Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬исновки до практичного зан€тт€. ¬исновки до практичного зан€тт€




¬исновки до практичного зан€тт€

√либокий г≥пноз зараз використовуЇтьс€ дл€ психокорекц≥њ т≥льки у виключних випадках. Ќатом≥сть легш≥ стани зм≥неноњ св≥домост≥, назван≥ трансом використовуютьс€ довол≥ широко, так €к вважаютьс€ не такими небезпечними €к г≥пноз, проте не менш ефективними.

ѕри формуванн≥ трансу, чи при нав≥юванн≥, треба уникати конкретних речей ≥ деталей, а старатис€ використовувати загальн≥ слова ≥ фрази, що в≥дбивають под≥њ, котр≥ мають м≥сце при будь €кому розгортанн≥ нав≥юваних под≥й, щоб не було розходженн€ м≥ж тим, що у€вл€Ї людина ≥ тим, що звучить у командах оператора.  р≥м цього необх≥дно узгоджувати зм≥ст команд ≥з способом њх промовл€нн€, п≥дстроюватис€ п≥д диханн€ кл≥Їнта ≥ обирати темп власного диханн€, темп мовленн€ ≥ силу звуку п≥д час приЇднанн€ та перех≥дн≥ слова при веденн≥.

 

 

¬ступ

¬ своњй книжц≥ Ђќпыт дурака, или путь к прозрениюЕ.ї в≥домий психолог ћирзакарим Ќорбеков розпов≥даЇ про випадок, коли в  риму було три санатор≥њ дл€ хворих на цукровий д≥абет д≥тей. ¬ ус≥х трьох санатор≥€х було аналог≥чне л≥куванн€, але вил≥ковувалис€ д≥ти лише в одному. як пот≥м зТ€сувалос€, в цьому санатор≥њ л≥кували д≥тей з дит€чого будинку. ўе одн≥Їю дивиною в цьому санатор≥њ було те €к розважалис€ тут д≥ти. ѕрац≥вники санатор≥ю дозвол€ли д≥т€м купатис€ у ванночках ≥з нагр≥тою сонцем водою. ƒ≥тки залазили у ванночки, плюскалис€ у вод≥ ≥ примовл€ли: Ђя цукор, € цукор, € цукорЕї. ÷е була Їдина р≥зниц€, €ку зум≥ли пом≥тити. як видумаЇте, така р≥зниц€ у ≥грах могла стати причиною ви здоровленн€?

 

≤ питанн€: ћедитац≥йний п≥дх≥д ћ. Ќорбековата ≥дењ Ћу≥зи ’ей.

__________________________________________________________________

“еоретична частина:

÷≥ д≥ти весь час запитували виховательку коли у них будуть мама ≥ тато, а та у в≥дпов≥дь говорила, що зараз вони хвор≥ють, а коли вил≥куютьс€ тод≥ њх батьки прињдуть за ними. ѕерше, чим в≥др≥зн€лис€ д≥ти цього санатор≥ю в≥д д≥тей ≥нших, було те, що њм дуже треба було вил≥куватис€, натом≥сть домашн≥ д≥ти, €к правило т≥льки за допомогою хвороби домагаютьс€ ласки ≥ уваги в≥д своњх зайн€тих батьк≥в.

 оли маленьку д≥вчинку запитали, що таке њњ хвороба, вона в≥дпов≥ла: Ђу мене всередин≥ багато-багато кусочк≥в цукру, €к≥ ход€ть в мен≥ один за одним ≥ тому за мною батьки не прињжджаютьї. Ђј чому тод≥ ти примовл€Їш, купаючись, що ти цукор?ї, ─ поц≥кавивс€ Ќорбеков. Ђяк ти такий дорослий ≥ не знаЇш, що цукор щезаЇ у тепл≥й вод≥? “и що н≥коли не пив чаю з цукром?ї ─ зверхньо в≥дпов≥ла д≥вчинка.

ѕ≥зн≥ше вихователька, €к≥й про це розпов≥ли, зрозум≥ла, чому д≥ти в≥дмовл€лис€ вдруге зал≥зати у ванночку, у €к≥й уже купалис€. ¬они бо€лис€, що цукор знов до них причепитьс€, €к зТ€вл€Їтьс€ в≥н знов у горн€тку ≥з залишками холодного чаю. —п≥лкуючись м≥ж собою д≥тки д≥лилис€ технолог≥Їю Ђздобуванн€ батьк≥вї ≥ у санатор≥њ зТ€вилась Ђеп≥дем≥€ї виздоровлюванн€.

