Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультурно-осв≥тн€ орган≥зац≥€




ѕовстанн€ сербськоњ (1828) та чеськоњ Ђћатиц≥ї (1830), €к куль≠турно-осв≥тн≥х централь тих народ≥в, примусило й галицьких украњнц≥в продумувати над орган≥зац≥Їю анальог≥чноњ установи ще перед 1848 роком. јле щойно на зас≥данню √оловноњ –уськоњ –ади з дн€ 16 червн€ 1848 р. проголошено оснуванн€ Ђ√алицько-руськоњ ћатиц≥ї, що по ста≠туту мала видавати й ѕоширювати в масах Ђдобр≥ й корисн≥ книжки дл€ укр≥пленн€ в≥ри й моральности, поширенн€ знанн€, розвитку красомовства, кал≥граф≥њ, техн≥ки, господарства й педагог≥њї. ј хоча член≠ську вкладку означено дл€ приватних ое≥б на-50, а дл€ товариств на 100 ринських, то з першого маху вписалос€ до Ђћатиц≥ї поверх 50, пере≠важно льв≥вських украњнц≥в. ќбм≥рковуючи л≥тературно-науковий матер≥€л ≥ видавничу програму Ђћатиц≥ї, попала √оловна –ада на думку скликати до Ћьвова перший конгрес культурно-осв≥тних д≥€≠ч≥в, що й в≥дбувс€ п≥д ф≥рмою Ђ« њ з д у руських у ч Ї н и хї в дн€х 19 ≥ 26 жовтн€ 1848 р.

≤н≥ц≥€тором з'њзду ≥ його програми був молодший товариш ћарк≥€на Ўашкевича Ч ћикола ”сти€нович. ќдною з основних точок про≠грами з'њзду була справа збереженн€ украњнськоњ мови перед засилл€м польськоњ та московськоњ й н≥велюючими впливами церковнослов€нськоњ мови.

Ђ«њзд руських ученихї

¬ так зван≥й Ђмузейн≥йї сал≥ греко-католицькоњ духовноњ семинар≥њ у Ћьвов≥, украшен≥й жовто-блакитними прапорами й нац≥ональними емблемами, почалис€ наради 118 учасник≥в першого в √аличин≥ куль≠турно-осв≥тнього конгресу. ѕом≥ж промовц€ми особливо визначивс€ ћикола ”сти€нович:

Ђ«емл€ки! Ч говорив в≥н.Ч Ќа широк≥й карт≥ св€тоњ —лов€нщини лежить земл€ прекрасна, багата, от≥каюча медом ≥ молоком, земл€, що на н≥й в≥ками не забракло н≥ хл≥ба н≥ соли. —ерцем —лов€нщини Ї украњнська земл€, а на н≥й живе наш нар≥д, славний ко≠лись багацтвом ≥ силою, та стократь славн≥ший своЇю долею. …ого ми≠нуле списане кровю й сльозами, а серце роздерте людською злобою й кривдою.

ќ, нема другого народу в —лов€нщин≥, що з так високого щабл€ багацтва й слави, що ними колись с€ла ”крањна, так низько впавби у недолю, так глибоко запавс€б у не≥снуванн€ї.

ј хоч €к низько впав украњнський народ, то в глибин≥ його душ≥ Ђнайдемо золоте зерно, що потребуЇ т≥льки чулоњ ≥ вправноњ руки, щоби зас€ти €сним с€йвом ран≥шньоњ з≥ркиї.

Ђѕравий серцем ≥ устами, задоволений своњм, невтомний в прац≥, милосердний, нескорий до мести, см≥ливий в боротьб≥, спок≥йний в мир≥, непохитний в дотриманню зам≥ру, в≥рний батьк≥вськ≥й традиц≥њ, в≥дда≠ний р≥дн≥й церкв≥ї, оце тип украњнц€ Ђг≥дного сина —лов€нщиниї.

Ђ«емл€ки! Ч к≥нчив свою золотоусту промову ”сти€нович Ч ≈в≠ропа розкрила перед св≥том нову карту ≥стор≥њ, а на н≥й золотими буквами виписано: Ђ¬оскресени€!ї  ожний народ потр€с п≥двалинами своЇњ ≥стоти й почав нове, житт€; житт€ свободи й щаст€; а х≥баж ми на те перебол≥ли найт€жчу неволю в ≈вроп≥, щоби дал≥ дихати смер≠тною задухою, мов п≥д т€гарем могили?ї

«'њзд под≥ливс€ на дев€ть секц≥й; богословська секц≥€ вир≥шила м. ≥. що поза щоденними молитвами та псальмами, вс≥ ≥нш≥ молитви мають бути перекладен≥ на украњнську мову. √осподарська секц≥€ п≥д≠креслила потребу заснуванн€ господарського товариства й виданн€ загальноњ господарськоњ компенд≥њ. ¬ секц≥њ ≥стор≥њ ≥ географ≥њ говори≠лос€ про загально доступний п≥дручник украњнськоњ ≥стор≥њ дл€ шк≥л. √оворилос€ про переробленн€ дл€ цењ ц≥ли ≥стор≥њ ћиколи ћаркевича. Ќа з'њзд≥ порушено теж справу окружних читалень, з €ких перша пов≠стала тогож таки року в  оломињ. Ќе поминуто теж справи просл≥дженн€ й охорони мистецьких та ≥сторичних пам€тник≥в нашого краю. ¬ справ≥ мови й правопису, доручено по довгих дебатах рефе≠рат питанн€ о. ≤ванов≥ ∆ук≥вському, що й склав свою Ђ–озправу писовн≥ рускоњї з проектом уживанн€ народньоњ мови й фонетичного правопису. “а на з'њзд≥ забагато було консерватист≥в, а завз€тий мо≠сквоф≥л ƒенис «убрицький мав досить прихильник≥в ≥ поклонник≥в, щоби в справ≥ мови й правопису впровадити зам≥шанн€, €ке пот≥м в≥дбилос€ на розвитков≥ галицького в≥дродженн€ €к найфатальн≥ше. “ака прим, боротьба за Ђсв€те ъї почалас€ €краз на тому Ђз'њзд≥ русь≠ких ученихї.

¬ ц≥лому Ђз'њзд руських ученихї скликаний дл€ орган≥зац≥њ галиць≠кого культурно-осв≥тнього житт€ хоч ≥ не дав практичних насл≥дк≥в, всеж таки кинув низку гасел ≥, €кби Ђвесна народ≥вї була потривала довше, м≥гби був похвалитис€ усп≥хами своЇњ ≥н≥ц≥€тиви. “а ан≥ √олов≠на –уська –ада ан≥ з'њзд учених не найшли часу н≥ нагоди на те, щоби видвигнути €кусь ширшу нац≥онально-пол≥тичну програму й оформи≠ти ≥деал в≥дродженоњ нац≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 448 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1992 - | 1913 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.