Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—п≥льна м≥грац≥йна пол≥тика ™— в контекст≥ ™вро ≥нтегральних устремл≥нь ”крањни




 

¬изначено вплив процесу становленн€ сп≥льноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики ™вропейського —оюзу на ”крањну, проанал≥зовано нормативно-правову базу визначеноњ галуз≥. ƒосл≥джено, €к формуванн€ м≥грац≥йноњ пол≥тики в рамках Їдиного Ївропейського простору впливаЇ на процес виробленн€ та реал≥зац≥њ в≥тчизн€ноњ пол≥тики у дан≥й сфер≥.

ѕроблеми м≥грац≥йноњ пол≥тики Ївропейських держав у загальному контекст≥ висв≥тлювали у своњх прац€х так≥ в≥тчизн€н≥ науковц≥, €к ≤. √риц€к, ¬. ћуравйов, ќ. —ушко, ќ. „алий. Ќа жаль, у науков≥й

л≥тератур≥ недостатньо висв≥тлено процес формуванн€ сп≥льноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики ™—. ÷е зумовлено тим, що процес гармон≥зац≥њ м≥грац≥йного законодавства та менеджменту в рамках ™вропейського —оюзу розпочавс€ в≥дносно недавно. јле дана проблематика Ї надзвичайно актуальною дл€ ”крањни €к безпосереднього сус≥да ™— ≥ крањни, €ка прагне повноправного членства в ц≥й м≥жнародн≥й орган≥зац≥њ.

¬ход€чи з проведеного автором анал≥зу ≥стор≥ограф≥чноњ бази даноњ розв≥дки, зазначимо, що в украњнськ≥й науц≥ мало уваги прид≥лено формуванню сп≥льноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики ™—, њњ основним етапам упровадженн€.

ћайже поза увагою науковц≥в залишилис€ проблеми впливу сучасних тенденц≥й у ц≥й галуз≥ на ”крањну €к безпосереднього сус≥да ™вропейського —оюзу. Ќедостатньо вивчено досв≥д Ївропейських держав у галуз≥ м≥грац≥йного менеджменту та можливост≥ запровадженн€ Ївропейських стандарт≥в при подальшому вдосконаленн≥ украњнських ≥нструмент≥в державноњ пол≥тики в галуз≥ м≥грац≥њ. Ќа окрему увагу науковц≥в заслуговуЇ сфера розвитку сп≥вроб≥тництва ”крањни з державами Ц членами ™вропейського —оюзу в галуз≥ м≥грац≥њ, проблеми б≥женц≥в тощо.

ќстанн≥м часом к≥льк≥сть людей, €к≥ перетинають кордони в пошуках кращоњ дол≥, р≥зко зростаЇ. “аким чином, на початку XXI ст. один з тридц€ти пТ€ти жител≥в планети Ц м≥грант. Ќа основн≥ механ≥зми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ м≥грац≥њ значний вплив справили попередн≥ здобутки та помилки рад€нського пер≥оду нашоњ держави. ” –ад€нському —оюз≥ досл≥дженн€ м≥грац≥њ стосувалис€ тих форм м≥грац≥йноњ пол≥тики, €к≥ були повТ€зан≥ ≥з зайн€т≥стю населенн€ та в≥дпов≥дно з перерозпод≥лом трудових ресурс≥в. ћ≥грац≥йна пол≥тика €к частина д≥€льност≥ держави т≥сно повТ€зувалас€ з пол≥тикою розм≥щенн€ продуктивних сил, житлового буд≥вництва, в≥дтворенн€ населенн€ тощо.

