Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥дродженн€ на «ах≥дн≥й ”крањн≥




“е, що п≥вденно-зах≥дн€ частина украњнськоњ територ≥њ, опинилас€ п≥д австр≥йською владою, було великим щаст€м, не т≥льки цього скравка але й усењ ”крањни. ƒальший розвиток ≥сторичних под≥й уклавс€ в той спос≥б, що €краз √аличина, €ка в≥д 1340 р. н≥ разу не дихнула пов≥тр€м державноњ незалежности, що ц≥лих п€тьсот л≥т оставала п≥д польською владою, сталас€ заборолом, пол≥тичним Ђѕ≥Їмонтомї дл€ решти ”крањни. јле 500-л≥тн€ невол€ не об≥йшлас€ √аличин≥ без насл≥д≠к≥в.

Ђƒух рабства ≥ послуху перед Ђсильними м≥ра цьогої запустив сильне кор≥нн€ в духовости галичан. ѕольон≥зац≥€ дос€гла тут вели≠чезних розм≥р≥в: не т≥льки шл€хта, але й духовенство та м≥щанство стало польським, приймало польськ≥ звичањ та мову. ¬ XVIII ст. украњн≠ську нац≥ю в √аличин≥ творив виключно мужик, зневолений, затур≠каний, прибитий, несв≥домий н≥ людських, н≥ нац≥ональних прав, що т≥льки з≥ стих≥йною вперт≥стю збер≥гав св≥й старосв≥тський побутї. (ё. ќхримович).

ј всежтаки, ц€ найб≥льше зденац≥онал≥зована, найсильн≥ше за≠кр≥пощена частина ”крањни, в≥д≥грала в ≥стор≥њ нашоњ Ѕатьк≥вщини справд≥ першор€дну ролю. ќчевидно, не треба думати, що свою ролю завд€чуЇ √аличина особлив≥й либеральности й культурности австр≥й≠ськоњ влади. Ќавпаки! Ќе з любови й не з почутт€ гуманности п≥ддер≠жав австр≥йський ур€д украњнський культурно-нац≥ональний рух, а з чистого вирахуванн€. ¬играючи украњнську народню масу проти польськоњ чи опол€ченоњ шл€хотськоњ верх≥вки в √аличин≥, јвстр≥€ силува≠лас€ в той спос≥б закр≥пити Ђрев≥ндиковануї пров≥нц≥ю дл€ себе й дл€ своњх ≥мпер≥€л≥стичних замисл≥в на п≥вденньому —ход≥ ≈вропи. “е, що така тактика вийшла нам остаточно на користь, це вже не заслуга јвстр≥њ, а тих сил ≥ здорових елемент≥в в украњнському народ≥, що зум≥ли покористуватис€ цею пригожою дл€ себе Ђконюнктуроюї.

«аб≥раючи √аличину, јвстр≥€ робила це в переконанню, що заб≥раЇ частину кор≥нноњ, етнограф≥чноњ ѕольщ≥. ўойно при ближчому кон≠такт≥ з краЇм в≥дкрили тут австр≥йськ≥ ур€довц≥ ≥снуванн€ окремоњ нац≥њ, в≥дм≥нноњ в≥д пол€к≥в мовою, рел≥г≥Їю та звича€ми, нац≥ю Ђхло≠п≥в ≥ поп≥вї, €к говорили зг≥рдливо пол€ки, але таку, що пригноблена дотепер пол€ками, могла бути використана проти них. ѕро те, щоби всец≥ло опертис€ на т≥й людьми ≥ Ѕогом забут≥й нац≥њ, јвстр≥€ не ду≠мала. —тримувала њњ в≥д того плем≥нна однородн≥сть галицьких украњн≠ц≥в з населенн€м зазбручанського материка. јвстр≥€ л€калас€ т€ги галицького населенн€ до злитт€ з рештою, л€калас€ Ђрусоф≥льстваї, але неменче зал€кана пол€ками, пробувала створити з галицьких украњнц≥в €кусь рег≥ональну, в≥ддану соб≥ всец≥ло в≥дм≥ну. … можна ска≠зати, що њњ це подекуди й на де€кий час удалос€. “ак зване Ђрутенствої це продукт цих зусиль австр≥йського ур€ду, виплеканий на галицькому грунт≥ в перш≥й половин≥ XIX ст.

Ђ’арактеристичними рисами Ђрутенстваї був перш усього чисто галицький, льокальний патр≥отизм, що обмежувавс€ 4-м≥л≥оновою Ђрутенськоюї нац≥Їю, в≥рноп≥ддан≥сть та надм≥рна льо€льн≥сть цент≠ральному, в≥денському ур€дов≥, повна пол≥тична безхребетн≥сть, гро≠мадський консерватизм, духове назадництво, нањвний хамський ари≠стократизм, що погорджував ус≥м, що не йшло Ђсвишеї, зг≥рдливе в≥дношенн€ до мужика з його мовою, безупинна зм≥нлив≥сть погл€д≥в ≥ т. д.ї (ё. ќхримович).

Ђ–утенствої характеризувало перш≥ кадри галицького духовенства, що вийшло з нових австр≥йських середн≥х ≥ вищих шк≥л, воно теж стало пригожим грунтом п≥д розвиток п≥зн≥шоњ, москвоф≥льськоњ €зви. ¬оно то, €к сучасний йому загал л≥вобережного двор€нства Ђне мало н≥€ких нац≥ональних ≥деал≥в, н≥чого не домагалос€, т≥льки все, що йому давали, приймало з рабською под€коюї.

ўож дивного, що п≥он≥ри нац≥онального в≥дродженн€ в √али≠чин≥, в першу чергу входили в конфл≥кт ≥ мус≥ли розправитис€, або зломитис€ в боротьб≥ з примарою того галицького Ђрутенстваї.

