Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасна м≥грац≥йна пол≥тика зах≥дних держав




 

Ќезважаючи на те, що ур€д кожноњ крањни суверенний у своЇму прав≥ визначати напр€мки ≥ ц≥л≥ м≥грац≥йноњ пол≥тики, при розробц≥ комплексу заход≥в, €к≥ регулюють процеси зовн≥шньоњ трудовоњ м≥грац≥њ, доц≥льно притримуватис€ визначених правових стандарт≥в, закр≥плених у документах м≥жнародних орган≥зац≥й.

–атиф≥куючи м≥жнародн≥ конвенц≥њ крањни, €к≥ регламентують процес трудовоњ м≥грац≥њ, визнають пр≥оритет норм м≥жнародного права над нац≥ональним законодавством, €ке маЇ важливе значенн€ €к дл€ самоњ крањни з погл€ду њњ ≥нтеграц≥њ у св≥тове сп≥втовариство, так ≥ дл€ м≥грант≥в, чињ права за кордоном ≥стотно розширюютьс€.

¬ивченн€ та використанн€ в≥дпов≥дних правових документ≥в м≥жнародних орган≥зац≥й маЇ велике значенн€ стосовно украњнського законодавства, оск≥льки при формуванн≥ нац≥ональноњ пол≥тики в област≥ зовн≥шньоњ трудовоњ м≥грац≥њ повинн≥ бути врахован≥ вимоги м≥жнародних конвенц≥й.

” самому загальному вид≥ зм≥ст м≥грац≥йноњ пол≥тики визначаЇтьс€ економ≥чними, пол≥тичними ≥ соц≥альними задачами, €к≥ сто€ть перед крањнами. ¬одночас виробленн€ мети, концепц≥й ≥ засоб≥в м≥грац≥йноњ пол≥тики носить територ≥ально-диференц≥йований характер, що випливаЇ, у першу чергу, ≥з положенн€ крањн стосовно спр€мованост≥ потоку трудових м≥грант≥в. ѕри цьому м≥грац≥йна пол≥тика крањн ≥мпортер≥в ≥ крањн-експортер≥в робочоњ сили маЇ значн≥ розходженн€.

як правило, м≥жнародна м≥грац≥€ виникаЇ при на€вност≥ значного контрасту в р≥вн€х економ≥чного розвитку ≥ темпах природного приросту крањн, €к≥ приймають ≥ в≥ддають робочу силу. “ому географ≥чними центрами ≥мм≥грац≥њ Ї найб≥льше економ≥чно розвинут≥ крањни, так≥, €к —Ўј.  анада, јвстрал≥€, б≥льш≥сть зах≥дноЇвропейських крањн, а також крањни, де у зв'€зку з бурхливим економ≥чним ростом у результат≥ високих прибутк≥в в≥д продажу нафти спостер≥гаютьс€ масов≥ ≥мм≥грац≥њ робочоњ сили (Ѕахрейн,  увейт,  атар, —ауд≥вська јрав≥€, ќб'Їднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати).

ћета ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики може бути розгл€нутою в трьох аспектах: забезпеченн€ захисту нац≥ональноњ економ≥ки в≥д небажаного притоку трудових м≥грант≥в €к по масштабах, так ≥ по €к≥сному складу; р≥шенн€ найб≥льше гострих проблем в област≥ зайн€тост≥ населенн€ в середин≥ крањни, що приймаЇ, за рахунок гнучкого регулюванн€ чисельност≥ ≥ноземноњ робочоњ сили (Ђекспортї безроб≥тт€); рац≥ональне використанн€ прибуваючих у крањну трудових м≥грант≥в в економ≥чних ≥ пол≥тичних ≥нтересах крањни-≥мпортера.

