Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬исновки до практичного зан€тт€




ѕрактичн≥ навички NLP

≤ питанн€ “ехн≥ка кал≥бруванн€.

__________________________________________________________________

ћи вже маЇмо у€вленн€ про пон€тт€ модальност≥ (ауд≥альноњ, в≥зуальноњ та к≥нестетичноњ), пров≥дноњ модальност≥ та про класичну схему сигнал≥в доступу очей.

ћи знаЇмо, що дл€ того, щоб правильно сформувати транс у конкретноњ людини необх≥дно знати њњ ≥ндив≥дуальну схему доступу сигнал≥в очей. јле необх≥дно зауважити, що в кожноњ конкретноњ людини схема сигнал≥в доступу очей може в≥др≥зн€тис€ в≥д класичноњ €к завгодно. “ому перед тим €к почати формувати транс в конкретноњ людини необх≥дно встановити њњ особисту систему доступу ≥ њњ пров≥дну модальн≥сть.

ƒл€ цього кл≥Їнта необх≥дно протестувати спец≥альним чином.

ƒл€ початку встановлюЇмо пров≥дну модальн≥сть кл≥Їнта. ƒл€ цього необх≥дно дати йому завданн€ детально пригадати €кусь под≥ю ≥ просл≥дкувати куди метнутьс€ з≥ниц≥ в перший момент. Ќеобх≥дно задавати ситуац≥ю, €ка точно була в житт≥ людини, але не в останн≥м часом, щоб пригадати њњ було можна, проте не одразу, щоб ми мали час точно просл≥дкувати процес. –азом з тим ситуац≥€ повинна бути у тому в≥ц≥, коли людина вже добре пам`€таЇ своЇ житт€, тому це маЇ бути п≥сл€едипальний пер≥од житт€ ≥ таку под≥ю, €ка Ї знаковою у житт≥ людини ≥ тому зазвичай запам`€товуЇтьс€. ƒобре п≥дходить, наприклад, завданн€ пригадати €к ви вперше йшли до школи у молодих людей, випускний веч≥р в школ≥. ¬ажливо використовувати нейтральн≥ д≥Їслова, а не модальн≥, €к≥ притаманн≥ наш≥й пров≥дн≥й модальност≥, щоб не повести кл≥Їнта у свою модальн≥сть неусв≥домлено.

ѕот≥м задаЇмо б≥льш специф≥чн≥ завданн€ почергово на кожну модальн≥сть окремо.

ѕочинаЇмо, зазвичай, з в≥зуальноњ. Ќа цьому етап≥ необх≥дно задавати св≥домо завданн€ дл€ в≥зуального каналу доступу, тобто, наприклад, Ђ€кого кольору вх≥дн≥ двер≥ у вашому дом≥? ќпиш≥ть €к вони вигл€даютьї. ≤ сл≥дкуЇмо куди рухаютьс€ з≥ниц≥. ÷е буде завданн€ на в≥зуальний спогад. ƒл€ того, щоб переконатис€ в правильност≥ вашого висновку, дайте завданн€ на конструюванн€ в≥зуального образу, тобто таке, €кого людина точно бачити не могла. Ќаприклад Ђу€в≥ть, що ви прийшли додому, а ваш≥ двер≥ червон≥ у б≥лий горошокї.

ѕродовжуЇмо тестуванн€м ауд≥альноњ модальност≥. ƒл€ цього необх≥дно щоб людина пригадала щось таке, що вона чула ≥ пам`€таЇ. Ќайкраще люди пам`€тають голос мами. “ому прос≥ть: Ђѕригадайте слова €к≥ вам говорила мама ≥ у€в≥ть, що ви зараз њх чуЇте. ќпиш≥ть €кий у нењ голос ≥ манера говоритиї. ÷е завданн€ на ауд≥альний спогад. ƒл€ ауд≥ального конструюванн€ попрос≥ть у€вити, що мама говорить ц≥ слова, але характеристики голосу ≥ манери сп≥лкуванн€ задавайте протилежними до того, що кл≥Їнт описував при першому ауд≥альному завданн≥.

