Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“иполог≥€ громадських об'Їднань




¬ науков≥й л≥тератур≥ Ї р≥зн≥ п≥дходи до класиф≥кац≥њ громадських об'Їднань. “ак, за ≥нтересами та д≥€льн≥стю виокремлюють так≥ громадськ≥ об'Їднанн€:

Ц за економ≥чними ≥нтересами Ц орган≥зац≥њ п≥дприЇмц≥в, кооперативи, споживч≥ сп≥лки, представник≥в в≥льних профес≥й ≥ т.п.

Ц за сусп≥льно-пол≥тичними ≥нтересами розр≥зн€ють орган≥зац≥њ культурного, гуман≥тарного напр€м≥в, рел≥г≥йн≥;

Ц за методами д≥€льност≥ та правового статусу: легальн≥ та оф≥ц≥йн≥ (оф≥ц≥йно зареЇстрован≥ в органах влади, орган≥зац≥йно оформлен≥), а також неформальн≥ орган≥зац≥њ (не зареЇстрован≥ юридично, створен≥ спонтанно за ≥н≥ц≥ативою "знизу", зг≥дно з усв≥домленими сп≥льними ≥нтересами; незалежн≥ в≥д оф≥ц≥йних державних орган≥в, д≥юч≥ без ч≥ткоњ програми за принципами самовр€дуванн€);

Ц за видами д≥€льност≥: економ≥чн≥, осв≥ти й культури, науков≥ й науково-техн≥чн≥, оп≥кунськ≥, охорони здоров'€, природи, нац≥ональн≥, конфес≥йн≥, оборонн≥, спортивн≥ й туристськ≥.

“акож громадськ≥ об'Їднанн€ класиф≥кують:

- за масштабами д≥€льност≥ Ц м≥жнародн≥, внутр≥шньодержавн≥, локальн≥;

- за ставленн€м до ≥снуючого ладу Ц консервативн≥, реформ≥стськ≥, революц≥йн≥, контрреволюц≥йн≥;

- за спонукальними мотивами виникненн€ Ц соц≥ально усв≥домлен≥ (сп≥лки ветеран≥в, студентськоњ молод≥); варт≥сно-ор≥Їнтован≥ (рух "зелених", сп≥лка "„орнобиль"); традиц≥йно зумовлен≥ (рел≥г≥йн≥, нац≥ональн≥ об'Їднанн€).

—еред найпоширен≥ших громадських об'Їднань в сучасному св≥т≥ вид≥л€ють профсп≥лки, молод≥жн≥, ж≥ноч≥, рел≥г≥йн≥ та ≥нш≥.

Ќаймасов≥шими серед громадських об'Їднань були ≥ залишаютьс€ профсп≥лки. ¬они виникли в друг≥й половин≥ ’VIII ст. в ¬еликобритан≥њ €к асоц≥ац≥њ висококвал≥ф≥кованих роб≥тник≥в, €к≥ об'Їдналис€ дл€ захисту своњх профес≥йних ≥нтерес≥в ≥ збереженн€ свого соц≥ального статусу. ѕерш≥ профсп≥лки носили локальний характер. Ќа прот€з≥ ’I’ ст. профсп≥лки створюютьс€ у вс≥х розвинутих крањнах ™вропи ≥ јмерики. ¬ к≥нц≥ ’I’ ст. виникають галузев≥ виробнич≥ профсп≥лки, створюютьс€ нац≥ональн≥ профсоюзну центри. Ќа початку ’’ ст. створюютьс€ м≥жнародн≥ виробнич≥ секретар≥ати Ц м≥жнародн≥ федерац≥њ ≥ профсп≥лки роб≥тник≥в одн≥Їњ галуз≥ виробництва. ¬ крањнах јз≥њ ≥ јфрики широкий розвиток профсп≥лкового руху в ц≥лому розпочавс€ п≥сл€ зак≥нченн€ другоњ св≥товоњ в≥йни.

