Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕедагог≥чн≥ умови розвитку художн≥х зд≥бностей д≥тей засобами мистецтва в дошк≥льних закладах




 онсультац≥€ дл€ виховател≥в

” житт≥ сусп≥льства в процес≥ пост≥йного розвитку духовноњ культури незм≥нну роль в≥д≥граЇ мистецтво.”н≥кальн≥ особливост≥ цього виду духовно-практичноњ д≥€льност≥ базуютьс€ на тому, що людина завд€ки мистецтву не т≥льки набуваЇ знань про св≥т.але й засвоюЇ емоц≥йно-ц≥нн≥сн≥ в≥дношенн€ до себе ≥ оточуючих.в≥дкриваЇ дл€ себе д≥йсн≥сть €к св≥т, сповнений особист≥сними ц≥нност€ми. ÷е в≥дкритт€ Ђлюд€ност≥ї св≥ту кожна окрема особист≥сть робить завд€ки тому, що в художньо-творч≥й д≥€льност≥ створен≥ дл€ сприйн€тт€ та ≥нтерпретац≥њ твори мистецтва, вона збагачуЇтьс€ сусп≥льно - ≥сторичним досв≥дом, €кий переживаЇ €к власний. Ћюдина залучаЇтьс€ до загальнолюдських ц≥нностей ≥ в≥льно створюЇ св≥й духовний св≥т за законами краси та гармон≥њ.“аким чином.мистецтво розвиваЇ в людин≥ ун≥версальну здатн≥сть до творчого удосконаленн€ будь-€коњ д≥€льност≥. “ому головною метою естетичного вихованн€ д≥тей ми вважаЇмо розвиток у них творчих зд≥бностей та естетичного ставленн€ до навколишнього, основою €кого Ї чуттЇве сприйн€тт€ св≥ту в р≥зних його про€вах, емоц≥йне проникненн€ в стан €вищ та предмет≥в, сп≥впереживанн€ своЇњ причетност≥ до нього.

–озбудова системи осв≥ти в ”крањн≥ передбачаЇ оновленн€ њњ зм≥сту, форм орган≥зац≥њ художньоњ д≥€льност≥ д≥тей. яскравою тенденц≥Їю цього процесу Ї зокрема зростанн€ питомоњ ваги мистецтва у розвитку творчих зд≥бностей ≥ естетичного вихованн€ юного покол≥нн€.ƒисципл≥ни гуман≥тарного циклу набули належного соц≥ального та виховного процесу.

¬иражена гуман≥зац≥€ осв≥ти м≥стить у соб≥ широк≥ можливост≥ вдосконаленн€ процесу навчанн€, в тому числ≥ - створенн€ педагог≥чних умов розвитку зд≥бностей у д≥тей. Ќе викликаЇ сумн≥ву той факт, що загальний процес цив≥л≥зац≥њ залежить в≥д обдарованих людей.ќбдарован≥сть характеризуЇтьс€ сукупн≥стю ≥ндив≥дуальних рис, €к≥ допомагають людин≥ дос€гти значних усп≥х≥в у певн≥й д≥€льност≥. ќсновою дл€ розкв≥ту обдарованост≥ Ї саме д≥€льн≥сть, в €к≥й про€вл€ютьс€ зд≥бност≥.–озвиток особистост≥ найб≥льш ефективний тод≥, коли спостер≥гаЇтьс€ гармон≥йне поЇднанн€ внутр≥шн≥х задатк≥в, мотив≥в певноњ д≥€льност≥ та зовн≥шнього середовища.ѕричинно-насл≥дков≥ стосунки м≥ж особист≥стю та навколишн≥м середовищем пост≥йно впливають на формуванн€ людини “ому дуже важливо в≥рити в його зд≥бност≥, створювати спри€тливу атмосферу дл€ њх розкв≥ту. «авданн€ педагог≥чного колективу - створити належн≥ умови розвитку творчих зд≥бностей дошк≥льник≥в, а саме Чвизначити обс€г предмет≥в естетичного циклу в загальн≥й систем≥ дошк≥льноњ осв≥ти, зд≥йснювати вар≥ативн≥сть зм≥сту та форм орган≥зац≥њ художньоњ д≥€льност≥ д≥тей, орган≥зувати п≥дготовку квал≥ф≥кованих кадр≥в, забезпечити проф≥лактику втомлюваност≥ д≥тей засобами мистецтва.