ѕри вибор≥ концепц≥њ м≥грац≥йноњ пол≥тики велике значенн€ мають нац≥онально-≥сторичн≥ особливост≥ крањни. “ак, ур€ди крањн ™вропейського сп≥втовариства, ставл€чи своЇю метою створенн€ Їдиного, м≥жнародного ринку робочоњ сили, виход€ть ≥з концепц≥њ ≥нтеграц≥њ. ƒл€ пол≥тики —получених Ўтат≥в јмерики,  анади або јвстрал≥њ б≥льш типовою Ї концепц≥€ асим≥л€ц≥њ, або натурал≥зац≥њ, тому що масовий прињзд ≥ноземноњ робочоњ сили в цих державах в основному зб≥гавс€ з процесом формуванн€ нац≥њ. ќчевидно, що дана концепц≥€ не в≥дпов≥дала умовам «ах≥дноњ ™вропи з њњ ≥сторично сформованими нац≥€ми ≥ високою густотою населенн€.

Ќезважаючи на очевидн≥ Ђвигодиї дл€ п≥дприЇмц≥в крањн, приймаючих у сучасних умовах концепц≥ю ротац≥њ, вона не може претендувати на оф≥ц≥йне визнанн€ ур€дами крањн ™—, тому що њњ в≥дрито недемократичн≥ та адм≥н≥стративн≥ принципи суперечать ≥де€м ≥нтеграц≥њ «ах≥дноњ ™вропи.

Ќа приклад≥ Ќ≥меччини розгл€немо, €ким способом ≥де€ ≥нтеграц≥њ прийшла на зм≥ну широко поширен≥й концепц≥њ ротац≥њ ≥ноземноњ робочоњ сили. як показало соц≥олог≥чне досл≥дженн€, проведене науково-досл≥дним ≥нститутом ≥м. ‘. ≈берта в 1994 р. у Ќ≥меччин≥, серед б≥льшост≥ обстежених груп роб≥тник≥в-≥мм≥грант≥в частка ос≥б, що не планують поверненн€ на батьк≥вщину, досить висока ≥ коливаЇтьс€ в межах 6,7 Ц 40,1 %.

“аким чином, у середньому кожний четвертий м≥грант у Ќ≥меччин≥ припускаЇ залишитис€ в крањн≥ перебуванн€. ѕри цьому, €к в≥дзначають зах≥дноЇвропейськ≥ досл≥дники, частка м≥грант≥в, €ка не планувала поверненн€ на батьк≥вщину, продовжуЇ зростати не т≥льки в Ќ≥меччин≥, але й у р€д≥ ≥нших крањн —п≥втовариства.

«росла к≥льк≥сть довгостроково працюючих у Ќ≥меччин≥ (до 1990 р. у крањн≥ 52% м≥грант≥в проживали понад 8 рок≥в) це спри€ло тому, що п≥дприЇмц≥ стали розум≥ти переваги використанн€ на виробництв≥ того самого контингенту м≥грант≥в: роб≥тники звикають до специф≥ки п≥дприЇмства, у п≥дсумку п≥дприЇмець економить на тому, що њх не потр≥бно наново навчати ≥ вводити в курс справи[ ]. ѕоступово все б≥льше пол≥тик≥в ≥ економ≥ст≥в стали приходити до думки, що використанн€ прац≥ ≥ноземних роб≥тник≥в не в≥дноситьс€ до числа т≥льки тимчасового €вища, пов'€заного з напруженим становищем на ринку прац≥ ≥ що в раз≥ потреби роб≥тник≥в нелегко буде в≥дправити на батьк≥вщину.

—творенн€ ™— стало €к≥сно новим етапом, €кий характеризуЇтьс€ б≥льш глибоким проникненн€м держави в проблеми м≥жнародноњ м≥грац≥њ, зростанн€м рол≥ м≥ждержавних орган≥в, що контролюють д≥€льн≥сть нац≥ональних ур€д≥в. ” сп≥вв≥дношенн≥ м≥жнародноњ м≥грац≥њ регулююча функц≥€ м≥ждержавних орган≥в виражаЇтьс€ в ц≥леспр€мованому вплив≥ не т≥льки на обс€ги, але ≥ на нац≥онально-державний склад залучаЇмо робочоњ сили.

