Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблема сп≥льного виробленн€ м≥грац≥йноњ пол≥тики




 

ѕроблема сп≥льного виробленн€ м≥грац≥йноњ пол≥тики гостро постала перед державами Ц членами ™— в≥дносно недавно. Ќа початкових етапах ≥нтеграц≥њ в засновницьких договорах лише закр≥плювалас€ серед ≥нших свобода пересуванн€ робочоњ сили в рамках Їдиного Ївропейського ринку. « п≥дписанн€м ƒоговору про створенн€ ™вропейського —оюзу було значно розширено нормативно-правову базу щодо сп≥льних заход≥в з регулюванн€ м≥грац≥њ, реагуванн€ на проблеми б≥женц≥в, нелегальноњ м≥грац≥њ та де€к≥ ≥нш≥ проблеми в досл≥джуван≥й галуз≥. Ћише в јмстердамському договор≥ окрему частину присв€чено свобод≥ пересуванн€, притулку та ≥мм≥грац≥њ. —пец≥альним протоколом договору до права ™— ≥нтегровано Ўенгенськ≥ домовленост≥. ≤ з цього часу Їдина пол≥тика у сфер≥ м≥грац≥њ повинна була включати в себе: справедливий розпод≥л витрат; сп≥льн≥ стандарти допуску член≥в с≥мей ≥мм≥грант≥в ≥ прац≥вник≥в-м≥грант≥в; сп≥льн≥ стандарти допомоги б≥женц€м; забезпеченн€ р≥вност≥ прав громад€н та ≥ноземц≥в; полегшенн€ доступу до громад€нства; п≥двищенн€ р≥вн€ участ≥ ≥ноземц≥в у пол≥тичному житт≥; недопущенн€ дискрим≥нац≥њ у працевлаштуванн≥ та умовах проживанн€.

“акож јмстердамський догов≥р закр≥плював право ≥нституц≥й ™— приймати у сфер≥ м≥грац≥њ обовТ€зков≥ дл€ держав Ц учасниць р≥шенн€, ≥ дану сферу перем≥щували з третьоњ до першоњ опори, що давало змогу спростити процес прийн€тт€ р≥шень. ” 2002 р. затверджено план запровадженн€ сп≥льноњ охорони зовн≥шнього кордону ™вропейського —оюзу та започатковано п≥лотний проект сп≥льного патрулюванн€ на —ередземному мор≥.

ќкремою сферою у сп≥льн≥й м≥грац≥йн≥й пол≥тиц≥ постала проблема ≥нтеграц≥њ ≥мм≥грант≥в у сусп≥льство крањни-перебуванн€, ≥ хоча пол≥тику щодо ≥нтеграц≥њ зд≥йснюють нац≥ональн≥ ур€ди, проблему визнано €к сп≥льний ≥нтерес ™вропейського сп≥втовариства.

¬осени 2005 р. Ѕрюссель знову повернувс€ до обговоренн€ сп≥льноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики через пожвавленн€ м≥грац≥йних поток≥в з африканських держав. ƒан≥й проблематиц≥ було присв€чено позачергову

зустр≥ч м≥н≥стр≥в юстиц≥њ ≥ внутр≥шн≥х справ держав Ц член≥в ™—. «а результатами зустр≥ч≥ було розроблено програму д≥й, €ка була узгоджена з ур€дами ≤спан≥њ та ћарокко €к державами найб≥льш зац≥кавленими у вир≥шенн≥ проблеми.

” листопад≥ 2007 р. в≥дбулос€ чергове зас≥данн€ –ади ™— з питань м≥грац≥њ. ” висновках, складених за результатами зас≥данн€, зазначалос€, що м≥грац≥€, керована належним чином, може спри€ти б≥льш т≥сним звТ€зкам м≥ж крањнами походженн€, крањнами транзиту та призначенн€, допоможе в≥дпов≥сти нин≥шн≥м ≥ майбутн≥м потребам ринку прац≥ ≥ спри€тиме розвитку вс≥х крањн.