—учасне дошк≥льне вихованн€ ірунтуЇтьс€ на засадах народноњ педагог≥ки й нац≥ональноњ культури, сучасних дос€гнень науки ≥ надбань св≥тового педагог≥чного досв≥ду та родинного вихованн€. ѕедагог≥чний процес у сучасному днз перебудовуЇтьс€ ≥ набираЇ особист≥сно -ор≥Їнтованого художньо-творчого спр€муванн€. ѕереор≥Їнтац≥€ виховного процесу на особист≥сть дитини зумовлюЇ необх≥дн≥сть дотриманн€ ѕ≈¬Ќ»’ ƒ»ƒј “»„Ќ»’ ѕ–»Ќ÷»ѕ≤¬: гуман≥зац≥њ системи естетичного вихованн€, нац≥ональноњ спр€мованост≥ вихованн€, наочност≥ ≥ доступност≥ твор≥в мистецтва, сп≥вроб≥тництва ≥ сп≥втворчост≥ виховател€ ≥ дитини, диференц≥ац≥њ навчанн€, оптим≥зац≥њ навчально-виховного процесу, розвиваючого характеру естетичного вихованн€, поЇднанн€ р≥зних форм орган≥зац≥њ навчанн€, метод≥в ≥ засоб≥в в≥дпов≥дно до завдань ≥ зм≥сту, Їдност≥ навчанн€ ≥ формуванн€ самост≥йноњ художньо - творчоњ д≥€льност≥ д≥тей в орган≥зац≥њ естетичного вихованн€, зокрема зд≥йсненн€ його на нац≥ональному грунт≥.

ѕ–»Ќ÷»ѕ √”ћјЌ≤«ј÷≤ѓ - пошук нових п≥дход≥в до гуман≥зац≥њ осв≥ти через в≥дродженн€ духовност≥, €ка Ї першоосновою розвитку €к сусп≥льства, так ≥ особистост≥.ќсновна сутн≥сть принципу гуман≥зац≥њ пол€гаЇ в зд≥йсненн≥ ≥нтерсоц≥ального вихованн€, €ке передбачаЇ становленн€ особистост≥ в дус≥ загальнолюдських ц≥нностей, забезпеченн€ культурного розвитку. “акий п≥дх≥д базуЇтьс€ на зм≥ст≥, в≥льному в≥д пол≥тичних позиц≥й та настроњв. —пециф≥ка мистецтва допомагаЇ дошк≥льникам безпосередньо захоплюватис€ живими витоками св≥товоњ культури; п≥сн≥, народних промисл≥в, класичноњ музики, живопису, граф≥ки, скульптури тощо. —аме твори мистецтва звеличують людину €к творц€, утворюють духовний ланцюжок м≥ж покол≥нн€ми. Ѕезумовно, висока емоц≥йн≥сть, €ка характерна дл€ д≥тей дошк≥льного в≥ку, впливаЇ на формуванн€ естетичного св≥тогл€ду ≥ передбачаЇ широке використанн€ засоб≥в мистецтва в педагог≥чному процес≥.

ѕ–»Ќ÷»ѕ Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќѓ —ѕ–яћќ¬јЌќ—“≤ вихованн€ передбачаЇ використанн€ в Їдност≥ загальнолюдського ≥ нац≥онального надбанн€ в естетичному виховному процес≥ дошк≥льн€т, оск≥льки майбутнЇ сусп≥льства пр€мо залежить в≥д духовност≥ кожноњ людини, њњ ≥дейних ≥ соц≥альних ор≥Їнтир≥в. ¬ажливо, щоб з дошк≥льного дитинства виховували ≥нтерес до нац≥ональноњ культури, вт≥леноњ у народних традиц≥€х, образотворчого мистецтва: живопис, граф≥ка, скульптура;.р≥зноман≥тних жанр≥в народного декоративно - прикладного мистецтва: керам≥ка.≥ художнЇ скло, декоративний розпис, килими, тканини, метал, шк≥ра, од€г, писанки; народного музичного фольклору: колискова п≥сн€, заклички, гумористичн≥ сп≥ваночки; народних обр€д≥в та календарних звичањв: весн€н≥ та л≥тн≥ хороводи, р≥здв€н≥ в≥танн€. щедр≥вки, кол€дки, великодн≥ ≥гри з писанками. ÷е спри€Ї формуванню у мал€т естетичних смак≥в, громад€нськоњ, нац≥ональноњ самосв≥домост≥ ≥ нац≥ональних почутт≥в - гордост≥ за св≥й народ, любов≥ до р≥дного краю.

