Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


÷≥л≥ й функц≥њ пол≥тичних парт≥й




÷≥ль д≥€льност≥ парт≥й Ц реал≥зац≥€ ≥нтерес≥в тих верств сусп≥льства, €к≥ вони представл€ють. јле вони не т≥льки њх виражають, але й намагаютьс€ сформувати, об'Їднати й виробити один загальний парт≥йний ≥нтерес. ѕарт≥њ займають особливе м≥сце серед р≥зних орган≥зац≥й, що д≥ють у пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства. √оловна ц≥ль пол≥тичних парт≥й Ц завоюванн€ ≥снуючоњ пол≥тичноњ влади або участь у њњ реал≥зац≥њ.

 ожна з парт≥й, прийшовши до влади, призначаЇ своњх людей на ключов≥ д≥л€нки управл≥нн€. Ќе маючи н≥€ких безпосередн≥х публ≥чно-владних повноважень, пол≥тичн≥ парт≥њ розробл€ють державну пол≥тику (пропозиц≥њ щодо пол≥тичного курсу й пол≥тичного режиму). ¬проваджуЇтьс€ ж ц€ пол≥тика в житт€ лише в м≥ру њњ прийн€тт€ представницькими органами.

Ќа основ≥ загальних пол≥тичних ≥дей парт≥њ розробл€ють своњ програми, у €ких визначаютьс€ завданн€ на коротко-, середньо- ≥ довгострокову перспективу.

—учасн≥ пол≥тичн≥ парт≥њ характеризуютьс€ складною структурою, у €к≥й можна вид≥лити наступн≥ елементи: л≥дер парт≥њ, парт≥йний апарат, ≥деологи парт≥њ, р€дов≥ члени парт≥њ. ≤стотну роль у визначенн≥ пол≥тичного впливу парт≥њ граЇ "парт≥йний електорат", "симпатики" й "меценати" парт≥њ.

–оль ≥ значенн€ пол≥тичних парт≥й у сусп≥льствах з р≥зним р≥внем економ≥чного, соц≥ального й культурного розвитку, конкретними ≥сторичними й нац≥ональними традиц≥€ми, неоднакова. ќднак можна вид≥лити де€к≥ загальн≥ функц≥њ парт≥й (див. мал. 10.2).

‘ ” Ќ   ÷ ≤ ѓ ѕ ј – “ ≤ ѓ     узгодженн€ ≥нтерес≥в ≥ потреб р≥зних груп й ≥ндив≥д≥в
 
     
    соц≥ального представництва
 
     
    соц≥альноњ ≥нтеграц≥њ
 
     
    пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ
 
     
    боротьба за владу
 
     
    пол≥тичне рекрутуванн€
 
     
    розробка й зд≥йсненн€ пол≥тичного курсу
 

ћалюнок 10.2 Ц ‘ункц≥њ парт≥њ

Ќасамперед пол≥тичн≥ парт≥њ узагальнюють ≥ погоджують ≥нтереси певних груп сусп≥льства. ѕот≥м ц≥ ≥нтереси викладаютьс€ в програмах, вимогах, гаслах, виборчих платформах ≥ т.п.

 ожна пол≥тична парт≥€ Ї виразником певних соц≥альних ≥нтерес≥в, опираЇтьс€ у своњй д≥€льност≥ на конкретн≥ соц≥альн≥ групи, Ї њхн≥м представником на пол≥тичн≥й арен≥. ƒе€к≥ парт≥њ прагнуть п≥дкреслити свою соц≥альну базу й у назв≥, наприклад: —ел€нська парт≥€ ”крањни або парт≥€ п≥дприЇмц≥в ≥ промисловц≥в ”крањни. јле, €к правило, кожна парт≥€ прагне об'Їднати по можливост≥ широк≥ верстви сусп≥льства й представл€ти р≥зн≥ соц≥альн≥ групи. ÷е в≥дбиваЇтьс€ й у сам≥й назв≥ багатьох парт≥й Ц народн≥, нац≥ональн≥ й т.д.

‘ункц≥€ соц≥альноњ ≥нтеграц≥њ виражаЇтьс€ в наступному. ¬исуваючи той або ≥нший наб≥р владних домагань, парт≥њ забезпечують зв'€зок населенн€ з державними структурами. ѕарт≥њ зам≥н€ють стих≥йн≥ форми сусп≥льно-пол≥тичноњ активност≥ населенн€ формал≥зованими, п≥дданими контролю з боку своњх л≥дер≥в. ќдночасно парт≥њ спри€ють пол≥тичн≥й соц≥ал≥зац≥њ громад€н, формуванню в них зд≥бностей ≥ навичок участ≥ у влад≥. ѕарт≥њ звертають увагу людей на найважлив≥ш≥ конфл≥кти й шл€хи њхнього вир≥шенн€, долаючи деф≥цит по≥нформованост≥, роз'€снюють р€довим громад€нам ситуац≥ю, що склалас€ в сусп≥льств≥.