–озширенн€ числа крањн-учасниць ™— приводило до все б≥льшого поширенн€ тенденц≥њ до ≥нтеграц≥њ. ” к≥нц≥ к≥нц≥в перемогла концепц≥€ ≥нтеграц≥њ робочоњ сили, €ка не передбачаЇ жорстких терм≥н≥в перебуванн€ трудових м≥грант≥в в крањн≥ прийманн€, припускаЇтьс€ возз'Їднанн€ њх з с≥м'Їю, залишаЇ за ним певн≥ права, полегшуЇ адаптац≥ю в нових соц≥альних умовах.

¬ основ≥ практичних р≥шень –ади ™— з питань трудовоњ м≥грац≥њ лежить ≥де€ про те, що масштаби ≥мм≥грац≥њ повинн≥ визначатис€ не чисельн≥стю робочих на ринку прац≥, €к≥ шукають роботу, а реальними потребами нац≥ональноњ економ≥ки у робоч≥й сил≥.

¬ даний час у рамках загального ринку робочоњ сили крањн ™— м≥грац≥йна пол≥тика формуЇтьс€ п≥д впливом двох визначальних чинник≥в:

Х розгл€нута в недавньому минулому €к Ђтимчасове €вищеї, робоча сила трудових м≥грант≥в знайшла статус одного з важливих компонент≥в, що робить вплив на економ≥ку, незалежно в≥д стану господарськоњ кон'юнктури в крањнах-≥мпортерах;

Х в≥дбуваЇтьс€ пост≥йне зб≥льшенн€ середньоњ тривалост≥ перебуванн€ м≥грант≥в у крањн≥, €ка приймаЇ робочу силу. ѕрацюючий м≥грант стаЇ в б≥льш≥й м≥р≥ довгостроковим жителем крањни-≥мпортера, ≥ сам зм≥нюЇ характер м≥ждержавноњ трудовоњ м≥грац≥њ.

ќдночасно в м≥грац≥йн≥й пол≥тиц≥ зах≥дноЇвропейських крањн нам≥тилис€ значн≥ зм≥ни стосовно держав, що не Ї членами ™—. ” результат≥ д≥њ довгострокових чинник≥в економ≥чного, соц≥ального ≥ пол≥тичного характеру у середин≥ 70-х рок≥в сформувалас€ нова ≥мм≥грац≥йна пол≥тика у в≥дношенн≥ крањн не член≥в ™—, що виражалас€ в наступному:

- був заборонений необмежений в'њзд ≥ноземноњ робочоњ сили з метою працевлаштуванн€, у зв'€зку з чим зросло значенн€ €к≥сних характеристик трудових м≥грант≥;

- почалос€ розробленн€ заход≥в дл€ скороченн€ чисельност≥ мешкаючого в крањнах-≥мпортерах ≥ноземного населенн€;

- стали прийматис€ заходи дл€ соц≥альноњ ≥нтеграц≥њ давно мешкаючих у крањн≥ ≥мм≥грант≥в.

ќсновн≥ причини р≥зкоњ жорсткост≥ ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики економ≥чно розвинених крањн пов'€зан≥ з економ≥чним спадом, зростом чисельност≥ робочих ≥мм≥грант≥в, €к≥ перебувають у крањн≥, у тому числ≥ ≥ член≥в њх с≥мей, високою концентрац≥Їю ≥ноземц≥в у найб≥льших промислових центрах.