ѕ–»Ќ÷»ѕ Ќј—“”ѕЌќ—“≤ ѕ–ќ√–≈—»¬Ќ»’ ≈Ћ≈ћ≈Ќ“≤¬  ”Ћ№“”–» передбачаЇ ≥сторичний п≥дх≥д до надбань конкретного народу та всього сусп≥льства; звТ€зок естетичноњ спадщини ≥з культурою сьогоденн€.Ќайкращ≥ зразки народного та авторського мистецтва допоможуть виховати у д≥тей почутт€ нац≥ональноњ г≥дност≥, збуд€ть власн≥ творч≥ сили.«найомл€чи д≥тей з украњнським фольклором або народно-прикладним мистецтвом, ми залучаЇмо њх до народноњ мудрост≥, до виток≥в духовност≥ взагал≥, знайомимо д≥тей з класичною музикою, живописом, сучасною культурою. ƒоб≥р твор≥в мистецтва повинен в≥дпов≥дати дидактичним принципам таким €к доступн≥сть, св≥дом≥сть наочн≥сть, €к≥сне засвоЇнн€ знань. ¬ дошк≥льному в≥ц≥ немаЇ потреби розкривати д≥т€м сутн≥сть ≥сторичного п≥дходу до подач≥ навчально - виховного матер≥алу. Ќеобх≥дно лише звертати њх увагу на приналежн≥сть мистецького твору до певного.

ѕ–»Ќ÷»ѕ Ќјќ„Ќќ—“≤ ≤ ƒќ—“”ѕЌќ—“≤ в естетичному вихованн≥ передбачаЇ використанн€ у навчально-виховному процес≥ доступних дит€чому сприйманню твор≥в мистецтва: репродукц≥й картин художник≥в, предмет≥в народного декоративно-прикладного мистецтва, р≥зноман≥тних ≥люстрац≥й, демонструванн€ д≥аф≥льм≥в, музичних твор≥в.

“ому, розробл€ючи систему зан€ть, спр€мовану на розвиток дит€чоњ творчост≥, сл≥д турбуватись про те, щоб д≥ти розум≥ли засоби виразност≥, €к≥ використав художник, народний митець, композитор, поет, ≥, працюючи над композиц≥Їю, треба ч≥тко у€вл€ти, що саме вони будуть зображувати.

ј щоб у дитини виникло бажанн€ й сам≥й творити, вона повинна розум≥ти, до €ких виражальних засоб≥в звертаЇтьс€ художник, композитор, народний майстер дл€ вт≥ленн€ свого творчого задуму.

¬водити д≥тей у св≥т народного мистецтва сл≥д поступово, будуючи осв≥тньо-виховну роботу так, щоб вони набували вм≥нн€ сприймати творч≥сть народних митц≥в: розум≥ли практичне використанн€ й естетичну варт≥сть вироб≥в, усв≥домлювали оздоблювальне призначенн€ орнамент≥в ≈стетичне вихованн€ повинно мати розвиваючий характер, спри€ти вихованню творчоњ особистост≥'. ѕот€г до мистецтва Ї у кожноњ дитини, але в залежност≥ в≥д вроджених нахил≥в, р≥вень розвитку художн≥х зд≥бностей може бути р≥зний, нав≥ть у д≥тей одного в≥ку.

÷е залежить в≥д вихованн€ ≥ в≥д загального розвитку дитини. –озвиток творчост≥ нерозривно зв'€заний з вихованн€м спостережливост≥, ум≥нн€м бачити особливост≥ оточуючих предмет≥в ≥ €вищ, пор≥внювати њх, вид≥л€ти характерне, але ≥ з тим, €к дошк≥льник волод≥Ї засобами зображенн€. «асвоЇнн€ д≥тьми в процес≥ навчанн€ р≥зних вар≥ант≥в зображенн€, техн≥чних прийом≥в буде спри€ти њх творчому розвитку. јле не сл≥д розум≥ти, що творчост≥ можна навчити. “ворчий процес складний ≥ визначаЇтьс€ ≥ндив≥дуальними особливост€ми дитини. –озвиток творчост≥ в естетичному вихованн≥ дос€гаЇтьс€ формуванн€м у мал€т ум≥нь ≥ навичок образотворчоњ та музично-п≥сенноњ д≥€льност≥, вар≥ативним п≥дходом виховател€ до вибору прийом≥в ≥ форм к орган≥зац≥њ.