ƒержавна м≥грац≥йна пол≥тика Ї системою концептуально обТЇднаних засоб≥в, за допомогою €ких держава, а також њњ сусп≥льн≥ ≥нститути, дотримуючись визначених принцип≥в, прагнуть дос€гненн€ ц≥лей, €к≥ повинн≥ в≥дпов≥дати ≥ сучасному, ≥ майбутньому етапов≥ розвитку даного сусп≥льства. —л≥д зазначити, що б≥льш≥сть досл≥дник≥в, розгл€дали м≥грац≥йну пол≥тику €к частину демограф≥чноњ пол≥тики. √оловними ц≥л€ми м≥грац≥йноњ пол≥тики можна назвати так≥:

1. јктив≥зац≥€ ≥моб≥льноњ м≥грац≥йноњ рухливост≥ населенн€, що швидко зростаЇ, щоб на ц≥й основ≥ ≥стотно п≥двищити ступ≥нь реал≥зац≥њ спроможност≥ до переселенн€.

2. ѕ≥двищенн€ р≥вн€ приживаност≥ новосел≥в у районах ≥нтенсивного економ≥чного освоЇнн€, де ще не зд≥йснений процес формуванн€ пост≥йного складу населенн€.

3. –ац≥онал≥зац≥€ напр€мк≥в ≥ масштаб≥в територ≥ального перем≥щенн€ населенн€ з метою дос€гненн€ рац≥ональних сп≥вв≥дношень у джерелах демограф≥чноњ динам≥ки.

ћ≥грац≥йна пол≥тика Ї комплексом заход≥в, €к≥ в≥днос€тьс€ до сфери державного управл≥нн€, ≥ включають процес прийн€тт€ р≥шень, €кий врегульовано правовими нормами, контрольований представницькою владою ≥ спр€мований на впор€дкуванн€ м≥грац≥йних процес≥в. ¬иход€чи з анал≥зу форм ≥ засоб≥в, необх≥дно п≥дкреслити, що м≥грац≥йна пол≥тика Ї сукупною частиною напр€мк≥в зовн≥шньопол≥тичноњ, економ≥чноњ, демограф≥чноњ, соц≥ально-≥нтеграц≥йноњ, соц≥ально-культурноњ, правовоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥ держави.

ƒо основних функц≥й державноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики м≥грац≥йноњ пол≥тики в≥днос€ть так≥:

1. ‘ункц≥€ регулюванн€ м≥грац≥йних процес≥в, бо м≥грац≥йна пол≥тика зд≥йснюЇ комплексний вплив на

м≥грац≥йн≥ потоки з метою њхнього упор€дкуванн€, через створенн€ в≥дпов≥дних соц≥ально-економ≥чних умов,

прийн€тт€ закон≥в ≥ п≥дзаконних акт≥в, з метою дотриманн€ внутр≥шньопол≥тичних ≥нтерес≥в ”крањни, а у зовн≥шньопол≥тичн≥й сфер≥ Ц за допомогою двосторонн≥х ≥ багатосторонн≥х договор≥в Ц урегулюванн€ загальних проблем м≥грац≥њ у св≥т≥.

2. ‘ункц≥€ рац≥онал≥зац≥њ протир≥ч, що виникають, €ка реал≥зуЇтьс€ через пошук консенсусних р≥шень у конфл≥ктних ситуац≥€х, що ви€вл€ютьс€ у зменшенн≥ соц≥альноњ напруженост≥ серед р≥зних категор≥й м≥грант≥в при дотриманн≥ державних ≥нтерес≥в ”крањни.

3. ≤нтегративна функц≥€ державноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики. ” внутр≥шньопол≥тичному аспект≥ зд≥йснюЇтьс€ через процес включенн€ змушених м≥грант≥в в украњнське сусп≥льство, охоплюючи одержанн€ ними громад€нства ”крањни, а також спри€нн€ в облаштованост≥ на новому м≥сц≥ проживанн€, створенн€ робочих м≥сць, ≥ншоњ соц≥альноњ п≥дтримки. ” зовн≥шньопол≥тичному аспект≥ ≥нтегративна функц≥€ державноњ ≥ грац≥йноњ пол≥тики зд≥йснюЇтьс€ через сп≥вроб≥тництво з окремими державами, м≥жнародними ур€довими ≥ неур€довими орган≥зац≥€ми, фондами з метою захисту прав м≥грант≥в, а також запоб≥ганн€ ≥ припиненн€ нелегальноњ м≥грац≥њ.