ƒл€ тестуванн€ к≥нестетичноњ модальност≥ запитайте кл≥Їнта €к≥ в≥дчутт€ кл≥Їнт любить найб≥льше. Ќаприклад, лежати у тепл≥й ванн≥ чи на пл€ж≥, холодний душ чи запах улюблений парфум≥в. ≤ попрос≥ть, щоб в≥н у€вив, що в цей момент в≥дчуваЇ це зараз.

“аким чином ви будете мати ≥ндив≥дуальну схему доступу сигнал≥в конкретноњ людини ≥ п≥д час формуванн≥ трансу будете при веденн≥ починати нав≥ювати з пров≥дноњ модальност≥ людини, пот≥м приЇднувати ту, спогади по €к≥й давалис€ з середн≥м зусилл€м, ≥ т≥льки в к≥нц≥ поЇднувати команди по т≥й модальност≥, спогади по €к≥й давалис€ найт€жче.

«аходи еколог≥чност≥

 р≥м цього дл€ того, щоб у критичному випадку, €кщо людина раптом перестане у стан≥ трансу в≥дпов≥дати на ваш≥ запитанн€, вит€гнути њњ з такоњ екстраординарноњ ситуац≥њ вам необх≥дно навчитис€ розр≥зн€ти €к по обличчю конкретноњ людини вп≥знати в≥дпов≥дь так чи н≥. ÷е допоможе тому, що вважаЇтьс€, що при поглиблен≥ трансу людина втрачаЇ здатн≥сть говорити, але ще довго збер≥гаЇ здатн≥сть чути. ј так €к ми в NLP працюЇмо на невелик≥й глибин≥ трансу, коли людина може п≥дтримувати д≥алог з терапевтом, нам необх≥дно в екстраординальн≥й ситуац≥њ вивести кл≥Їнта на меншу глибину трансу дл€ можливост≥ веденн€ д≥алогу. ƒл€ цього вам необх≥дно бути впевненим, що людина вас ще продовжуЇ чути хоча не може в≥дпов≥дати. “од≥ ви задаЇте питанн€ чи чуЇ вона вас, ≥ по обличчю зчитуЇте в≥дпов≥дь так чи н≥.

ƒл€ кал≥бруванн€ на Ђтак-н≥ї ви домовл€Їтесь з кл≥Їнтом, що будете задавати йому запитанн€, але кл≥Їнт не буде вам в≥дпов≥дати образу, а т≥льки тод≥ коли ви попросите. “од≥ задаЇте будь €ке запитанн€, в≥дпов≥ддю на €ке очевидно буде Ђтакї. Ќаприклад Ђ„и ви чолов≥к (ж≥нка)? ≤ спостер≥гаЇте €е вигл€даЇ при цьому обличч€ кл≥Їнта. “од≥ задаЇте запитанн€ з очевидною в≥дпов≥ддю Ђн≥ї ≥ намагаЇтесь пом≥тити р≥зницю у вираз≥ обличч€. ÷ю процедуру можна повторити дл€ над≥йност≥ к≥лька раз≥в. ѕ≥сл€ цього визадаЇте кл≥Їнту запитанн€, в≥дпов≥дь на €ке не Ї очевидною. ≤ намагаЇтесь вп≥знати в≥дпов≥дь. ѕот≥м просите, щоб кл≥Їнт дав в≥дпов≥дь. јналог≥чно задаЇте запитанн€ на очевидну в≥дпов≥дь Ђн≥ї. ≤ перев≥р€Їте таким чином себе чи ви на помил€Їтесь. ѕроцедура повторюЇтьс€ ст≥льки раз≥в, ск≥льки потр≥бно дл€ впевненого розр≥зненн€ вами в≥дпов≥дей Ђтакї чи Ђн≥ї в цього кл≥Їнта.

 

¬исновки до 1-го питанн€

 

—истема сигнал≥в доступу очей в конкретноњ людини в конкретного ≥ндив≥да може в≥др≥зн€тис€ в≥д стандартноњ. ўоб правильно сформувати транс у конкретноњ людини необх≥дно знати њњ ≥ндив≥дуальну схему доступу сигнал≥в очей “ому перед тим €к почати формувати транс в конкретноњ людини необх≥дно встановити њњ особисту систему доступу ≥ њњ пров≥дну модальн≥сть.