ѕрагнучи спонукати д≥тей до творчост≥, педагоги повинн≥ прид≥л€ти велику увагу використанню ≥грових прийом≥в на зан€тт€х. ¬они дос€гають своЇњ мети лише в такому раз≥, €кщо ≥гров≥ дњњ будуть зрозум≥л≥ д≥т€м, в≥дпов≥датимуть њхн≥м в≥ковим особливост€м ≥ викликатимуть ≥нтерес до зображуваного.

≤гровими прийомами можуть бути: ≥гров≥ ситуац≥њ, €к≥ допоможуть розвинути у д≥тей п≥знавально-творчу активн≥сть: п≥сн≥, загадки, в≥рш≥, казки, музичн≥ твори, демонструванн€ еп≥зод≥в т≥ньового, наст≥льного, л€лькового театр≥в зосереджують увагу, викликають позитивн≥ емоц≥њ, ≥нтерес до зображувального, п≥днесенн€ естетичного задоволенн€, але не впливають на результат роботи: розпов≥дь-малюванн€ з елементами казки використовуЇтьс€ на початку зан€тт€, спр€моване на формуванн€ у д≥тей у€влень про посл≥довн≥сть виконанн€ завданн€ ≥ необх≥дних дл€ цього техн≥чних ум≥нь: пошуков≥ ситуац≥њ пробуджують у мал€т ≥нтерес до самост≥йного розвТ€занн€ творчих завдань: у€вн≥ ситуац≥њ допомагають фантазувати.

—ѕ≤¬–ќЅЌ»÷“¬ќ, —ѕ≤¬“¬ќ–„≤—“№ передбачаЇ сп≥льну орган≥зац≥ю творчоњ д≥€льност≥ виховател€ ≥ дитини. ÷е спонукаЇ малюка перетворюватис€ в активного сп≥вучасника творчого процесу в≥д плануванн€ композиц≥й до одержанн€ результату. —п≥втворч≥сть виховател€ ≥ дитини спри€Ї засвоЇнню д≥тьми образотворч≥ х ≥ музичних ум≥нь та навичок, становленню позитивних естетичних смак≥в. ƒоц≥льно створити таку педагог≥чну ситуац≥ю, €ка передбачала б сп≥льн≥ зображувальн≥ д≥њ, ставила дитину перед необх≥дн≥стю д≥€ти разом з вихователем дл€ дос€гненн€ сп≥льноњ мети. ўоб удвох виконати завданн€ з малюванн€. треба разом спланувати майбутню композиц≥ю. ÷≥кавим ≥ корисним Ї домальовуванн€ дитиною малюнка розпочатого вихователем або однол≥тком. а також домальовуванн€ вихователем його малюнка. “ака сп≥вд≥€ виховател€ та дитини спонукаЇ мал€т швидше опановувати досв≥д художньоњ д≥€льност≥.

ѕ–»Ќ÷»ѕ ƒ»‘≈–≈Ќ÷≤…ќ¬јЌќ√ќ Ќј¬„јЌЌя передбачаЇ розвиток нахил≥в, можливостей та зд≥бностей дошк≥льн€т. ƒиференц≥юванн€ за зд≥бност€ми триваЇ прот€гом усього перебуванн€ в днз а за нахилами та ≥нтересами коли вихователь обстежив, вивчив кожну особист≥сть ≥ зробив висновки про д≥тей.  омплектуючи творч≥ групи за нахилами та ≥нтересами, треба враховувати не лише взаЇмну прихильн≥сть д≥тей, але й р≥вень ум≥нь ≥ знань з образотворчого мистецтва: знаходженн€ дитиною засоб≥в виразност≥ дл€ вт≥ленн€ художнього образу в малюнку, л≥пленн€, музичному твор≥, сцен≥чн≥й д≥њ, ≥ндив≥дуальн≥сть дит€чоњ творчост≥, самост≥йн≥сть виконанн€ поставленого творчого завданн€.,

ѕ–»Ќ÷»ѕ ™ƒЌќ—“≤ Ќј¬„јЌЌя ≤ ‘ќ–ћ”¬јЌЌя —јћќ—“≤…Ќќѓ художньо-творчоњ д≥€льност≥ д≥тей передбачаЇ т≥сний взаЇмозвТ€зок м≥ж процесом навчанн€ розвитком творчих зд≥бностей у д≥тей тому, що творч≥сть формуЇтьс€ в процес≥ здобутт€ ум≥нь навичок з образотворчого мистецтва, музики у взаЇмозвТ€зку з р≥зними видами дит€чоњ д≥€льност≥.

