Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика основних м≥грац≥йних процес≥в ™вропи




ѕлан

 

¬ступ

1. ’арактеристика основних м≥грац≥йних процес≥в ™вропи

2. —учасна м≥грац≥йна пол≥тика зах≥дних держав.

3. ѕоложенн€, що регламентують пор€док в'њзду громад€н 3-х крањн на територ≥ю будь-€коњ держави ™—

4. ѕроблема сп≥льного виробленн€ м≥грац≥йноњ пол≥тики

5. —п≥льна м≥грац≥йна пол≥тика ™— в контекст≥ ™вро ≥нтегральних устремл≥нь ”крањни

—писок використаноњ л≥тератури

 

¬ступ

ѕочаток ’’≤ ст. в ™вроп≥ в≥дзначаЇтьс€ двома основними демограф≥чними тенденц≥€ми: зростанн€м к≥лькост≥ крањн, де зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть м≥сцевого населенн€, ≥ зростанн€м к≥лькост≥ крањн з позитивним м≥грац≥йним балансом. ” результат≥ цього в багатьох випадках розм≥р м≥грац≥йного сальдо визначаЇ р≥вень зростанн€ чи зменшенн€ населенн€ в т≥й чи ≥нш≥й крањн≥. “ак, на 2003 р. зростанн€ населенн€ т≥льки за рахунок ≥мм≥грац≥њ спостер≥галось в јвстр≥њ, „ех≥њ, ≤тал≥њ, Ќ≥меччин≥, √рец≥њ, —ловен≥њ та —ловаччин≥. ѕерспектива розширенн€ ™вропейського —оюзу ≥ приЇднанн€ дес€ти нових член≥в (Ћатв≥€, Ћитва, ≈стон≥€, ѕольща, „ех≥€, ”горщина, —ловаччина,  ≥пр, ћальта, —ловен≥€)

з 1 травн€ 2004 р. викликала занепокоЇнн€ щодо р≥зкого зростанн€ м≥грац≥йних поток≥в з нових крањн Ц член≥в ™— до крањн «ах≥дноњ ™вропи. ѕ≥сл€ тривалих дискус≥й було виокремлено к≥лька причин, €к≥ унеможливлювали масову ≥мм≥грац≥ю до старих крањн Ц член≥в ™—. ѕо-перше, €к зазначалось, найб≥льша ≥мм≥грац≥йна хвил€ до крањн «ах≥дноњ ™вропи вже в≥дбулась, ≥ тепер м≥грац≥йний тиск буде перенесений на нових крањн Ц член≥в ™—.

—татистика 2003 р. показала позитивний м≥грац≥йний баланс у „ех≥њ, —ловаччин≥, —ловен≥њ та ”горщин≥. ѕо-друге, б≥льш≥сть старих крањн Ц член≥в ™— запроваджували Уперех≥дний пер≥одФ дл€ громад€н нових крањн, що передбачав обмеженн€ свободи пересуванн€ на њх територ≥€х прот€гом 7 рок≥в. ѕ≥сл€ розширенн€ ¬елика Ѕритан≥€, Ўвец≥€ та ≤рланд≥€ в≥дкрили роб≥тникам з 8 нових крањн Ц член≥в ™— доступ до своњх ринк≥в прац≥. јвстр≥€, ≤тал≥€, Ќ≥дерланди ≥ ѕортугал≥€ хоча й залишили попередн≥й ≥мм≥грац≥йний режим, але запровадили квоти дл€ роб≥тник≥в з нових крањн Ц член≥в ™—. ѕо-третЇ, передбачалось зменшенн€ економ≥чного п≥дірунт€ дл€ ем≥грац≥њ в результат≥ р≥зкого зростанн€ р≥вн€ житт€ в нових крањнах-членах ™— п≥сл€ розширенн€. Ќарешт≥, анал≥з демограф≥чного потенц≥алу нових крањн Ц член≥в ™— св≥дчив, що вони не можуть бути джерелом масовоњ ем≥грац≥њ до крањн «ах≥дноњ ™вропи в довготривал≥й перспектив≥ через невпинн≥ процеси стар≥нн€ м≥сцевого населенн€ та його скороченн€. «важаючи на запроваджен≥ обмеженн€, спостер≥гаютьс€ значн≥ м≥грац≥йн≥ потоки з ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи до старих крањн Ц член≥в ™—. ”же за перший р≥к п≥сл€ розширенн€ ¬елика Ѕритан≥€ прийн€ла 175 тис. прац≥вник≥в з 8 крањн, що приЇдналис€, ≤рланд≥€ Ц 85 тис., Ўвец≥€ Ц б≥л€ 22 тис. Ќав≥ть на територ≥њ Ќ≥меччини у 2004 р. працювали 500 тис. роб≥тник≥в з 8 нових крањн Ц член≥в ™—. Ќа€вн≥сть значноњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в з нових крањн Ц член≥в ™— у 15 крањнах «ах≥дноњ ™вропи, особливо в тих крањнах, де д≥Ї перех≥дний пер≥од, св≥дчить про велику потребу в робоч≥й сил≥ з ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи.

