Поняття й сутність громадянського суспільства

В сучасні політичній науці поняття “ громадянське суспільство ” використовується як у широкому, так й у вузькому змісті. Громадянське суспільство в широкому змісті охоплює всі сфери людської діяльності, які перебувають поза безпосереднім впливом держави і її інститутів. З такого трактування випливає, що громадянське суспільство тією чи іншою мірою завжди існувало в людському соціумі, приймаючи на кожному етапі його розвитку конкретну форму.

У більш вузькому й найпоширенішому змісті поняття “громадянське суспільство” пов'язане з існуванням демократичних інститутів і правової держави, що забезпечує верховенство закону у всіх сферах суспільного й державного життя. Правова держава гарантує свободу особи, її основних інтересів і прав, у тому числі на різні форми суспільної й громадянської самоорганізації людей для досягнення своїх економічних, соціальних і духовних інтересів. У цьому змісті громадянське суспільство розглядається як людська спільність, що включає недержавні структури, які добровільно сформувалися у різних сферах людської діяльності й сукупність супутніх їм недержавних відносин – економічних, соціальних, сімейних, національних, духовних, моральних, релігійних, виробничих, особистих й ін.

Громадянське суспільство – це недержавна частина громадського життя, свого роду соціальний простір, у якому люди пов'язані між собою й взаємодіють один з одним у якості вільних незалежних суб'єктів. Головним діючим суб'єктом громадянського суспільства є суверенна особистість, яка вільно ставить цілі своєї діяльності й визначає способи їхнього досягнення.

Громадянське суспільство можна розглядати як суспільство, у якому існують розвинені економічні, культурні, правові, політичні відносини між складаючими його індивідами, які не опосередковані державою. Крім того, громадянське суспільство деполітизоване й не залежить від політичної системи й державної політики. Кожен член громадянського суспільства є, насамперед, суб'єктом права, а тільки потім – громадянином держави, тому що громадянське суспільство захищає права людини, у той час як з державою пов'язані права громадянина.

Сформоване громадянське суспільство не терпить насильства з боку держави. Воно існує в рамках свободи громадських інтересів. У ньому здійснюється соціальна саморегуляція, що дозволяє розглядати його як “самонастроювальне” суспільство. Його основою є людина, взаємодіюча з іншими членами суспільства. Разом з тим досвід високорозвинених країн свідчить, що громадянське суспільство функціонує й розвивається набагато успішніше й ефективніше, коли для цього створюються певні сприятливі умови (див. мал.. 14.1).

Малюнок 14.1 – Умови функціонування громадянського суспільства

Основною умовою життєдіяльності громадянського суспільства є володіння кожним з його членів конкретною власністю або участь у володінні нею, право використовувати її й розпоряджатися за своїм розсудом. Наявність власності є базовою, фундаментальною умовою свободи особи в громадянському суспільстві.

Важливою умовою успішного функціонування громадянського суспільства є наявність у суспільстві розвинутої, різноманітної соціальної структури, яка відображає багатство й різноманіття інтересів представників різних груп і верств. Особливе значення має наявність численного, досить забезпеченого й незалежного “середнього класу”.

Наступною умовою життєдіяльності громадянського суспільства є розвиненість і розгалуженість демократії. Тільки в умовах розвинутої демократії може бути забезпечена внутрішня свобода особи і її здатність до повної самостійної діяльності при включенні в той або інший інститут громадянського суспільства. На відміну від держави з різними формами правління громадянське суспільство на рівні політичному можливо тільки в умовах демократії.

Діалектика взаємин громадянського суспільства й держави складна й суперечлива. Їм завжди властивий схований або явний конфлікт. Громадянське суспільство створює державу, передає їй частину своїх прав, але й держава сприяє створенню громадянського суспільства.

Держава не може розвиватися нормально без вільного розвитку громадянського суспільства. Високорозвинене громадянське суспільство – одна з головних умов стабільності демократичного режиму.

Громадянське суспільство контролює дії політичної влади. Відсутність громадянського суспільства веде до гіпертрофованого впливу держави на громадське життя. Інертність громадянського суспільства провокує державу до узурпації своїх прав, змушує суспільство беззаперечно виконувати державні рішення.

Таким чином, громадянське суспільство й держава співіснують у стані безперервної протидії й взаємовпливу, характер і спрямованість яких у вирішальній мірі залежать від ступеня розвитку громадянського суспільства і його інститутів. Громадянське суспільство гармонійно пов'язане з державою при демократичному режимі, перебуває в опозиції при тоталітарному режимі, перебуває в конструктивному протиборстві при авторитаризмі.