Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤стор≥€ укра≥нського ≥конописанн€




”насл≥дуючи в≥зант≥йське вченн€, про основи написанн€ образу св€того ЦЂ≥конописанн€ї, майстри в ”крањнi на практицi внесли багато змiн i доповнень, створивши тим самим украњнський нацiональний варiант мистецтва iкони.

Iншими важливими джерелами украњнськоњ iкони були вченн€ схiдних отцiв про богословську суть iкони. ÷i вченн€ стали вiдомi в ”крањнi через посередництво ¬iзантiњ, а також  риму (“авриди) й Ѕолгарiњ, де христи€нство утвердилос€ ранiше, нiж в ”крањнi.

”крањна живе з мистецтвом iкони понад тис€чу рокiв. Iкона не скреслила жодноњ позитивноњ риси украњнського образотворчого мистецтва, а, навпаки, заплiднила iншi види й жанри, в тому числi й свiтськi.

” 11-12 стол≥тт€х  ињв стаЇ головним центром ≥конописанн€ ƒл€ першого пер≥оду украњнського ≥конописанн€ притамане дотриманн€ в≥зант≥йського стилю. ¬ часи монголо-татарськоњ навали та важких кн€жик м≥жусобиць зм≥цнювалась в≥ра в ≥кону, €к в чудод≥йну заступницю. ¬ ”крањн≥ з"€вл€Їтьс€ багато чудод≥йних ≥кон.

Ќерукотворний образ ’риста. ѕрикарпатт€. 15

ѕроцес еволюцiњ зовнiшностi св€тих на украњнських iконах вiдбувавс€ вельми повiльно, хоч почавс€ ще за  ињвськоњ –усi. “оркнувс€ вiн не тiльки ћарiњ та ћиколи, а й iнших св€тих, €кi зображалис€ в системi iконостасiв: апостолiв, пророкiв, персонажiв св€ткових iкон. ÷i змiни зовнiшностi св€тих стали частиною значно глибших змiн, характерних дл€ украњнських iкон, а саме - змiн стилю..

–≥здво ћар≥њњ. —ело ¬ан≥вка. ѕеремищина. 15 ст.

 

”крањнська iкона впродовж вiкiв принаймнi вiсiм разiв змiнювалас€ в стильовому вiдношеннi. ” найдавнiшi часи ми бачимо два стилi вiзантинiзму - комнiнiвський i палеологiвський; потiм у нашу iкону вход€ть питомi риси стилю ренесансу; далi - тривалий i розмањтий щодо форм перiод украњнського барокко; у ’I’ столiттi поширенi були романтизм i класицизм; у ’’ столiттi, головним чином в iкономал€рствi украњнськоњ дiаспори на «аходi, спостерiгаЇмо цiкавi й зовсiм недослiдженi €вища синкретичного (чи синтетичного, об'Їднавчого) стилю, а також модернiзму.

” XIVЧXV ст. на ”крањн≥ в≥дновлюютьс€ стар≥ ≥ народжуютьс€ нов≥ художн≥ центри, особливо в м≥сц€х, менш доступних дл€ татаро-турецьких напад≥в.  р≥м  иЇва, ’олма, √алича (в≥домих ще за час≥в ƒавньоњ –ус≥), створюютьс€ нов≥ художн≥ осередки в √аличин≥, на ¬олин≥ та «акарпатт≥. Ќезважаючи на в≥ддален≥сть цих художн≥х осередк≥в та складн≥сть зв'€зк≥в м≥ж ними, пом≥тна њх творча сп≥льн≥сть, €к ≥ Їдн≥сть мови, побуту, звичањв народу.ќдним ≥з зразк≥в живопису XIV ст. Ї ≥кона Ђ„удо про «м≥€ї, або, €к ѓѓ називали на ”крањн≥,Ч Ђёр≥й «м≥Їборецьї ≥з села —танил≥.

Ќа св≥тлому тл≥ стр≥мко мчить вершник на баскому кон≥. ¬≥н з роз≠гону вражаЇ довгим списом чудовиська-зм≥€. ћайорить червоний плащ геро€, п≥днесена вгору рука завдаЇ точного удару.