 р≥м цього дл€ того, щоб у критичному випадку, €кщо людина раптом перестане у стан≥ трансу в≥дпов≥дати на ваш≥ запитанн€, вит€гнути њњ з такоњ екстраординарноњ ситуац≥њ вам необх≥дно навчитис€ розр≥зн€ти €к по обличчю конкретноњ людини вп≥знати в≥дпов≥дь так чи н≥.

ƒл€ обох випадк≥в перед початком формуванн€ трансу необх≥дно провести процедури кал≥бруванн€ на ц≥ два параметри.

 

≤≤ питанн€ “еоретичн≥ основи формуванн€ трансу.

__________________________________________________________________

ѕ≥д трансом, чи станом зм≥неноњ св≥домост≥, ми будемо розум≥ти будь-€кий стан св≥домост≥, що в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д звичайного стану ≥ндив≥да, коли в≥н Ї здоровим, уважним ≥ зосередженим. “аке визначенн€ Ї запозиченим у теоретик≥в нейрол≥нгв≥стичного програмуванн€, котр≥, в свою чергу, перейн€ли його у ћ. ≈р≥ксона. як в≥домо, в≥д глибокого г≥пнозу з л≥кувальною метою, зараз часто в≥дмовл€ютьс€ тому, що було заф≥ксовано багато випадк≥в негативних поб≥чних ефект≥в. √≥пнотичний стан Ї неприродн≥м станом зм≥неноњ св≥домост≥, котрий викликаЇтьс€ штучно ≥ в повс€кденному житт≥ людини не зустр≥чаЇтьс€. ≈р≥ксон вважаЇ, що кожна людина впродовж дн€ дек≥лька раз≥в перебуваЇ в дещо ≥ншому, природньому стан≥ зм≥неноњ св≥домост≥, при €кому у людини збер≥гаЇтьс€ самоусв≥домленн€ хоча б частково, або воно може бути легко повернене. Ќаприклад викладач, що монотонним голосом читаЇ нец≥кавий матер≥ал, теж може ввести в такий стан, або пригадайте випадок, коли люди, що њдуть в л≥фт≥ виб≥гають зовс≥м не на тому поверс≥, що њм потр≥бно, €кщо л≥фт в≥дчин€Їтьс€ швидше. ¬ цей момент вони теж у стан≥ зм≥неноњ св≥домост≥.

ј значить, на в≥дм≥ну в≥д г≥пнотичного стану, котрий теж Ї станом зм≥неноњ св≥домост≥, транс Ї природн≥м станом кожноњ людини. “ому можна спод≥ватис€, що природа передбачила ≥ захисти в≥д шкоди, котра могла би бути нанесена при перебуванн≥ в стан≥ трансу. ѕод≥бне трактуванн€ стану зм≥неноњ св≥домост≥ зустр≥чаЇмо ≥ у –. ’аббарта. ¬≥н ще додаЇ, що у стан≥ зм≥неноњ св≥домост≥ перебуваЇ ≥ людина, котра терпить б≥ль чи ≥нше недомаганн€. Ќаприклад, сильну застуду. “ак от, з точки зору ’аббарта, коли людина перебуваЇ у стан≥ зм≥неноњ св≥домост≥, нав≥ть природньому, все нею почуте, може бути розц≥нене њњ п≥дсв≥дом≥стю €к команда п≥д г≥пнозом ≥ виконуватис€ з т≥Їю ж навТ€злив≥стю, формуючи симптоми. ’аббарт назвав так≥ мимов≥льн≥ нав≥юванн€ ≥нграмами.

ћ. ≈р≥ксон теж д≥йшов висновку, що нав≥ть так≥ природн≥ стани зм≥неноњ св≥домост≥ допомагають вир≥шувати психолог≥чн≥ проблеми майже до такоњ ж м≥ри ефективно, €к ≥ глибок≥ г≥пнотичн≥ стани. –азом з тим, на його думку, ц≥ стани Ї значно безпечн≥шими. ƒалеко не вс≥ розум≥ють €к часто ми стикаЇмос€ ≥з станом зм≥неноњ св≥домост≥ в реальному житт≥. ј значить €к часто вони Ї вразливими до нав≥юванн€. « ≥ншого боку, ми не усв≥домлюЇмо €кими см≥шно безп≥дставними Ї претенз≥њ дипломованих психлог≥в чи псих≥атр≥в стосовно њх виключноњ компетенц≥њ щодо стан≥в зм≥неноњ св≥домост≥. Ђ оханн€ це теж стан зм≥неноњ св≥домост≥, а в  ал≥форн≥њ приймаЇтьс€ закон, що лише дипломован≥ психологи можуть займатис€ станом зм≥неноњ св≥домост≥.ї, ─ пишуть ƒ. √рюндер ≥ –. Ѕендлер у книжц≥ Ђ‘ормуванн€ трансуї звертаючи увагу читач≥в на те, що не можуть фах≥вц≥ обмежити природн≥ життЇв≥ ви€ви людини, нав≥ть з м≥ркувань њх психолог≥чноњ безпеки.

