Висновки до практичного заняття

Практичні навички NLP

І питання Техніка калібрування.

__________________________________________________________________

Ми вже маємо уявлення про поняття модальності (аудіальної, візуальної та кінестетичної), провідної модальності та про класичну схему сигналів доступу очей.

Ми знаємо, що для того, щоб правильно сформувати транс у конкретної людини необхідно знати її індивідуальну схему доступу сигналів очей. Але необхідно зауважити, що в кожної конкретної людини схема сигналів доступу очей може відрізнятися від класичної як завгодно. Тому перед тим як почати формувати транс в конкретної людини необхідно встановити її особисту систему доступу і її провідну модальність.

Для цього клієнта необхідно протестувати спеціальним чином.

Для початку встановлюємо провідну модальність клієнта. Для цього необхідно дати йому завдання детально пригадати якусь подію і прослідкувати куди метнуться зіниці в перший момент. Необхідно задавати ситуацію, яка точно була в житті людини, але не в останнім часом, щоб пригадати її було можна, проте не одразу, щоб ми мали час точно прослідкувати процес. Разом з тим ситуація повинна бути у тому віці, коли людина вже добре пам`ятає своє життя, тому це має бути післяедипальний період життя і таку подію, яка є знаковою у житті людини і тому зазвичай запам`ятовується. Добре підходить, наприклад, завдання пригадати як ви вперше йшли до школи у молодих людей, випускний вечір в школі. Важливо використовувати нейтральні дієслова, а не модальні, які притаманні нашій провідній модальності, щоб не повести клієнта у свою модальність неусвідомлено.

Потім задаємо більш специфічні завдання почергово на кожну модальність окремо.

Починаємо, зазвичай, з візуальної. На цьому етапі необхідно задавати свідомо завдання для візуального каналу доступу, тобто, наприклад, «якого кольору вхідні двері у вашому домі? Опишіть як вони виглядають». І слідкуємо куди рухаються зіниці. Це буде завдання на візуальний спогад. Для того, щоб переконатися в правильності вашого висновку, дайте завдання на конструювання візуального образу, тобто таке, якого людина точно бачити не могла. Наприклад «уявіть, що ви прийшли додому, а ваші двері червоні у білий горошок».

Продовжуємо тестуванням аудіальної модальності. Для цього необхідно щоб людина пригадала щось таке, що вона чула і пам`ятає. Найкраще люди пам`ятають голос мами. Тому просіть: «Пригадайте слова які вам говорила мама і уявіть, що ви зараз їх чуєте. Опишіть який у неї голос і манера говорити». Це завдання на аудіальний спогад. Для аудіального конструювання попросіть уявити, що мама говорить ці слова, але характеристики голосу і манери спілкування задавайте протилежними до того, що клієнт описував при першому аудіальному завданні.

Для тестування кінестетичної модальності запитайте клієнта які відчуття клієнт любить найбільше. Наприклад, лежати у теплій ванні чи на пляжі, холодний душ чи запах улюблений парфумів. І попросіть, щоб він уявив, що в цей момент відчуває це зараз.

Таким чином ви будете мати індивідуальну схему доступу сигналів конкретної людини і під час формуванні трансу будете при веденні починати навіювати з провідної модальності людини, потім приєднувати ту, спогади по якій давалися з середнім зусиллям, і тільки в кінці поєднувати команди по тій модальності, спогади по якій давалися найтяжче.

Заходи екологічності

Крім цього для того, щоб у критичному випадку, якщо людина раптом перестане у стані трансу відповідати на ваші запитання, витягнути її з такої екстраординарної ситуації вам необхідно навчитися розрізняти як по обличчю конкретної людини впізнати відповідь так чи ні. Це допоможе тому, що вважається, що при поглиблені трансу людина втрачає здатність говорити, але ще довго зберігає здатність чути. А так як ми в NLP працюємо на невеликій глибині трансу, коли людина може підтримувати діалог з терапевтом, нам необхідно в екстраординальній ситуації вивести клієнта на меншу глибину трансу для можливості ведення діалогу. Для цього вам необхідно бути впевненим, що людина вас ще продовжує чути хоча не може відповідати. Тоді ви задаєте питання чи чує вона вас, і по обличчю зчитуєте відповідь так чи ні.