ƒл€ забезпеченн€ самост≥йност≥ у виконанн≥ творчого завданн€ корисно пропонувати в одн≥й робот≥ поЇднувати р≥зн≥ матер≥али: гуаш, пастель, акварель, фломастери ≥ кольоров≥ ол≥вц≥ або акварель ≥ граф≥тн≥ ол≥вц≥ тощо.

ЌавчаЇмо малювати старших дошк≥льн€т

Ќавколишн€ д≥йсн≥сть своЇю красою, своЇр≥дн≥стю, неповторн≥стю приваблюЇ дитину ≥ стаЇ джерелом њњ творчих задум≥в у малюнках. ¬ажливими засобами збагаченн€ дит€чого малюванн€ у старшому дошк≥льному в≥ц≥ Ї ознайомленн€ д≥тей з мистецтвом живопису та його жанрами, етапами креативного процесу (пошук, реал≥зац≥€ задуму, створенн€ художнього образу), спр€муванн€ мал€т на насл≥дуванн€ зразка творчоњ д≥€льност≥ художника на вс≥х њњ етапах та формуванн€ емоц≥йно-ц≥нн≥сного ставленн€ до довк≥лл€ ≥ твор≥в мистецтва.

–озгл€даючи з д≥тьми твори живопису, важливо п≥двести њх до висновку: чому цей вид образотворчого мистецтва називаЇтьс€ живописом. ј узагальнюючи дит€ч≥ в≥дпов≥д≥, треба звернути увагу дошк≥льн€т на те, що картини, виконан≥ р≥зними техн≥ками, Ч аквареллю, ол≥йними фарбами Ч Ї мальовничими, живописними. ’удожник, €кий працюЇ в реал≥стичному напр€м≥, часто в≥дтворюЇ не т≥льки красу (€вища, предмета, обличч€), а намагаЇтьс€ щонайправдив≥ше передати вс≥ нюанси складноњ натури.

якщо картина написана справжн≥м майстром, вона завжди захоплюЇ спостережливого гл€дача, впливаЇ на його почутт€, у€ву, створюЇ в≥дпов≥дний настр≥й.

“ехнолог≥€ щодо збагаченн€ малюванн€ старших дошк≥льн€т запроваджуЇтьс€ поетапно:

Х живе активне спогл€данн€ св≥ту природи, предмет≥в, людей;

Х розгл€данн€ та обговоренн€ твор≥в живопису, авторськоњ манери художника;

Х вправл€нн€ д≥тей у техн≥ц≥ малюванн€; експериментуванн€ з матер≥алами та обладнанн€м, усв≥домленн€ особливостей техн≥к граф≥чного та живописного малюнка; виконанн€ д≥тьми творчих завдань.

ћјЋё¬јЌЌя ¬ ∆јЌ–≤ ѕ≈…«ј∆”

ƒ≥ти, €к справжн≥ художники, здатн≥ в≥дтворювати у своњх малюнках р≥зн≥ види пейзажу: арх≥тектурний, м≥ський, парковий, ≥ндустр≥альний, морський, с≥льський, г≥рський тощо. јле дл€ цього необх≥дно пост≥йно збагачувати њхнЇ у€вленн€ про довк≥лл€, вчити розум≥ти "мову" живопису, ознайомлювати з р≥зноман≥тними техн≥ками живописного малюванн€.

”сп≥шн≥сть супроводу пейзажного малюванн€ залежить в≥д компетентност≥ дорослого в ц≥й царин≥, вдалого добору твор≥в дл€ розгл€данн€ та особливого дов≥рливого, емоц≥йного сп≥лкуванн€ з дитиною.

“ворч≥сть €к майстр≥в реал≥стичного пейзажу, так ≥ ≥мпрес≥он≥ст≥в Ї чудовим матер≥алом дл€ орган≥зац≥њ мистецтвознавчих розпов≥дей, бес≥д, художньо-дидактичних ≥гор з≥ старшими дошк≥льн€тами. –озгл€данн€ репродукц≥й разом ≥з педагогом допомагаЇ дитин≥ усв≥домити значенн€ кольору, композиц≥њ, динам≥ки у створенн≥ виразного малюнка. ѕри ознайомленн≥ д≥тей з творами живопису бажано част≥ше використовувати художнЇ слово (прозу, поез≥ю), музику.

«датн≥сть дитини до створенн€ виразного пейзажного малюнка формуЇтьс€ поетапно.

≈тапи роботи щодо збагаченн€ дит€чого пейзажного малюванн€

"¬чимос€ бачити й розум≥ти крањ природи".