¬исновки до вправи 2: ќтже, перше правило ─ при формуванн≥ трансу, чи при нав≥юванн≥, треба уникати конкретних речей ≥ деталей, а старатис€ використовувати загальн≥ слова ≥ фрази, що в≥дбивають под≥њ, котр≥ мають м≥сце при будь €кому розгортанн≥ нав≥юваних под≥й, щоб не було розходженн€ м≥ж тим, що у€вл€Ї соб≥ людина ≥ тим, що звучить у командах оператора.–еч≥, що можуть Ђзбиватиї людей Ц це реч≥, що не вход€ть в њх чуттЇвий досв≥д або в ун≥версальний досв≥д у€вноњ ситуац≥њ.

 

ўе один момент необх≥дно враховувати при нав≥юванн≥.Ќесп≥впад≥нн€ м≥ж тим що говорить оператор ≥ €к в≥н це говорить може подавати подв≥йн≥ сигнали ≥ руйнувати транс. Ќаприклад: € скажу (дуже швидко), подумайте про щось пов≥льно ≥ ретельно, чи монотонним голосом буду говорити €к сильно ¬и хвилюЇтесь, або скажу слово Ђдогориї ≥ при цьому понизжу голос.

 

¬исновки до 2-го питанн€

 

ѕри формуванн≥ трансу, чи при нав≥юванн≥, треба уникати конкретних речей ≥ деталей, а старатис€ використовувати загальн≥ слова ≥ фрази, що в≥дбивають под≥њ, котр≥ мають м≥сце при будь €кому розгортанн≥ нав≥юваних под≥й, щоб не було розходженн€ м≥ж тим, що у€вл€Ї людина ≥ тим, що звучить у командах оператора.

 

≤≤≤ питанн€: “ехн≥ки приЇднанн€ та веденн€.

 

 оли ¬и займаЇтесь нав≥юванн€м, ¬аше завданн€ зауважити на що людина реагуЇ природно, €ку позу прийн€ла, €к≥ ф≥з≥олог≥чн≥ реакц≥њ у нењ мають м≥сце. ѕсихолог завжди маЇ говорити на мов≥ кл≥Їнта, йти за кл≥Їнтом. ÷е називаЇтьс€ приЇднанн€м, чи рапортом. ѕ≥длаштовуЇмс€ п≥д ≥ншого ≥ описуЇмо те, що в≥н може переживати зараз Д¬и чуЇте звук мого голосу,.. почуваЇте тепло там, де ¬аша рука лежить на стегн≥...Ф. Ќай≥мов≥рн≥ше вгадати ф≥з≥олог≥чн≥ реакц≥њ, котр≥ видно, або т≥, €ких не бути не може. Ќаприклад, Ђви в≥дчуваЇте кр≥сло на €кому сидите, усв≥домлюЇте ритм свого диханн€ї. “ак психолог здобуваЇ дов≥ру, п≥дсилюЇ переживанн€ кл≥Їнта ≥ в≥н д≥йсно в≥дчуваЇ тепло. ƒаЇтьс€ зворотн≥й звТ€зок, €кий Ї частиною переживанн€ ≥ншого. Ћюдина спочатку н≥би перев≥р€Ї почуте ≥ переконуЇтьс€, що це д≥йсно правда, а пот≥м уже звикаЇ до того, що все сказане маЇ м≥сце ≥ внутр≥шн≥й контроль послаблюЇтьс€.