 омпозиц≥€ ≥кони сповнена руху. ѕорив вершника, його напружена постать, в≥дкинутий плащ, здиблений к≥нь створюють в≥дчутт€ боротьби. ѕроте, €к завжди в творах стародавнього мистецтва, в композиц≥њ цей рух стримуЇтьс€ та вр≥вноважуЇтьс€.ƒраматичне напруженн€ викликаЇ ≥ колорит ≥кони, насичен≥ темну≠ват≥ фарби. як завжди, к≥нь пробуджуЇ тривогу, згу≠щуЇ напруженн€. —еред стриманих темних тон≥в неспод≥вано спалахуЇ дзв≥нка червона к≥новар плаща, немов рад≥сний клич перемоги.¬ ≥конах прагнули уникнути ≥люзорност≥, будь-€кого нат€ку на ре≠альн≥сть, п≥дкреслюючи цим неземну суть св€тих, що в≥др≥зн€ютьс€ в≥д простих смертних. ¬се зображенн€ н≥би проектуЇтьс€ на площин≥, роз≠м≥щуЇтьс€ в одному вим≥р≥ за допомогою так званоњ Ђзворотноњї, а не глибинноњ перспективи. √оловним художн≥м засобом виразност≥ стаЇ л≥н≥€. Ќею майстер будував композиц≥ю, моделював форму. ћитц≥ в≥р≠туозно волод≥ли л≥н≥йною пластикою, створювали виразн≥ кол≥рно-л≥≠н≥йн≥ ритми.

≤кона Ђёр≤й «м≥Їборецьї,або Ђ„удо про зм≥€ї ≥з села —танил≥.

√еорг≥й був одним з найпопул€рн≥ших образ≥в у мистецтв≥ «ах≥дноњ та —х≥дноњ ™вропи. ћ≥ф про геро€, €кий заради прекрасноњ д≥вчини б'Їтьс€ з драконом, зустр≥чаЇтьс€ в легендах та п≥сн€х р≥зних народ≥в. ” роки монголо-татарськоњ навали образ √еорг≥€ сприймавс€ €к символ боротьби, вт≥ленн€ мужност≥ й ст≥йкост≥ руських людей. —аме таким ≥ постаЇ √еорг≥й на станильськ≥й ≥кон≥, створен≥й у гр≥зн≥, тривожн≥ роки монголо-татарськоњ навали.

 ожна епоха внесла щось своЇ в живописне трактуванн€ поетич≠ноњ легенди про √еорг≥€ «м≥Їборц€. “ак, в ≥кон≥ Ђёр≥й «м≥Їборецьї (XV ст.) ≥з села «движенн€ на Ћьв≥вщин≥ ёр≥й здаЇтьс€ не войовни≠чим, а поетичним ≥ замр≥€ним. ¬≥н зображений великодушним рицарем, €кий з легк≥стю перемагаЇ зм≥€, р€туючи цар≥вну, що стоњть поруч. «ображенн€ насичуЇтьс€ розпов≥дними детал€ми. «д≥ймаЇтьс€ вгору середньов≥чний замок з високими вежами, де сумують цар з дружиною, оплакуючи дочку, в≥ддану злому зм≥Їв≥. ¬х≥д до веж≥ охорон€ють рицар≥ у латах. Ћ≥н≥њ ≥кони плавн≥, гнучк≥, сп≥вуч≥, колорит св≥тлий, рад≥сний, св€тковий.

ћистецтво XV ст. поступово втрачало монументальний лакон≥зм, дра≠матичну сувор≥сть образ≥в. ¬оно прагнуло до вишуканост≥ та спогл€даль≠ноњ л≥ричност≥ образ≥в, проймалос€ ≥нтересом до навколишнього житт€.

≤кона Ђ¬ознес≥нн€ї ’”ст.
≤кона Ђѕреображенн€ї ’”ст.