Ќа фон≥ посиленн€ тенденц≥њ до жорсткост≥ ≥мм≥грац≥йного законодавства у в≥дношенн≥ крањн, що не Ї членами ™—, особливо пом≥тною стала зм≥на пр≥оритет≥в у погл€дах на проблеми м≥грац≥њ серед крањн-учасник≥в ™вропейського сп≥втовариства, €ка в≥дбулас€ у 80-т≥ роки. —аме в цей пер≥од стала втрачати свою актуальн≥сть суперечка про те, наск≥льки необх≥дно використовувати ≥ноземну робочу силу в значних масштабах або краще взагал≥ в≥д нењ в≥дмовитис€. ј у концепц≥њ м≥грац≥йноњ пол≥тики все б≥льше набуваЇ значенн€ принцип адаптац≥њ ≥мм≥грант≥в (не т≥льки роб≥тник≥в, але ≥ член≥в њхн≥х с≥мей) до умов прац≥ ≥ житт€ в ≥ншому соц≥альному ≥ пол≥тичному середовищ≥ крањни-≥мпортера робочоњ сили.

“аким чином, у сучасн≥й м≥грац≥йн≥й пол≥тиц≥ формула Ђгуман≥зац≥€ ≥мм≥грац≥њї, виражаЇ собою новий п≥дх≥д нац≥ональних ур€д≥в ≥ орган≥в ™— до проблем м≥грац≥њ ≥ноземних роб≥тник≥в ≥ њхн≥х с≥мей у в≥дношенн≥ крањн-учасниць ™—, поЇднуЇтьс€ з жорстк≥стю ≥мм≥грац≥йного законодавства у в≥дношенн≥ крањн, що не Ї членами —п≥вдружност≥.

¬изначенн€ ц≥лей ≥ концепц≥њ м≥грац≥йноњ пол≥тики Ї основою дл€ розробки системи заход≥в або засоб≥в, спр€мованих на ефективне вир≥шенн€ м≥грац≥йних проблем, найб≥льше актуальних дл€ сучасного етапу соц≥ально-економ≥чного розвитку.  ласиф≥кац≥€ засоб≥в м≥грац≥йноњ пол≥тики може зд≥йснюватис€ по р≥зноман≥тних критер≥€х: за њхн≥м утриманн€м (економ≥чн≥, правов≥), за характером впливу на об'Їкт управл≥нн€ (орган≥зац≥йн≥, адм≥н≥стративн≥) ≥ т.д..

—труктура та ≥Їрарх≥€ засоб≥в зд≥йсненн€ м≥грац≥йноњ пол≥тики маЇ виражену нац≥ональну специф≥ку, пов'€зану з розмањт≥стю конкретно-≥сторичних, пол≥тичних, соц≥альних, економ≥чних ≥ т.п. умов розвитку крањни. ¬одночас у комплекс≥ застосовуваних р≥зними крањнами заход≥в можна вид≥лити де€к≥ характерн≥ дл€ б≥льшост≥ з них п≥дходи до регулюванн€ процесу зовн≥шньоњ трудовоњ м≥грац≥њ.

Ќайважлив≥шою метою ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики Ї захист нац≥онального ринку прац≥ в≥д неконтрольованого притоку ≥ноземноњ робочоњ сили, держави ≥мпортера робочоњ сили, тому широко застосовують заходи, направлен≥ на запоб≥ганн€ ≥мм≥грац≥њ ≥ скороченн€ числа ≥ноземноњ робочоњ сили в крањн≥ перебуванн€.

ƒо числа цих заход≥в в≥днос€тьс€:

1. ѕрипиненн€ несанкц≥онованого законодавством в'њзду в крањну (нелегальноњ ≥мм≥грац≥њ). Ќелегальна ≥мм≥грац≥€ одержала широке поширенн€ практично у вс≥х крањнах-≥мпортерах робочоњ сили. Ќаприклад, у —Ўј, за р≥зними оц≥нками, проживаЇ б≥л€ 13 млн. незареЇстрованих м≥грант≥в.