Ќа сьогодн≥ не ≥снуЇ Їдиноњ, добре в≥дпрацьованоњ й загальновизнаноњ м≥жнародно-правовоњ бази дл€ врегулюванн€ проблем м≥жнародноњ трудовоњ м≥грац≥њ, незважаючи на на€вн≥сть паспортних та ≥мм≥грац≥йних закон≥в ≥ значного пер≥оду роботи ћќѕ щодо встановленн€ норм трудових в≥дносин. ќднак д≥Ї ч≥тка тенденц≥€ дос€гненн€ правового врегулюванн€ кадрового аспекту м≥жнародних угод.

 ом≥с≥€ ™вропейського —п≥втовариства запропонувала –ад≥ ™вропи узгодити пол≥тику наданн€ п≥льгового торговельного режиму крањнам, в €ких забезпечуЇтьс€ дотриманн€ трудових норм, у т. ч. 48-годинного робочого тижн€, м≥н≥мального в≥ку у 14 рок≥в дл€ прийому на роботу, охорони здоровТ€ працюючих д≥тей ≥ р≥вних можливостей працевлаштуванн€ незалежно в≥д стат≥, раси та в≥роспов≥данн€

 

’арактеристика основних м≥грац≥йних процес≥в ™вропи

 

ƒо середини 80-х рок≥в держави ™вропейського —оюзу досить спрощено регламентували питанн€ ≥мм≥грац≥њ. ќднак до початку 90-х рок≥в у зв'€зку з в≥домими соц≥ально-економ≥чними процесами в крањнах колишнього соц≥ал≥стичного табору становище принципово зм≥нилос€. ѕотоки ≥мм≥грант≥в у розвинен≥ зах≥дноЇвропейськ≥ крањни прийн€ли масовий характер, це викликало серйозну стурбован≥сть громадськост≥ та пол≥тичного кер≥вництва крањн —п≥втовариства.

” цьому зв'€зку, у крањнах ™— з ус≥Їю гостротою встало питанн€ щодо можливих насл≥дк≥в цього процесу дл€ њх ринку робочоњ сили. ”св≥домлюючи можлив≥сть по€ви серйозних диспропорц≥й у використанн≥ трудових ресурс≥в у випадку об'Їднанн€ нац≥ональних економ≥к, ур€ди крањн ™— обговорюють питанн€ про припиненн€ або значне обмеженн€ використанн€ прац≥ ≥мм≥грант≥в. Ќа введенн€ найсувор≥ших обмежень напол€гають у першу чергу влади Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ та ¬еликобритан≥њ, де проживаЇ до 90 в≥дсотк≥в переселенц≥в. ќсобливу наполеглив≥сть ви€вл€Ї Ќ≥меччина, перед €кою стоњть задача працевлаштуванн€ етн≥чних н≥мц≥в, що прибувають з —х≥дноњ ™вропи ≥ з колишнього —–—–, а також зниженн€ безроб≥тт€ на сход≥ крањни.