¬≥д XV ст. до наших дн≥в д≥йшло значно б≥льше твор≥в ≥конопису, що даЇ змогу скласти б≥льш детальне у€вленн€ пре особливост≥ украњнськоњ живописноњ школи того часу. ≤конопис все б≥льше ур≥зноман≥тнюЇтьс€, набуваючи часом суто на≠родного забарвленн€. —в€т≥ на ≥конах дедал≥ все б≥льше нагадують сел€н, а не аскетичних мученик≥в, набувають конкретних портретних рис. «о≠бражен≥ на ≥конах ≥нтер'Їри часто подаютьс€ у реальн≥й перспектив≥, споруди зображено так, що вже створюЇтьс€ можлив≥сть визначити арх≥≠тектурний стиль часу. –ел≥г≥йн≥ сюжети в≥дтворюють м≥ськ≥ жанров≥ сцени з конкретними побутовими детал€ми та елементами.

ќдн≥Їю з ч≥льних сцен ≥конопису був Ђ—трашний судї. Ќаочний показ пекельних мук за Ђземн≥ гр≥хиї мав на мет≥, за церковною ≥део≠лог≥Їю, прищеплювати простому народов≥ покору й страх перед Ђбожим судомї. ќднак у пер≥од розгортанн€ народно-визвольноњ бо≠ротьби на ”крањн≥ тема Ђ—трашного судаї

≤кона Ђ—трашний судї

часто трактувалас€ зовс≥м в ≥ншому план≥, набуваючи соц≥ального, антифеодального спр€муванн€. ƒ≥€ найчаст≥ше переносилась у сучасну обстановку ≥ тут митц≥ Ђроз≠правл€ютьс€ї з гр≥шниками, примушуючи њх приймати страшн≥ муки в пекл≥ за своњ земн≥ гр≥хи. ƒо пекла, де господарюють чорти вони в≥дправл€ють пан≥в, що Ђбули немилостив≥ї, суддю неправедного, пана-економа, мельника, що обдурювали людей, лихвар≥в та шинкар≥в: вс≥ вони потрапл€ють в об≥йми чорт≥в. Ќе уникнути кари й злод≥€м, п'€ниц€м, карт€рам, легковажним ж≥нкам Ч њх м≥сце серед гр≥шник≥в, серед пекельного вогню. “ут було де роз≥йтис€ народн≥й фантаз≥њ, своЇ≠р≥дно Ђпокаратиї ненависних ворог≥в та гнобител≥в. ћайстри надають вражаючоњ гостроти звучанн€ ≥конам Ђ—трашного судуї, в €ких в≥ддзер≠калюютьс€ соц≥альн≥ взаЇмини та моральна етика тогочасного су≠сп≥льства.

Ќародним гумором насичен≥ зображенн€ пекла, чорт≥в. ” картинах Ђ—трашного судуї вони привертають чи не найб≥льшу увагу, знижуючи драматичне напруженн€ страшних сцен. ћ≥стичний жах, що нав≥вали на людей картини пекельних мук у давн≥х зображенн€х Ђстрашного судуї, тепер зам≥нюЇтьс€ ц≥кавою розпов≥ддю, €скравими сценами алегорич≠ного повчального зм≥сту. ’удожник≥в ц≥кавить не потойб≥чне, а сучасне житт€, зображенн€ часто нагадують побутов≥ сцени. ¬елик≥ ≥кони Ђ—трашного судуї к≥нц€ XVI ст. з Ѕагноватого,  ам'€нки-Ѕузькоњ роз≠гортають широку картину сучасного сусп≥льства.

ƒруга половина XVI ЧXVII ст.Ч доба напружених пошук≥в у мисте≠цтв≥, коли прокладалис€ нов≥ шл€хи до нових художн≥х ≥дей ¬≥дроджен≠н€. ¬идатну роль у розвитку мистецтва т≥Їњ епохи в≥д≥гравав Ћьв≥в, де працювали тод≥ художники р≥зних крањн: ≤тал≥њ, Ќ≥дерланд≥в, Ќ≥меччи≠ни, ѕольщ≥. ¬они внос€ть елементи св≥тського мистецтва, своЇр≥дно впливають на мистецьке житт€ Ћьвова. ѕоруч з ними працюють украњн≠ськ≥ майстри, €к≥ засвоюють нове, поЇднуючи його з власними худож≠н≥ми погл€дами.