ƒит€ча едейтична фантаз≥€, велика потреба вил≥куватис€ ≥ в≥ра у свою метафору робили чудеса. ¬ластиво, д≥ти ≥нтуњтивно в≥дкрили механ≥зм д≥њ будь-€коњ медитац≥њ. ”€ва у д≥тей працюЇ буквально. ƒ≥ти думають образами. ƒоросл≥ част≥ше використовують другу сигнальну систему ─ це слова. ћова Ї посередником в сприйн€тт≥ оточуючого св≥ту ≥ себе самого. ¬ербальне сп≥лкуванн€ вимагаЇ найменше зусиль в≥д того, хто передаЇ ≥нформац≥ю. ћи доросл≥ часто застр€гаЇмо в цьому прим≥тивному сп≥лкуванн≥. Ќасправд≥, друга сигнальна система ─ це протигаз. „ерез €кий ми намагаЇмось нюхати кв≥ти. ”€в≥ть, що хтось каже вам: Ђѕонюхай €кий прекрасний аромат у ц≥Їњ духм€ноњ кв≥ткиї. ј ви намагаЇтесь нюхати через протигаз ≥ н≥чого не розум≥Їте. Ђѕо€сни мен≥, що це за ароматї ─ просите ви. јле ж це неможливо.  оли ж ми думаЇмо образами, ми можемо в≥дчути аромат кв≥тки, ми без протигазу. ƒуже часто ми ставимо перед п≥дсв≥дом≥стю задачу, на зразок Ђхочу бути здоровимї. ќсобливо часто це робл€ть хрон≥чно хвор≥. ƒл€ того, щоб зрозум≥ти в чому помилка, зробимо невеличку вправу.

¬права 1:

 

1.1. —€дьте зручно. якщо захочетьс€, закрийте оч≥. ѕеренес≥тьс€ у стан внутр≥шньоњ зосередженост≥ ≥ у€в≥ть стиглий лимон. ”€в≥ть €к виберете його в руку, в≥дчуваЇте його прохолодну, трошки вологу поверхню. ѕ≥днес≥ть його до обличч€, вдихн≥ть аромат. ј тепер в≥дкрийте рот ≥ в≥дкус≥ть великий кусок. ÷≥лий рот наповнюЇтьс€ соком, проковтн≥ть його ≥ тепер продовжуйте њсти в≥дкушений кавалок лимону ≥з шк≥ркою без цукру. ј тепер в≥дкрийте оч≥ ≥ подив≥тьс€ в дзеркало.

ўо ви там побачили? ўо виникаЇ в т≥л≥ ≥ у голов≥? —лина вид≥лилас€? ¬иникло в≥дчутт€ протесту? ј ви ж н≥чого не робили. “≥льки у€вили, що кусаЇте лимон. ¬се ≥нше зробив ваш орган≥зм без участ≥ вашоњ св≥домост≥. Ѕ≥льше того ваш шлунок, не без в≥дрази, уже теж приготувавс€ ≥ тепер з образою зазираЇ знизу у ваш стравох≥д: Ђќб≥ц€ли лимон, де ж в≥н? я ж уже приготувавс€.ї.

1.2. —€дьте зручно. «акрийте оч≥, €кщо захочетьс€. ѕодумайте про здоровТ€. ”€в≥ть соб≥ своЇ абсолютне здоровТ€. ƒумайте, думайте. «осереджено. ѕодив≥тьс€ у дзеркало.

ј тепер, що ви побачили? “рошки здивуванн€. “рошки розгубленост≥ ≥ н≥чого особливого. ћайже без зм≥н.

ўо виникаЇ в т≥л≥ ≥ у голов≥? “еж н≥чого. “о ж то й воно.

1.3. —€дьте зручно ≥ закрийте оч≥. ”€в≥ть соб≥ великий стиглийЕ бенгальський гор≥х. ¬≥дкус≥ть в≥д нього великий кусень ≥ намагайтес€ зТњсти. ƒобре старайтес€. ¬≥дкрийте оч≥ ≥ подив≥тьс€ у дзеркало.

ўо таке бенгальський гор≥х? Ќе знаю ≥ н≥хто не знаЇ. Ѕо такого не буваЇ.

ўо ви побачили у дзеркал≥ у цей раз? –озгублен≥сть? “е ж саме, або щось под≥бне €к ≥ у випадку ≥з здоровТ€м.

