Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичн≥ ѕарт≥њ та парт≥йн≥ системи. 1. «аповн≥ть порожн≥ рамки функц≥њ пол≥тичноњ ѕарт≥њ ð ð ð ð




1. «аповн≥ть порожн≥ рамки

‘ункц≥њ пол≥тичноњ парт≥њ ð  
ð  
ð  
ð  
ð  
ð  
ð  
ð  

2. «ТЇднайте назви концепц≥й пол≥тичноњ ел≥ти у л≥вому стовбц≥ з њх характеристиками у правому

ѕол≥тична парт≥€ Ї виразником ≥нтересу певного класу та його найактивн≥шоњ частини.   ≤деолог≥чна
ѕарт≥њ Ї виразниками сп≥льних пол≥тичних погл€д≥в, що узагальнюютьс€ в ≥деолог≥€х.   ѕрагматична
ѕарт≥€ Ї соц≥альним ≥нститутом, що д≥Ї в систем≥ держави.   ≤нституц≥ональна
ѕарт≥њ Ї обТЇднанн€ми людей, €к≥ створюютьс€ з метою завоюванн€ влади.  ласова

3. «аповн≥ть прогалини 4. ¬ставте пропущен≥ слова

Е система Ц система визначенн€ результат≥в вибор≥в, при €к≥й депутатськ≥ мандати розпод≥л€ютьс€ м≥ж парт≥€ми пропорц≥йно к≥лькост≥ поданих за них голос≥в виборц≥в. Е система Ц система визначенн€ результат≥в вибор≥в, завд€ки €к≥й депутатськ≥ мандати (один або к≥лька) отримують т≥льки т≥ кандидати, €к≥ отримали встановлену законом б≥льш≥сть голос≥в. Е система Ч система визначенн€ результат≥в вибор≥в, €ка передбачаЇ поЇднанн€ у соб≥ елемент≥в мажоритарноњ та пропорц≥йноњ систем.

ƒ≈–∆ј¬ј

1. ўќ “ј ≈ ƒ≈–∆ј¬ј 2.  ќЌ÷≈ѕ÷≤ѓ “ј “≈ќ–≤ѓ ƒ≈–∆ј¬»
Ќеос-новн≥ - пошренн€ ≥нформац≥њ тощо.
«аконодавч≥
¬иконавч≥
—удов≥
√уман≥тарн≥ - охорона прав людини тощо.
ѕост≥йн≥ - охорони правопор€дку; - соц≥альний захист тощо
“имчасов≥ - стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки; - боротьба ≥з стих≥йними лихами - в≥йськов≥ д≥њ тощо.
«а територ≥альною спр€мо-ван≥стю
ѕол≥тичн≥ - забезпеченн€ пол≥тичного плюрал≥зму; - п≥дтримка нац. меншин тощо.
«а часом зд≥йсненн€
«а сферами сусп≥льного житт€
«а розпод≥лом влади
¬нутр≥ш-н≥ - регулюванн€ економ≥ки; - соц≥альний захист тощо
≈коном≥чн≥ - п≥дтримка власност≥ тощо.
3. ‘”Ќ ÷≤ѓ ƒ≈–∆ј¬»

” наш час ≥снуЇ велика к≥льк≥сть визначень держави. Ђ—к≥льки ≥снувало державознавц≥в ≥ ф≥лософ≥в, ст≥льки ≥снувало й визначень державиї. Ћюдв≥г √умплов≥ч (1838-1909) —лово Ђдержаваї довгий час вживалос€ у нерозривному зв'€зку з харизматичною особою правител€ ≥ т≥льки згодом набуло Ђбезособовогої характеру. ¬елике зрушенн€ у теоретичних розроб≠ках теор≥њ держави пов'€зують ≥з ≥менем “омаса √оббса, ко≠трий уперше за≠ф≥ксу≠≠вав стан, коли п≥длегл≥, насампе≠ред, п≥дпор€дкову≠ють≠с€ держав≥, €к ≥нституту, а не особ≥ правител€. ќзнаки держави: Pсуверен≥тет; Pтеритор≥€; P на€вн≥сть ≥нструмент≥в влади ≥ спонуканн€; P право видавати закони, укази, постанови, обов'€зков≥ дл€ виконанн€; Pправо на лег≥тимне насильство, в т≥м числ≥ ≥ збройне; P можлив≥сть бути суб'Їктом м≥жнародних в≥дносин; Pподаткова система. j ѕатр≥архальна концепц≥€ Ц держава Ї продуктом розвитку родини (–. ‘≥льмер). k “еократична концепц≥€ Ц державу створив Ѕог (ј. јвіуст≥н, “ома јкв≥нський). l “еор≥€ насилл€ Ц держава Ї результатом п≥дкоренн€ одних людей ≥ншими (Ћ. √умплов≥ч та ≥н.). m “еор≥€ сусп≥льноњ угодиЦ держава Ї результатом сусп≥льноњ домовленост≥ (√.√роц≥й, ∆.-∆. –уссо, ƒж. Ћокк). m —оц≥ально-економ. концепц≥€ Ц держава Ї продуктом соц.-ек. розвитку ( . ћаркс, ‘. ≈ніельс). o ќрган≥цизм Ц держава Ї великим орган≥змом (ѕлатон, √. —пенсер, ј. Ўеффле, –. ¬ормс). p ѕсихолог≥чна концепц≥€ Ц держава Ї продуктом людськоњ псих≥ки (бажанн€ влади ≥ бажанн€ п≥дпор€дкуванн€, субл≥мац≥њ енерг≥њ ≥нстинкт≥в тощо, («. ‘ройд, Ћ. ѕетражицький й ≥н.). q “ехнократична концепц≥€ Ц держава Ї продуктом техн≥чного прогресу (ƒ. Ѕелл й ≥н.).
4. “»ѕќЋќ√≤я ƒ≈–∆ј¬»
–еспубл≥ка а) президентська; б) зм≥шана; в) парламентська.

5. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ” –јѓЌ» j ”крањна Ї ун≥тарною дежравою з автоном≥Їю k ”крањна Ї президентсько-парламентською республ≥кою. l ”крањна Ї правовою, соц≥альною державою.
       

ƒ≈–∆ј¬ј

 

1. «аповн≥ть порожн≥ рамки 2. «ТЇднайте назви концепц≥њ держави у л≥вому стовпц≥ ≥з пр≥звищем њњ представника у правому.
ќзнаки держави ð  
ð  
ð  
ð  
ð  
ð  
ð  

 

ќрган≥цизм у розум≥нн≥ держави   ј. јвіуст≥н  
ѕатр≥архальна концепц≥€ ƒж. Ћокк  
“еократична концепц≥€ держави   ѕлатон  
“еор≥€ сусп≥льноњ угоди –. ‘≥льмер

 

3. «аповн≥ть прогалини в типолог≥њ держав 4. «аповн≥ть порожн≥ рамки
‘ункц≥њ держави ð  
ð  
ð  
ð  
ð  
ð  
ð  

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 415 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2157 - | 2068 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.