Ќаприк≥нц≥ XVI ст. (1596 р.) у Ћьвов≥ виникаЇ цехова орган≥зац≥€ художник≥в, €ка була передовою на той час формою об'Їднанн€ майст≠р≥в, прийн€тою в крањнах ™вропи. ¬она зм≥цнила становище художник≥в, п≥дн€ла њх авторитет у громадському житт≥. ѕравила статуту цеху зобо≠в'€зували кандидата в майстри вм≥ти зображати Ђ–озп'€тт€ї з двома роз≠б≥йниками ≥ натовпом, портрет на весь зр≥ст, в≥йну з таборами й наме≠тами або ж полюванн€ на р≥зних "зв≥р≥в ≥з с≥т€ми, хортами й заставами, з засадою, зброЇю, за звичаЇм, Ђна лева, ведмед€, вовка, вепра, зайц€ ≤ к≥нно, ≥ п≥шої.  р≥м того, цеховий статут передбачав ≥ трир≥чне в≥д≠р€дженн€ майстр≥в за кордон.

 омпозиц≥€ Ђ“р≥йц€ї неаби€ка, художник н≥би вперше розкрив в≥кно у широкий св≥т, €кий вдихнув у живопис €скрав≥сть, д≥Їв≥сть св≥дчать про вплив народного мистецтва на ≥конопис.


 

 

≤кона Ђ—в€та “р≥йц€ї. ’”≤ст. ≤кона Ђѕресв€та “р≥йц€ї к.’”≤ст.

 

≈поха ¬iдродженн€ iстотно змiнила ставленн€ до земного й небесного, до св€того й несв€того, до вiдношень мiж ними. ¬iруючi люди мовби наново вiдкрили, що свiт реалiй непоганий, навiть прекрасний; вiн Ї творiнн€м Ѕожим, лише зiпсований грiхом.

ћайстри iкони позбулис€ абстрактностi iконних образiв, надiл€ли св€тих характерною зовнiшнiстю й рисами глибокого психологiзму. Iкона нiби стала "спiвпереживати" з гл€дачами. —в€тiсть не трактуЇтьс€ €к щось позаземне, вона маЇ мiсце в реальному свiтi, доступному органам сприйманн€.

Ѕогородиц€ ѕровiдниц€ з архангелами. с. “ерло Ћьвiвськоњ областi. ’VI ст

—в€тий ћикола. ’олмська школа. ’VI ст

—амобутн≥сть украњнськоњ ≥кони згодом стала одним з привод≥в до ненавист≥ з боку рос≥ського царизму. ”крањнськ≥ ≥кони нер≥дко вилучали€ з храм≥в. ќтже, наука про образотворче мистецтво сьогоднi позбавлена можливостi дослiджувати ренесансний стиль в iконах Ќадднiпр€нськоњ та —хiдноњ ”крањни ’VI столiтт€ через умисне знищенн€ пам'€ток.

як уже зазначалос€, iкономал€рськi центри захiдних земель ”крањни не так взорувалис€ на €кусь певну школу, €к на схiдних земл€х - на  ињв. “ут панувало кiлька досить самостiйних осередкiв, мiж €кими були швидше творчi партнерськi зв'€зки, нiж визнанн€ авторитету одного мiста чи однiЇњ майстернi.

—воЇр≥дно проходила "зустрiч" ренесансу й барокко в ”крањнi. ќскiльки обидва великi стилi у нас не були копi€ми захiдних, а сильно забарвленi народним мистецтвом i мiсцевим вiзантинiзмом, то зiткненн€, €к на «аходi, не сталос€. ¬iдбулос€ взаЇмо-проникненн€ р€ду визначальних рис форми, або, вживаючи термiн iз фiзики, дифузiњ стилiв.

ƒруга полина 17, 18 стол€тт€ - розкв≥т украњнського барокко.

–енесансна iкона була ос€жною, але ц€ ос€жнiсть постiйно перемежовувалас€ з площиннiстю, начебто мал€рi не бажали розлучатис€ з нею назовсiм. ÷е зберiгало легкiсть i стрункiсть постатей св€тих, нат€каючи на њхню духовну природу, безтiлеснiсть. Ѕарокко вiдходить вiд цiЇњ двозначностi й зупин€Їтьс€ на цiлковитiй тiлеснiй присутностi св€того в реальному земному просторi, на тлi природи, архiтектури мiста тощо. Ѕiльше того, зростаЇ вiдчутт€ окомiрноњ масивностi €к самих постатей, так i всiх предметiв навколишнього свiту. якщо цю тенденцiю ос€жноњ масивностi доповнити вираженим рухом, то ми дiстанемо в iконi зовсiм нову €кiсть, €коњ не було анi у вiзантiйськiй та давньокињвськiй, анi в ренесансши iконi.  раса пишн≥сть присутн€ у храмах ≥ на ≥конах.