¬и виходите ≥з водопаду, ≥ дивитес€ на власне т≥ло. я: ноги, руки

 оли ставитьс€ перед орган≥змом завданн€ не зразок Ђ€ мушу бути здоровимї, орган≥зм знаходитьс€ в так≥й же розгубленост≥ €к ≥ ви у випадку з бенгальським гор≥хом. ’вора людини, коли медитуЇ на тему Ђ€ здороваї, ставить орган≥зм в глухий кут ≥ орган≥зм ЂперегораЇї. —итуац≥€ т≥льки пог≥ршуЇтьс€. ќрган≥зм в≥дгукуЇтьс€ на знайом≥ образи. ƒл€ того, щоб орган≥зм прореагував, необх≥дно думати едейтичними образами. “ому дл€ ефекту оздоровленн€ необх≥дно, до певноњ м≥ри, стати д≥тьми. ÷е не проста задача дл€ дорослоњ людини. ƒл€ того, щоб њњ полегшити, використовують тематичн≥ медитац≥њ.

ћирзакарим Ќорбеков стверджуЇ, що в ход≥ роботи в≥н прийшов до висновку, що у раз≥, коли людина щодн€ спр€мовуЇ свою увагу у нездоровий орган, вкладаЇ в цей процес позитивн≥ емоц≥њ ≥ в≥дсл≥дковуЇ результат, то запускаЇтьс€ механ≥зм одужанн€. ѕроте, людина не може охопити своЇю увагою одразу все т≥ло, тобто одночасно працювати, наприклад з очима, печ≥нкою, суглобами тощо неефективно. ¬ цьому про€вл€Їтьс€ обмежен≥сть фокусу уваги. Ќеобх≥дно пов≥льно ≥ поступово просуватис€ в≥д одного хворого органу до ≥ншого, затримуючись певний час у кожному. ≤ друге ─ хворий починаЇ одужувати тод≥, коли у нього Ї мета, внутр≥шн≥й пот€г ≥ намаганн€ одужати. ѕоставте ч≥тку конкретну задачу ≥ орган≥зм одразу почне њњ виконувати.

ƒехто помил€Їтьс€, коли думаЇ, що результат, €кий ми отримуЇмо в процес≥ медитац≥њ ≥ одразу п≥сл€ њњ завершенн€ триватиме довго. ƒл€ цього необх≥дно, щоб сформувавс€ умовний рефлекс. ¬≥н виникаЇ впродовж 20-40 д≥б.

”€в≥ть соб≥. ¬и почали працювати над своњм здоровТ€м переконуючи св≥й орган≥зм, що в≥н здоровий. Ќа символ≥чному р≥вн≥ це означаЇ, що приходить ≥нвентаризац≥йна ком≥с≥€ з книгою обл≥ку ≥ говорить:

─ ” нас записано ─ оч≥, дв≥ штуки, катаракта. ѕредТ€в≥ть.

¬и заперечуЇте:

─ ” ¬ас там помилка, оч≥ ─ зр€ч≥.

─ Ќ≥чого не знаЇмо, ─ в≥дпов≥дають ¬ам, ─написано, що катаракта. ѕерев≥рили, все на м≥сц≥. ѕ≥шли дал≥. ÷е ─ перший етап, €кий називаЇтьс€ Ђзапускї ≥ триваЇ 2-3 дн≥.

¬и продовжуЇте працювати. «Т€вилис€ перш≥ результати. ѕри наступн≥й перев≥рц≥:

─ “-а-к! ” нас записано ─ оч≥, дв≥ штуки, катаракта.

«в≥р€ють.

─ ќч≥ здоров≥.

─ ј де катаракта? ¬она в нас числитьс€ п≥д є 761200-08. Ўвидко повернути њњ на м≥сце!

ќрган≥зм починаЇ противитис€ ≥ в≥дстоювати статус-кво. Ќа ф≥зичному р≥вн≥ це про€вл€Їтьс€ у вид≥ загостренн€ хвороби. ÷е другий етап ─ в≥дновленн€ здоровТ€. ¬≥н триваЇ дуже ≥ндив≥дуально. ” когось 2 дн≥ чи менше, у когось ─ 8. як правило, 8-ми дн≥в достатньо, ≥ на 9-му дн≥ починаЇтьс€ трет≥й етап. ƒуже важливо власне у цей момент не припинити роботи. ¬и щодн€ приходите до ком≥с≥њ та продовжуЇте напол€гати, що оч≥ здоров≥. ≤ в €к≥йсь момент ком≥с≥њ набридаЇ. ¬она робить виправленн€ у книз≥ обл≥ку. ѕерекреслюЇ Ђоч≥, дв≥ штуки, катарактаї ≥ надписуЇ ─ Ђоч≥, дв≥ штуки, здоров≥, зр€ч≥ї. ѕриймаЇ здоров≥ оч≥ на баланс. ÷е в≥дбуваЇтьс€, зазвичай, на 40-й день.

