Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤сторичн≥ у€вленн€ про громад€нське сусп≥льство




ƒовгий час пон€тт€ "громад€нське сусп≥льство" ≥ "держава" не розр≥зн€лись, використовувались €к р≥внозначн≥. “ак, мислител≥ јнтичност≥ ѕлатон, јристотель, ÷ицерон п≥д громадським сусп≥льством, по сут≥, розум≥ли пол≥тичну державу, €ка поЇднувала у соб≥ так≥ найважлив≥ш≥ сфери сусп≥льства, €к с≥м'€, рел≥г≥€, осв≥та, культура та ≥н.

¬ середин≥ ’VII ст. “. √оббс в двох своњх прац€х Ц "ѕро громад€нина" (1642) ≥ "Ћев≥афан" (1651) виклав принципово нову концепц≥ю громад€нського сусп≥льства, виникаючого при переход≥ в≥д природного натурального стану загальноњ ворожнеч≥ ≥ страху до упор€дкованого культурного сусп≥льства, громад€ни €кого дисципл≥нован≥ владою держави.

ƒж. Ћокк трактуЇ "громад€нське сусп≥льство" €к форму державност≥, €ка волод≥Ї певним соц≥ально-економ≥чним ≥ духовним зм≥стом. ¬≥н першим поставив людину вище сусп≥льства ≥ держави, а свободу проголосив головною сусп≥льною ц≥нн≥стю. ¬ його розум≥нн≥ свобода потребуЇ, перш за все, захисту в≥д держави ≥ дос€гаЇтьс€ ц€ ц≥ль створенн€м сусп≥льного договору, €кий служить захисною структурою м≥ж ≥ндив≥дом ≥ державою. ќсновою свободи ≥ндив≥да, гарант≥Їю його пол≥тичноњ самост≥йност≥, по Ћокку, Ї приватна власн≥сть.

ƒл€ “. ѕейна громад€нське сусп≥льство €вл€ло собою сферу саморегул€ц≥њ приватних ≥нтерес≥в. ƒержава, вважав в≥н, виникаЇ усл≥д за об'Їднанн€м людей в сусп≥льство, бо згуртован≥ ≥ндив≥ди не в змоз≥ сам≥ збер≥гати справедлив≥сть у в≥дносинах м≥ж собою. ¬она створюЇтьс€ за сусп≥льним договором Ц Їдино можливим засобом створити державу. “ому верховна влада в н≥й повинна належати народу. ¬≥дстоюючи ≥дею народного суверен≥тету, “. ѕейн обірунтував право народу засновувати або знищувати любу форму правл≥нн€. як ≥ ≥нш≥ представники природно-правовоњ теор≥њ, “. ѕейн розр≥зн€в природн≥ ≥ громад€нськ≥ права людини. “аким чином, уже у виток≥в по€ви концепц≥њ було поставлено питанн€ про взаЇмод≥ю громад€нського сусп≥льства ≥ держави.

Ў. Ћ. ћонтеск'Ї розгл€дав громад€нське сусп≥льство €к результат ≥сторичного розвитку, четвертий щабель людськоњ ≥стор≥њ п≥сл€ природного стану, с≥м'њ й героњчного часу. ¬чений розр≥зн€в закони громад€нськ≥ й державн≥: перш≥ регламентують в≥дносини, притаманн≥ громад€нському сусп≥льству (власност≥, добров≥льних об'Їднань громад€н тощо); друг≥ Ц переважно пол≥тичн≥ права ≥ свободи.

√оловна заслуга у розробц≥ концепц≥њ громад€нського сусп≥льства належить √. √егелю, €кий розгл€дав цей феномен €к особливу стад≥ю в д≥алектичному рус≥ в≥д с≥м'њ до держави в складному процес≥ ≥сторичноњ трансформац≥њ в≥д —ередньов≥чч€ до Ќового часу. Ќа думку √егел€, громад€нське сусп≥льство Ц це комплекс приватних ос≥б, клас≥в, груп, ≥нститут≥в, взаЇмод≥€ €ких регулюЇтьс€ цив≥льним правом, ≥ €к≥ пр€мо не залежать в≥д пол≥тичноњ держави. √ромадське сусп≥льство характеризуЇтьс€ системою потреб, правосудд€м, пол≥ц≥Їю ≥ корпорац≥€ми. ¬оно спираЇтьс€ на приватну власн≥сть, загальну р≥вн≥сть людей ≥ виникаЇ одночасно з буржуазним ладом. ” трактовц≥ √егел€, громад€нське сусп≥льство постаЇ €к опосередкована працею система потреб, €ка ірунтуЇтьс€ на систем≥ приватноњ власност≥ ≥ всезагальн≥й р≥вност≥.

 . ћаркс розгл€дав громад€нське сусп≥льство виход€чи ≥з матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ, зг≥дно з €ким держава ≥ пол≥тика Ї в≥дображенн€м економ≥чних виробничих в≥дносин; держава при цьому Ц ≥нструмент пол≥тичного володарюванн€ класу, волод≥ючого засобами виробництва. Ѕуржуазне сусп≥льство, реал≥зуючи волю економ≥чно володарюючого класу, перешкоджаЇ в≥льному розвитку ≥ндив≥д≥в, поглинаЇ громад€нське сусп≥льство. ѕодолати розрив м≥ж громад€нським сусп≥льством ≥ державою, на думку  . ћаркса, можна шл€хом створенн€ нового сусп≥льства Ц комун≥стичного, в €к5ому в≥льний розвиток кожного ≥ндив≥да Ї умовою розвитку сусп≥льства. ÷€ ц≥ль дос€гаЇтьс€ л≥кв≥дац≥Їю приватноњ власност≥, що дозвол€Ї дос€гати не т≥льки юридичноњ, правовоњ р≥вност≥ буржуазного сусп≥льства, але ≥ фактичноњ економ≥чноњ р≥вност≥ вс≥х ≥ндив≥д≥в. ƒержава уступаЇ м≥сце комун≥стичному самовр€дуванню, ≥ проблема протисто€нн€ громад€нського сусп≥льства ≥ держави вир≥шуЇтьс€ сама собою.

ѕри вс≥й несхожост≥ цих (≥ багатьох ≥нших) п≥дход≥в до концепц≥њ громад€нського сусп≥льства одна думка проступаЇ виразно: становленн€ громад€нського сусп≥льства Ц цив≥л≥зований процес, в €кому одночасно цив≥л≥зуютьс€ ≥ громад€ни, ≥ цив≥льн≥ в≥дносини ≥ сама держава. ¬ цьому процес≥ формуютьс€ ≥ створюютьс€ нов≥, б≥льш упор€дкован≥, менш конфл≥ктн≥ в≥дносини в сусп≥льств≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 517 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2112 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.