њ й установки людей в≥дносно пол≥тичноњ системи ≥ њхнього м≥сц€ в дан≥й систем≥.

ѕол≥тична система Ц сукупн≥сть пол≥тичних ≥нститут≥в, сусп≥льних структур, норм ≥ ц≥нностей, а також њхн≥х взаЇмод≥й, у €ких реал≥зуЇтьс€ пол≥тична влада й зд≥йснюЇтьс€ пол≥тичний вплив.

ѕол≥тичний блок Ц об'Їднанн€, союз пол≥тичних парт≥й, громадських орган≥зац≥й, груп людей задл€ узгоджених д≥й, дос€гненн€ сп≥льних, насамперед пол≥тичних ц≥лей.

ѕол≥тичн≥ ≥нститути Ц сукупн≥сть суб'Їкт≥в, €к≥ беруть участь у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства (органи державного правл≥нн€, законодавч≥, судов≥ органи, пол≥тичн≥ парт≥њ, рухи, фронти тощо).

ѕол≥тичн≥ ц≥нност≥ Ц це етичн≥ й нормативн≥ судженн€ про пол≥тичне житт€, про пол≥тичн≥ ц≥л≥, на реал≥зац≥ю €ких спр€мована пол≥тична д≥€льн≥сть. ѕол≥тичними ц≥нност€ми Ї законн≥сть ≥ пор€док, стаб≥льн≥сть системи, соц≥альна справедлив≥сть й ≥н.

–еспубл≥ка Ц форма державного правл≥нн€, за €коњ вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обираЇтьс€ населенн€м або представницьким органом.

—амовр€дуванн€ м≥сцеве Ц пол≥тико-правовий ≥нститут, у межах €кого зд≥йснюЇтьс€ управл≥нн€ м≥сцевими справами в низових адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниц€х (громадах) через самоорган≥зац≥ю м≥сцевих жител≥в, за згодою ≥ при п≥дтримц≥ держави.

—имвол≥ка пол≥тична Ц р≥зноман≥тн≥ знаки, символи, €к≥ Ї предметами або актами людськоњ повед≥нки, що в≥днос€тьс€ до пол≥тичноњ сфери ≥ Ї культурною пам'€ттю певних соц≥альних груп чи всього сусп≥льства.

—оц≥альна пол≥тика Ц д≥€льн≥сть держави по збалансованому розвитку сусп≥льства, забезпеченню стаб≥льност≥ державного правл≥нн€ й соц≥ального захисту населенн€.

—уверен≥тет Ц незалежн≥сть держави, що пол€гаЇ у њњ прав≥ на власний розсуд вир≥шувати своњ внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥ справи, без втручанн€ будь-€коњ ≥ншоњ держави. —уверен≥тет народу Ц визнанн€ вс≥х громад€н крањни джерелом пол≥тичноњ влади.

“отал≥таризм Ц р≥зновид пол≥тичного режиму, €кий характеризуЇтьс€ всеб≥чним ≥ всеохопним контролем влади над сусп≥льством, п≥дкоренн€м сусп≥льноњ системи держав≥, колективними ц≥л€ми, загальнообов'€зковою ≥деолог≥Їю.

”н≥тарна держава Ц Їдина держава, под≥лена на адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ чи нац≥онально-територ≥альн≥ одиниц≥, €к≥ не мають пол≥тичноњ самост≥йност≥, статусу державного утворенн€.

‘едерац≥€ Ц форма децентрал≥зованого державного устрою, за €коњ ознаки державного утворенн€ притаманн≥ €к держав≥ в ц≥лому, так ≥ њњ складовим частинам, що вважаютьс€ суб'Їктами федерац≥њ.

‘орма правл≥нн€ Ц орган≥зац≥€ верховноњ державноњ влади, пор€док утворенн€ њњ орган≥в, та њх взаЇмини з населенн€м.

÷ив≥л≥зац≥€ Ц форма сп≥льного житт€ людей, €к≥й властиве в≥дтворенн€ власноњ матер≥альноњ ≥ соц≥ально-пол≥тичноњ структури в≥дносин на основ≥ пр≥оритету властивих њй духовних норм, ц≥нностей, ≥деал≥в ≥ життЇвих сенс≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1909 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2210 - | 2145 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.039 с.