Ѕоротьба за владу Ц це й ознака пол≥тичноњ парт≥њ, ≥ њњ головна ц≥ль й одночасно функц≥€. —аме в ход≥ боротьби за владу виробл€ютьс€ установки парт≥њ, формуютьс€ њњ л≥дери, ≥деолог≥чн≥ й пропагандистськ≥ кадри. ћехан≥зм м≥жпарт≥йноњ боротьби за владу не дозвол€Ї парт≥€м залишатис€ на м≥сц≥, жити з≥ старим багажем. ѕарт≥њ змушен≥ чуйно й оперативно реагувати на зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ в крањн≥ й у св≥т≥.

—ерйозну увагу у своњй д≥€льност≥ парт≥њ прид≥л€ють функц≥њ пол≥тичного рекрутуванн€, п≥д €ким розум≥ютьс€ п≥дб≥р, п≥дготовку й висуванн€ кадр≥в €к дл€ самоњ парт≥њ, так ≥ дл€ ≥нших структур пол≥тичноњ системи (у тому числ≥ висуванн€ кандидат≥в у представницьк≥ органи й у виконавчий апарат держави).

” р≥зних пол≥тичних системах по-р≥зному про€вл€Їтьс€ функц≥€ розробки й зд≥йсненн€ пол≥тичного курсу. ќбс€г й ефективн≥сть виконанн€ ц≥Їњ функц≥њ залежить в≥д позиц≥њ конкретноњ парт≥њ стосовно державноњ влади.

ѕарт≥€ може бути в непримиренн≥й опозиц≥њ, виступаючи проти ≥снуючого державного устрою, нав≥ть €кщо не призиваЇ сусп≥льство до насильства. ” цьому випадку парт≥€ прагне до влади насамперед дл€ того, щоб зм≥нити сам устр≥й держави.

ѕарт≥€ може бути в опозиц≥њ, спр€мован≥й не проти ≥снуючого державного ладу, а проти пол≥тики певного ур€ду.

ѕарт≥€ може виступати також у рол≥ конструктивноњ опозиц≥њ: критикуЇ те, ≥з чим не згодна в д≥€х ур€ду, п≥дтримуЇ те, що вважаЇ правильним у його д≥€льност≥.

ѕарт≥€ здатна брати участь у формуванн≥ ур€ду й у р≥зних органах управл≥нн€ €к партнер ≥нших парт≥й. ” цьому випадку, маючи частину влади, парт≥€ несе за нењ певну в≥дпов≥дальн≥сть.

ћожлива роль парт≥њ €к пров≥дноњ сили ур€довоњ коал≥ц≥њ. ” такому випадку парт≥€ маЇ велику частку влади й в≥дпов≥дальност≥. ¬≥д нењ в основному залежить зд≥йсненн€ державноњ влади, у њњ руках зосереджен≥ широк≥ можливост≥ реал≥зац≥њ власних вар≥ант≥в р≥шенн€ проблем.

ѕарт≥€ може сформувати ур€д одноос≥бно. ” цьому випадку вона бере на себе монопольну в≥дпов≥дальн≥сть за зд≥йсненн€ державноњ влади, особливо €кщо вона маЇ у своЇму розпор€дженн≥ абсолютну б≥льш≥сть у парламент≥.

ћожлив≥ ≥нш≥ функц≥њ й ≥нш≥ п≥дстави дл€ њхньоњ класиф≥кац≥њ.

—в≥т пол≥тичних парт≥й надзвичайно р≥зноман≥тний. “ому спроби типолог≥зувати парт≥њ досить умовн≥, однак вони мають на мет≥ б≥льш глибоке досл≥дженн€ природи парт≥й й њхн≥х можливостей.

“ипи пол≥тичних парт≥й

“ип парт≥њ Ц це пон€тт€, що включаЇ в себе найб≥льш ≥стотн≥ ознаки групи пол≥тичних парт≥й.