Для калібрування на «так-ні» ви домовляєтесь з клієнтом, що будете задавати йому запитання, але клієнт не буде вам відповідати образу, а тільки тоді коли ви попросите. Тоді задаєте будь яке запитання, відповіддю на яке очевидно буде «так». Наприклад «Чи ви чоловік (жінка)? І спостерігаєте яе виглядає при цьому обличчя клієнта. Тоді задаєте запитання з очевидною відповіддю «ні» і намагаєтесь помітити різницю у виразі обличчя. Цю процедуру можна повторити для надійності кілька разів. Після цього визадаєте клієнту запитання, відповідь на яке не є очевидною. І намагаєтесь впізнати відповідь. Потім просите, щоб клієнт дав відповідь. Аналогічно задаєте запитання на очевидну відповідь «ні». І перевіряєте таким чином себе чи ви на помиляєтесь. Процедура повторюється стільки разів, скільки потрібно для впевненого розрізнення вами відповідей «так» чи «ні» в цього клієнта.

 

Висновки до 1-го питання

 

Система сигналів доступу очей в конкретної людини в конкретного індивіда може відрізнятися від стандартної. Щоб правильно сформувати транс у конкретної людини необхідно знати її індивідуальну схему доступу сигналів очей Тому перед тим як почати формувати транс в конкретної людини необхідно встановити її особисту систему доступу і її провідну модальність.

Крім цього для того, щоб у критичному випадку, якщо людина раптом перестане у стані трансу відповідати на ваші запитання, витягнути її з такої екстраординарної ситуації вам необхідно навчитися розрізняти як по обличчю конкретної людини впізнати відповідь так чи ні.

Для обох випадків перед початком формування трансу необхідно провести процедури калібрування на ці два параметри.

 

ІІ питання Теоретичні основи формування трансу.

__________________________________________________________________

Під трансом, чи станом зміненої свідомості, ми будемо розуміти будь-який стан свідомості, що відрізняється від звичайного стану індивіда, коли він є здоровим, уважним і зосередженим. Таке визначення є запозиченим у теоретиків нейролінгвістичного програмування, котрі, в свою чергу, перейняли його у М. Еріксона. Як відомо, від глибокого гіпнозу з лікувальною метою, зараз часто відмовляються тому, що було зафіксовано багато випадків негативних побічних ефектів. Гіпнотичний стан є неприроднім станом зміненої свідомості, котрий викликається штучно і в повсякденному житті людини не зустрічається. Еріксон вважає, що кожна людина впродовж дня декілька разів перебуває в дещо іншому, природньому стані зміненої свідомості, при якому у людини зберігається самоусвідомлення хоча б частково, або воно може бути легко повернене. Наприклад викладач, що монотонним голосом читає нецікавий матеріал, теж може ввести в такий стан, або пригадайте випадок, коли люди, що їдуть в ліфті вибігають зовсім не на тому поверсі, що їм потрібно, якщо ліфт відчиняється швидше. В цей момент вони теж у стані зміненої свідомості.

А значить, на відміну від гіпнотичного стану, котрий теж є станом зміненої свідомості, транс є природнім станом кожної людини. Тому можна сподіватися, що природа передбачила і захисти від шкоди, котра могла би бути нанесена при перебуванні в стані трансу. Подібне трактування стану зміненої свідомості зустрічаємо і у Р. Хаббарта. Він ще додає, що у стані зміненої свідомості перебуває і людина, котра терпить біль чи інше недомагання. Наприклад, сильну застуду. Так от, з точки зору Хаббарта, коли людина перебуває у стані зміненої свідомості, навіть природньому, все нею почуте, може бути розцінене її підсвідомістю як команда під гіпнозом і виконуватися з тією ж нав’язливістю, формуючи симптоми. Хаббарт назвав такі мимовільні навіювання інграмами.

М. Еріксон теж дійшов висновку, що навіть такі природні стани зміненої свідомості допомагають вирішувати психологічні проблеми майже до такої ж міри ефективно, як і глибокі гіпнотичні стани. Разом з тим, на його думку, ці стани є значно безпечнішими. Далеко не всі розуміють як часто ми стикаємося із станом зміненої свідомості в реальному житті. А значить як часто вони є вразливими до навіювання. З іншого боку, ми не усвідомлюємо якими смішно безпідставними є претензії дипломованих психлогів чи психіатрів стосовно їх виключної компетенції щодо станів зміненої свідомості. «Кохання це теж стан зміненої свідомості, а в Каліфорнії приймається закон, що лише дипломовані психологи можуть займатися станом зміненої свідомості.», ─ пишуть Д. Грюндер і Р. Бендлер у книжці «Формування трансу» звертаючи увагу читачів на те, що не можуть фахівці обмежити природні життєві вияви людини, навіть з міркувань їх психологічної безпеки.

