Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«ародженн€ й розвиток багатопарт≥йноњ системи в ”крањн≥




Ѕагатопарт≥йна система перебуваЇ в наш≥й крањн≥ на стад≥њ становленн€. ѓњ створенн€ Ц найважлив≥ший елемент побудови громад€нського сусп≥льства й правовоњ держави, сучасноњ пол≥тичноњ системи.

—учасному пол≥тичному плюрал≥зму на територ≥њ ”крањни немаЇ ще й двох дес€тк≥в рок≥в. ѕерш≥ пол≥тичн≥ угрупуванн€ виникають у середин≥ 1988 р. Ќа першому етап≥ створенн€ багатопарт≥йноњ системи в ”крањн≥ ц≥лком законом≥рно виникаЇ двокол≥рна типолог≥€ з под≥лом пол≥тичних сил на "правих-партократ≥в" й " л≥вих-демократ≥в".

” середин≥ 1988 р. у зах≥дних рег≥онах ”крањни були створен≥ перш≥ пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ: ƒемократичний союз (ƒ—) ≥ ”крањнський √ельс≥нський союз (”’—). ÷е були угрупуванн€ в≥дверто антикомун≥стичного напр€мку, л≥дери €ких провели чимало рок≥в у концтаборах за пол≥тичн≥ погл€ди. ”’— була першою орган≥зац≥Їю в крањн≥, що за€вила про необх≥дн≥сть побудови самост≥йноњ украњнськоњ держави.

ѕершою формально зареЇстрованою пол≥тичною парт≥Їю була ”крањнська нац≥ональна парт≥€ (”Ќѕ) (жовтень 1989 р., Ћьв≥в).

ѕроцес виникненн€ пол≥тичних об'Їднань в ”крањн≥, €к й у –ос≥њ й ≥нших пострад€нських республ≥ках, не був пов'€заний з под≥лом сусп≥льства на певн≥ соц≥альн≥ групи. «аконом≥рний насл≥док Ц формуванн€ на першому етап≥ широких демократичних коал≥ц≥й. ¬ ”крањн≥ таким об'Їднанн€м став Ќародний –ух ”крањни за перебудову Ц перше масове пол≥тичне об'Їднанн€, що з≥брало п≥д своњ прапори людей з р≥зними пол≥тичними погл€дами: в≥д комун≥ст≥в до член≥в ”’—. ÷е був час консол≥дац≥њ громадсько-пол≥тичних об'Їднань й угрупувань на основ≥ боротьби за нац≥ональне, духовне, економ≥чне й пол≥тичне в≥дродженн€ ”крањни.

Ќавесн≥ 1990 р. п≥д час вибор≥в у ¬ерховну –аду ”–—– й у м≥сцев≥ органи влади почавс€ активний процес розмежуванн€ пол≥тичних сил. ¬иникаЇ необх≥дн≥сть створенн€ парт≥й ≥з ч≥ткими пол≥тичними ор≥Їнтирами й статутною дисципл≥ною. ” республ≥ц≥ в цей час функц≥онувало понад 20 парт≥й й об'Їднань.

Ќевдала спроба державного перевороту в серпн≥ 1991 р. привела до кардинальноњ зм≥ни пол≥тичноњ ситуац≥њ. –озпад державност≥ —–—–, проголошенн€ ¬ерховною –адою ”крањни јкту про незалежн≥сть, заборона у вересн≥ 1991 р.  омун≥стичноњ парт≥њ ”крањни створили €к≥сно нов≥ умови дл€ розвитку пол≥тичних об'Їднань у крањн≥.

«а минул≥ роки в ”крањн≥ сформувалас€ багатопарт≥йна система. јле при цьому процес створенн€ нових парт≥й не припин€Їтьс€. “ак, €кщо п≥д час вибор≥в у ¬ерховну –аду в березн≥ 1998 р. в ”крањн≥ були 52 пол≥тичн≥ парт≥њ, на початку 2001 р. Ц 110, а за р≥к до парламентських вибор≥в 2006 р. (тобто в березн≥ 2005 р.) њх було зареЇстровано 126. ” 2007 р. њх к≥льк≥сть виросла до 140 ≥ продовжуЇ зб≥льшуватись. ¬≥дбуваютьс€ типов≥ дл€ багатопарт≥йност≥ м≥жпарт≥йна й внутр≥парт≥йна боротьба, розколи в парт≥€х, об'Їднанн€ парт≥й, створенн€ м≥жпарт≥йних блок≥в. ќсобливо ц≥ процеси актив≥зуютьс€ п≥д час вибор≥в у ¬ерховну –аду.