“иполог≥€ парт≥й може будуватис€ за р≥зними критер≥€ми (див. мал. 10.3):

 –»“≈–≤ѓ “»ѕќЋќ√≤«ј÷≤ѓ “»ѕ»
«а орган≥зац≥йною структурою  адров≥
ћасов≥
ѕо методах ≥ способам д≥€льност≥ јвангардн≥
ѕарламентськ≥
«а м≥сцем в систем≥ влади ѕравл€ч≥
ќпозиц≥йн≥
«а м≥сцем в пол≥тичному спектр≥ ѕрав≥
Ћ≥в≥
÷ентристськ≥

ћалюнок 10.3 Ц “иполог≥€ пол≥тичних парт≥й

«агальновизнаноњ й найпоширен≥шоњ Ї типолог≥€ парт≥й, представлена французьким пол≥тологом ћ. ƒюверже в робот≥ Ђѕол≥тичн≥ парт≥њї (1951 р.). ¬≥дпов≥дно до характеру внутр≥шньоњ орган≥зац≥њ парт≥й в≥н класиф≥кував њх €к кадров≥ й масов≥.

 адров≥ парт≥њ невелик≥ по своЇму чисельному склад≥, але в них ≥снуЇ жорстка дисципл≥на й ч≥тко виражена орган≥зац≥йна структура. ѓхнЇ завданн€ пол€гаЇ в т≥м, щоб у пер≥од вибор≥в забезпечити п≥дтримку кандидатам в≥д парт≥њ з боку б≥льшост≥ виборц≥в у конкретному окруз≥. ÷е дос€гаЇтьс€ п≥дбором профес≥йних парт≥йних кадр≥в, здатних ефективно орган≥зувати й провести виборчу кампан≥ю.

“ипов≥ риси кадровоњ парт≥њ:

Ј невелика чисельн≥сть член≥в парт≥њ;

Ј ол≥гарх≥чний характер парт≥њ, тобто в нењ вход€ть в основному депутати, м≥н≥стри, сенатори, кер≥вники р≥зного рангу Ц люди, що профес≥йно займаютьс€ пол≥тикою;

Ј на€вн≥сть апарата, що обслуговуЇ вищ≥ кер≥вн≥ органи парт≥њ;

Ј в≥дсутн≥сть сильних орган≥зац≥й на м≥сц€х;

Ј в≥дсутн≥сть механ≥зму оф≥ц≥йного прийому до парт≥њ й ≥нституту обов'€зкових членських внеск≥в;

Ј електоральний характер, тобто парт≥€ пожвавлюЇ свою д≥€льн≥сть головним чином п≥д час вибор≥в.

“иповий приклад кадрових парт≥й Ц парт≥њ демократ≥в ≥ республ≥канц≥в у —Ўј. ƒо даного типу в≥днос€тьс€ б≥льш≥сть Ївропейських парт≥й консервативноњ ор≥Їнтац≥њ.

ћасов≥ парт≥њ Ц це велик≥ орган≥зац≥њ, €к≥ мають складну внутр≥шню структуру й високий ступ≥нь ≥деолог≥зованост≥. —вою соц≥альну базу вони формують в основному з нижчих верств населенн€. як правило, це парт≥њ комун≥стичноњ, соц≥ал≥стичноњ й соц≥ал-демократичноњ ор≥Їнтац≥њ.

“ипов≥ риси масовоњ парт≥њ:

Ј висока чисельн≥сть;

Ј формал≥зована парт≥йна структура, побудована на основ≥ вибор≥в знизу доверху;

Ј упор€дкована д≥€льн≥сть широкоњ мереж≥ низових орган≥зац≥й;

Ј т≥сний ≥ пост≥йний взаЇмозв'€зок м≥ж членами парт≥њ;

Ј ч≥тка дисципл≥на, члени парт≥њ не т≥льки плат€ть внески, але й активно беруть участь у справах парт≥њ;

Ј кр≥м електоральноњ д≥€льност≥ велике значенн€ надаЇтьс€ масово-пол≥тичн≥й й ≥дейно-виховн≥й робот≥;

Ј упор робитьс€ на рекрутуванн≥ нових член≥в, орган≥зац≥њ кампан≥й у зв'€зку з р≥зними пол≥тичними под≥€ми, проведенн≥ дискус≥й по р≥зних теоретичних ≥ практичних проблемах ≥ т.д.

÷ю класиф≥кац≥ю ћ. ƒюверже доповнили американськ≥ пол≥тологи ƒж. Ћа ѕоламбара й ћ. ¬ейнер. ¬они вид≥лили ще один тип: парт≥€ "хватай вс≥х" ("≥нтеркласова", "загальнонародна", "парт≥€ виборц≥в" ≥ т.п.).