‘ах≥вц≥ ≥мм≥грац≥йних в≥домств держав-член≥в ™— проанал≥зували також насл≥дки под≥й в ёгослав≥њ, громад€ни €коњ дотепер продовжують залишати батьк≥вщину, а також проблеми, повТ€зан≥ з албанськими б≥женц€ми. ¬ узагальнених документах ≥ записках парламентами ≥ ур€дами крањн ™— була зроблена спроба дати прогноз розвитку под≥бних процес≥в на континент≥ ≥ визначити насл≥дки можливих аналог≥чних под≥й в державах —х≥дноњ ≥ ÷ентральноњ ™вропи, у тому числ≥ ≥ у крањнах —Ќƒ. Ќа думку експерт≥в, оч≥кувана хвил€ ≥мм≥грац≥њ населенн€ з цього рег≥ону представл€Ї серйозну загрозу пол≥тичн≥й стаб≥льност≥ ≥ дос€гнутому р≥вню добробуту «аходу.

ƒо того ж ситуац≥€ загострюЇтьс€ тим, що до к≥нц€ 80-х рок≥в загальна чисельн≥сть ≥мм≥грант≥в у крањнах ™— перевищила 12 млн. чолов≥к, а реальн≥ темпи росту ¬¬ѕ спов≥льнилас€ до 1-1,5 % на р≥к.

“ому питанн€ про перегл€д основних принцип≥в ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики зах≥дноЇвропейських держав вимагаЇ негайного розв'€занн€. јналог≥чний п≥дх≥д, на думку р€ду зах≥дних експерт≥в, необх≥дний при розгл€д≥ нових конституц≥йних положень про наданн€ захисту по пол≥тичних мотивах.

ƒо причин, що обумовили необх≥дн≥сть ≥стотних зм≥н в ≥мм≥грац≥йн≥й пол≥тиц≥ крањн ™— варто прирахувати ≥ те, що досить недвозначно було виражено ексканцлером ‘–Ќ √.  олем: Ђѕроблема ≥мм≥грац≥њ виросла до такого масштабу, що може зробити серйозний стримуючий вплив на весь процес зах≥дноЇвропейськоњ ≥нтеграц≥њї.

ѕод≥бн≥ побоюванн€ висловив ≥ колишн≥й прем'Їр-м≥н≥стр ¬еликобритан≥њ ƒ. ћейджор на зустр≥ч≥ глав Ївропейських держав у Ћюксембурз≥: Ђ≤мм≥грац≥€ - €к легальна, так ≥ нелегальна вийшла на 1-ше м≥сце в пол≥тичн≥й пов≥стц≥ крањн ™—ї.

«м≥ст цих за€в стаЇ €сним, €кщо вз€ти до уваги, що процес в≥льного перем≥щенн€ кап≥тал≥в ≥ технолог≥й, €к це ≥ передбачалос€ пров≥дними зах≥дними економ≥стами, викликав ≥нший процес - модерн≥зац≥њ виробництв у б≥льшост≥ крањн ™—. ¬насл≥док цього на Ївропейському ринку прац≥ став поступово наростати надлишок робочоњ сили. ÷е приводить до росту соц≥альноњ напруженост≥ у сусп≥льств≥, анти≥мм≥грантським настро€м ≥ €к насл≥док, екстрем≥стським про€вам ≥ расовим пересл≥дуванн€м.