Ѕагатопарт≥йн≥сть в ”крањн≥ в≥дбиваЇ весь ≥дейно-пол≥тичний спектр парт≥й, що ≥снуЇ у св≥т≥. “ак, в≥дпов≥дно до ≥деолог≥чних напр€мк≥в в ”крањн≥ д≥ють комун≥стичн≥ ( ѕ”,  ѕ–— й ≥н.), соц≥ал-демократичн≥ (—ƒѕ”(о), —ƒѕ” й ≥н.), л≥берально-демократичн≥ (Ћƒѕ”, ѕ–ѕ й ≥н.), консервативн≥ (” –ѕ, ”Ќ ѕ й ≥н.), христи€нськ≥ (’ƒѕ”, –’ѕ й ≥н.), нац≥онал≥стичн≥ ( ”Ќ, ”Ќј й ≥н.) парт≥њ.

«алежно в≥д обставин й ≥нтерес≥в пол≥тичноњ боротьби д≥€льн≥сть де€ких парт≥й не повною м≥рою в≥дпов≥даЇ ≥дейно-пол≥тичн≥й сут≥, заф≥ксован≥й в њхн≥х назвах ≥ програмних документах. “рапл€ютьс€ розб≥жност≥ м≥ж проголошеними сусп≥льно-пол≥тичними ц≥л€ми парт≥њ й конкретними поточними ≥нтересами њњ л≥дер≥в.

Ѕагатопарт≥йн≥сть в ”крањн≥ стала реальн≥стю й виводить њњ на шл€х сучасного демократичного цив≥л≥зованого розвитку. —учасна украњнська багатопарт≥йн≥сть Ї передумовою створенн€ парт≥йноњ системи, що буде спри€ти становленню сильноњ, стаб≥льноњ, демократичноњ системи влади в крањн≥.

ќчевидно, парт≥њ €к нев≥д'Їмний елемент сучасного цив≥л≥зованого сусп≥льства мають майбутнЇ.

ѕитанн€ й завданн€

1. ўо таке пол≥тична парт≥€? „им в≥др≥зн€Їтьс€ пол≥тична парт≥€ в≥д ≥нших громадських орган≥зац≥й?

2. Ќазв≥ть основн≥ передумови виникненн€ сучасних парт≥й.

3. ѕерел≥чите основн≥ (безумовн≥) ознаки пол≥тичноњ парт≥њ.

4. як≥ функц≥њ виконують парт≥њ в сусп≥льств≥?

5. «р≥вн€Їте кадров≥ й масов≥ парт≥њ по наступних ознаках:

а) будова парт≥њ,

б) принципи д≥€льност≥,

в) характер членства.

6. ” чому розходженн€ опозиц≥йних ≥ правл€чих парт≥й?

7. —формулюйте достоњнства й недол≥ки однопарт≥йноњ, двопарт≥йноњ ≥ багатопарт≥йноњ систем.

8. ¬≥д €ких фактор≥в залежить виб≥р т≥Їњ або ≥ншоњ парт≥йноњ системи в сусп≥льств≥?

9. „им обумовлюЇтьс€ ≥снуванн€ такого р≥зноман≥тт€ парт≥й у сучасн≥й ”крањн≥?

10. «а €кими критер≥€ми розр≥зн€ютьс€ сучасн≥ украњнськ≥ парт≥њ?

–екомендована л≥тература

1. Ѕ≥лоус ј. ѕол≥тико-правов≥ системи: св≥т ≥ ”крањна. Ц  ., 2000.

2. ƒюверже ћ. ѕолитические партии. Ц ћ., 2000.

3.  ривоцюк ѕ. —творенн€ парт≥й демократичного типу: —в≥тов≥ та украњнськ≥ реал≥њ // Ћюдина ≥ пол≥тика. Ц 2002. Ц є 5.

4. ѕарт≥њ та громадсько-пол≥тичн≥ рухи: св≥товий досв≥д ≥ ”крањна. Ц  ., 2004.

5. ѕахарев ј. Ѕагатопарт≥йн≥сть ≥ парт≥йн≥ системи Ц пон€тт€ не тотожн≥ // ¬≥че. Ц 2002. Ц є 2.

6. ѕопов —.ј. ѕартии, демократи€, выборы. Ц ћ., 2003.

7. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник / ћ.≤. ѕанов (кер≥вн. авт. кол.), Ћ. ћ. √ерас≥на, ¬. —. ∆уравський та ≥н. Ц  ., 2005.

8. ѕримуш ћ. ѕарт≥њ ≥ парт≥йн≥ функц≥њ // ¬≥че. Ц 2002. Ц є 5.

9. –огозин Ќ. ѕ. ”краина: партии и партийна€ система. Ц ƒонецк, 2006.

10. –удич ‘. ћ. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник. Ц  ., 2004.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 801 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2035 - | 1849 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.