Висновки до вправи 2: Отже, перше правило ─ при формуванні трансу, чи при навіюванні, треба уникати конкретних речей і деталей, а старатися використовувати загальні слова і фрази, що відбивають події, котрі мають місце при будь якому розгортанні навіюваних подій, щоб не було розходження між тим, що уявляє собі людина і тим, що звучить у командах оператора.Речі, що можуть «збивати» людей – це речі, що не входять в їх чуттєвий досвід або в універсальний досвід уявної ситуації.

 

Ще один момент необхідно враховувати при навіюванні.Неспівпадіння між тим що говорить оператор і як він це говорить може подавати подвійні сигнали і руйнувати транс. Наприклад: я скажу (дуже швидко), подумайте про щось повільно і ретельно, чи монотонним голосом буду говорити як сильно Ви хвилюєтесь, або скажу слово «догори» і при цьому понизжу голос.

 

Висновки до 2-го питання

 

При формуванні трансу, чи при навіюванні, треба уникати конкретних речей і деталей, а старатися використовувати загальні слова і фрази, що відбивають події, котрі мають місце при будь якому розгортанні навіюваних подій, щоб не було розходження між тим, що уявляє людина і тим, що звучить у командах оператора.

 

ІІІ питання: Техніки приєднання та ведення.

 

Коли Ви займаєтесь навіюванням, Ваше завдання зауважити на що людина реагує природно, яку позу прийняла, які фізіологічні реакції у неї мають місце. Психолог завжди має говорити на мові клієнта, йти за клієнтом. Це називається приєднанням, чи рапортом. Підлаштовуємся під іншого і описуємо те, що він може переживати зараз „Ви чуєте звук мого голосу,.. почуваєте тепло там, де Ваша рука лежить на стегні...”. Найімовірніше вгадати фізіологічні реакції, котрі видно, або ті, яких не бути не може. Наприклад, «ви відчуваєте крісло на якому сидите, усвідомлюєте ритм свого дихання». Так психолог здобуває довіру, підсилює переживання клієнта і він дійсно відчуває тепло. Дається зворотній зв’язок, який є частиною переживання іншого. Людина спочатку ніби перевіряє почуте і переконується, що це дійсно правда, а потім уже звикає до того, що все сказане має місце і внутрішній контроль послаблюється.

Коли ви приєдналися, можна повести клієнта за собою, перевести його у той стан, який йому необхідний, наприклад, стан розслаблення. Для полегшення процесу ведення, при кожній команді навіювання додаються перехідні слова на зразок «і», «коли», «якщо», «і разом з тим». Якщо навіть ідеї не пов’язані між собою, вони пов’язуються за допомогою цих слів.

В процесі формування трансу (наведення) необхідно також спостерігати за зовнішніми ознаками рівня самозаглиблення клієнта. При порушенні стану трансу неохідно вжити заходів для його відновлення.

Ознаки того, що людина розслаблена та її увага спрямована всередину себе:

1) розширення зіниць;

2) фіксація погляду;

3) сповільнення кліпання повік;

4) сповільнення рефлекторного сковування слини;

5) непорушна поза;

6) розслабленість м’язів обличчя;

7) сповільнення дихання;

8) діагфрагмальне, ритмічне дихання;

9) зниження частоти серцебиття та пульсу;

10) розгладжуються складки на чолі, щоках;

11) губи стають розслабленими, повнішими і яскравішими;

12) зниження реакції на зовнішні шуми;

13) змінюється колір обличчя;

14) загальмованість моторних реакцій;

15) поява спонтанних ідеомоторних реакцій: тремтіння рук, тремтіння повік, посмикування різних частин тіла, здригання.

 

 

Висновки до 3-го питання

При формуванні трансу, чи при навіюванні необхідно підстроюватися під дихання клієнта і зміст сказаного, обираючи темп власного дихання, темп мовлення і силу звуку під час приєднання та перехідні слова при веденні.