ƒл€ боротьби з нелегальною ≥мм≥грац≥Їю широко застосовуЇтьс€ метод депортац≥њ та ≥нтернуванн€ ≥ноземц≥в, €к≥ незаконно проникли в крањну. “ак, у —Ўј в 1994 роц≥ було прийн€то президентське розпор€дженн€ є12473 про створенн€ дл€ незаконно прибулих ≥ноземних табор≥в, куди вони повинн≥ бути ≥нтернован≥. Ќа дану акц≥ю з державного бюджету було асигновано 8 млн. 262 тис. долар≥в дл€ буд≥вництва дес€ти табор≥в, розрахованих у ц≥лому на 200 тис. ос≥б. ѕод≥бна депортац≥€ Ђнелегал≥вї проводилас€ аж до 1986 р., коли був прийн€тий ≥мм≥грац≥йний закон Ђ—импсонаї.

ѕоложенн€ нового законодавства Ї взаЇмодоповнюючими: наданн€ права на легал≥зац≥ю частини незаконних ≥мм≥грант≥в супроводжуЇтьс€ обмеженн€м новоњ нелегальноњ ≥мм≥грац≥њ. ƒаний закон вв≥в санкц≥њ проти п≥дприЇмц≥в, €к≥ укривають нелегальних ≥мм≥грант≥в - у вигл€д≥ штрафу в розм≥р≥ в≥д 250 до 10 тис. долар≥в або тюремного ув'€зненн€ на терм≥н до 6 м≥с€ц≥в.

«д≥йснюютьс€ заходи дл€ зм≥цненн€ —лужби ≥мм≥грац≥њ ≥ натурал≥зац≥њ (—≤Ќ) з метою забезпеченн€ б≥льш жорсткоњ охорони кордону. ” 1994 р. ур€д —Ўј приступив до зд≥йсненн€ програми, варт≥стю 550 млн. долар≥в, €ка передбачаЇ установку нових систем радарного ≥ телев≥з≥йного спостереженн€ на де€ких д≥л€нках кордону з ћексикою, зб≥льшене число прикордонник≥в.

ќдночасно з посиленн€м пол≥тики стосовно нелегальних ≥мм≥грант≥в, законодавство —Ўј передбачаЇ право на легал≥зац≥ю дл€ частини ≥ноземц≥в, це Ї гуманним актом ≥ св≥дчить про демократичн≥ тенденц≥њ в зд≥йсненн≥ сучасноњ ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики. ¬раховуючи ≥нтереси великого агроб≥знесу, був зроблений вин€ток дл€ сезонних с≥льськогосподарських роб≥тник≥в. Ћегал≥зованими також вважалис€ т≥ ≥ноземц≥, що могли п≥дтвердити документально, що вони проробили в —Ўј б≥л€ - 90 дн≥в ≥ прожили безвињзно не менше 180 дн≥в.

¬ даний час легал≥зац≥њ незареЇстрованих ≥мм≥грант≥в у —Ўј перешкоджаЇ довгий р€д бюрократичних перепон: одержанн€ дозволу на конкретну трудову д≥€льн≥сть, розгл€д клопотань про наданн€ п≥льг, т€ганина з судовим розгл€дом, затримки з встановленн€м квот, засв≥дченн€ про знанн€ англ≥йськоњ мови та американського законодавства.

” ¬еликобритан≥њ в≥дпов≥дно до ц≥лого р€ду закон≥в про ≥мм≥грац≥ю держав≥ були надан≥ б≥льш широк≥ повноваженн€ по депортац≥њ ≥ виселенню незаконно прибулих у крањну м≥грант≥в. ƒепортац≥њ, в≥дпов≥дно до британського законодавства, п≥дл€гають вс≥ особи, €кщо њх присутн≥сть розгл€даЇтьс€ €ка Ђне Ї спри€тливою сусп≥льному добробутуї. ќсоби, що вважаютьс€ нелегальними ≥мм≥грантами, можуть бути виселен≥ в будь-€кий час ≥ без зайвоњ бюрократичноњ т€ганини.

