Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒос€гненн€ ≥ складнощ≥ пол≥тики украњн≥зац≥њ




ѕричини ≥ зм≥ст украњн≥зац≥њ

Ћ≥берал≥зац≥€ рад€нського сусп≥льства за час≥в непу, стаб≥л≥зац≥€ нац≥онально-дер≠жавного процесу шл€хом утворенн€ —оюзу –—– супроводжувалис€ ≥ д≥€ми б≥льшовик≥в у нац≥ональн≥й пол≥тиц≥. –озбурханий в роки революц≥њ украњнсь≠кий нац≥онально-визвольний рух постав реальним об'Їктивним фактором, з ≥снуванн€м €кого повинна була рахуватис€ кому≠н≥стична влада.

” кв≥тн≥ 1923 р. XII з'њзд – ѕ(б) проголосив пол≥тику "корен≥зац≥њ", що передбачала залученн€ представник≥в кор≥нних нац≥ональностей у парт≥йний аппарат ≥ державн≥ органи, застосу≠ванн€ нац≥ональних мов у парт≥йн≥й, господарськ≥й робот≥, осв≥т≥, прес≥, видавнич≥й сфер≥. ”крањнський вар≥ант ц≥Їњ пол≥тики ув≥йшов в ≥стор≥ю п≥д назвою украњн≥зац≥њ. Ѕ≥льшовики вс≥л€ко намагалис€ довести, що головною метою новоњ нац≥ональноњ пол≥тики Ї спри≠€нн€ розвитков≥ культур ≥ мов колишн≥х пригн≥чених народ≥в. “а на перший план державноњ влади виступило розширенн€ соц≥≠альноњ бази б≥льшовик≥в за рахунок м≥сцевого, кор≥нного насе≠ленн€. “ак, у 1922 р. украњнц≥ становили лише 23% член≥в  ѕ(б)”.

ѕитома вага украњнц≥в у склад≥ державного апарату не переви≠щувала 35%. ўоб забезпечити соб≥ спри€тливе ставленн€ м≥сцевого населенн€, необх≥дно було надати парт≥йним ≥ державниць≠ким структурам ”—–– б≥льш нац≥онального характеру.

ѕроте парт≥йно-державний апарат, що складавс€ з неукра≠њнськоњ чи зрос≥йщеноњ верх≥вки, активно протид≥€в пол≥тиц≥ украњн≥зац≥њ, вс≥л€ко гальмував запровадженн€ украњнськоњ мови. “ак, секретар ÷   ѕ(б)” ƒ. Ћеб≥дь виступив одним ≥з засновник≥в теор≥њ "боротьби двох культур", за €кою "передова пролетарська рос≥йська культура" повинна була перемогти "в≥дсталу, пов'€зану з сел€нством украњнську". ¬т≥м, под≥бн≥ шов≥н≥стичн≥ ≥дењ, що маскувалис€ п≥д гаслами "пролетарського ≥нтернац≥онал≥зму" ≥ под≥л€лис€ багатьма парт≥йними функц≥онерами, пол≥тично були ще занадто передчасними.

¬ 1925 р. ≈мануњла  в≥р≥нга, що перебував на посад≥ гене≠рального секретар€ ÷   ѕ(б)”, зам≥нив Ћазар  аганович, €кий заходивс€ по-чиновницькому ретельно вт≥лювати в житт€ оф≥≠ц≥йний курс парт≥њ. «а нього пол≥тика украњн≥зац≥њ набула найб≥льшого розмаху ≥ дос€гла значних усп≥х≥в. —воЇр≥дним форпостом посиленоњ украњн≥зац≥њ в 20-х роках став наркомат осв≥ти, €кому п≥дпор€дковувалис€ вс≥ д≥л€нки культури. Ќаркомом осв≥ти в 1924Ч 1927 pp. був ќлександр Ўумський, а п≥сл€ його усуненн€-ћи-кола —крипник.

Ќасл≥дки украњн≥зац≥њ

–езультати украњн≥зац≥њ 20-х pp. були по-справжньому вагом≥.  ≥льк≥сть украњнц≥в серед службовц≥в державного апарату з

1923 по 1927 pp. зросла з 35 до 54%. „астка кор≥нноњ нац≥ональ≠ност≥ серед член≥в  ѕ(б)” в той же час зросла з 23 до 52%. ”крањнська мова, незважаючи на оп≥р противник≥в украњн≥зац≥њ ("русот€п≥в"), перетворилас€ на основний зас≥б сп≥лкуванн€, мову оф≥ц≥йного д≥ловодства та ќ—¬≤“». ” 1929 р. в ”—–– д≥€ло 80% шк≥л, понад 60% техн≥кум≥в ≥ 30% ≥нститут≥в з украњнською мо≠вою навчанн€. –озширювалас€ мережа у крањнськомовноњ преси ≥ видавництв: понад половину книжок, газет ≥ журнал≥в стали ви≠давати украњнською мовою. « ≥н≥ц≥ативи ћ. —крипника нац≥ональна мова впроваджувалас€ в школах командного складу, в червоноарм≥йських частинах. ѕроцес украњн≥зац≥њ охопив нав≥ть рег≥они ≥нших республ≥к, де компактно проживали украњнц≥ (ѕ≥вн≥чний  авказ,  азахстан, ƒалекий —х≥д). “ут також в≥дкривалис€ ук≠рањнськ≥ школи, видавалис€ украњнськ≥ газети, працювало укра≠њнське рад≥омовленн€. ¬се це спри€ло зростанню нац≥ональноњ св≥домост≥ украњнського народу.

” тон же час зд≥йсненн€ пол≥тики украњн≥зац≥њ супроводжува≠лос€ створенн€м найспри€тлив≥ших умов дл€ нац≥ональних меншин, що компактно проживали на територ≥њ –ад€нськоњ ”крањни. ” жовтн≥ 1924р. було утворено ћолдавську автономну респуб≠л≥ку. ѕроходив ≥нтенсивний процес нац≥онально-територ≥ального районуванн€: було вид≥лено 13 нац≥ональних район≥в, ≥снували сотн≥ нац≥ональних с≥льрад ≥ м≥стечкових рад, працювали сотн≥ шк≥л з н≥мецькою, Їврейською, болгарською, польською, татарською та ≥ншими мовами навчанн€.

« тактичних м≥ркувань оф≥ц≥йна влада дозволила зд≥йснити украњн≥зац≥ю нав≥ть церковного житт€, що було зумовлено д≥€льн≥стю ”крањнськоњ автокефальноњ (незалежноњ) православноњ цер≠кви (”јѕ÷). ¬она оф≥ц≥йно виникла в жовтн≥ 1921 р. на ¬сеук≠рањнському православному собор≥ у  иЇв≥ ≥ очолювалас€ митро≠политом ¬асилем Ћипк≥вським. –ел≥г≥йна служба в н≥й в≥дправ≠л€лас€ украњнською мовою, церковна орган≥зац≥€ визначалас€ демократичними зм≥нами, активною участю мир€н в управл≥нн≥. ”јѕ÷ критично ставилась до рад€нськоњ влади ≥ в умовах роз≠гортанн€ шаленоњ "атењстичноњ пропаганди" була оф≥ц≥йно л≥кв≥до≠вана в 1930 р.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1193 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2071 - | 1809 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.