4. ‘ункц≥€ моб≥л≥зац≥њ людських ресурс≥в державноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики Ї вт≥ленн€м соц≥альноњ динам≥ки. ƒана функц≥€ дозвол€Ї використовувати м≥грац≥йну пол≥тику €к важливий чинник у в≥дновленн≥ соц≥уму.

”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 24 травн€ 2000 р. Уѕро основн≥ напр€ми соц≥альноњ пол≥тики до 2004 рокуФ було визначено пр≥оритетн≥ напр€ми Ц регулюванн€ м≥грац≥йних процес≥в, до €ких належать: спри€нн€ репатр≥ац≥њ вих≥дц≥в з ”крањни та њхн≥х нащадк≥в, поверненн€ депортованих за нац≥ональною ознакою, захист соц≥ально-економ≥чних ≥нтерес≥в ≥ прав украњнських прац≥вник≥в-м≥грант≥в, наданн€ права на притулок ≥ захист б≥женц≥в. ¬ищезазначеним указом визначалось завданн€ щодо створенн€ правових ≥ соц≥ально-економ≥чних засад регулюванн€ зовн≥шньоњ трудовоњ м≥грац≥њ, збереженн€ трудового та ≥нтелектуального потенц≥алу держави, завершенн€ формуванн€ законодавства з питань м≥грац≥њ та вдосконаленн€ системи орган≥в виконавчоњ влади, €к≥ зд≥йснюють управл≥нн€ м≥грац≥йними процесами. Ќайгостр≥шу м≥грац≥йну проблему сьогодн≥ становить не лише вимушена м≥грац≥€ ≥ поверненн€ людей на батьк≥вщину, а й трудова м≥грац≥€ громад€н ”крањни за кордон, що супроводжуватиметьс€ Ув≥дпливом м≥зк≥вФ. ÷е створюЇ загрозу значних втрат трудового та ≥нтелектуального потенц≥алу нац≥њ. „ерез високий р≥вень безроб≥тт€ в ”крањн≥ та в≥дсутн≥сть чи нед≥Їв≥сть чинних м≥ждержавних угод про взаЇмне працевлаштуванн€ украњнц≥ змушен≥ звертатис€ до комерц≥йних структур, €к≥ провад€ть посередницьку д≥€льн≥сть ≥з працевлаштуванн€ за кордоном. “ак≥ структури не несуть правовоњ в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн€ своњх зобовТ€зань.  анали нелегальноњ м≥грац≥њ активно використовуютьс€ транскордонною злочинн≥стю дл€ торг≥вл≥ людьми, контрабанди наркотик≥в ≥ зброњ. «ростанн€ обс€г≥в нелегальноњ м≥грац≥њ в ”крањн≥ спри€Ї пог≥ршенню загальноњ крим≥ногенноњ ситуац≥њ.

” 2001 р. ¬ерховною –адою ”крањни прийн€то «акони ”крањни Уѕро громад€нствоФ, Уѕро ≥мм≥грац≥юФ, Уѕро б≥женц≥вФ. ” с≥чн≥ 2002 р. ”крањна приЇдналас€ до  онвенц≥њ ≥ ѕротоколу ќќЌ про статус б≥женц≥в.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни затвердив ѕрограму регулюванн€ м≥грац≥йних процес≥в, розроблену ƒержавним ком≥тетом ”крањни у справах нац≥ональностей ≥ м≥грац≥њ за участю зац≥кавлених м≥н≥стерств ≥ в≥домств. —тратег≥чними завданн€ми ц≥Їњ програми стали так≥: завершенн€ формуванн€ нормативно-правовоњ бази з питань м≥грац≥њ, визначенн€ концепц≥њ створенн€ скоординованого адм≥н≥стративного механ≥зму державного регулюванн€ м≥грац≥йних процес≥в ≥ забезпеченн€ його впровадженн€ й ефективного функц≥онуванн€, забезпеченн€ захисту прав ос≥б, €ким надано статус б≥женц≥в чи притулок в ”крањн≥, спри€нн€ процесу репатр≥ац≥њ в ”крањну вих≥дц≥в з ”крањни та њхн≥х нащадк≥в, створенн€ правових ≥ соц≥ально-економ≥чних засад регулюванн€ трудовоњ м≥грац≥њ, розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у сфер≥ м≥грац≥њ.

