Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€, структура та функц≥њ громадських об'Їднань ≥ рух≥в




—в≥дченн€ про об'Їднанн€ людей з≥ сп≥льними погл€дами на природу, сусп≥льство, л≥тературу, мистецтво можна знайти вже у стародавн≥х сусп≥льствах. ” р≥зних народ≥в виникають р≥зноман≥тн≥ громадськ≥ об'Їднанн€, що певною м≥рою впливають на сусп≥льно-пол≥тичний розвиток. ƒо таких можна в≥днести численн≥ ф≥лософськ≥ школи —тародавньоњ √рец≥њ середньов≥чн≥ лицарськ≥ ордени, л≥тературн≥ й художн≥ об'Їднанн€ епохи ¬≥дродженн€, р≥зноман≥тн≥ таЇмн≥ орган≥зац≥њ (наприклад, масонськ≥ лож≥ або товариства декабрист≥в) ≥ пол≥тичн≥ клуби Ќового часу. ѕаралельно в≥дбувалос€ осмисленн€ сутност≥ громадських об'Їднань, њх м≥сц€ ≥ рол≥ у сусп≥льств≥. ¬иникненн€ громадських об'Їднань Ц процес об'Їктивний, законом≥рний, зумовлений потребою людей у колективн≥й творчост≥ розвитку ≥н≥ц≥ативи, зд≥бностей.

ѕо€снюючи причини по€ви ≥ функц≥онуванн€ громадських об'Їднань р€д зах≥дних соц≥олог≥в висувають на перший план б≥олог≥чн≥ та психолог≥чн≥ причини об'Їднанн€ людей у р≥зноман≥тн≥ сп≥лки, асоц≥ац≥њ, групи. ѕ≥дкреслюЇтьс€ роль у цьому процес≥ ≥нстинкту самозбереженн€: ≥ндив≥д у громадському об'Їднанн≥ шукаЇ захисту в≥д страху бутт€.

Ќе менш попул€рн≥ ≥нш≥ аргументи: ≥нстинктивна потреба у сп≥лкуванн≥, прагненн€ до самоствердженн€ (особливо характерне дл€ л≥дер≥в). јмериканський соц≥олог ѕ. ѕлау висунув припущенн€ про взаЇмозв'€зок м≥ж виникненн€м громадських об'Їднань ≥ рац≥ональним прагненн€м людини до певних вигод, дос€гненн€ €ких можливе за умови соц≥альноњ взаЇмод≥њ та суперництва.

¬ сучасному св≥т≥ право на об'Їднанн€ Ї нев≥д'Їмною частиною прав людини ≥ громад€нина. ¬оно проголошене «агальною декларац≥Їю прав людини.  онституц≥њ демократичних держав гарантують свободу створенн€ громадських об'Їднань, д≥€льн≥сть €ких маЇ ірунтуватись на демократичних засадах, в≥дпов≥дати вимогам в≥дкритост≥ ≥ гласност≥.

” б≥льшост≥ крањн св≥ту громадськ≥ об'Їднанн€ дл€ зд≥йсненн€ своњх ц≥лей ≥ завдань, передбачених статутами, користуютьс€ правами:

Ц брати участь у формуванн≥ державноњ влади ≥ управл≥нн€;

Ц реал≥зовувати законодавчу ≥н≥ц≥ативу;

Ц брати участь у виробленн≥ р≥шень орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн€;

Ц представл€ти й захищати ≥нтереси своњх член≥в (учасник≥в) у державних ≥ громадських органах.

ƒержава створюЇ р≥вн≥ можливост≥ дл€ д≥€льност≥ ус≥х громадських об'Їднань. Ќе п≥дл€гають легал≥зац≥њ об'Їднанн€, метою €ких Ї зм≥на конституц≥йного ладу шл€хом насильства, п≥дрив безпеки держави д≥€льн≥стю на користь ≥ноземних держав, пропаганда в≥йни, насильства чи жорстокост≥, розпалюванн€ нац≥ональноњ та рел≥г≥йноњ ворожнеч≥, створенн€ незаконних воЇн≥зованих формувань.