…ого метою Ї не т≥льки накопиченн€ вражень в≥д довк≥лл€, а й психолог≥чна установка на малюванн€: "“и не можеш визначитис€, що малювати? ѕогл€нь навкруги! —к≥льки всього ц≥кавого! ќсь дерева. ¬они р≥зн≥, а мають дещо сп≥льне. ўо це, подумаймо разом. ќсь кв≥ти, птахи, тварини, комахи! ј €ке чар≥вне пов≥тр€! Ќеозоре небо Ч воно буваЇ таким р≥зним... ј €кою буваЇ зор€на н≥ч! ”се в природ≥ прекрасне й м≥нливе. ’вилинаЧ й усе зм≥нюЇтьс€. ÷е сонечко робить кольори €скравими й м≥нливими.  раса в природ≥ така вигадлива. —постер≥гай, вивчай, спогл€дай, в≥дчувай. ѕ≥сл€ цього хочетьс€ малювати, щоб передати свою схвильован≥сть, п≥днесений настр≥й, ув≥чнити красу".

ƒругий етап - "„ого можна навчитис€ у художник≥в".

…ого мета Ч навчити д≥тей розгл€дати й розум≥ти пейзажний тв≥р живопису, сприймати його €к результат творчоњ д≥€льност≥ художника.

“рет≥й етап: "¬ивчаЇмо секрети художник≥в-пейзажист≥в". …ого мета Ч вправл€ти д≥тей у техн≥ках пейзажного малюнка, удосконалювати зображальн≥ навички та вм≥нн€.

„етвертий етап: "¬т≥люЇмо секрети художник≥в-пейзажист≥в у своњх малюнках".

…ого мета Ч актив≥зувати творч≥ д≥њ дитини при створенн≥ виразного пейзажного малюнка.

ћјЋё¬јЌЌя ¬ ∆јЌ–≤ ѕќ–“–≈“ј

ѕ≥д час такого малюванн€ дорослий ≥ дитина досл≥джують св≥т людей.

≤нтерес дитини до св≥ту людей, њхн≥х стосунк≥в Ї руш≥йною силою ≥ стимулом дит€чоњ творчост≥ в цьому вид≥ малюванн€. “ому так важливо при ознайомленн≥ з мистецтвом збагатити осв≥тнЇ середовище творами портретного жанру, розробити форми та методи розвивального сп≥лкуванн€ з дитиною. ƒл€ цього необх≥дно пригадати особливост≥ портретного жанру, перегл€нути колекц≥ю репродукц≥й, згадати функц≥њ мистецтва в соц≥ум≥

ќсобливо важливо ч≥тко окреслювати осв≥тн≥ завданн€ при орган≥зац≥њ дит€чого малюванн€ в жанр≥ портрета:

збагачувати у€вленн€ д≥тей про св≥т людей (стать, в≥к, зан€тт€, стосунки) дл€ формуванн€ творчих задум≥в;

ознайомлювати з портретним жанром живопису €к джерелом пошуку способ≥в реал≥зац≥њ задуму та створенн€ виразного малюнка;

навчати прийом≥в створенн€ виразного портрета; виховувати емоц≥йно-ц≥нн≥сне ставленн€ до св≥ту людей та усв≥домленн€ власноњ ц≥нност≥ у соц≥ум≥ через малюванн€.

≈моц≥йно-психолог≥чний потенц≥ал портрета, €кий м≥ститьс€ у колористичному (кол≥р), композиц≥йному (поза, жест, м≥м≥ка), зм≥стовому (доповненн€, фон, од€г) р≥шенн≥ образу людини, Ї доступним дл€ сприйманн€, розум≥нн€ ≥ творчого використанн€ дошк≥льниками в процес≥ малюванн€.

¬ основу педагог≥чноњ технолог≥њ щодо збагаченн€ дит€чого малюванн€ в жанр≥ портрету покладено живе спогл€данн€, спостереженн€ св≥ту людей, ознайомленн€ д≥тей ≥з портретним жанром живопису, особою художника-портретиста, художньою практикою малюванн€ людини.

Ќа першому етап≥ Ч "“акий ц≥кавий св≥т людей" Ч дорослий маЇ викликати ≥нтерес у дитини до вивченн€ св≥ту людини.

ƒругий етап Ч "—в≥т людей у портретному живопис≥" Ч ставить за мету допомогти дитин≥ усв≥домити можливост≥ створенн€ виразного образу людини у малюнку. "ƒавай погл€немо, €к художники малюють людей.