ƒл€ ефективноњ реал≥зац≥њ цих основних завдань передбачено зд≥йсненн€ низки заход≥в. «окрема, з метою вдосконаленн€ нац≥ональноњ законодавчоњ бази з м≥грац≥йних питань доц≥льно розробити нов≥ законопроекти, що визначали б основн≥ засади державноњ м≥грац≥йноњ пол≥тики ”крањни, запроваджували б додатков≥ форми захисту в ”крањн≥ ос≥б, €к≥ вимушено залишили свою крањну, а також посилювали б в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ законодавства з питань м≥грац≥њ. ќкр≥м цього, вищезазначеною програмою передбачено розробити проекти нормативно-правових акт≥в, €к≥ врегульовували б процеси трудовоњ м≥грац≥њ та визначали б пор€док використанн€ в ”крањн≥ ≥ноземноњ робочоњ сили з метою захисту нац≥онального ринку прац≥, забезпечували соц≥альний захист громад€н ”крањни, €к≥ працюють за њњ межами. ћ≥грац≥йна служба займаЇтьс€ питанн€ми регулюванн€ м≥грац≥йних процес≥в, виход€чи з джерел њх виникненн€. “ому найпершим завданн€м такоњ служби Ї в≥дпрацюванн€ пол≥тики держави, спр€мованоњ на використанн€ на користь ”крањни ≥нтелектуального, трудового та економ≥чного потенц≥алу м≥грант≥в. ѕор€д з цим виробл€ютьс€ заходи щодо створенн€ всередин≥ держави умов дл€ превенц≥њ незаконноњ м≥грац≥њ, тобто такого становища, за €ким в ”крањну буде невиг≥дно та безперспективно намагатис€ потрапити нелегально. ¬ ус≥х розвинених Ївропейських державах використовуЇтьс€ програма припиненн€ незаконноњ м≥грац≥њ шл€хом вжитт€ запоб≥жних заход≥в, ви€вленн€ та видворенн€ незаконних м≥грант≥в з територ≥њ держави.

ѕр≥оритетними напр€мками сп≥впрац≥ ”крањни з ™— у сфер≥ м≥грац≥њ можна визначити так≥: запоб≥ганн€ нелегальн≥й м≥грац≥њ, торг≥вл≥ людьми, забезпеченн€ безпеки кордон≥в. ќкремо стоњть проблематика ≥нтеграц≥њ ≥мм≥грант≥в, спрощенн€ пор€дку трудовоњ м≥грац≥њ, умови захисту прав та ≥нтерес≥в громад€н ”крањни за кордоном, розширенн€ можливостей працевлаштуванн€ в крањнах ™—. ѕ≥д час св≥товоњ коном≥чноњ кризи все це маЇ дл€ ”крањни не т≥льки пол≥тичне, а й велике соц≥ально-економ≥чне значенн€.