якщо ви перестаЇте медитувати, то на символ≥чному р≥вн≥ це означаЇ, що ви знов приходите до ком≥с≥њ ≥ кажете:

─ я помиливс€, катаракта Ї.

─ Ќ≥чого не знаЇмо, ─ в≥дпов≥дають ¬ам. ─ у нас записано, що оч≥, дв≥ штуки, зр€ч≥.

“епер нав≥ть €кщо €кась проблема з очима ≥ виникаЇ, орган≥зм одразу усуне њњ, бо в Ђобл≥ков≥й книз≥ї записано, що оч≥ здоров≥.

јмериканка Ћу≥за ’ей стала всесв≥тньо в≥домою через те, що написала р€д книг, у €ких напол€гаЇ на тому, що у рад€нського психолога ё. ћ. ќрлова називаЇтьс€ саногенним мисленн€м. ¬она стверджуЇ, що коли ми пост≥йно, в повс€кденному житт≥ думаЇмо позитивно, на зразок Ђ€ здороваї, Ђпроблема скоро вир≥шитьс€ ≥ вже вир≥шуЇтьс€ї, Ђ€ усп≥шнаї, то житт€ д≥йсно зм≥нюЇтьс€ на краще.

¬исновки до 1-го питанн€

ќтже: якщо посл≥довно ≥ на €скравому образному у€вленн≥ опрацьовувати посл≥довно вс≥ проблемн≥ органи, робити це щоденно ≥ не пропускати жодного разу, то можна значно покращити своЇ здоровТ€ чи психолог≥чний стан. ѕозитивне мисленн€ в повс€кденному житт≥ теж дуже корисне. ¬игл€даЇ, що в обох випадках д≥Ї той самий механ≥зм.

__________________________________________________________________

≤≤ питанн€ ћедитативн≥ техн≥ки в рамках системи ƒ≈≤–.

__________________________________________________________________

“еоретична частина:

—истема ƒ≈»– теж використовуЇ медитац≥њ. ѕроте, використовуЇ њх не т≥льки дл€ покращенн€ здоровТ€. —уть цих медитац≥й б≥льше под≥бна до способу використанн€ психотерапевтичних метафор у сучасному юнг≥анств≥. ¬важаЇтьс€, що п≥дсв≥дом≥сть сама вп≥знаЇ символи процесу вир≥шенн€ психолог≥чних проблем, €кщо розпов≥дати кл≥Їнту ≥стор≥њ, котр≥ у символ≥чному значенн≥ в≥дпов≥дають необх≥дному процесу подоланн€ цих проблем. ѕсихотерапевтичн≥ метафори под≥бн≥ до персонал≥зованих, Ђолюдненихї казок. ” них д≥ють головний герой чи головна героњн€, котра над≥лена тими ж характерними рисами, що ≥ кл≥Їнт, вони стикаютьс€ з тими ж проблемами, що ≥ в≥н та, на в≥дм≥ну в≥д кл≥Їнта знаход€ть шл€х вир≥шенн€ проблеми. ѕри розпов≥д≥ таких ≥стор≥й немаЇ необх≥дност≥ рефлекс≥њ, чи встановленн€ морал≥. ѓх, заздалег≥дь, спец≥ально складають дл€ конкретноњ ситуац≥њ конкретного кл≥Їнта. ƒостатньо ц≥ ≥стор≥њ просто розпов≥сти кл≥Їнту ≥ залишити в≥дкритим в≥дпов≥дь на запитанн€ про те, дл€ чого ¬и це розпов≥ли.

Ћюди часто почуваютьс€ винними у тому, що мають певну проблему та в≥дчувають незручн≥сть при розмов≥ про нењ. „асто включаЇтьс€ механ≥зми спротиву ≥ коли ¬и починаЇте розмову про болюче, вони закриваютьс€ ≥ переход€ть на ≥нш≥ теми. —лухати ≥стор≥ю значно легше. Ќа психолога можна спроектувати власну некомпетентн≥сть. ћожна слухати, д≥знаватис€ щось нове, щось сп≥в ставл€ти, пор≥внювати геро€ з собою. ≤дентиф≥куватис€ з ним без будь-€кого психолог≥чного дискомфорту. ќсобливо цей спос≥б доречний при робот≥ з маленькими д≥тьми. ƒ≥т€м слухати ≥стор≥њ значно ц≥кав≥ше н≥ж нотац≥њ та лекц≥њ. ƒ≥ти можуть в≥дчути, що вони не самотн≥ у своњх почутт€х.  р≥м того сама ситуац≥€, коли њм розпов≥дають казки Ї позитивним €корем ≥ заспокоюЇ. јле цей метод ефективний ≥ дл€ дорослих. ѕричому дл€ дорослих ≥стор≥€ може бути ≥ про те, €к ростуть овоч≥ на город≥, ≥ про будь-що ≥нше. ѓѓ може зам≥нити доречний анекдот.

