Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л XII. ћосковське пануванн€ на ”крањн≥. јвстро-польськеЧв √аличин≥




ѕќ„ј“ » Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќ√ќ ¬≤ƒ–ќƒ∆≈ЌЌя √јЋ»„»Ќ» (1780 р.)

”н≥атство Ч нац≥ональна ознака. ѕол€ки вигадали ун≥ю, щоб швидше окатоличити та спольщити украњнц≥в. ѕроте сталос€ так, що хоч частина украњнц≥в ун≥ю й прийн€ла, однак на римо-католицтво не пристала й не спольщилась. ¬они залишились украњн≠ц€ми, €к ≥ були, т≥льки тримались ун≥атськоњ в≥ри. —першу украњнц≥-ун≥ати соромились свого ун≥атства: вс€кому в≥домо було, що ун≥атство приймали т≥льки заради вигоди та з малодушност≥. ѕо≠вол≥ виросли нов≥ покол≥нн€ украњнц≥в, €к≥ змалку виховувались батьками в ун≥атств≥. ¬они звикали до ун≥атства, €к до р≥дноњ батьк≥вськоњ в≥ри. ¬они вже не соромились його, а, навпаки, ша≠нували €к р≥дну в≥ру, €к ус€кий шануЇ свою в≥ру. ѕол€ки трима≠лись т≥льки католицтва, а украњнц≥ Ч ун≥атства. ”н≥атство стало звичайною в≥рою украњнц≥в у ѕольщ≥, особливо в √аличин≥; воно стало там нац≥ональною ознакою украњнського народу.

јвстр≥йський ур€д, прибравши √аличину до своњх рук, допо≠м≥г ун≥атському духовенству вибитись з темноти та злидн≥в.

ќсв≥та р≥дною мовою. јвстр≥йський ц≥сар »осиф II зробив тро≠хи добра дл€ б≥дного, труд€щого люду. ¬≥н обмежив владу пом≥щик≥в ≥ подарував ус≥м народам право заводити школи дл€ сел€н та м≥щан ≥ вищ≥ школи дл€ духовенства, а по тих школах дозво≠лив учитись своЇю р≥дною мовою. ¬≥д того була велика користь ус≥м народам, бо наука р≥дною мовою найшвидше й найб≥льше розвиваЇ людей та робить њх осв≥ченими.

” ¬≥дн≥ закладено було духовну сем≥нар≥ю дл€ ун≥ат≥в. «годом таку саму сем≥нар≥ю закладено було й у Ћьвов≥. ѕо тих сем≥нар≥€х та по народних школах украњнц≥ стали учити своњх д≥тей украњнською мовою.  оли 1784 р. у Ћьвов≥ закладено було ун≥верситет, то встановлено було де€к≥ науки вчити украњнською мовою. ѕри ун≥верситет≥ заклали л≥цей дл€ п≥дготовки украњнц≥в до ун≥≠верситету. “ак повол≥ розходилась в народ≥ наука р≥дним словом. “а наука Їднала народ в один нац≥ональний гурт.

¬ороги украњнськоњ мови. Ќа Ѕуковин≥ так само дозволено було вчити Ђм≥сцевою мовоюї. “ам жило багато румун≥в. ¬они почали доводити ур€дов≥, н≥бито на Ѕуковин≥ живуть сам≥ т≥льки румуни, й через те Ђм≥сцева моваї там т≥льки румунська, а тому й по школах Ѕуковини треба вчити т≥льки по-румунськи.

Ўвидко й у √аличин≥ знайшлись людц≥, що стали виган€ть ≥з шк≥л украњнську мову. “о були пол€ки. ¬они бо€лись, що украњнський народ через р≥дну мову в школ≥ швидко здобуде осв≥ту й не захоче служити панам Ч пол€кам. ¬ той час польська шл€хта мала при ц≥сарськ≥м двор≥ велику вагу. ¬она зал€кала австр≥йський ур€д, н≥би украњнц≥ хил€тьс€ до –ос≥њ й хочуть одкаснутись в≥д јвстр≥њ. «аходами польського панства скасовано було украњнську мову спершу в ун≥верситет≥ та л≥цењ, а згодом ≥ по ≥нших школах. Ќатом≥сть запровадили польську мову.

Ѕоротьба за мову в школах. ”н≥атський митрополит Ћевицький, намовлений канон≥ком ћогильницьким, вдавс€ до ур€ду, щоб по народних школах учили-таки по-украњнськи. Ѕагато людей стало-за ним. “од≥ ур€д дозволив с≥льським громадам закладати своњмї коштами приватн≥ школи з украњнською мовою. јдм≥н≥страц≥€ на≠казувала духовенству, щоб воно не дуже до таких шк≥л заохо≠чувало.

“огочасне украњнське ун≥атське духовенство не шанувало свого народу. «добувши осв≥ту, воно в≥дривалось в≥д народного житт€, мови, звичањв ≥ т. ≥н. й пнулос€ до панства. «а вз≥рець соб≥ брало польських пан≥в, польську ≥нтел≥генц≥ю, а тому й говорило по-польськи. ј дехто тримавс€ староњ книжноњ змертв≥лоњ мови, нез≠датноњ вже до розвитку. ”крањнська мова, €к Ђмова мужик≥вї, њх не ц≥кавила, й вони за нею по школах не впадали.

“а проходив час. ѕовол≥ з'€вились т€мущ≥ люди, €к≥ дбали не про себе, а про народне добро, про його осв≥ту та добробут. ¬они ширили народну осв≥ту р≥дною мовою, допомагали народов≥ в ха≠з€йств≥, розвивали його нац≥ональну св≥дом≥сть ≥ т. ≥н.

 анон≥к ≤ван ћогильницький згуртував у ѕеремишл≥ перше просв≥тнЇ товариство. ”крањнц≥ стали заводити своњ параф≥€льн≥ й трив≥альн≥ (вищого типу) школи. ¬пор€дили в ѕеремишл≥ учи≠тельську сем≥нар≥ю дл€ п≥дготовки учител≥в, складали украњнськ≥ п≥дручники, наламували повол≥ стару книжну мову на живу на≠родну й т. ≥н.

 

–озпов≥сти й списати: ƒл€ чого пол€ки добивались ун≥њ? Ч „и справди≠лись њх мр≥њ? Ч „им стала ун≥€ дл€ украњнц≥в у ѕольщ≥? ’то й €к≥ зро≠бив полегкост≥ дл€ народноњ осв≥ти? Ч „ерез що наука р≥дною мовою корисн≥ша? Ч ƒе заведено було украњнську мову? Ч ’то й €к виступив проти украњнськоњ мови на Ѕуковин≥ та в √аличин≥? Ч як украњнц≥ обстою≠вали за своЇю мовою? Ч „ого добились? Ч як ≥ через що зразу ун≥атське духовенство не дбало про украњнську мову? Ч ўо трапилось згодом? Ч„им уславивс€ канон≥к ≤ван ћогильницький?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 318 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2222 - | 2166 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.