—проби ввести р≥зн≥ форми ≥мм≥грац≥йного контролю розпочинають не т≥льки промислов≥ центри ѕ≥вноч≥. јналог≥чним способом д≥ють ≥ Ђкрањни, що недавно встали на шл€х промислового розвиткуї. Ќаприклад, у 80-т≥ роки в≥дбулос€ посиленн€ ≥мм≥грац≥йних процедур стосовно нелегальних ≥мм≥грант≥в у крањнах ѕерськоњ затоки: зб≥льшилос€ число в≥дмов у проханн€х про видачу дозволу на роботу, п≥дсилилис€ пол≥цейськ≥ заходи проти ≥ноземц≥в, €ки не мають належних документ≥в, значно виросли масштаби депортац≥њ.

ћетод депортац≥њ широко застосовуЇтьс€ ≥ у Ќ≥гер≥њ. ” пер≥од економ≥чного п≥дйому н≥гер≥йська влада мирилис€ з присутн≥стю у крањн≥ великоњ к≥лькост≥ нелегальних ≥мм≥грант≥в (точн≥ше, що стали нелегальними п≥сл€ зак≥нченн€ 90-денного терм≥ну безв≥зового перебуванн€ в крањн≥). ќднак спад в економ≥ц≥ на початку 80-х рок≥в змусив ур€д Ќ≥гер≥њ посилити св≥й ≥мм≥грац≥йний контроль ≥ зд≥йснити масову висилку нелегальних ≥мм≥грант≥в, це торкнулос€ б≥льш 2 млн. ос≥б.

 р≥м метод≥в пр€мого впливу на скороченн€ чисельност≥ нелегальних ≥мм≥грант≥в, до €ких в≥дноситьс€ депортац≥€ ≥ судове пересл≥дуванн€ ≥ноземц≥в, €к≥ незаконно знаход€тьс€ в крањн≥ перебуванн€, ≥мм≥грац≥йне законодавство м≥стить також заходи впливу, що мають в≥дношенн€ до наймач≥в, використовуючих працю нелегальних ≥мм≥грант≥в, у вид≥ штрафних ≥ судових санкц≥й. ѕод≥бн≥ м≥ри широко практикуютьс€ в Ќ≥дерландах, Ќ≥меччин≥, Ѕельг≥њ, Ћюксембурз≥ та ≥н. крањнах.

Ќаприклад, в≥дпов≥дно до бельг≥йського законодавства, наймач, €кий використовуЇ працю неоф≥ц≥йних м≥грант≥в, повинен кр≥м штрафу в 500 тис. бельг≥йських франк≥в оплатити витрати по в≥дправленню ≥мм≥гранта та член≥в його с≥м'њ на батьк≥вщину.  р≥м того, у судовому пор€дку може бути закрита вс€ або частина компан≥њ наймача. ” Ќ≥меччин≥ сума штрафу з ≥ноземц€, що працюЇ без дозволу, складаЇ в≥д 500 до 1000 марок. ќдночасно з цим з власника п≥дприЇмства, що використовуЇ працю незареЇстрованих ≥ноземц≥в, ст€гуЇтьс€ штраф у розм≥р≥ 5 тис. марок.

ќсобливо сувор≥ заходи приймаютьс€ стосовно посередник≥в, €к≥ займаЇтьс€ постачанн€м нелегальних ≥мм≥грант≥в. “ак, французьким законодавством за такий злочин передбачене покаранн€ позбавленн€м вол≥ на терм≥н в≥д двох до п'€тьох рок≥в або накладанн€ штрафу в≥д 10 тис. до 200 тис. франк≥в.

” €кост≥ одного з засоб≥в зд≥йсненн€ обмежувальноњ ≥мм≥грац≥йноњ пол≥тики використовуютьс€ м≥ри, спр€мован≥ на скороченн€ чисельност≥ ≥ноземного населенн€, що перебуваЇ в крањнах-≥мпортерах.