 

Висновки до практичного заняття

Глибокий гіпноз зараз використовується для психокорекції тільки у виключних випадках. Натомість легші стани зміненої свідомості, названі трансом використовуються доволі широко, так як вважаються не такими небезпечними як гіпноз, проте не менш ефективними.

При формуванні трансу, чи при навіюванні, треба уникати конкретних речей і деталей, а старатися використовувати загальні слова і фрази, що відбивають події, котрі мають місце при будь якому розгортанні навіюваних подій, щоб не було розходження між тим, що уявляє людина і тим, що звучить у командах оператора. Крім цього необхідно узгоджувати зміст команд із способом їх промовляння, підстроюватися під дихання клієнта і обирати темп власного дихання, темп мовлення і силу звуку під час приєднання та перехідні слова при веденні.

Ми вже навчилися формувати трансовий стан, відслідковувати його глибину, калібрувати невербальні реакції клієнта та невербально зчитувати відповіді «так», «ні». Сьогодні ми навчимося якорити певні ситуації та знімати надлишковий емоційний заряд із спогадів про стресову ситуацію.

ІV питання: Техніка встановлення якорів.

__________________________________________________________________

Теоретична частина:

Засновники методу нейролінгвістичного програмування Д. Гриндер та Р. Бэндлер у своїй книжках наголошують на тому, що закони роботи свідомості і закони, за якими працює підсвідоме не співпадають. Наприклад, якщо свідомо ми зустрічаємо зелене яблуко з червоточиною і скуштувавши його відчуваємо кислуватий смак, то свідомість запам’ятовує наступне ─ яблука бувають зеленими. бувають кислуватими, і навіть тоді їх можуть їсти хробаки. Для підсвідомості ж спогад про цю ситуацію матиме приблизно такий вигляд: яблуко ─ це те ж саме, що і зелене, теж саме, що і кругле, те ж саме, що і кислувате, те ж саме, що і хробак. І зустріч із будь якою із цих ознак ─ чи то зелений колір, чи кругла форма, чи кислуватий смак, чи зустріч з хробаком, або думка про щось із переліченого, «витягує» весь спогад про згадану ситуацію, у всій її повноті. Весь наступний досвід про кожну із ознак ситуації, сумується з уже перерахованим. Тому, якщо б ми свідомо, пригадуючи певну ситуацію штучно вводимо у неї додатковий конкретний елемент, наприклад ─ дотик. То потім, за допомогою цього дотику, ми можемо витягувати з підсвідомості всі відчуття, всі фізіологічні вияви, котрі супроводжували згадану ситуацію. Таке свідоме введення у спогад про ситуацію чітко фіксованого додаткового елементу і називають якорінням. Процес якоріння використовують перш за все для забезпечення легкого контакту з ресурсними, тобто позитивними ситуаціями.

Для того, щоб заякорити позитивну ситуацію, необхідно:

· за допомогою легкого трасового стану навіяти клієнту спогад про цю ситуацію;

· контролюючи глибину стану зміненої свідомості, з метою створити максимально можливу яскравість спогаду, накласти на провідну модальність всі інші аспекти спогаду у решті модульностей;

· довести переживання цієї ситуації до максимуму і на максимумі приєднати спеціальний дотик;

· повернути клієнта у стан «тут і тепер» і перевірити дію «якоря».

Висновки до 4-го питання

Отже, з метою спростити доступ клієнта до позитивний почуттів, відчуттів та фізіологічних реакцій у нейролінгвістичному програмуванні використовують техніку якоріння.

Ми вже навчилися формувати трансовий стан, відслідковувати його глибину, калібрувати невербальні реакції клієнта та невербально зчитувати відповіді «так» і «ні», якорити певні ситуації та знімати надлишковий емоційний заряд із спогадів про стресову ситуацію. Сьогодні ми познайомимося ще з двома способами впливу методом NLP, які отримали назву комбінованих технік, так як використовують весь арсенал навичок NLP. Для того, щоб Ви самі могли використовувати ці техніки необхідно пройти спеціальне навчання, яке передбачає значно більше часу, ніж той, що передбачений програмою даного курсу і отримати сертифікат Але, щоб ви мали уявлення що це за методи, я продемонструю їх на добровольцях і ми запишемо алгоритм. Ще раз застерігаю Вас від того, щоб експериментувати з використанням цих методів без додаткового навчання. Особливо з рефреймінгом.