 оли ви приЇдналис€, можна повести кл≥Їнта за собою, перевести його у той стан, €кий йому необх≥дний, наприклад, стан розслабленн€. ƒл€ полегшенн€ процесу веденн€, при кожн≥й команд≥ нав≥юванн€ додаютьс€ перех≥дн≥ слова на зразок Ђ≥ї, Ђколиї, Ђ€кщої, Ђ≥ разом з тимї. якщо нав≥ть ≥дењ не повТ€зан≥ м≥ж собою, вони повТ€зуютьс€ за допомогою цих сл≥в.

¬ процес≥ формуванн€ трансу (наведенн€) необх≥дно також спостер≥гати за зовн≥шн≥ми ознаками р≥вн€ самозаглибленн€ кл≥Їнта. ѕри порушенн≥ стану трансу неох≥дно вжити заход≥в дл€ його в≥дновленн€.

ќзнаки того, що людина розслаблена та њњ увага спр€мована всередину себе:

1) розширенн€ з≥ниць;

2) ф≥ксац≥€ погл€ду;

3) спов≥льненн€ кл≥панн€ пов≥к;

4) спов≥льненн€ рефлекторного сковуванн€ слини;

5) непорушна поза;

6) розслаблен≥сть мТ€з≥в обличч€;

7) спов≥льненн€ диханн€;

8) д≥агфрагмальне, ритм≥чне диханн€;

9) зниженн€ частоти серцебитт€ та пульсу;

10) розгладжуютьс€ складки на чол≥, щоках;

11) губи стають розслабленими, повн≥шими ≥ €скрав≥шими;

12) зниженн€ реакц≥њ на зовн≥шн≥ шуми;

13) зм≥нюЇтьс€ кол≥р обличч€;

14) загальмован≥сть моторних реакц≥й;

15) по€ва спонтанних ≥деомоторних реакц≥й: тремт≥нн€ рук, тремт≥нн€ пов≥к, посмикуванн€ р≥зних частин т≥ла, здриганн€.

 

 

¬исновки до 3-го питанн€

ѕри формуванн≥ трансу, чи при нав≥юванн≥ необх≥дно п≥дстроюватис€ п≥д диханн€ кл≥Їнта ≥ зм≥ст сказаного, обираючи темп власного диханн€, темп мовленн€ ≥ силу звуку п≥д час приЇднанн€ та перех≥дн≥ слова при веденн≥.

 

¬исновки до практичного зан€тт€

√либокий г≥пноз зараз використовуЇтьс€ дл€ психокорекц≥њ т≥льки у виключних випадках. Ќатом≥сть легш≥ стани зм≥неноњ св≥домост≥, назван≥ трансом використовуютьс€ довол≥ широко, так €к вважаютьс€ не такими небезпечними €к г≥пноз, проте не менш ефективними.

ѕри формуванн≥ трансу, чи при нав≥юванн≥, треба уникати конкретних речей ≥ деталей, а старатис€ використовувати загальн≥ слова ≥ фрази, що в≥дбивають под≥њ, котр≥ мають м≥сце при будь €кому розгортанн≥ нав≥юваних под≥й, щоб не було розходженн€ м≥ж тим, що у€вл€Ї людина ≥ тим, що звучить у командах оператора.  р≥м цього необх≥дно узгоджувати зм≥ст команд ≥з способом њх промовл€нн€, п≥дстроюватис€ п≥д диханн€ кл≥Їнта ≥ обирати темп власного диханн€, темп мовленн€ ≥ силу звуку п≥д час приЇднанн€ та перех≥дн≥ слова при веденн≥.

ћи вже навчилис€ формувати трансовий стан, в≥дсл≥дковувати його глибину, кал≥брувати невербальн≥ реакц≥њ кл≥Їнта та невербально зчитувати в≥дпов≥д≥ Ђтакї, Ђн≥ї. —ьогодн≥ ми навчимос€ €корити певн≥ ситуац≥њ та зн≥мати надлишковий емоц≥йний зар€д ≥з спогад≥в про стресову ситуац≥ю.

≤V питанн€: “ехн≥ка встановленн€ €кор≥в.