« розширенн€м демократ≥њ ≥ зростанн€м р≥вн€ пол≥тичноњ культури посилюЇтьс€ тенденц≥€ до ур≥зноман≥тненн€ громадських об'Їднань у соц≥ально-пол≥тичному житт≥, њх впливовост≥ у конкретно-≥сторичних ситуац≥€х, зрештою до њх ч≥ткоњ диференц≥ац≥њ на громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥ громадськ≥ рухи. ѕричому особлива активн≥сть названих об'Їднань, а також динам≥ка њхнього розростанн€ та впливу спостер≥гаЇтьс€ у сусп≥льствах перех≥дного типу, де одночасно виникаЇ безл≥ч складних сусп≥льно-пол≥тичних проблем.

√ромадськ≥ об'Їднанн€ Ц це добров≥льн≥ формуванн€, €к≥ виникають в результат≥ в≥льного волеви€вленн€ громад€н, об'Їднаних на основ≥ сп≥льност≥ ≥нтерес≥в.

 


ћалюнок 11.1 —труктура громадських об'Їднань

¬ структур≥ громадських об'Їднань вид≥л€ють громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥ громадськ≥ рухи.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ Ц це масов≥ об'Їднанн€ громад€н, що виникають за њх ≥н≥ц≥ативою дл€ реал≥зац≥њ довгострокових ц≥лей.

¬ свою чергу в структур≥ громадських орган≥зац≥й можна також вид≥лити б≥льш ≥ менш ≥нституц≥онал≥зован≥ формуванн€. Ќайб≥льш високий р≥вень ≥нституц≥онал≥зац≥њ у пол≥тичних парт≥й. ¬≥докремленн€ пол≥тичних парт≥й в≥д ≥нших громадських орган≥зац≥й зумовлене також ≥ тим, що вони мають специф≥чну мету Ц оволод≥нн€ пол≥тичною владою.

ћасов≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ також мають св≥й статут ≥ характеризуютьс€ ч≥ткою структурою, але основна њх мета Ц в≥дстоювати ≥ реал≥зовувати ≥нтереси певних груп населенн€. Ќайб≥льш поширеними њх р≥зновидами в сучасному св≥т≥ Ї: профсп≥лки, орган≥зац≥њ ≥нвал≥д≥в, ветеранськ≥, ж≥ноч≥, молод≥жн≥, дит€ч≥; науков≥, техн≥чн≥, культурно-просв≥тницьк≥, ф≥зкультурно-спортивн≥ та ≥нш≥ добров≥льн≥ товариства; творч≥ сп≥лки; р≥зноман≥тн≥ земл€цтва, фонди, асоц≥ац≥њ, товариства ≥ т. ≥н.

√ромадськ≥ органи Ц особливий вид громадських об'Їднань, €к≥ створюютьс€ найчаст≥ше при державних органах ≥ виступають формою про€ву громадськоњ активност≥ мас ( ом≥тет захисту миру,  ом≥тет ветеран≥в в≥йни,  ом≥тет солдатських матер≥в та ≥н.). Ѕагато з них не мають ф≥ксованого членства, статутних документ≥в.

√ромадськ≥ рухи теж мають масовий характер ≥ створюютьс€ з певною метою. ќднак на в≥дм≥ну в≥д громадських орган≥зац≥й, це структурно не оформлен≥ масов≥ об'Їднанн€ громад€н ≥ орган≥зац≥й р≥зних соц≥ально-пол≥тичних ор≥Їнтац≥й, д≥€льн≥сть котрих, €к правило, маЇ тимчасовий характер ≥ найчаст≥ше спр€мована на виконанн€ певних тактичних завдань, п≥сл€ чого вони або розпадаютьс€, або консол≥дуютьс€ в нов≥ пол≥тичн≥ парт≥њ чи масов≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ.

ќсновними р≥зновидами громадських рух≥в Ї пол≥тичн≥ ≥ соц≥альн≥.

ѕол≥тичн≥ рухи €вл€ють собою активну д≥€льн≥сть пол≥тичних сил, спр€мовану на зм≥ну ≥снуючих владно-державних структур сусп≥льства або в≥дносин м≥ж державами в систем≥ св≥тового сп≥втовариства.

