Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“иполог≥€ пол≥тичноњ культури




ѕол≥тична культура п≥д впливом сусп≥льних умов, а також нових норм ≥ зразк≥в повед≥нки громад€н виробл€Ї й удосконалюЇ своњ внутр≥шн≥ риси й властивост≥, що мають €к загальне, так ≥ типово групове значенн€ дл€ окремих крањн, нац≥й, рег≥он≥в. ƒл€ в≥дображенн€ процесу зм≥ни пол≥тичноњ культури в ход≥ ≥стор≥њ, специф≥ки пол≥тичноњ культури певноњ сп≥льност≥ вводитьс€ пон€тт€ тип пол≥тичноњ культури. «а допомогою даного пон€тт€ можна ф≥ксувати найб≥льш загальн≥ риси поводженн€ й пол≥тичного мисленн€ людей, що живуть у певний момент ≥стор≥њ, одному ≥сторичному середовищу й волод≥ючих под≥бними стереотипам поводженн€, реакц≥€ми на пол≥тичн≥ под≥њ. ќск≥льки п≥дстав дл€ вид≥ленн€ тип≥в досить багато, то, природно, ≥снують р≥зн≥ класиф≥кац≥њ тип≥в пол≥тичноњ культури.

” сучасн≥й пол≥толог≥њ дл€ анал≥зу й пор≥вн€нн€ пол≥тичних культур широко використовуЇтьс€ њхн€ типолог≥€, запропонована американц€ми √. јлмондом ≥ —. ¬ербою. ¬они вид≥л€ють три основних типи пол≥тичноњ культури:

1. ѕатр≥архальна, дл€ €коњ характерна в≥дсутн≥сть ≥нтересу громад€н до пол≥тичного житт€. „лени сусп≥льства не оч≥кують н≥€ких зм≥н з боку пол≥тичноњ системи, тим б≥льше не про€вл€ють власноњ ≥н≥ц≥ативи дл€ цих зм≥н.

јпол≥тичн≥сть, замкнут≥сть на м≥сцев≥й або етн≥чн≥й сол≥дарност≥ властив≥ цьому типу пол≥тичноњ культури. “ака культура може в≥дразу стати пануючоњ в молодих державах, але вона присутн€ й у розвинених крањнах, коли кругоз≥р б≥льшост≥ громад€н обмежений приналежн≥стю до своњх кор≥нь, свого м≥сц€ проживанн€.

2. ѕ≥дданська, що в≥др≥зн€Їтьс€ сильною ор≥Їнтац≥Їю громад€н на пол≥тичну систему й результати њњ д≥€льност≥. јле одночасно в≥дзначаЇтьс€ низька ≥ндив≥дуальна активн≥сть громад€н, њхн€ слабка участь у функц≥онуванн≥ пол≥тичноњ системи. ƒостоњнством цього типу пол≥тичноњ культури Ї њњ здатн≥сть моб≥л≥зувати величезн≥ маси людей, направл€ти њхню енерг≥ю на соц≥ально необх≥дн≥ або надуман≥ перетворенн€. ÷е дос€гаЇтьс€ за рахунок жорсткоњ дисципл≥ни, упор€дкованост≥, орган≥зованост≥.

ќбов'€зковим компонентом цього типу пол≥тичноњ культури Ї тверда централ≥зац≥€ управл≥нн€, кел≥йн≥сть процес≥в прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень. ¬≥дбуваЇтьс€ поступове виснаженн€, деградац≥€ ≥н≥ц≥ативи громад€н. ƒержавна влада представл€Їтьс€ в план≥ спусканн€ зверху норм, €к≥ необх≥дно виконувати, ≥ регламенту, €кому потр≥бно п≥дкор€тис€. Ћюдьми керуЇ острах покаранн€ або оч≥куванн€ благ.

3. јктив≥стська (культура участ≥), њй притаманний високий ≥нтерес громад€н до пол≥тики, њх гарна ≥нформован≥сть, прагненн€ реал≥зувати за допомогою влади власн≥ ≥нтереси й ц≥л≥, висока активн≥сть. √ромад€ни намагаютьс€ впливати на процес виробленн€ й прийн€тт€ р≥шень. ” той же час вони демонструють ло€льн≥сть до пол≥тичноњ системи, законослухн€н≥сть ≥ повагу до прийн€тих закон≥в.

јвтори даноњ типологизац≥њ п≥дкреслюють, що ц≥ три типи на практиц≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою, утворюючи зм≥шан≥ форми з перевагою тих або ≥нших компонент≥в.