Iван –уткович. ƒорога в ≈ммаус. м. ∆овква - с. —квар€ва Ќова Ћьвiвськоњ областi. 1697-1699 рр.

”крањнська iкона останньоњ чвертi ’VIII столiтт€ в стильовiй царинi не була таким "однорiдним" €вищем, €к у другiй половинi ’VII й упродовж бiльшоњ частини ’VIII столiть. „истота стилю барокко, викристалiзована за такий тривалий перiод, наприкiнцi ’VIII столiтт€ була порушена, "затуманена" новими стильовими вi€нн€ми, насамперед рококо, романтизму й класицизму.

¬веденн€ ƒiви ћарiњ до храму. ∆овкiвська школа. 1720 р.

ўоправда, у другiй половинi ’I’ й на початку ’’ столiть ностальгi€ за старовиною набуваЇ рiзних неовiзантiйських i псевдовiзантiйських рис.

—в€тий ћикола. ’олмська школа. ’VI ст

ƒвадц€те столiтт€ займаЇ особливе мiсце в iсторiњ украњнськоњ iкони. 3 жодним iншим столiтт€м за тис€чу рокiв христи€нства в нашiй крањнi його порiвн€ти неможливо.. ≤конописанн€ у рад€нскьк≥й ”крањн≥ було не можливим, а нов≥ твори з"€вл€лись х≥ба що за кордоном п≥д пензлем ем≥грант≥в.

ƒарi€ √улак- ульчицька. Ѕогородиц€.  лiв ленд, ќгайо, —Ўј. 1990 р.

 

 

–остислав √лувко. Iсус ’ристос - —ин Ѕожий i —ин Ћюдський. Ћондон. 1980-тi роки

 оли ж впала залiзна завiса, розваливс€ 1991 року iмперський –ад€нський —оюз i ”крањна стала незалежною державою, мистецтво iкони маЇ стати тепер одним iз рушiњв вiдродженн€ й знову ввiйти в структуру провiдних жанрiв нового украњнського мал€рства. ÷е поверненн€ тим бiльш важливе й необхiдне, що традицi€ iкони почала занепадати ще в ’I’ столiттi, коли через насильне введенн€ класицизму були уневажненi попереднi традицiњ й стилi. ј у ’’ столiттi настала справжн€ криза всього сакрального мистецтва й припиненн€ його розвитку ледь не на цiле столiтт€.

“ак украњнська ≥кона - €вище ун≥кальне ≥ драматичне. Ќаше мал€рство активно вивозилос€ за кордон особливо до –ос≥њ. “ак уже склалос€ -  ињв упродовж своЇњ ≥стор≥њ, нав≥ть у домонгольський час, грабувавс€ досить часто. ј напад 1169 року був дл€ м≥ста н≥ на що не схожим: јндр≥й Ѕоголюбський, онук ¬олодимира ћономаха, влаштував д≥д≥вськ≥й столиц≥ грабунок, за три дн≥ оголивши вс≥ церкви в≥д ≥кон та коштовного посуду, вив≥зши все це у своњ вотчини, на п≥вн≥ч.

“од≥ ж чи трохи ран≥ше була вивезена "¬ишгородська Ѕожа мат≥р" - ≥ стала "¬олодимирською". —лавнозв≥сне "Ѕлагов≥щенн€" стало "”стюзьким" "Ѕогородиц€ велика ќранта" - "ярославською", "—пас «олоте ¬олосс€" та "√еорг≥й ѕоб≥доносець" (по€сне зображенн€) - "шедеврами кремл≥вського ”спенського собору". „имало ≥кон було вивезено до Ќовгорода, —уздал≥, “вер≥ та ≥нших м≥ст.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2230 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2035 - | 1917 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.