јнал≥з профес≥йного складу ос≥б, клопотанн€ €ких були задов≥льн≥, показуЇ, що переважна б≥льш≥сть €вл€Ї собою квал≥ф≥ковану робочу силу, тобто вчен≥ та ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники. ¬елик≥ компан≥њ, досл≥дницьк≥ ≥нститути, концерни та ≥нш≥ виступають з клопотанн€м про оформленн€ њм вТњзних в≥з, максимально скорочуючи процедуру розгл€ду в≥дпов≥дних за€в. «начно спрощен≥ ≥мм≥грац≥йн≥ вимоги у в≥дношенн≥ Ђключових робочихї, до €ких в≥днос€тьс€ особи, що волод≥ють техн≥чними або спец≥альними знанн€ми ≥ досв≥дом. ” цьому диференц≥йованому п≥дход≥ виражаЇтьс€ чисто прагматичний ≥нтерес зах≥дних крањн, спроба вит€гти максимум вигоди, на рубеж≥ тис€чор≥ч в≥дбираючи потр≥бн≥ кадри в загальному ≥мм≥грац≥йному потоц≥.

ќсобливу зац≥кавлен≥сть у цьому ви€вл€Ї Ќ≥меччина, €ка хот≥ла б грати ведучу роль в управл≥нн≥ м≥грац≥йними процесами в рег≥он≥. ÷е €вно не влаштовуЇ ≥нш≥ крањни. ¬исунутий колишн≥м президентом ‘ранц≥њ ‘. ћ≥тераном на Ївропейськ≥й конференц≥њ з м≥грац≥йних процес≥в проект передбачаЇ вир≥шенн€ проблем м≥грац≥њ в ≥нтересах усього загальноЇвропейського простору, причому м≥жнародн≥-правов≥ основи регулюванн€ в ц≥й сфер≥ повинн≥ бути вироблен≥ в ход≥ проведенн€ форум≥в ќЅ—™. ѕринципове р≥шенн€, закладене в цьому проект≥, досить просто: гармон≥зац≥€ ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики ≥ вироб≥тка Їдиного п≥дходу по регулюванню поток≥в ≥мм≥грант≥в при врахуванн≥ ≥нтерес≥в ус≥х держав —п≥втовариства, тобто своЇр≥дне квотуванн€ розпод≥лу висококвал≥ф≥кованих кадр≥в з —х≥дноњ ™вропи, ”крањни та ≥нших крањн —Ќƒ.

“аким чином ‘ранц≥€ маЇ на мет≥ не дати Ќ≥меччин≥ скористатис€ перевагою географ≥чноњ близькост≥ з крањнами —х≥дноњ та ÷ентральноњ ™вропи ≥ стати Ђпершим м≥грац≥йним ф≥льтромї, отримавши тим самим значноњ економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ переваги. «окрема, н≥мецьк≥ п≥дприЇмц≥, одержуючи доступ до б≥льш дешевоњ квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили, виграють у конкурентн≥й боротьб≥, наприклад, з т≥Їю ж ‘ранц≥Їю.

¬ ц≥лому ≥мм≥грац≥йна пол≥тика крањн ™—, незважаючи на де€к≥ розходженн€ ≥ нац≥ональн≥ особливост≥, характеризуЇтьс€ в даний час наступними принципами: проведенн€м пол≥тики по обмеженню в'њзду в крањну низько квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили, боротьбою з нелегальною ≥мм≥грац≥Їю, проведенн€м пол≥тики реем≥грац≥њ.

ќдн≥Їю з основ у систем≥ безпеки, що компенсують керуванн€ внутр≥шн≥х меж ™— (€к це передбачаЇтьс€ Ўенгенською угодою), пор€д ≥з створенн€м ™вропола ≥ Ўенгенськоњ ≥нформац≥йноњ системи (—≤—), Ї ун≥ф≥кац≥€ нац≥ональних правових норм крањн —п≥втовариства у в≥дношенн≥ ≥ноземц≥в, €к≥ знаход€тьс€ на њх територ≥њ. «азначена проблема була предметом серйозного анал≥зу в рамках ™—, а ухваленн€ р≥шенн€ по ним в≥дбувалос€ в контекст≥ Ўенгенськоњ, а п≥зн≥ше ≥ ћаастрихтськоњ угоди.