¬ к≥нц≥ ’’ ст. св≥товий профсп≥лковий рух нараховував, за р≥зними оц≥нками, 500 Ц 600 млн. чолов≥к, що складало 40 -45% арм≥њ найманоњ прац≥. ¬ багатьох ≥ндустр≥ально розвинутих крањнах ™вропи ≥ јмерики профсп≥лки не охоплюють вс≥Їњ маси найманих роб≥тник≥в, а включають переважно зайн€тих в традиц≥йних галуз€х матер≥ального виробництва.  ризовий стан профсп≥лок пов'€заний з неадекватн≥стю њх д≥€льност≥ зм≥нам в характер≥ прац≥ ≥ галузев≥й структур≥ зайн€тост≥, викликаними структурною перебудовою економ≥ки ≥ науково-техн≥чною революц≥Їю. “ому профсп≥лки розширюють сферу своЇњ д≥€льност≥. ¬одночас ≥з захистом економ≥чних, матер≥альних ≥нтерес≥в своњх член≥в виконують широк≥ соц≥альн≥ та сусп≥льно-пол≥тичн≥ функц≥њ: обстоюють ≥нтереси працюючих щодо робочого дн€, в≥дпусток, ф≥нансовоњ пол≥тики, орган≥зац≥њ виробництва, умов прац≥, соц≥ально-культурних та побутових умов, безроб≥тт€, пенс≥йного забезпеченн€, профес≥йноњ п≥дготовки тощо.

¬ зв'€зку ≥з зростанн€м глобальних проблем людства профсп≥лки багатьох крањн, ≥ перш за все м≥жнародн≥ профцентри, активно п≥дключились до њх вир≥шенн€ разом з ≥ншими масовими демократичними рухами.

” боротьб≥ за ≥нтереси працюючих профсп≥лки послуговуютьс€ р≥зноман≥тними засобами та методами: в≥д переговорних до радикальних (вимоги, за€ви, угоди, альтернативн≥ р≥шенн€, контроль, експертн≥ оц≥нки, страйки, ман≥фестац≥њ, голодуванн€, м≥тинги тощо). Ќер≥дко вони домагаютьс€ вагомих позитивних результат≥в, спри€ють набуттю вм≥нь ≥ навичок самовр€дуванн€.

ѕол≥тичн≥ функц≥њ профсп≥лок принципово розр≥зн€ютьс€ в сусп≥льствах р≥зного типу. ¬ тотал≥тарних сусп≥льствах: профсп≥лки €кщо ≥ ≥снують то виконують роль "приводних ремен≥в" в≥д парт≥њ до мас а також залучаютьс€ до вир≥шенн€ внутр≥шн≥х, головним чином господарських, проблем виробничих колектив≥в. ¬ такому сусп≥льств≥ профсп≥лки можуть також приймати участь в орган≥зац≥њ виробництва, дублюючи ≥нш≥ системи управл≥нн€. ƒемократизац≥€ пол≥тичних режим≥в безпосередньо пов'€зана з розширенн€м пол≥тичноњ рол≥ профсп≥лок €к повноправних учасник≥в ≥ орган≥затор≥в пол≥тичного житт€ значноњ маси людей, зайн€тих в самих р≥зноман≥тних видах виробництва. ѕол≥тична активн≥сть профсп≥лок Ї критер≥Їм розвитку пол≥тичного житт€ сусп≥льства.

ћолод≥жн≥ об'Їднанн€. ќсновними њх ц≥л€ми ≥ завданн€ми Ї захист р≥зноман≥тних потреб та ≥нтерес≥в молод≥, моб≥л≥зац≥€ та ≥нтеграц≥€ молод≥жних структур на виконанн€ соц≥ально значущих завдань, виховна робота. ћолод≥жн≥ формуванн€ пом≥тно впливають на зм≥цненн€ миру, сп≥вроб≥тництва ≥ дружби м≥ж народами.

Ќин≥ ≥снуЇ ¬сесв≥тн€ ‘едерац≥€ ƒемократичноњ молод≥ (вона об'ЇднуЇ сотн≥ молод≥жних орган≥зац≥й ≥з 100 крањн св≥ту), ћ≥жнародна сп≥лка студент≥в. ¬сесв≥тн≥й молод≥жний рух нин≥ переживаЇ в≥дносне подоланн€ ≥деолог≥чних розб≥жностей, €к≥ спричин€ли протисто€нн€ ≥ унеможливлювали д≥алог м≥ж молод≥жними орган≥зац≥€ми р≥зноњ пол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ: соц≥ал-демократичноњ, л≥беральноњ, консервативноњ, христи€нсько-демократичноњ, комун≥стичноњ тощо. ќднак це не означаЇ злитт€, н≥велюванн€ погл€д≥в.

” б≥льшост≥ крањн св≥ту виокремлюЇтьс€ два р≥вн≥ груп молод≥жних об'Їднань залежно в≥д ц≥лей ≥ залученн€ молод≥ до сусп≥льно-пол≥тичного житт€: 1) об'Їднанн€ молод≥, предметом д≥€льност≥ €ких Ї соц≥ально-економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ проблеми ≥ 2) об'Їднанн€ дозв≥льного характеру. “рапл€ютьс€ й об'Їднанн€ агресивноњ, неконструктивноњ самод≥€льност≥ молод≥ (фанати, люберц≥ та ≥н.), епатажноњ самод≥€льност≥ (метал≥сти), альтернативн≥ або контркультурн≥ теч≥њ (х≥п≥, рокери, авангардисти та ≥н.).

