Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕочатки нац≥онального в≥дродженн€ рос≥йськоњ ”крањни




’атн≥й патр≥отизм. ”крањнське панство, хоч ≥ т≥шилос€ з мос≠ковських Ђмилостейї (кр≥пацьке право, чини, ордени, двор€нство й т. ≥н.), проте подекуди не забувало, що воно Ї нащадками в≥ль≠ноњ козацькоњ старшини. Ќезважаючи на своЇ в≥льне й нев≥льне змосковленн€, воно подекуди застерегло украњнськ≥ звичањ, мову, ≥сторичн≥ згадки тощо, мало €кийсь певний украњнський патр≥о≠тизм. ¬ищ≥ верстви його, б≥льш осв≥чен≥, з жалем згадували ко≠лишню козацьку славу, украњнську незалежн≥сть, автоном≥ю геть≠манщини, нар≥кали на свав≥льне скасуванн€ старих прав, ладу й т. ≥н. ќднак, бачивши, що не сила њх, вони приховували св≥й пат≠р≥отизм дл€ хатнього вжитку.

–омантизм. Ќаприк≥нц≥ XVIII ст. в Ївропейськ≥м письменств≥ запанувала мода на описуванн€ р≥дноњ старовини, на збиранн€ своЇр≥дних переказ≥в, опов≥дань, легенд, п≥сень й т. ≥н. ¬се те ви≠кликало замилуванн€ старовиною й любов до всього свого р≥дного. ќсв≥чен≥ люди збирали народн≥ перекази, пригл€дались до народноњ творчост≥ й т. ≥н. –ан≥ш народну словесн≥сть легковажи≠ли, €к щось некультурне й непотр≥бне, тепер стали високо њњ ц≥ну≠вати за своЇр≥дну красу й ориг≥нальн≥сть. ќте замилуванн€ р≥дною старовиною в письменств≥ прозвано романтизмом.

–омантизм ≥з јнгл≥њ та √ерман≥њ перекотивс€ й в –ос≥ю. ¬≥н захопив ≥ осв≥чених украњнц≥в.

«амилуванн€ народною поез≥Їю. –ан≥ше вони вважали свою народн≥сть за темну, некультурну масу. √адали, що вона може

користатись т≥льки з сус≥дньоњ культури, а не з своЇњ. ”крањнську мову вважали за непотр≥бний уламок старовини, хоч ≥ ц≥кавий та милий, але н≥ до чого не здатний, засуджений на смерть. “епер гл€нули на все ≥ншим оком. Ѕезц≥нн≥ скарби народноњ украњнськоњ словесност≥ (опов≥данн€, казки, загадки, приказки, присл≥в'€, бай≠ки, п≥сн≥ й т. ≥н.), краса побуту, ориг≥нальн≥сть ≥стор≥њ звернули на себе увагу нав≥ть чужинц≥в (московц≥в, пол€к≥в, н≥мц≥в, чех≥в й т. ≥н.). “им б≥льше заохотилось тим ус≥м осв≥чене украњнське панство. ј полюбивши словесн≥сть, п≥сн≥, ≥стор≥ю украњнського на≠роду, воно зац≥кавилось ≥ самим народом, стало пильн≥ше придив≠л€тись до його житт€.

–ан≥ш украњнська старшина й панство дбали т≥льки за своњ вигоди, намагались найшвидше засвоњти соб≥ панський вигл€д ≥ зовс≥м одмежуватись ≥ в≥др≥знитись в≥д Ђмужик≥вї. ”крањнська на≠ц≥€ под≥лилась на Ђмужик≥вї, €к≥ додержувались своЇр≥дного, нац≥онального ірунту, та пан≥в, що п≥дшивалис€ €к не до пол€к≥в, то до московц≥в. ”крањнськ≥ па€й, хоч ≥ називали себе ≥нколи Ђмалоросс≥€намиї, проте намагались н≥чим не в≥др≥зн€тись в≥д Ђвеликоросс≥€нї.

ѕошана до Ђмужикаї. “епер ≥нтел≥гентне панство стало диви≠тись на украњнський народ ≥ншими очима. ¬оно побачило, що от≥ с≥р≥ Ђмужикиї, кр≥паки волод≥ють дорогоц≥нними скарбами поез≥њ. ¬оно дов≥далось, що найкращ≥ в св≥т≥ зразки поетичноњ народноњ творчост≥ (опов≥данн€, легенди, п≥сн≥) склали звичайн≥с≥ньк≥ ук≠рањнськ≥ Ђмужикиї, Ђхамиї, прост≥ сел€ни. ¬ цього сел€нства збе≠реглась пам'€ть про минуле ”крањни, про козачу славу. “≥льки в устах сел€н збереглась народна мова Ч найц≥нн≥ший скарб куль≠тури. ѕобачило все оте ≥нтел≥гентне панство та й стало дивитись на народ з повагою. —тало шанувати народ, €к носител€ життЇвоњ краси й правди.