__________________________________________________________________

“еоретична частина:

«асновники методу нейрол≥нгв≥стичного програмуванн€ ƒ. √риндер та –. Ѕэндлер у своњй книжках наголошують на тому, що закони роботи св≥домост≥ ≥ закони, за €кими працюЇ п≥дсв≥доме не сп≥впадають. Ќаприклад, €кщо св≥домо ми зустр≥чаЇмо зелене €блуко з червоточиною ≥ скуштувавши його в≥дчуваЇмо кислуватий смак, то св≥дом≥сть запамТ€товуЇ наступне ─ €блука бувають зеленими. бувають кислуватими, ≥ нав≥ть тод≥ њх можуть њсти хробаки. ƒл€ п≥дсв≥домост≥ ж спогад про цю ситуац≥ю матиме приблизно такий вигл€д: €блуко ─ це те ж саме, що ≥ зелене, теж саме, що ≥ кругле, те ж саме, що ≥ кислувате, те ж саме, що ≥ хробак. ≤ зустр≥ч ≥з будь €кою ≥з цих ознак ─ чи то зелений кол≥р, чи кругла форма, чи кислуватий смак, чи зустр≥ч з хробаком, або думка про щось ≥з перел≥ченого, Ђвит€гуЇї весь спогад про згадану ситуац≥ю, у вс≥й њњ повнот≥. ¬есь наступний досв≥д про кожну ≥з ознак ситуац≥њ, сумуЇтьс€ з уже перерахованим. “ому, €кщо б ми св≥домо, пригадуючи певну ситуац≥ю штучно вводимо у нењ додатковий конкретний елемент, наприклад ─ дотик. “о пот≥м, за допомогою цього дотику, ми можемо вит€гувати з п≥дсв≥домост≥ вс≥ в≥дчутт€, вс≥ ф≥з≥олог≥чн≥ ви€ви, котр≥ супроводжували згадану ситуац≥ю. “аке св≥доме введенн€ у спогад про ситуац≥ю ч≥тко ф≥ксованого додаткового елементу ≥ називають €кор≥нн€м. ѕроцес €кор≥нн€ використовують перш за все дл€ забезпеченн€ легкого контакту з ресурсними, тобто позитивними ситуац≥€ми.

ƒл€ того, щоб за€корити позитивну ситуац≥ю, необх≥дно:

Ј за допомогою легкого трасового стану нав≥€ти кл≥Їнту спогад про цю ситуац≥ю;

Ј контролюючи глибину стану зм≥неноњ св≥домост≥, з метою створити максимально можливу €скрав≥сть спогаду, накласти на пров≥дну модальн≥сть вс≥ ≥нш≥ аспекти спогаду у решт≥ модульностей;

Ј довести переживанн€ ц≥Їњ ситуац≥њ до максимуму ≥ на максимум≥ приЇднати спец≥альний дотик;

Ј повернути кл≥Їнта у стан Ђтут ≥ теперї ≥ перев≥рити д≥ю Ђ€кор€ї.

¬исновки до 4-го питанн€

ќтже, з метою спростити доступ кл≥Їнта до позитивний почутт≥в, в≥дчутт≥в та ф≥з≥олог≥чних реакц≥й у нейрол≥нгв≥стичному програмуванн≥ використовують техн≥ку €кор≥нн€.

ћи вже навчилис€ формувати трансовий стан, в≥дсл≥дковувати його глибину, кал≥брувати невербальн≥ реакц≥њ кл≥Їнта та невербально зчитувати в≥дпов≥д≥ Ђтакї ≥ Ђн≥ї, €корити певн≥ ситуац≥њ та зн≥мати надлишковий емоц≥йний зар€д ≥з спогад≥в про стресову ситуац≥ю. —ьогодн≥ ми познайомимос€ ще з двома способами впливу методом NLP, €к≥ отримали назву комб≥нованих техн≥к, так €к використовують весь арсенал навичок NLP. ƒл€ того, щоб ¬и сам≥ могли використовувати ц≥ техн≥ки необх≥дно пройти спец≥альне навчанн€, €ке передбачаЇ значно б≥льше часу, н≥ж той, що передбачений програмою даного курсу ≥ отримати сертиф≥кат јле, щоб ви мали у€вленн€ що це за методи, € продемонструю њх на добровольц€х ≥ ми запишемо алгоритм. ўе раз застер≥гаю ¬ас в≥д того, щоб експериментувати з використанн€м цих метод≥в без додаткового навчанн€. ќсобливо з рефрейм≥нгом.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 564 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2095 - | 1922 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.