ћолод≥жний рух в ”крањн≥ координуЇ ”крањнський нац≥ональний ком≥тет молод≥жних орган≥зац≥й, €кий \Ї незалежною неур€довою орган≥зац≥Їю маЇ статус ¬сеукрањнськоњ сп≥лки молод≥жних та дит€чих громадських орган≥зац≥й. ” своњй д≥€льност≥ цей ком≥тет керуЇтьс€ законодавством ”крањни та власним статутом.

∆≥ноч≥ громадськ≥ об'Їднанн€. ѓх виникненн€ в≥днос€ть до епохи ѕросв≥тництва. ¬важаЇтьс€ що ж≥ночий рух був започаткований написанн€м французькою письменницею ќл≥мп≥Їю ƒе √уж (1791 р.) "ƒекларац≥њ прав ж≥нки ≥ громад€нки" на противагу "ƒекларац≥њ прав людини ≥ громад€нина", в €к≥й прокламувалас€ р≥вн≥сть вс≥х громад€н чолов≥чоњ стат≥ перед законом. ∆≥ночий рух пройшов довгий шл€х ≥ дом≥гс€ значних зм≥н в соц≥ально-пол≥тичному становищ≥ ж≥нки, њњ м≥сц€ ≥ рол≥ в пол≥тичному житт≥ сусп≥льства. ¬ ньому в≥дбувалис€ значн≥ трансформац≥њ пов'€зан≥ ≥з розвитком науки, сусп≥льно-пол≥тичних ≥ економ≥чних в≥дносин, демократичних перетворень у св≥т≥, зм≥ною сусп≥льноњ св≥домост≥.

Ќин≥ сприймаютьс€ €к належне р≥вн≥ права чолов≥к≥в ≥ ж≥нок на навчанн€, осв≥ту, профес≥йну д≥€льн≥сть, волод≥нн€ майном, участь у справах держави, у формуванн≥ орган≥в влади. ” конституц≥€х майже вс≥х держав св≥ту закр≥плено ц≥ р≥вн≥ права.

¬ багатьох крањнах св≥ту в≥дбулас€ ≥нституц≥онал≥зац≥€, тобто оформленн€ ж≥ночих орган≥зац≥й €к суб'Їкт≥в сусп≥льного житт€. “ак, в ”крањн≥ з кожним роком зростаЇ к≥льк≥сть та чисельн≥сть р≥зних сучасних орган≥зац≥й: асоц≥ац≥њ, л≥ги, кризов≥ центри, клуби за ≥нтересами ≥ ≥н. «г≥дно з ц≥льовими установками, формами д≥€льност≥ та впливом на розвиток ж≥ночого руху та украњнське сусп≥льство в ц≥лому умовно можна вид≥лити чотири групи ж≥ночих орган≥зац≥й.

Ц “радиц≥йн≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ, њх ще визначають €к ≥сторичн≥. ¬они в≥дродилис€ на грунт≥ тих ж≥ночих орган≥зац≥й, що д≥€ли у р≥зн≥ ≥сторичн≥ пер≥оди по вс≥й ”крањн≥.

Ц —оц≥ально ор≥Їнтован≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ. ѓх створенн€ було в≥дгуком на болюч≥ соц≥альн≥ проблеми, зумовлен≥ зм≥нами, що зачепили дом≥нантн≥ п≥двалини людського бутт€. ¬ ц≥й груп≥ особливо вид≥л€Їтьс€ своЇю д≥€льн≥стю орган≥зац≥€ солдатських матер≥в ”крањни (ќ—ћ”). ƒ≥€льн≥сть ц≥Їњ орган≥зац≥њ в значн≥й м≥р≥ маЇ пол≥тичний характер. √оловн≥ завданн€ ќ—ћ” на сучасному етап≥ Ц формуванн€ профес≥йноњ арм≥њ, л≥кв≥дац≥€ позастатутних в≥дносин серед в≥йськовослужбовц≥в, пол≥пшенн€ морального та ф≥зичного здоров'€ в арм≥њ.