ѕарт≥њ цього типу прагнуть за допомогою не≥деолог≥зованих програм залучити на свою сторону найб≥льшу к≥льк≥сть виборц≥в р≥зноњ соц≥альноњ й профес≥йноњ приналежност≥. ƒл€ цих парт≥й характерн≥:

Ј особливий тип л≥дера-≥нтелектуала, €кий граЇ роль св≥тогл€дного символу;

Ј такий в≥дб≥р л≥дер≥в парт≥њ, що дозволив би зосередити в н≥й в≥домих фах≥вц≥в, представник≥в пол≥тичноњ ел≥ти, здатних забезпечити залученн€ виборц≥в п≥д час виборноњ кампан≥њ;

Ј в≥дсутн≥сть ф≥ксованост≥ масового членства;

Ј в≥дсутн≥сть твердих соц≥альних ор≥Їнтир≥в.

ѕо методах ≥ засобам д≥€льност≥ розр≥зн€ють парт≥њ авангардного й парламентського типу.

ѕарт≥њ авангардного типу використовують у своњй д≥€льност≥ засоби й методи, €к≥ перебувають на гран≥ або поза законом. ƒо них в≥днос€тьс€: силовий натиск на органи влади, страйки, п≥кетуванн€, ф≥зичне насильство й терор.

ƒл€ парт≥й парламентського типу властив≥ методи й засоби д≥€льност≥ в межах правових норм держави. —воњ пол≥тичн≥ платформи вони виражають через законн≥ органи влади. «овн≥шн€ д≥€льн≥сть таких парт≥й зосереджена насамперед у парламент≥ й м≥сцевих органах влади. ѕарт≥њ парламентського типу природно зац≥кавлен≥ в збереженн≥ стаб≥льност≥ ≥снуючоњ пол≥тичноњ системи.

«а м≥сцем в систем≥ влади вид≥л€ють правл€ч≥ й опозиц≥йн≥ парт≥њ.

ѕравл€ч≥ Ц це парт≥њ, що одержали за результатами вибор≥в б≥льш≥сть м≥сць у парламент≥ й сформували ур€д.

ќпозиц≥йн≥ Ц це т≥ парт≥њ, €к≥ перебувають в опозиц≥њ до ур€ду.

” демократичних державах опозиц≥€ представл€Ї один з повноправних пол≥тичних ≥нститут≥в, будучи нев≥д'Їмним елементом механ≥зму стримуванн€ й противаг у пол≥тичн≥й систем≥. ‘ункц≥њ опозиц≥њ досить р≥зноман≥тн≥. Ќасамперед, це основний канал вираженн€ соц≥ального невдоволенн€ мас.  ритикуючи оф≥ц≥йний курс ур€ду й беручи участь у законотворчому процес≥, опозиц≥йна парт≥€ маЇ можлив≥сть домагатис€ принципових поступок з боку влади ≥ коректувати пол≥тику.  р≥м того, на€вн≥сть опозиц≥йних парт≥й обмежуЇ зловживанн€ владою, перешкоджаЇ порушенню громад€нських ≥ пол≥тичних прав ≥ свобод населенн€. ѕредставл€ючи альтернативн≥ пол≥тичн≥ програми, опозиц≥йн≥ парт≥њ дають громад€нам можлив≥сть зробити власний виб≥р.

” пол≥тичному спектр≥ кожноњ крањнирозр≥зн€ютьс€ парт≥њ прав≥, л≥в≥ й центристськ≥.

“радиц≥€ д≥лити пол≥тичн≥ сили на "прав≥" й "л≥в≥" берет св≥й початок ≥з час≥в французькоњ революц≥њ 1789 р., коли на зас≥данн≥ французького парламенту праворуч в≥д голови розташовувалис€ консерватори, що виступали за збереженн€ монарх≥њ, л≥воруч Ц радикали, €к≥ в≥дстоювали ≥дењ загальноњ р≥вност≥. ѕом≥рн≥ займали м≥сц€ в центр≥ залу. ѕ≥сл€ цього правими стал≥ називати посл≥довник≥в збереженн€ ≥снуючого ладу, а л≥вими Ц прихильник≥в радикальних зм≥н.

«алежно в≥д конкретноњ пол≥тичноњ ситуац≥њ "л≥в≥" можуть стати "правими", а "прав≥" Ц "л≥вими".

ƒана класиф≥кац≥€, €к ≥ будь-€ка ≥нша, далеко не досконала й досить умовна. ћожна перел≥чити ще р€д критер≥њв, у залежност≥ в≥д €ких парт≥њ п≥дрозд≥л€ютьс€ на т≥ або ≥нш≥ типи. Ќа€вн≥сть же великоњ к≥лькост≥ типолог≥й парт≥й за р≥зними критер≥€ми св≥дчить про складн≥сть ≥ багатогранн≥сть даного пол≥тичного ≥нституту й дозвол€Ї всеб≥чно характеризувати кожну пол≥тичну парт≥ю.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 846 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2074 - | 1816 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.