ƒо проблем украњнсько-Ївропейськоњ сп≥впрац≥ в галуз≥ м≥грац≥њ сл≥д в≥днести так≥: запровадженн€ б≥льш в≥дкритоњ ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики посилюватиме приваблив≥сть ™— дл€ потенц≥йних м≥грант≥в з ”крањни, особливо висококвал≥ф≥кованих кадр≥в ≥ тому вимагатиме актив≥зац≥њ зусиль з≥ скороченн€ ем≥грац≥њ, поверненн€ ем≥грант≥в на батьк≥вщину; правова проблема пол€гаЇ в тому, що розгалужене ≥ детал≥зоване законодавство у м≥грац≥йн≥й сфер≥ потребуЇ в процес≥ ≥нтеграц≥њ до ™— його повноњ ≥мплементац≥њ та дос€гненн€ в≥дпов≥дност≥ Ївропейським стандартам.

—творенн€ Їдиного м≥грац≥йного простору в рамках ™— Ї надзвичайно важливим дл€ ”крањни, оск≥льки вона прагне стати ≥нтегрованою частиною ц≥Їњ орган≥зац≥њ та з огл€ду на сучасний стан м≥грац≥йних поток≥в Ц сотн≥ тис€ч украњнц≥в працюють, навчаютьс€ в ™вроп≥, через територ≥ю нашоњ держави проход€ть шл€хи нелегальних м≥грант≥в. Ѕеручи до уваги вже окреслен≥ та багато ≥нших проблем, ”крањна маЇ великий потенц≥ал розвитку двостороннього та багатостороннього сп≥вроб≥тництва з ™— та державами-членами в галуз≥ м≥грац≥њ. ƒана проблема заслуговуЇ на увагу науковц≥в та анал≥тик≥в з метою анал≥зу напрацьованого досв≥ду та наданн€ практичних рекомендац≥й щодо шл€х≥в вир≥шенн€ на€вних питань, визначенн€ перспективних напр€м≥в сп≥льних зусиль, удосконаленн€ нормативно-правовоњ бази тощо.

¬исновки

 

ќдним з найважлив≥ших чинник≥в забезпеченн€ загальних прав людини ≥ громад€нина Ї свобода пересуванн€. ÷е необх≥дна умова реал≥зац≥њ духовного, культурного, д≥лового та й будь-€кого ≥ншого потенц≥алу особистост≥. “ому увага сусп≥льства до д≥€льност≥ держави у ц≥й сфер≥ завжди Ї пильною. —учасн≥ м≥грац≥йн≥ процеси громад€н повТ€зан≥ з нац≥ональними ≥нтересами. ¬они впливають на стан €к внутр≥шнього, так ≥ м≥жнародного авторитету держави в нових умовах. ”крањна повинна обТЇднати зусилл€ з Ївропейськими колегами, щоб налагодити д≥Їву систему координац≥њ м≥грац≥йними процесами ≥ сп≥льно проводити акц≥њ по боротьб≥ з м≥жнародними крим≥нальними групами, €к≥ мають шален≥ прибутки в≥д нелегальноњ торг≥вл≥ людьми та наповненн€ дешевою ≥ безправною робочою силою т≥ньового ринку прац≥. ≤ водночас, украњнська влада маЇ подбати про захист прав украњнських зароб≥тчан, €к≥ стали учасниками великоњ економ≥чноњ гри п≥д назвою Ђвелике переселенн€ трудар≥вї за умов глобал≥зац≥њ економ≥чних процес≥в. ћожна передбачити, що п≥д впливом приЇднанн€ до ™— держав-сус≥д≥в стимулюватиметьс€ поступове доланн€ соц≥ально-≥сторичних, пол≥тичних, культурних, рел≥г≥йних, мовних та ≥нших можливих розходжень м≥ж украњнськими етнотипами шл€хом запозиченн€ сучасних Ївропейських Дсоц≥альних зразк≥вФ. —вобода пересуванн€ украњнських громад€н потребуЇ ц≥леспр€мованоњ д≥€льност≥ держави щодо њњ забезпеченн€. Дѕрогрес на цьому шл€ху вимагаЇ пол≥тичноњ вол≥, значних зусиль ≥ часуФ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1340 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2035 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.