¬ажливим кроком у регулюванн≥ ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики Ї п≥дписана наприк≥нц≥ 1990 року в ƒубл≥н≥ дванадц€тьма крањнами ™—  онвенц≥€ про право притулку та поводженн€ з б≥женц€ми (ƒубл≥нська конвенц≥€). ¬она €вл€Ї собою першу м≥жнародну угоду, €ка даЇ б≥женцю певн≥ гарант≥њ того, що його за€ва повинна бути розгл€нута владою т≥Їњ держави, куди в≥н њњ направл€Ї. ƒл€ б≥женц≥в, €к≥ проникли на територ≥ю ™— нелегально, компетентною €вл€Їтьс€ крањна первинного в'њзду. ÷е правило не д≥Ї в тому випадку, €кщо б≥женець перебував ран≥ше в ≥нш≥й держав≥ ™— ≥ там подавав клопотанн€ про наданн€ притулку.

 онвенц≥€ регламентуЇ також правила розгл€ду та обробки за€в про наданн€ захисту, однозначно визначаючи, що т≥ хто звертаЇтьс€ мають право подавати за€ву т≥льки в одн≥й з крањн, €к≥ п≥дписали  онвенц≥ю. Ѕ≥женц≥ одержують можлив≥сть самост≥йно визначати бажану крањну притулку на всьому простор≥ —п≥втовариства.

 р≥м ƒубл≥нськоњ конвенц≥њ в рег≥он≥ д≥Ї також  онвенц≥€ про перетинанн€ зовн≥шн≥х кордон≥в, €ка передбачаЇ координац≥ю по питанню видач≥ в≥з ≥ накладенн€ санкц≥й на ос≥б, €к≥ нелегально перевоз€ть людей, та не мають необх≥дних супров≥дних документ≥в.

ќднак проблема перебуваЇ в тому, що на€вна м≥жнародна-правова база не в≥дпов≥даЇ сформованим у цьому рег≥он≥ реал≥€м. ¬насл≥док цього багато держав - член≥в ™— починають односторонн≥ заходи в≥дносно жорсткост≥ нац≥ональних закон≥в про ≥мм≥грац≥ю та наданн€ захисту, це привело до окремих, але дуже ≥стотних нев≥дпов≥дностей ≥з ран≥ше прийн€тими м≥жнародними актами. Ќаприклад, через розходженн€ в принципах, €к≥ застосовуютьс€ у крањнах —п≥втовариства, та сама особа, що звернулас€ з клопотанн€м про наданн€ притулку, в одн≥й ≥з цих крањн може бути визнаною б≥женцем, а в ≥нш≥й њй в цьому буде в≥дмовлено. „ерез значн≥ розб≥жност≥ в законодавствах з питань в'њзду ≥ перебуванн€ ≥ноземц≥в п≥сл€ скасуванн€ прикордонного контролю всередин≥ ™— виникли додатков≥ складност≥ по регулюванню в'њзду-вињзду. Ѕез вироб≥тки Їдиного п≥дходу при видач≥ в≥з будь-€к≥ сувор≥ м≥ри ≥мм≥грац≥йного контролю одн≥Їњ з крањн можуть бути об≥йден≥ шл€хом в'њзду на територ≥ю ™— через крањну з б≥льш спри€тливим режимом в њњ межах. «окрема, до таких крањн можливо в≥днести, наприклад, јвстр≥ю, €ка в силу ≥сторичних причин, т≥сних економ≥чних, пол≥тичних, культурних ≥ ≥нших зв'€зк≥в маЇ безв≥зовий в'њзд з де€кими колишн≥ми соц≥ал≥стичними державами - ”горщиною, „ех≥Їю, —ловаччиною. “аким чином, у ≥ноземц≥в Ї можливост≥ безперешкодного проникненн€ на територ≥ю ™— через јвстр≥йську –еспубл≥ку.