ѕод≥бн≥ висновки можна зробити ≥ з книги ƒ. Ѕретт У∆ила-была девочка похожа€ на теб€ЕФ. ¬она називаЇ метафори Ђ≥стор≥€ми про ≈нн≥ї та наводить правила побудови психотерапевтичних метафор дл€ д≥тей:

1. ≤мТ€ героњн≥ чи геро€ маЇ бути под≥бним до ≥мен≥ кл≥Їнта, проте не маЇ бути ≥дентичним.

2. Ќеобх≥дно побачити те, що в≥дбуваЇтьс€ очима дитини.

3. –озпов≥дати про те, що дитину тривожить.

4. ѕопередньо необх≥дно поспостер≥гати за дитиною ≥ визначити €к власне вона сприймаЇ оточуючий св≥т. „и вона обережна зустр≥чаючи щось нове чи ≥де на пролом? „и легко пристосовуЇтьс€ до нового чи новий досв≥д викликаЇ у нењ тривогу? якою вона себе вважаЇ: см≥ливою чи не дуже, соромТ€зливою чи навпаки такою, що легко сп≥лкуЇтьс€.

5. ѕочинати треба з моделюванн€ геро€ за образом кл≥Їнта ≥ спостер≥гати за реакц≥Їю, можна спитати чи так все було насправд≥. ÷е допоможе ≥дентиф≥куватис€ з героЇм.

6. Ќеобх≥дно, щоб конкретн≥ ситуац≥њ перегукувалис€ з реальними ситуац≥€ми, €к≥ були в житт≥ кл≥Їнта.

7. Ќе можна говорити складно. Ќеобх≥дно враховувати показники ст≥йкост≥ уваги кл≥Їнта, пристосовуватис€ до його мови ≥ терм≥нолог≥њ.

8. Ќе забувайте п≥дкреслити сильн≥ сторони кл≥Їнта у розпов≥д≥ про геро€, особливо перед розпов≥ддю про страхи ≥ проблеми.

9. ¬икористовуйте гумор €кнайчаст≥ше. ¬≥н Ї засобом подивитис€ на себе з боку ≥ ефективним засобом проти напруженн€. “ривоги, занепокоЇнн€.

10. ѕом≥чайте моменти коли кл≥Їнт захоплений ходом ≥стор≥њ, а коли йому скучно.

11. ” раз≥, €кщо ¬и не впевнен≥ €к дал≥ розвивати х≥д ≥стор≥њ, запитайте у дитини: Ђяк ти думаЇш, що зробила ≈нн≥ пот≥м? як ти думаЇш про що вона подумала? ≤ що було пот≥м?ї

12. якщо кл≥Їнт додаЇ до ≥стор≥њ щось своЇ, п≥дтримайте його похвалою ≥ заф≥ксуйте суть сказаного. ўоб використати у розпов≥д≥ дал≥.

13. ” Ђ≥стор≥й про ≈нн≥ї завжди маЇ бути щасливе ≥ повчальне завершенн€. ≤накше дитина, котра вважаЇ, що у нењ немаЇ н≥€кого виходу ≥з ситуац≥њ, зовс≥м здаЇтьс€ ≥ припин€Ї спроби вир≥шити проблему.

14. Ќе непокойтес€ через помилки чи недосконал≥сть розпов≥д≥ кл≥Їнти €к правило вд€чн≥ слухач≥, та ≥. у крайньому раз≥, вони ¬ас виправл€ть.

15. «вертайте увагу ≥ на ¬аш власний емоц≥йний стан. якщо ¬и втомлен≥ чи чимось дуже занепокоЇн≥, ¬аш стан передастьс€ кл≥Їнту. ¬ цьому раз≥ доруч≥ть читати ≥стор≥ю комусь ≥з близьких дитини. ј сам≥ послухайте €к вони це робл€ть, щоб пот≥м доручити робити це ≥ без ¬ас.

16. якщо кл≥Їнт користуЇтьс€ способом вир≥шенн€ проблеми запозиченим ≥з метафори у реальному житт≥ ≥ в≥н ви€вл€Їтьс€ не ефективним, те впадайте у в≥дчай. –озпов≥дайте наступну ≥стор≥ю, точн≥ше продовженн€ попередньоњ, у €кому пропонуЇтьс€ ≥нший вих≥д ≥з ситуац≥њ.