…осифинськ≥ реформи

¬же в роц≥ Ђрев≥ндикац≥њї √аличини, вийшов патент про ≥нвентар≥ маЇтностей, що послужили основно дл€ р≥вном≥рного њх оподаткуван≠н€. «черги, патентом з 1775 р. наказано д≥дичам трактувати своњх се-л€н-п≥дданих по Ђлюдськиї й не вимагати в≥д них б≥льше понад уста≠лену в ≥нвентар€х норму.  олиж м≥сце ц≥саревоњ ћар≥њ “ереси заступив њњ син …осиф II (1780Ч1790), дл€ ц≥лоњ јвстро-”горщини, а дл€ √аличини з ос≥бна, почалас€ нова доба. …осиф II, що по словам сучас≠ник≥в випередив ¬елику ‘ранцузьку –еволюц≥ю в поступовост≥ й л≥беральности своњх переконань, кинувс€ з запалом до реформ. ÷ей ≥деал≥ст ≥ чолов≥колюбець на престол≥ √абсбург≥в, р≥шив ущасливити своњх п≥дданих з одного маху й тому в багатьох випадках перемахнув-с€. ¬≥н м. ≥. покасував манастир≥, а з њх велитенських д≥бр утворив т. зв. Ђрел≥г≥йний фондї, призначений на вдержанн€ духовенства, €ке перем≥нив у кл€су державних ур€довц≥в. ѕроголосивши рел≥г≥йну толЇранц≥ю, в≥н р≥вночасно визволив вище ≥ середнЇ шк≥льництво з дотепер≥шньоњ залежности в≥д духовенства.

¬же весною 1784 р. висловив в≥н нам≥р Ђскасувати в ц≥л≥й дер≠жав≥ п≥дданче нев≥льництвої, а наприк≥нц≥ 1782 р. видав патент, у €кому дозволив сел€нам женитис€ без дозволу пан≥в ≥ шукати соб≥ заро≠б≥тк≥в поза межами свого села. —аму панщину обмежив …осиф II до «ќ дн≥в у р≥к ≥ взагал≥ в велик≥й м≥р≥ облегчив сел€нам њх незавидну долю. «алишаючи в сил≥ панське суд≥вництво над, сел€нами, …осиф II, всежтаки вимагав в≥д пан≥в квал≥ф≥кац≥й дл€ цього. ’то з пан≥в не м≥г чи не хот≥в скласти приписаного законом судд≥вського ≥спиту, мус≥в прин€ти на св≥й кошт спец≥€льного ур€довц€, званого Ђюст≥ц≥€р≥Їмї або Ђмандаторомї. –≥вночасно сел€не могли боронитис€ на пом≥щицькому чи мандаторському суд≥ через своњх повновласник≥в-плЇн≥потент≥вї. ¬ 1789 р. переведено нову систему оподаткуванн€ грунт≥в, в €коњ основу покладено пр≥нцип, що 70 в≥дсотк≥в прибутку з пол€ мусить залишитис€ хл≥боробов≥-сел€нинов≥ на прожиток, 12 в≥д≠сотк≥в ≥о≥ло дл€ держави, а 18 д≥дичев≥. ¬ т≥ д≥дич≥вськ≥ в≥дсотки були вже врахован≥ робуч≥ дн≥ панщизн€к≥в ≥ вс≥ драчки, €ких вимагав дв≥р в≥д села. Ќа передодн≥ смерти виготовив був …осиф II патент про ц≥лковиту перем≥ну панщизн€них обов€зк≥в на грошевий податок, але смерть ц≥сар€ не дала тому патентов≥ вв≥йти в житт€.

ѕани й духовн≥ Їрархи щиро зненавид≥ли »осифа II за його на≠родолюбство й тому в≥д≥тхнули з полегчею, коли в≥н помер. …ого насл≥дник Ћеопольд II (1790Ч1792) хоч ≥ не допустив до скасу≠ванн€ ус≥х йосифинських реформ, але не дуже то нал€гав на њх посл≥≠довне виконуванн€. «ате його син ‘ р а н ц II (1792Ч1835) прот€гом свого довгого волод≥нн€ позатирав ≥ сл≥ди по йосифинських реформах. ‘≥нансове банкротство јвстр≥њ, що виснажена наполЇонськими в≥й≠нами, мус≥ла р€туватис€ друкуванн€м паперових банкнот≥в ≥ зацитьку≠ванн€м ус≥х пом≥щицьких вимог≥в, на довг≥ дес€тил≥тт€ в≥дсунуло питанн€ полегч дл€ сел€нства.  олиж у 1821 р. переведено нове оподат≠куванн€ грунт≥в з на€вним покривдженн€м сел€нського стану, здава≠лос€, що дл€ сел€нства јвстр≥њ взагал≥, а галицького зос≥бна, вибила останн€ година. јле тимчасом працювали в його користь ≥нш≥ сили й вони не дали йому пропасти, €к п≥д економ≥чним так ≥ нац≥ональним огл€дом.

јвстр≥йський ур€д, що за »осифа II став провид≥нн€м дл€ украњн≠ського сел€нства √аличини, був ним не т≥льки п≥д економ≥чно-сусп≥ль≠ним огл€дом. Ќе менче важними дл€ нашого культурно-нац≥онального в≥дродженн€ по цей б≥к «бруча, були заходи австр≥йського ур€ду над п≥днесенн€м осв≥ти й духового житт€ нашого краю. як це не дивно, але перш≥ познаки культурно-нац≥онального пробудженн€ блиснули на обр≥ю Ѕогом ≥ людьми забутого «акарпатт€, званого до недавна Ђ”горською ”крањноюї.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 407 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2112 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.