ƒл€ крањн з≥ стаб≥льним демократичним режимом характерний громад€нський тип пол≥тичноњ культури. ¬она Ї €к би синтезом п≥дданськоњ й актив≥стськоњ культур, забезпечуючи характерн≥ дл€ демократ≥њ примиренн€ крайностей, баланс сталост≥ й розвитку, пол≥тичноњ активност≥ мас ≥ профес≥онал≥зму пол≥тик≥в, ло€льност≥ громад€н до пол≥тичних ел≥т ≥ контролю за ними, автоном≥њ ур€ду ≥ його п≥дконтрольност≥; самост≥йност≥ пол≥тичноњ позиц≥њ громад€н ≥ њхньоњ пол≥тичноњ в≥дпов≥дальност≥

«г≥дно √. јлмонду й —. ¬ерб≥, з погл€ду на демократичний ≥деал €к народовладд€ громад€нська культура не Ї ≥деальною, тому що вона припускаЇ ослабленн€ ≥нтересу громад€н до пол≥тики в умовах благополучного правл≥нн€ й актив≥зац≥ю њхньоњ пол≥тичноњ участ≥ в кризових ситуац≥€х або у випадках неефективност≥ функц≥онуванн€ влади, порушень нею конституц≥њ ≥ т.п. ќднак громад€нська культура в ц≥лому найб≥льше в≥дпов≥даЇ природ≥ сучасноњ представницькоњ демократ≥њ.

—воЇр≥дну типолог≥ю пол≥тичноњ культури запропонував рос≥йський учений ≈.¬. Ѕаталов. ¬≥н вважаЇ, що прот€гом стол≥ть людство виробило два основних цив≥л≥зованих механ≥зми, д≥€ й взаЇмод≥€ €ких впливаЇ на вс≥ сторони матер≥ального й духовного житт€ сусп≥льства. ÷≥ механ≥зми Ц ринок ≥ держава. ѓхнЇ функц≥онуванн€ й структура не можуть не знаходити в≥дображенн€ й про€ви в пол≥тичн≥й структур≥ сусп≥льства. –инок регулюЇ не т≥льки економ≥чн≥ в≥дносини, але багато в чому визначаЇ характер й особливост≥ виникаючих й ≥снуючих пол≥тичних ≥нститут≥в ≥ в≥дносин. ¬≥н породжуЇ й певну пол≥тичну культуру, €ку можна умовно назвати "ринковою культурою", не вкладаючи в це пон€тт€ н≥€кого ц≥нн≥сного зм≥сту Ц позитивного або негативного.

ƒержава також виступаЇ не т≥льки в €кост≥ "машини придушенн€", але й виконуЇ регул€тивн≥ функц≥њ в сфер≥ економ≥ки, пол≥тики, культури. ѕри цьому вона, €к ≥ ринок, формуЇ певний тип особистост≥, поводженн€, соц≥альних в≥дносин, що в≥др≥зн€ютьс€ в≥д тих, €к≥ породжуЇ ринок. —творюЇ вона й певний тип культури Ц "етатистську", що ≥стотно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ринковоњ. (≈татизм Ц в≥д фр etat Ц держава; засилл€ держави в економ≥чному, соц≥альному, культурному житт≥ сусп≥льства, у науков≥й й ≥н. д≥€льност≥).

–инкова пол≥тична культура Ц культура, що розгл€даЇ пол≥тичн≥ процеси кр≥зь призму в≥дносин куп≥вл≥-продажу, дос€гненн€ вигоди €к вищоњ мети пол≥тичноњ д≥€льност≥. ѕол≥тика Ї р≥зновид б≥знесу, сам пол≥тик або "товар", або "б≥знесмен". ѕол≥тичн≥ р≥шенн€ Ц результат "торг≥вельноњ угоди". ÷€ культура ор≥Їнтована на конкурентну боротьбу €к ун≥версальний принцип функц≥онуванн€ пол≥тичноњ системи. ÷е культура ≥ндив≥дуал≥зму, дл€ €коњ вищою метою Ї особист≥ (р≥дше групов≥) ≥нтереси. ƒержава й ≥нш≥ пол≥тичн≥ структури розгл€даютьс€ й оц≥нюютьс€ €к зас≥б реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в.

≈татистська пол≥тична культура Ц культура, що зв'€зуЇ р≥шенн€ пол≥тичних проблем з д≥Їю механ≥зм≥в державного регулюванн€ й контролю за пол≥тичним процесом. ¬она ор≥Їнтована на обмеженн€ й заборону конкурентноњ боротьби. ≤нтереси держави з≥знаютьс€ переважними над особистими.

“ак≥ два ≥деальних пол€рних типи, €к≥ в чистому вид≥ практично не зустр≥чаютьс€, але лог≥чно утворюють т≥ полюси, м≥ж €кими розташовуютьс€, т€ж≥ючи то до одному, то до ≥ншого полюса, реальн≥ пол≥тичн≥ культури.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 730 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2002 - | 1969 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.