Ќа думку експертноњ ради крањн ™—, найб≥льш ефективним ≥ ун≥версальним методом регулюванн€ потоку б≥женц≥в та ≥мм≥грант≥в €вл€Їтьс€ введенн€ ун≥ф≥кованих вТњзних документ≥в дл€ вс≥х держав рег≥ону. ÷е питанн€ ≥ стало ключовим пунктом Ўенгенськоњ угоди. —истема заход≥в дл€ Ђефективного прикордонного контролю ≥ виб≥ркового обмеженн€ ≥мм≥грац≥њї, названа Ђпол≥тикою контрольованоњ ≥мм≥грац≥њї, та була схвалена вс≥ма крањнами-членами Ўенгенськоњ групи у €кост≥ бази дл€ сп≥льних д≥й.

ѕ≥д пол≥тикою Ђконтрольованоњ ≥мм≥грац≥њї маЇтьс€ на уваз≥: гармон≥зац≥€ ≥ розробленн€ Їдиного пон€тт€ пол≥тичного притулку, а також норм ≥ правил його наданн€; узгодженн€ законодавств крањн ™— стосовно до ≥ноземц≥в взагал≥, ≥ до економ≥чних, етн≥чних ≥ ≥нших м≥грац≥й зокрема; визначенн€ квот на робоч≥ м≥сц€ дл€ робочих м≥грант≥в: ун≥ф≥кац≥€ в≥зовоњ пол≥тики €к у в≥дношенн≥ в≥льного пересуванн€ в межах ™— крањн-учасниць, так ≥ в'њзду на територ≥ю держав —п≥втовариства та пересуванн€ в њњ межах громад€н трет≥х крањн. ѕротоколи Ўенгенськоњ ”годи передбачають р€д заход≥в дл€ координац≥њ д≥й у ц≥й област≥.

¬одночас нин≥шн€ концепц≥€ ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики ™— все част≥ше зазнаЇ критики. ” ≈вропарламент≥ серед представник≥в л≥вих парт≥й ≥снуЇ думка, що розроблен≥ заходи, виключають можлив≥сть проникненн€ потенц≥йного б≥женц€ в крањну передбачуваного притулку. ¬они вважають, що необх≥дним Ї перегл€д де€ких положень, а можливо њх повне скасуванн€. јле ц€ думка не знаходить широкоњ п≥дтримки серед парламентар≥њв.

” цьому зв'€зку певний ≥нтерес представл€ють результати анал≥зу демограф≥чноњ ситуац≥њ в крањнах «ах≥дноњ ™вропи, що св≥дчать про те, що держави —п≥втовариства потребують пост≥йного притоку ≥мм≥грант≥в. ™вропейц≥ тепер живуть довше ≥ мають менше д≥тей, в насл≥док чого т€гар утриманн€ старих л€гаЇ на б≥льш молоде покол≥нн€.  р≥м того, на думку американських досл≥дник≥в ™вропа могла б прийн€ти значно б≥льше переселенц≥в. Ќаприклад, у крањнах ™— усього лише 2,3 % складають ≥ноземц≥, у той час €к у —Ўј Ц 3,7 %. јле навр€д ц≥ доводи приведуть до зм≥н в ≥мм≥грац≥йн≥й пол≥тиц≥ зах≥дноЇвропейських крањн, оск≥льки страх перед негативними насл≥дками масовоњ ≥мм≥грац≥њ, особливо з≥ —ходу, у даний час значно сильн≥ше, н≥ж розум≥нн€ необх≥дност≥ пост≥йного притоку визначеноњ к≥лькост≥ ≥мм≥грант≥в.

«овн≥шн€ трудова м≥грац≥€ в≥дноситьс€ до одного з вид≥в м≥жнародноњ м≥грац≥њ населенн€, €ка характеризуЇтьс€ перем≥щенн€м робочоњ сили, €к правило, з менш розвинутих економ≥чно в б≥льш розвинут≥ крањни на тимчасову роботу з наступним поверненн€м на батьк≥вщину.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1049 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2069 - | 1903 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.