Ѕ≥льш≥сть крањн-≥мпортер≥в робочоњ сили прийн€ли державн≥ програми стимулюванн€ репатр≥ац≥њ оф≥ц≥йно зареЇстрованих ≥ноземц≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д методу депортац≥њ ≥ судового пересл≥дуванн€ ≥мм≥грант≥в, заходи, спр€мован≥ на стимулюванн€ репатр≥ац≥њ, не Ї чисто адм≥н≥стративними, тут переважають економ≥чн≥ стимул€тори.

ѕрийн€т≥ програми нос€ть селективний характер, тому що розрахован≥ на заохоченн€ репатр≥ац≥њ т≥льки визначених категор≥й ≥мм≥грант≥в, а саме: ос≥б, нац≥ональност≥ €ких Ї небажаними дл€ крањни-≥мпортера; профес≥й €к≥ не користуютьс€ попитом на нац≥ональному ринку прац≥ ≥ т.п. ƒан≥ програми передбачають сп≥льне буд≥вництво засобами крањн-≥мпортер≥в ≥ експортер≥в робочоњ сили п≥дприЇмств у крањнах походженн€ з використанн€м грошових заощаджень роб≥тник≥в-м≥грант≥в. –езультатом под≥бних заход≥в повинно було стати, з одного боку, упов≥льненн€ росту новоњ ем≥грац≥њ, а з ≥ншого боку - забезпеченн€ роб≥тниками м≥сць визначеноњ частини реем≥грант≥в.

ѕрикладом такого сп≥вроб≥тництва Ї Ќ≥меччина ≥ “уреччина, €к≥ п≥дписали двосторонню угоду про створенн€ кооператив≥в розвитку, а в подальшому й акц≥онерних товариств ≥з прит€гненн€м кошт≥в працюючих у Ќ≥меччин≥ турецьких громад€н. ” Ќ≥дерландах також розроблений державний проект, розрахований на стимулюванн€ в≥д'њзду ≥ноземц≥в ≥з крањни ≥ забезпеченн€ њх зайн€тост≥ на батьк≥вщин≥, що передбачаЇ наданн€ кредит≥в робочим м≥грантам, €к≥ бажають в≥дкрити, власн≥ невелик≥ п≥дприЇмства на батьк≥вщин≥. ” рамках даноњ програми в ёгослав≥њ був створений спец≥альний фонд дл€ ф≥нансуванн€ зайн€тост≥ в економ≥чно в≥дсталих районах масовоњ ем≥грац≥њ.

«акон про роб≥тник≥в-м≥грант≥в, прийн€тий в јвстр≥њ. «акон передбачаЇ, зокрема, що гастарбайтери можуть бути прийн€т≥ на австр≥йськ≥ п≥дприЇмства лише в тому випадку, €кщо не постраждають ≥нтереси австр≥йських роб≥тник≥в з погл€ду наданн€ њм робочих м≥сць ≥ створенн€ необх≥дних умов прац≥. ≤ноземц€м може бути в≥дмовлено в прийом≥, €кщо в т≥Їњ або ≥нш≥й галуз≥ економ≥ки або в адм≥н≥стративному район≥ вже зайн€те велике число м≥грант≥в.

Ќезважаючи на жорстк≥сть ≥мм≥грац≥йного законодавства ≥ посиленн€ заход≥в, направлених на захист нац≥ональних ринк≥в робочоњ сили в≥д притоку неконтрольованих поток≥в м≥грант≥в крањни ≥мпортери пост≥йно в≥дчувають потребу в обмеженому притоц≥ робочоњ сили визначеного к≥льк≥сного ≥ €к≥сного складу. ¬≥дпов≥дно до даноњ мети м≥грац≥йноњ пол≥тики можна вид≥лити заходи, направлен≥ на регулюванн€ чисельност≥ ≥ €к≥сного складу прибуваючих трудових м≥грант≥в.