17. ѕочинайте з опису геро€. ¬рахуйте чим головний герой маЇ бути под≥бним на кл≥Їнта у його ресурсах ≥ слабких сторонах. ќпиш≥ть спочатку ≥стор≥њ суть конфл≥кту.

 

ƒ≈»– пропонуЇ своњм адептам р€д медитац≥й. ” €ких в символ≥чн≥й форм≥ описуЇтьс€ подоланн€ р€ду проблем. Ќаприклад медитац≥€ про чар≥вне ц≥люще озеро, у €кому зникають вс≥ хвороби ≥ проблеми. ѕод≥бну медитац≥ю про лаборатор≥ю чар≥вника дл€ вир≥шенн€ проблемних ситуац≥й пропонують ≥ у школ≥ —≥льве. ” ƒ≈≤– Ї також медитац≥€ про сад. ” н≥й в символ≥чн≥й форм≥ вир≥шуЇтьс€ проблема в≥дсутност≥ результат≥в та власноњ непотр≥бност≥. ” медитац≥њ про внутр≥шню дитину вводитьс€ ресурс дорослого кл≥Їнта у емоц≥йн≥ стани, що перегукуютьс€ ≥з станом Ђƒитинаї за ≈. Ѕерном. ™ хороша медитац≥€ на подоланн€ негативних почутт≥в у конфл≥кт≥ ≥ у Ћу≥зи ’ей.

 

¬исновки до 2-го питанн€

 р≥м медитац≥й дл€ покращенн€ здоровТ€ та подоланн€ психосоматичних проблем, можна використовувати символ≥чн≥ медитац≥њ та розпов≥д≥ дл€ вир≥шенн€ великого спектру психолог≥чних проблем.

 

¬исновки до практичного зан€тт€

—уд€чи з того, що под≥бн≥ п≥дходи щодо результативност≥ образного у€вленн€ та саногенного мисленн€ зустр≥чаютьс€ в≥ддавна у р≥зних народних ≥ рел≥г≥йних практиках, а також те, що вони запозичен≥ багатьма сучасними авторами та практиками, можна вважати, що медитац≥њ Ї д≥йсно корисними € зас≥б психокорекц≥њ.

≤снуЇ багато правил, використанн€ та знанн€ €ких забезпечуЇ ефективн≥сть под≥бних метод≥в психокорекц≥њ.

 

ћи вже навчилис€ формувати трансовий стан, в≥дсл≥дковувати його глибину, кал≥брувати невербальн≥ реакц≥њ кл≥Їнта та невербально зчитувати в≥дпов≥д≥ Ђтакї, Ђн≥ї. —ьогодн≥ ми навчимос€ €корити певн≥ ситуац≥њ та зн≥мати надлишковий емоц≥йний зар€д ≥з спогад≥в про стресову ситуац≥ю.

 

 

≤ питанн€: “ехн≥ка встановленн€ €кор≥в.

__________________________________________________________________

“еоретична частина:

«асновники методу нейрол≥нгв≥стичного програмуванн€ ƒ. √риндер та –. Ѕэндлер у своњй книжках наголошують на тому, що закони роботи св≥домост≥ ≥ закони, за €кими працюЇ п≥дсв≥доме не сп≥впадають. Ќаприклад, €кщо св≥домо ми зустр≥чаЇмо зелене €блуко з червоточиною ≥ скуштувавши його в≥дчуваЇмо кислуватий смак, то св≥дом≥сть запамТ€товуЇ наступне ─ €блука бувають зеленими. бувають кислуватими, ≥ нав≥ть тод≥ њх можуть њсти хробаки. ƒл€ п≥дсв≥домост≥ ж спогад про цю ситуац≥ю матиме приблизно такий вигл€д: €блуко ─ це те ж саме, що ≥ зелене, теж саме, що ≥ кругле, те ж саме, що ≥ кислувате, те ж саме, що ≥ хробак. ≤ зустр≥ч ≥з будь €кою ≥з цих ознак ─ чи то зелений кол≥р, чи кругла форма, чи кислуватий смак, чи зустр≥ч з хробаком, або думка про щось ≥з перел≥ченого, Ђвит€гуЇї весь спогад про згадану ситуац≥ю, у вс≥й њњ повнот≥. ¬есь наступний досв≥д про кожну ≥з ознак ситуац≥њ, сумуЇтьс€ з уже перерахованим. “ому, €кщо б ми св≥домо, пригадуючи певну ситуац≥ю штучно вводимо у нењ додатковий конкретний елемент, наприклад ─ дотик. “о пот≥м, за допомогою цього дотику, ми можемо вит€гувати з п≥дсв≥домост≥ вс≥ в≥дчутт€, вс≥ ф≥з≥олог≥чн≥ ви€ви, котр≥ супроводжували згадану ситуац≥ю. “аке св≥доме введенн€ у спогад про ситуац≥ю ч≥тко ф≥ксованого додаткового елементу ≥ називають €кор≥нн€м. ѕроцес €кор≥нн€ використовують перш за все дл€ забезпеченн€ легкого контакту з ресурсними, тобто позитивними ситуац≥€ми.

