Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—утн≥сть ≥ р≥зновиди парт≥йних систем




” р≥зних крањнах д≥Ї р≥зна к≥льк≥сть парт≥й, котр≥ беруть участь у боротьб≥ за пол≥тичну владу. «алежно в≥д положенн€ парт≥й у пол≥тичн≥й систем≥, взаЇмод≥њ м≥ж ними, типу самих пол≥тичних парт≥й складаЇтьс€ парт≥йна система.

ѕарт≥йна система Ц це сукупн≥сть вс≥х пол≥тичних парт≥й, що д≥ють у рамках певноњ пол≥тичноњ системи й в≥дносин м≥ж ними.

ѕрирода й особливост≥ парт≥йноњ системи т≥Їњ або ≥ншоњ крањни обумовлен≥ безл≥ччю фактор≥в. —еред них особливо варто вид≥лити так≥:

Ј р≥вень пол≥тичноњ зр≥лост≥ сусп≥льства;

Ј пол≥тична св≥дом≥сть ≥ культура сусп≥льства, ≥сторичн≥ традиц≥њ;

Ј нац≥ональний склад крањни;

Ј чинне законодавство;

Ј рел≥г≥йна ситуац≥€ в крањн≥;

Ј розм≥щенн€ соц≥ально-класових сил й ≥н.

≤стотний вплив на формуванн€ парт≥йноњ системи робить чинне законодавство й, насамперед, конституц≥€ й виборч≥ закони.

ѕарт≥йна система граЇ одну з головних ролей у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства. ¬она €к би структуруЇ соц≥альн≥ ≥нтереси й пол≥тичн≥ погл€ди, даЇ њм можлив≥сть виражатис€ на загальнонац≥ональному й м≥сцевому р≥вн€х, орган≥зуЇ пол≥тичн≥ сили, зокрема, виборц≥в, допомагаЇ парт≥€м висувати своњх представник≥в у законодавч≥ й виконавч≥ органи влади. ѕор€д з державою ≥нститут парт≥йноњ системи Ї другим найважлив≥шим каналом зд≥йсненн€ влади.

Ј ” пол≥тичн≥й л≥тератур≥ ≥снують р≥зн≥ методики класиф≥кац≥њ парт≥йних систем. Ќайпоширен≥ша заснована на к≥льк≥сному критер≥њ Ц числ≥ парт≥й, €к≥ реально борютьс€ за владу або мають вплив на нењ. ¬≥дпов≥дно до ц≥й методиц≥ вид≥л€ють однопарт≥йну, двопарт≥йну й багатопарт≥йну системи (див. мал. 10.4).

  ѕарт≥йн≥ системи  
       
однопарт≥йна   ƒвопарт≥йна   Ѕагатопарт≥йна
                   

 

Ц одна легальна парт≥€ Ц к≥лька парт≥й, серед €ких дв≥ ведуч≥ - багато парт≥й, серед них дек≥лька впливових
Ц зрощуванн€ парт≥йного апарата з державним Ц формуванн€ складу ур€ду парт≥Їю, що перемогла на виборах   - ур€д формуЇтьс€ або на позапарт≥йн≥й основ≥ або на умовах парт≥йноњ коал≥ц≥њ  
Ц авторитарний або тотал≥тарний режим Ц демократичний пол≥тичний режим Ц авторитарно-демократичний або демократичний пол≥тичний режим
( уба, ѕ≥вн≥чна  оре€, Ћ≥в≥€ й ≥н.) (—Ўј, ¬еликобритан≥€ й ≥н.) (”крањна, ‘ранц≥€, ≤тал≥€ й ≥н.)

ћалюнок 10.4 Ц ’арактерн≥ ознаки парт≥йних систем

ќднопарт≥йн≥ системи характерн≥ дл€ крањн з авторитарними й тотал≥тарними режимами, де легальний статус ≥ право формувати ур€д представлен≥ одн≥й, практично державн≥й парт≥њ. ™дина парт≥€ перетворюЇтьс€ в кер≥вну силу держави. ќсновн≥ пол≥тичн≥ р≥шенн€ приймаютьс€ парт≥Їю, ≥ державна адм≥н≥страц≥€ лише зд≥йснюЇ њх на практиц≥.