Ц ќрган≥зац≥њ д≥лових ж≥нок. ѕроблеми, успадкован≥ в≥д тотал≥тарного ладу, новий етап трансформац≥њ сусп≥льства призвели до вкрай важкого економ≥чного становища крањни. ” таких умовах певна частина ж≥нок вдалас€ до активних пошук≥в шл€х≥в економ≥чного виживанн€. ѓх економ≥чна активн≥сть ви€вилас€ у створенн≥ об'Їднань економ≥чного характеру на грунт≥ д≥лових в≥дносин.

Ц ќрган≥зац≥њ фем≥н≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ. ¬они характеризуютьс€ строкат≥стю, багатопланов≥стю, структурно нагадують групи п≥двищенн€ св≥домост≥ њх член≥в, мало чисельн≥ за складом. ÷≥ орган≥зац≥њ не претендують на пров≥дну роль у ж≥ночому рус≥, не прагнуть представл€ти та захищати ≥нтереси ус≥х ж≥нок ”крањни, а створюютьс€ та д≥ють на основ≥ сп≥льних групових ≥нтерес≥в, взаЇмодов≥ри та порозум≥нн€ у межах об'Їднанн€. “ак≥ групи мають форму громад€нських ≥н≥ц≥атив Ц неформальних груп ж≥нок, €к≥ прагнуть вир≥шити локальн≥ конкретн≥ проблеми.

–ел≥г≥йн≥ об'Їднанн€. ¬они Ї важливою складовою пол≥тичноњ системи сусп≥льства. ≤ хоча найчаст≥ше церква в≥докремлена в≥д держави, рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ мають право брати участь у громадському житт≥, а також використовувати нар≥вн≥ з ≥ншими громадськими об'Їднанн€ми засоби масовоњ ≥нформац≥њ. ÷ерква може п≥дтримувати або не п≥дтримувати певн≥ державн≥ починанн€, суттЇво впливати на масову св≥дом≥сть в≥руючих. Ѕ≥льше того, служител≥ культу мають законне право на участь у пол≥тичному житт≥. ћ≥жнародн≥ рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ (¬сесв≥тн€ рада церков, ’ристи€нська мирна конференц≥€, ¬сесв≥тн≥й ≥сламський конгрес, јз≥атська будд≥йська конференц≥€, ¬сесв≥тн€ федерац≥€ католицькоњ молод≥ та ≥н.) в≥д≥грають вагому роль у сп≥лкуванн≥ народ≥в. ” њхньому пол≥ зору перебувають не лише рел≥г≥йн≥ питанн€, а й турбота про збереженн€ миру, злагоди, високу духовн≥сть ≥ моральн≥ чесноти, гуман≥зм та любов до ближнього.

ѕитанн€ й завданн€

1. яка р≥зниц€ м≥ж громадською орган≥зац≥Їю та громадським рухом?

2. ¬икористовуючи своњ знанн€ про пол≥тичн≥ парт≥њ, по€сн≥ть, чим в≥д них в≥др≥зн€ютьс€ громадськ≥ рухи.

3. як≥ пол≥тичн≥ функц≥њ виконують профсп≥лки в тотал≥тарних сусп≥льствах?

4. як≥ засоби та методи використовують профсп≥лки у боротьб≥ за ≥нтереси працюючих?

5. яка роль молод≥жних орган≥зац≥й в пол≥тичному житт≥ сусп≥льства?

6. як≥ причини виникненн€ ж≥ночих орган≥зац≥й?

–екомендована л≥тература

1. √ендерний анал≥з украњнського сусп≥льства / ѕрограма розвитку ќќЌ, ѕред-во в ”крањн≥; “. ћельник (наук. ред.). Ц  ., 1999.

2. √ромадськ≥ об'днанн€ в ”крањн≥: Ќавч. пос≥б. / «а ред.. ¬. ћ. Ѕесчасного. Ц  ., 2007.

3.  ормич Ћ. ≤., Ўелест ƒ. —. √ромадськ≥ об'Їднанн€ та пол≥тичн≥ парт≥њ сучасноњ ”крањни. Ц  ., 2004.

4. ѕарт≥њ та громадсько-пол≥тичн≥ рухи: св≥товий досв≥д ≥ ”крањна. Ц  ., 2004.

5. ѕ≥ча ¬. ћ., ’ома Ќ. ћ. ѕол≥толог≥€: Ќавчальний пос≥бник. Ц  .- Ћьв≥в, Ц 2001.

6. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник дл€ студент≥в вищих навчальних заклад≥в / «а ред.. ќ. ¬. Ѕабк≥ноњ, ¬. ѕ. √орбатенка. Ц  ., 2001.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 700 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2014 - | 1870 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.