ƒл€ того, щоб за€корити позитивну ситуац≥ю, необх≥дно:

Ј за допомогою легкого трасового стану нав≥€ти кл≥Їнту спогад про цю ситуац≥ю;

Ј контролюючи глибину стану зм≥неноњ св≥домост≥, з метою створити максимально можливу €скрав≥сть спогаду, накласти на пров≥дну модальн≥сть вс≥ ≥нш≥ аспекти спогаду у решт≥ модульностей;

Ј довести переживанн€ ц≥Їњ ситуац≥њ до максимуму ≥ на максимум≥ приЇднати спец≥альний дотик;

Ј повернути кл≥Їнта у стан Ђтут ≥ теперї ≥ перев≥рити д≥ю Ђ€кор€ї.

¬исновки до 1-го питанн€

ќтже, з метою спростити доступ кл≥Їнта до позитивний почутт≥в, в≥дчутт≥в та ф≥з≥олог≥чних реакц≥й у нейрол≥нгв≥стичному програмуванн≥ використовують техн≥ку €кор≥нн€.

ћи вже навчилис€ формувати трансовий стан, в≥дсл≥дковувати його глибину, кал≥брувати невербальн≥ реакц≥њ кл≥Їнта та невербально зчитувати в≥дпов≥д≥ Ђтакї ≥ Ђн≥ї, €корити певн≥ ситуац≥њ та зн≥мати надлишковий емоц≥йний зар€д ≥з спогад≥в про стресову ситуац≥ю. —ьогодн≥ ми познайомимос€ ще з двома способами впливу методом NLP, €к≥ отримали назву комб≥нованих техн≥к, так €к використовують весь арсенал навичок NLP. ƒл€ того, щоб ¬и сам≥ могли використовувати ц≥ техн≥ки необх≥дно пройти спец≥альне навчанн€, €ке передбачаЇ значно б≥льше часу, н≥ж той, що передбачений програмою даного курсу ≥ отримати сертиф≥кат јле, щоб ви мали у€вленн€ що це за методи, € продемонструю њх на добровольц€х ≥ ми запишемо алгоритм. ўе раз застер≥гаю ¬ас в≥д того, щоб експериментувати з використанн€м цих метод≥в без додаткового навчанн€. ќсобливо з рефрейм≥нгом.

 

≤ питанн€: «м≥на особистоњ ≥стор≥њ та орган≥зац≥њ.

__________________________________________________________________

“еоретична частина:

≤нколи людину пересл≥дують спогади про ситуац≥њ, котр≥ не можна назвати стресовими, але людина пост≥йно думаЇ про них ≥ звинувачуЇ себе за те, що поводила себе не найкращим чином, або просто не може забути цю неприЇмну ситуац≥ю. Ћюдина вол≥ла би ще раз пережити цю ситуац≥ю ≥ зм≥нити њњ, часто под≥бне супроводжуЇтьс€ страхом, що вона знов потрапить у под≥бну ситуац≥ю ≥ ви€витьс€ не на висот≥, людина починаЇ уникати цього, зб≥днюючи тим самим своЇ житт€. «а таких обставин використовують техн≥ку зм≥ни особистоњ ≥стор≥њ.