 

ўо стосуЇтьс€ регулюванн€ €к≥сного складу прибуваючих м≥грант≥в, в ≥нтересах крањни-≥мпортера, скороченн€ чисельност≥ труд€щих м≥грант≥в у приймаючих крањнах, супроводжуЇтьс€ одночасним зростанн€м вимог до њхнього €к≥сного складу. –егулюванн€ складу прибуваючих м≥грант≥в зд≥йснюЇтьс€ за рахунок активного використанн€ державою селективноњ функц≥њ м≥грац≥њ, за допомогою €коњ можна впливати на €к≥сний склад населенн€ ≥ трудових ресурс≥в крањни в необх≥дних напр€мках у даний ≥сторичний пер≥од.

¬ ≥мм≥грац≥йн≥й пол≥тиц≥ крањн спостер≥гаЇтьс€ велике число р≥зноман≥тних ознак, щодо €ких регулюЇтьс€ €к≥сний склад труд€щих ≥мм≥грант≥в, а саме:

Ч на€вн≥сть деф≥цитноњ профес≥њ на нац≥ональному ринку прац≥. ¬≥дпов≥дно до американського законодавства 6 основних груп (преференц≥й) ≥мм≥грант≥в, €к≥ можуть розраховувати на першочергове одержанн€ вТњзноњ в≥зи, вид≥л€ютьс€ дв≥, що мають безпосереднЇ в≥дношенн€ до труд€щих ≥мм≥грант≥в. ƒо них в≥днос€тьс€: особи визначених профес≥й, в €ких Ї потреба на ринку прац≥ —Ўј в даний момент; представники р≥дких профес≥й; фах≥вц≥ високого класу або над≥лен≥ вин€тковим талантом; роб≥тники (квал≥ф≥кован≥ ≥ неквал≥ф≥кован≥), що претендують на ваканс≥њ, €к≥ не заповнюютьс€ громад€нами —Ўј (€к правило, це мало оплачуван≥, не престижн≥, важк≥ або шк≥длив≥ дл€ здоров'€ види роб≥т). јвтори цього американського ≥мм≥грац≥йного законодавства вважають, що приплив висококвал≥ф≥кованоњ робочоњ сили буде спри€ти розвитку передових високотехнолог≥чних галузей промисловост≥ ≥ тим самим зб≥льшить конкурентноздатн≥сть американськоњ продукц≥њ на м≥жнародному ринку;

Ч на€вн≥сть осв≥ти або квал≥ф≥кац≥њ, визнаноњ в крањн≥ ≥мпортер≥. ѕро висок≥ вимоги до €кост≥ прибуваючоњ робочоњ сили св≥дчить необх≥дн≥сть проходженн€ процедури визнанн€ на€вних у м≥гранта документ≥в про осв≥ту або профес≥йну п≥дготовку.

ѕроблема пор≥вн€нност≥ профес≥йних диплом≥в виникла в зв'€зку з посиленн€м м≥грац≥й квал≥ф≥кованих фах≥вц≥в. “ому в ™вропейському сп≥втовариств≥ було прийн€те р≥шенн€, в≥дпов≥дно до €кого, починаючи з 1991 р. на вс≥й територ≥њ ™— признаютьс€ вс≥ дипломи про вищу осв≥ту, отриман≥ в одн≥й ≥з крањн-член≥в. ƒипломи, отриман≥ в трет≥х крањнах (€к≥ не вход€ть у ™—), можуть бути визнан≥ за умови, що њх власники €к м≥н≥мум три роки працювали за даними дипломам в одн≥й з крањн ™—. ƒл€ вир≥шенн€ про остаточну пор≥вн€нн≥сть диплом≥в був вироблений р€д критер≥њв, одним ≥з €ких, наприклад, Ї вимога одержати вищу осв≥ту будь-€кого типу прот€гом не менше 3 рок≥в.  р≥м цього, з недавнього часу д≥ють секторальн≥ директиви визнанн€ диплом≥в, що включають докладний перел≥к профес≥й ≥ галузей, де дипломи признаютьс€ р≥вноц≥нними у всьому простор≥ ™—, ≥ де потр≥бно обов'€зковий м≥н≥мум додаткового навчанн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 942 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2289 - | 2035 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.