“рет≥й етап Ч "¬чимос€ у художник≥в-портретист≥в" Ц маЇ за мету вправл€нн€ в техн≥ц≥ зображенн€ портрета

„етвертий етап Ч "ћи Ч художники-портретисти" головною метою маЇ стати створенн€ виразного образу людини. ќсобист≥сн≥ €кост≥, набут≥ дитиною впродовж ознайомленн€ з≥ св≥том людей у портретному живопису, а саме:

≥нтерес, спостережлив≥сть, уважн≥сть, повага, толерантн≥сть, емпат≥€, розум≥нн€ анатом≥чноњ будови т≥ла, а також бажанн€ малювати людей, створюють спри€тлив≥ умови дл€ усп≥шного малюванн€, €ке даЇ д≥т€м задоволенн€ в≥д усв≥домленн€ своЇњ ц≥нност≥ в соц≥ум≥. јдже згодом можна зробити та подарувати портрети близьких, орган≥зувати експозиц≥ю власного малюнка.

ћјЋё¬јЌЌя ¬ ∆јЌ–≤ Ќј“ё–ћќ–“”

÷ей вид малюванн€ передбачаЇ введенн€ дитини у св≥т предмет≥в, розвиток естетичного ставленн€ до предмет≥в, €к≥ складають в сукупност≥ культуру людства. ”вага дитини, ѓѓ ≥нтереси та бажанн€ зосереджуютьс€ на предмет≥.

ƒл€ реал≥зац≥њ основноњ мети необх≥дно визначити осв≥тн≥ завданн€, а саме:

Х збагачувати ц≥л≥сне у€вленн€ д≥тей про св≥т предмет≥в €к джерело творчих задум≥в;

Х розвивати основи св≥тосприйманн€ (чутт€ форми, кольору, простору, часу);

Х знайомити д≥тей з мистецтвом натюрморту, особою художника, його творчим процесом;

Х навчати способ≥в створенн€ виразного образу;

Х виховувати емоц≥йно-ц≥нн≥сне ставленн€ до предметного св≥ту.

¬ивченн€ закон≥в натюрморту та зображенн€ його дитиною м≥стить можливост≥ дл€ розвитку естетичного св≥тосприйманн€, розум≥нн€ закон≥в краси та гармон≥њ, започаткуванн€ образотворчоњ грамоти, ос€ганн€ законом≥рностей просторових зв'€зк≥в предмет≥в ≥ розвитку предметного реал≥стичного малюнка.

ќсновними етапами навчанн€ д≥тей малювати в жанр≥ натюрморту Ї живе спогл€данн€, зануренн€ у св≥т предмет≥в, ос€ганн€ таЇмного житт€ ≥ функц≥онуванн€ предметного св≥ту, ознайомленн€ з жанром натюрморту в живопис≥, особою художника, творчим процесом; художн€ практика складанн€ й малюванн€ натюрморт≥в.

ѕерший етап -"“акий ц≥кавий св≥т предмет≥в". …ого мета Ч показати д≥т€м р≥зноман≥тний св≥т предмет≥в

ƒругий етап Ч "ѕодорож у св≥т натюрморту". …ого мета Ч ознайомити д≥тей з мистецтвом натюрморту, особою художника, творчим процесом

“рет≥й етап Ч "¬чимос€ у художник≥в". …ого метаЧ оволод≥нн€ техн≥кою малюванн€ натюрморту, необх≥дними виражальними засобами.

„етвертий етап Ч "ѕредметний св≥т у малюнках", …ого мета Ч навчити д≥тей перенесенню у€влень, вражень, знань, навичок та творчих ум≥нь у малюнки дл€ збагаченн€ њх €к≥сним зображенн€м предмет≥в.

ƒ≥ти в≥д народженн€ занурюютьс€ у св≥т природи, людей. “ому сл≥д звернути увагу на те, що мистецтво живопису додаЇ нашому життю особливоњ краси, розпов≥даЇ про майстерн≥сть ≥ талановит≥сть людини, закликаЇ кожного в≥дчути в соб≥ художника.

ћ≥с≥€ дорослого Ч допомогти малюков≥ в п≥знаванн≥ образотворчого мистецтва ≥ тод≥, насл≥дуючи художника, в≥н буде см≥лив≥шим у малюванн≥ та отримаЇ насолоду в≥д усп≥ху.