Ћюдину питать, €кий би ресурс ≥з ≥нших ситуац≥й свого дорослого житт€ обмежуЇтьс€ у ц≥й ситуац≥њ. ƒал≥ людин≥ €кор€ть протилежну позитивну ситуац≥ю, у €к≥й у нењ був цей ресурс. Ќа цьму позитивному €кор≥ людина пригадуЇ нериЇмний спогад. ѕри цьому вона у€вл€Ї, що поводить себе таким чином, €ким, вона вважаЇ, потр≥бно було себе поводити, або €к, на њњ думку, поводив би себе хтось б≥льше компетентний у под≥бних ситуац≥€х. “аким чином у в≥ртуальн≥й реальност≥ кл≥Їнта зТ€вл€Їтьс€ ще один досв≥д переживанн€ под≥бних ситуац≥й. ¬ар≥ант≥в альтернативного розвиттку ситуац≥њ можна у€вити дек≥лька. √оловне щоб це в≥дбувалос€ в стан≥ зм≥неноњ св≥домост≥ та на позитивному €кор≥ на€вност≥ необх≥дного ресурсу. ѕот≥м людину прос€ть у€вити соб≥ €кусь можливу ситуац≥ю у майбутньому, ≥з таких €к≥ вона боњтьс€ ≥ перев≥р€ють отриманий ефект запитанн€м Ђщо ви там робите?ї. якщо все зроблене правильно. Ћюдина скаже, наприклад, Ђпросто њду по мостуї, €кщо вона ран≥ше бо€лас€ мост≥в. –езультат ≥ду по мосту ≥ отримую насолоду, що можу це робити. Ќе зовс≥м такий. як треба. Ѕо людини у ситуац≥њ ще памТ€таЇ, що цього бо€лась. ¬ такому раз≥ все необх≥дно повторити ще раз.

 

¬исновки до 1-го питанн€

ќтже, з метою спростити доступ кл≥Їнта до позитивний почутт≥в, в≥дчутт≥в та ф≥з≥олог≥чних реакц≥й у нейрол≥нгв≥стичному програмуванн≥ використовують техн≥ку €кор≥нн€ та зм≥ни особистоњ ≥стор≥њ.

__________________________________________________________________

≤≤ питанн€: “ехн≥ка роботи з травматичними ситуац≥€ми.

__________________________________________________________________

“еоретична частина:

ўе одне теоретичне припущенн€, на €кому грунтуютьс€ техн≥ки нейрол≥нгв≥стичного програмуванн€, пол€гаЇ в тому, що у раз≥ накладанн€ на спогади про негативн≥ ситуац≥њ €кор≥в позитивних ситуац≥й, то емоц≥њ при згадуванн≥ ≥ одних, ≥ ≥нших зм≥нюютьс€ на б≥льш нейтральн≥.

якщо у памТ€т≥ кл≥Їнта пост≥йно випливають спогади про €кусь неприЇмну ситуац≥ю, то це пог≥ршуЇ €к≥сть емоц≥йного житт€ кл≥Їнта, що, у свою чергу, впливаЇ на його реакц≥њ на актуальн≥ життЇв≥ ситуац≥њ. якщо ситуац≥€ Ї траг≥чною ≥ такою, €ку не можна н≥€к зм≥нити, то Ї зм≥ст помТ€кшити пост≥йне переживанн€ негативних емоц≥й при њњ пригадуванн≥. « ц≥Їю метою в нейрол≥нгв≥стичному програмуванн≥ розроблена спец≥альна техн≥ка.

јлгоритм роботи ≥з стресовими ситуац≥€ми:

Ј прокал≥брувати кл≥Їнта;

Ј з метою забезпеченн€ техн≥ки безпеки, за€корити еталонний стан;

Ј обговорити з кл≥Їнтом особливост≥ ситуац≥њ, проанал≥зувати аспекти почутт≥в, присутн≥х у н≥й;

Ј поросити кл≥Їнта пригадати ситуац≥њ, в котрих в≥н почував емоц≥њ протилежн≥ до негативних емоц≥й у ситуац≥њ стресу ≥ за€корити њх;

Ј використовуючи позитивн≥ €кор≥, попросити кл≥Їнта ще раз пережити у спогадах стресову ситуац≥ю, довести почутт€ до максимуму ≥ на п≥ковому момент≥ поросити кл≥Їнта Ђвикинутиї ситуац≥ю ≥ Ђпов≥ситиї њњ не протилежну ст≥ну;

Ј Ђпорацюватиї з ситуац≥Їю до тих п≥р поки не виникне см≥шок;

Ј Ђзн€ти картинуї про ситуац≥ю з≥ ст≥ни, Ђпоњхатиї на останн≥й поверх хмарочосу ≥ Ђскинути картинуї вниз;

Ј перев≥рити, що залишилос€. Ђзнищитиї все до щенту, ≥ €кимось чином Ђпозбутис€ залишк≥вї.

Ј Ђповернутис€ї плечима до напр€мку зникненн€ Ђзалишк≥вї, Ђп≥тиї геть, Ђпомитиї руки, Ђприйн€тиї душ;

Ј повернути кл≥Їнта у стан Ђтут ≥ теперї;

Ј попросити його ще раз пригадати болючу ситуац≥ю, €кщо негативн≥ емоц≥њ не послабли, знайти ≥нш≥ ситуац≥њ. «а€корити њх ≥ повторити всю процедуру ще раз.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2702 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2236 - | 1958 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.053 с.