ќднопарт≥йна система ≥снувала в 20-40-х рр. ’’ ст. в ≤тал≥њ, в 30-40-х рр. у Ќ≥меччин≥, в 20-80-х рр. Ц у –ад€нському —оюз≥ й у р€д≥ ≥нших держав. —ьогодн≥ однопарт≥йн≥ системи збер≥гаютьс€ в таких крањнах, €к  уба, ѕ≥вн≥чна  оре€, Ћаос,  амерун, √абон й ≥н.

¬ однопарт≥йних системах Їдина парт≥€ змушена виконувати набагато б≥льш широк≥ й р≥зноман≥тн≥ функц≥њ. ¬она стаЇ багатофункц≥ональною, особливо в тотал≥тарних системах, що т€ж≥ють до контролю над вс≥ма видами активност≥ в сусп≥льств≥. ÷€ система може мати тимчасовий усп≥х. јле все-таки вона нестаб≥льна й неефективна. ¬она прийн€тна €к тимчасове €вище в конкретних умовах окремих держав. ќднопарт≥йн≥сть доц≥льна й виправдана лише в умовах перех≥дних, вин€ткових або надзвичайних.

ƒвопарт≥йна система €вл€Ї собою систему ≥з двома сильними пол≥тичними парт≥€ми, кожна з €ких маЇ можлив≥сть перемогти на виборах ≥ сформувати св≥й ур€д.

ѕри двопарт≥йн≥й систем≥ можлив≥ ≥снуванн€ й ≥нших парт≥й, однак вони не мають реальних шанс≥в стати в керма держави. ѕри так≥й систем≥ одна парт≥€ править, а ≥нша, перебуваючи в опозиц≥њ, критикуЇ њњ д≥њ. ” результат≥ вибор≥в вони час в≥д часу м≥н€ютьс€ м≥сц€ми.

ƒвопарт≥йн≥сть життЇво необх≥дна, оск≥льки њњ результати спри€ють гарному функц≥онуванню пол≥тичноњ системи. ¬она гарантуЇ стаб≥льн≥сть ур€ду, оск≥льки парт≥€, що перебуваЇ у влади, одержуЇ абсолютну б≥льш≥сть парламентських м≥сць.

ќдним ≥з самих ≥стотних недол≥к≥в двопарт≥йноњ системи Ї змушений обставинами акцент опозиц≥њ на критику правл€чоњ парт≥њ, а не на висуванн≥ своњх конструктивних пропозиц≥й. ўе один недол≥к у т≥м, що перестаЇ ≥снувати пол≥тичний "центр".

Ќайб≥льш €скравим прикладом двопарт≥йноњ системи Ї ≥снуванн€ в —Ўј демократичноњ й республ≥канськоњ парт≥й. —проби в ц≥й крањн≥ трет≥х парт≥й перемогти на президентських виборах завжди зак≥нчувалис€ невдачею.

—в≥тов≥й практиц≥ в≥дом≥ й так≥ парт≥йн≥ системи, €к≥ називаютьс€ "два й плюс". ÷€ система Ї €к би перех≥дною в≥д двопарт≥йноњ до багатопарт≥йноњ: поруч ≥з двома традиц≥йними парт≥€ми з'€вл€Їтьс€ й нав≥ть бере участь у владних структурах трет€. ” ‘–Ќ ≥снують велик≥ христи€нсько-демократична й соц≥ал-демократична парт≥њ. ѕор€д з ними й парт≥€ в≥льних демократ≥в, ≥ "зелених" завойовують достатню к≥льк≥сть голос≥в дл€ того, щоб при формуванн≥ ур€ду з ними рахувалис€ дв≥ перших парт≥њ. ” ¬еликобритан≥њ також прот€гом тривалого часу поруч ≥з двома основними (консервативна ≥ лейбористська) ≥снуЇ й л≥беральна парт≥€.