«ближенн€ з Ђмужикомї. —тало й соб≥ зближатись з народом, щоб зачерпнути в нього т≥Їњ краси поез≥њ, €ку в≥н маЇ. Ўукаючи в народ≥ пам'€ток старовини й поез≥њ, ≥нтел≥гентне панство навчи≠лось розум≥ти народне житт€, сел€нськ≥ ≥нтереси, людське горе, мужицьк≥ потреби й бол≥; навчилось розум≥ти, що й кр≥пакЧлюди≠на, що й в кр≥пака Ї людська душа. ≤нтел≥гентне панство зрозум≥≠ло, що в т€жких обставинах кр≥пацького житт€, п≥д солом'€ною стр≥хою, п≥д с≥рою свитиною живуть висок≥, чист≥ людськ≥ змаган≠н€; т≥ змаганн€, €к≥ спор≥днюють душу неписьменного сел€нина з душею найб≥льш осв≥чених пан≥в.

ѕочатки нового украњнського письменства. «рос≥йщен≥ служ≠бисти, €к≥ кров свою проливали за рос≥йське Ђотечествої, не з страху, а з сумл≥нн€ заводили на ¬крањн≥ московськ≥ пор€дки, ширили московську мову (писали по московських журналах ≥ говорили в себе дома т≥льки по-московськи), з побожною любов'ю стали п≥сл€ того збирать пам'€тки украњнськоњ старовини. ¬они записували украњнськ≥ в≥рш≥ та п≥сн≥, слова й присл≥в'€, вислав≠л€ли в своњх записках (част≥ш потай) колишню украњнську сво≠боду, хвалили давн≥х борц≥в за украњнськ≥ в≥льност≥ й т. ≥н.

ќтак повол≥ роздвоювалась душа тогочасного украњнського ≥н≠тел≥гента в –ос≥њ. „им б≥льше зм≥цнювались в рос≥йськ≥й л≥тератур≥ романтизм та народництво, тим дужче розцв≥тало серед ук≠рањнц≥в замилуванн€ р≥дним словом. ’оч рос≥йський ур€д заборо≠н€в друкувати книжки украњнською мовою, проте украњнц≥, що прихилились до свого народу, не вгавали писати по-своЇму. ¬≥д заборони украњнського друку й науки вимерла т≥льки стара, книж≠на слов'€но-украњнська мова. Ќародна ж мова, навпаки, зм≥цн≥ла в письменств≥. ќхоч≥ писати не мали друкованих зразк≥в мови й в≥дшукували њх в народ≥, пристосовувались до того, €к говорив на≠род. „ерез те вони писали мовою жив≥шою й чист≥шою, н≥ж була стара книжна украњнська мова.

∆иве украњнське слово Ч мова, п≥сн€, перекази про минуле Ч збереглис€ в устах народу й привернули до нього панство, в≥д≥рване ≥стор≥Їю та московською пол≥тикою. ќб'Їднанн€ р≥зних верств громад€нства завше зм≥цнюЇ нац≥ю й помагаЇ њњ культур≥.

 

–озпов≥сти й списати: ƒо чого призводили родинн≥ згадки украњнського панства? Ч ¬ ч≥м ви€вл€вс€ хатн≥й патр≥отизм? Ч ўо таке романтизм?Ч ƒе в≥н уз€вс€?Чƒо чого призв≥в?Чƒо чого романтизм навернув укра≠њнц≥в? Ч ƒо чого призвело зац≥кавленн€ народною словесн≥стю, побутом та ≥стор≥Їю? Ч ўо п≥дн€ло Ђмужикаї в панських очах? Ч як пани стали зближатись з Ђмужикамиї? Ч ƒо чого вз€лос€ украњнське панство? Ч як виникло нове украњнське письменство? Ч „ерез що заборона друкувати украњнськ≥ книжки помогла чистот≥ народноњ мови при в≥дродженн≥ письменства? Ч яким способом письменство ЇднаЇ нац≥ю?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 424 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2297 - | 2145 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.