–ада м≥н≥стр≥в закликала ™вропейську  ом≥с≥ю разом з крањнами Ц членами ™— у ход≥ д≥алог≥в з трет≥ми крањнами продовжувати зусилл€ щодо ≥нтеграц≥њ питань м≥грац≥њ в нац≥ональн≥ стратег≥њ розвитку. “акож черговий раз було п≥дкреслено необх≥дн≥сть захисту прав м≥грант≥в, включаючи права на пошук притулку та ефективний захист перем≥щених ос≥б.

ќкрему увагу м≥н≥стри держав ™вропейського —оюзу звернули на проблеми Ув≥дпливу м≥зк≥вФ, наголосивши на необх≥дност≥ перетворенн€ Ув≥дпливуФ у Уприбуток в≥д м≥зк≥вФ, у тому числ≥ шл€хом Уциркул€ц≥њ м≥зк≥вФ у ключових секторах, включаючи осв≥ту та охорону здоровТ€, а також уникненн€ ц≥лковитого виходу ≥нтелектуал≥в з ключових сектор≥в економ≥ки €к у крањнах походженн€ м≥грант≥в, так ≥ у крањнах призначенн€.

¬≥дпов≥дно до узгоджених позиц≥й механ≥зми реал≥зац≥њ сп≥льноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики в рамках ™— включають так≥ ≥нструменти: обм≥н ≥нформац≥Їю про становище у крањнах Ц джерелах м≥грант≥в; сп≥вроб≥тництво посольств держав Ц член≥в Ўенгенськоњ угоди в крањнах, де особливо сильн≥ ем≥грантськ≥ тенденц≥њ; обм≥н статистичними даними з визначених проблем, зокрема про велик≥ групи б≥женц≥в; под≥л ф≥нансових витрат при депортац≥њ.

–азом з тим м≥н≥стри звернули увагу на необх≥дн≥сть подальшого розвитку крањн, з €ких поход€ть м≥гранти та проведенн€ Ївропейськоњ м≥грац≥йноњ пол≥тики. «адл€ цього –ада м≥н≥стр≥в пропонуЇ вт≥лити в житт€ так≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, €к У“ематична програма м≥грац≥њ та притулкуФ, У≤нструмент сп≥впрац≥ з розвиткуФ, У≤нструмент дл€ стаб≥льност≥Ф, У≤нструмент Ївропейського сус≥дства та партнерстваФ, У≤нструмент допомоги перед набутт€м членства в ™— та ™вропейський фонд розвиткуФ.

јнал≥зуючи розвиток сп≥льноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики ™вропейського —оюзу, доходимо висновку, що пров≥дними тенденц≥€ми Ї створенн€ умов рег≥ональноњ безпеки шл€хом боротьби з нелегальною м≥грац≥Їю та заохоченн€ ≥мм≥грант≥в з високим р≥внем квал≥ф≥кац≥њ дл€ перетворенн€ ™— на висококонкурентоспроможний центр св≥товоњ економ≥чноњ системи.  рањнами-членами вже дос€гнуто угоди про спрощенн€ процедури прийому наукових кадр≥в з трет≥х крањн. ƒемограф≥чна ситуац≥€ в ™вроп≥ спонукаЇ держави континенту ≥ до активноњ пол≥тики щодо м≥грац≥њ неквал≥ф≥кованих сезонних прац≥вник≥в.

” сучасн≥й ™вроп≥ в≥льне пересуванн€ людей Ї безперечним правом ≥ ознакою демократ≥њ, та все ж на шл€ху становленн€ сп≥льноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики залишаЇтьс€ багато перепон. ƒержави-члени неохоче передають дану галузь до компетенц≥њ Ѕрюсселю. —п≥льна м≥грац≥йна пол≥тика в рамках ™вропейського —оюзу вже пройшла початков≥ етапи свого становленн€ ≥ значно динам≥зувалас€ на сьогодн≥, що по€снюЇтьс€ великою взаЇмозалежн≥стю держав-член≥в, потребами рег≥ональноњ безпеки та Їдиного економ≥чного простору.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 397 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2063 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.