Ѕагатопарт≥йна система означаЇ, що на пол≥тичн≥й арен≥ виступають три й б≥льше парт≥њ, кожна з €ких на виборах збираЇ значне число голос≥в. ѕри багатопарт≥йн≥й систем≥ кожна парт≥€ маЇ ч≥тк≥ певн≥ ≥дейно-пол≥тичн≥ або ≥деолог≥чн≥ позиц≥њ, займаЇ свою н≥шу в пол≥тичн≥й систем≥. —пектр погл€д≥в може простиратис€ в≥д украй л≥вих до вкрай правих. ћ≥ж двома полюсами Ї парт≥њ, що займають пром≥жне положенн€ й пом≥рн≥ позиц≥њ.

Ѕагатопарт≥йн≥ системи б≥льш типов≥ дл€ парламентськоњ форми правл≥нн€. Ќайчаст≥ше жодна з парламентських парт≥й не здатна набрати абсолютну б≥льш≥сть м≥сць у парламент≥ й правити поодинц≥, ≥ тому вони змушен≥ ≥ти на компром≥с ≥ формувати ур€дов≥ органи на основ≥ коал≥ц≥й.

” ц≥лому, €к ≥ будь-€кому ≥ншому €вищу, багатопарт≥йност≥ також властив≥ своњ плюси й м≥нуси. ѓх у св≥й час всеб≥чно проанал≥зував рос≥йський пол≥толог ’≤’ ст. Ѕ. „ичер≥н. јле його висновки певною м≥рою в≥днос€тьс€ й до нашого часу.

ƒо позитивних стор≥н багатопарт≥йност≥ в≥днос€тьс€:

Ј всеб≥чне висв≥тленн€ пол≥тичних питань, на€вн≥сть у людей пол≥тичноњ позиц≥њ;

Ј ≥снуванн€ опозиц≥њ, що не прощаЇ промах≥в, котра стримуЇ бюрократизац≥ю, змушуЇ ур€д д≥€ти ефективно;

Ј вихованн€ в парт≥€х орган≥зованост≥, дисципл≥ни, необх≥дних дл€ перемоги над конкурентами;

Ј ви€вленн€ й висуванн€ в пол≥тичн≥й боротьб≥ д≥йсно обдарованих людей.

Ќегативне в багатопарт≥йност≥ Ѕ. „ичер≥н бачив у наступному:

Ј систематичний одноб≥чний напр€мок погл€д≥в ≥ д≥й член≥в парт≥њ, тому що вони на все дивл€тьс€ очами своЇњ парт≥њ, керуючись ≥нтересами њњ пол≥тичноњ боротьби. Ќаприклад, член опозиц≥йноњ парт≥њ звикаЇ дивитис€ на ур€д т≥льки негативно;

Ј у пол≥тичн≥й боротьб≥ розпалюютьс€ пристраст≥. ƒл€ перемоги прихильники р≥зних парт≥й волають до самих низинних потреб мас, що приводить до пад≥нн€ сусп≥льних вдач;

Ј дл€ дос€гненн€ своњх ц≥лей парт≥њ приб≥гають до будь-€ких, часом нечистоплотних засоб≥в: неправди, наклепу й ≥н. Ќеправда стаЇ повс€кденною в сусп≥льному житт≥, ≥ до нењ звикають;

Ј безперервна боротьба веде до ослабленн€ ур€довоњ влади, њњ сили витрачаютьс€ на боротьбу з опозиц≥Їю.

ќтже, багатопарт≥йн≥сть Ц це сусп≥льне благо, джерело розвитку пол≥тичного житт€, але й фактор жорстокост≥ пол≥тичних вдач, серйозне випробуванн€ дл€ сусп≥льноњ морал≥ взагал≥.

Ѕагатопарт≥йна система може приймати блокову форму, коли пол≥тичн≥ парт≥њ групуютьс€ в блоки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 637 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2320 - | 2159 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.