—усп≥льн≥ рухи Ц об'Їднанн€ р≥зних соц≥альних сил дл€ реал≥зац≥њ поставлених ц≥лей. ÷е Ц антивоЇнн≥, молод≥жн≥, ж≥ноч≥, громадських ≥н≥ц≥атив, альтернативн≥ та ≥нш≥.

јнал≥зуючи виникненн€ ≥ розвиток громадських рух≥в, польський пол≥толог ™жи ¬€тр розр≥зн€Ї п'€ть основних стад≥й у њхньому становленн≥:

1) створенн€ передумов руху (спонтанними д≥€ми знизу або орган≥зац≥йними заходами згори);

2) стад≥€ висловленн€ прагнень (опубл≥куванн€ чи виголошенн€ за€в, програм та ≥н.);

3) стад≥€ аг≥тац≥њ;

4) стад≥€ розвиненоњ пол≥тичноњ д≥€льност≥;

5) стад≥€ затуханн€ пол≥тичного руху, коли мета руху дос€гнута, або коли вона ви€вл€Їтьс€ незд≥йсненною.

Ќе вс≥ рухи дос€гають четвертоњ стад≥њ. ўоб вона настала, рухи повинн≥ бути достатньо сильними в орган≥зац≥йному план≥, що не завжди вдаЇтьс€.

—уттЇвою причиною п≥днесенн€ рол≥ громадських рух≥в у соц≥ально-пол≥тичному житт≥ й у пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства Ї неспроможн≥сть традиц≥йних парт≥йно-пол≥тичних ≥нститут≥в своЇчасно пом≥тити ≥ тверезо оц≥нити нов≥ реал≥њ, пов'€зан≥ з можливост€ми участ≥ населенн€ у зд≥йсненн≥ демократичних перетворень.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи виконують р≥зноман≥тн≥ функц≥њ. ѓх можна под≥лити на дв≥ групи:

Ц функц≥њ, що њх громадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи виконують в≥дносно системи влади в держав≥;

Ц функц≥њ, виконуван≥ щодо ≥нтерес≥в член≥в цих орган≥зац≥й та рух≥в.

” перш≥й груп≥ можна виокремити дв≥ основн≥ функц≥њ: опозиц≥йну ≥ творчу, що т≥сно взаЇмопов'€зан≥. –оль цих функц≥й пол€гаЇ в запоб≥ганн≥ надм≥рн≥й централ≥зац≥њ й посиленн≥ влади держави, спри€нн≥ прогресивному розвитку громадського сусп≥льства. ƒл€ дос€гненн€ мети громадськ≥ об'Їднанн€ вдаютьс€ до р≥зних засоб≥в: п≥дтримки чи незгоди з державними р≥шенн€ми, висуванн€ альтернативних програм, апел€ц≥њ до громадськоњ думки, контролю тощо, завд€ки чому управл≥нн€ "зверху" доповнюЇтьс€ самовр€дуванн€м громадськост≥ "знизу".

≤з другоњ групи функц≥й, виконуваних громадськими орган≥зац≥€ми та рухами щодо своњх член≥в, можна виокремити захисну й допом≥жну. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ та рухи захищають своњх член≥в в≥д державних структур. ÷е особливо важливо тод≥, коли законодавчий демократичний процес перебуваЇ у стад≥њ формуванн€ ≥ коли ≥снуЇ негативна традиц≥€ невиконанн€ закон≥в ≥ нешанобливого ставленн€ до особистост≥ в державних структурах. ƒопом≥жна функц≥€ ви€вл€Їтьс€ в наданн≥ громадськими орган≥зац≥€ми та рухами через власн≥ структури можливостей своњм членам вир≥шувати особист≥ проблеми.

Ќа сучасному етап≥ в демократичних сусп≥льствах громадськ≥ об'Їднанн€ перебирають на себе все б≥льше функц≥й державних установ, борютьс€ з бюрократизац≥Їю сусп≥льного житт€, зд≥йснюють громадський контроль над ними, впливаючи на державну пол≥тику ≥ розвиток сусп≥льства загалом.

ўоб роз≥братис€ в широкому спектр≥ громадських об'Їднань треба зупинитись на њхн≥й типолог≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 732 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2056 - | 1858 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.