Ђ–озвиток творчоњ особистост≥ дитини через образотворче мистецтво"

ѕривчаючи д≥тей жити ≥ працювати за законами краси, треба змалечку привчати њх бачити красу оточуючого св≥ту. ѕотреба в крас≥ у дитини ≥снуЇ з перших дн≥в житт€. ѕочинаючи освоювати елементарн≥ рухи, малюк т€гне руки до красивоњ ≥грашки ≥ затихаЇ, почувши звуки музики, дивл€чись ≥люстрац≥њ до своњх книжок, говорить: Ђ√арна!ї, ≥ сам пробуЇ малювати на аркуш≥ ол≥вцем т≥льки зрозум≥лу йому красу. ≤стину сприймаЇ т≥льки чиста душа. ƒуша малюкаЕ

ќбразотворче мистецтво - це введенн€ д≥тей у св≥т мистецтва, емоц≥йно повТ€зан≥ з своњм зм≥стом ≥ з≥ св≥том спостережень, переживань, роздум≥в. ƒитина повинна розум≥ти суть твор≥в мистецтва, що краса Ц пон€тт€ людське. “≥льки людина бачить красу, т≥льки дитина св≥домо њњ створюЇ.

—пециф≥кою розвитку художньоњ творчост≥ д≥тей Ї:

- система навчанн€ д≥тей з 4-6 рок≥в;

- актив≥зац≥€ соц≥ативного мисленн€, фантаз≥й та художньоњ у€ви в ≥грових та проблемних ситуац≥€х кожного зан€тт€;

- зростаюча роль композиц≥њ €к умови, що створюЇ можлив≥сть дл€ ви€вленн€ творчих зд≥бностей д≥тей.

≈лементарна художн€ грамота активно спри€Ї ≥ найкраще засвоюЇтьс€ д≥тьми на образних, ≥грових та емоц≥йних насичених формах.

ƒиференц≥йований п≥дх≥д до д≥тей на зан€тт€х з художньоњ творчост≥ може ви€вл€тис€ за зм≥стом та р≥внем складност≥ завданн€ дл€ кожноњ дитини.

Ќа початковому етап≥ важливо навчити вихованц≥в активно сприймати навколишн≥й св≥т. ƒ≥ти мають набути навичок ор≥Їнтуванн€ у р≥зноман≥тному св≥т≥ просторових форм, навчитис€ пор≥внювати ≥ вир≥зн€ти основн≥ кольори ≥ в≥дт≥нки, пластинн≥ особливост≥ найпрост≥ших форм. Ќа зан€тт€х по зображувальн≥й д≥€льност≥ д≥ти мають навчитис€ працювати з р≥зноман≥тним матер≥алом, використовувати його, €к художн≥й, ознайомитис€ з елементами граф≥ки, живопису.

ћалюванн€ Ц благородна д≥€льн≥сть дл€ вихованн€ почутт≥в. “ому, передус≥м, д≥ти любл€ть малювати. «ан€тт€ з малюванн€ може стати зустр≥ччю дитини з твором мистецтва Ц казкою, загадковим дл€ нењ. “ак≥ зустр≥ч≥ дошк≥льн€т допомагають пом≥чати красу, рад≥ти й дивуватись њй ≥ висловлювати своњ почутт€.

“ак, зустр≥чаючись з творами живопису, д≥ти не просто розгл€дають картину, вони можуть захопитись нею. ¬они здатн≥ захопитись ≥ св≥том, створеним митцем. ≤ дорослий крок за кроком веде маленьк≥ в≥дкрит≥ душ≥ у цей св≥т. ¬ихователь пропонуЇ глибоко вдихнути ≥ в≥дчути пахощ≥ пов≥тр€, €ким насичений весн€ний краЇвид, одержати насолоду в≥д терпкого аромату молодоњ земл≥ ≥ солодкого запаху кв≥тучоњ вишн≥, прост€гти долон≥ до св≥тла, що ллЇтьс€ з океану ≥ в≥дчути тепло сон€чних промен≥в.

ѕерш≥ зустр≥ч≥ складають ц≥лий цикл зан€ть. ƒ≥ти дослухаютьс€ до аркушу паперу, влаштовують йому побаченн€ з водою, п≥знають таЇмниц≥ гуаш≥, акварел≥, гостюють у корол≥вств≥ ол≥вц≥в.

ѕерше зан€тт€ Ц ознайомленн€. ¬оно несе велике ≥нформац≥йне й емоц≥йне навантаженн€. ¬≥дбуваЇтьс€ перша зустр≥ч з темою. ¬она маЇ зац≥кавити, захопити. ¬ кожн≥й реч≥, нав≥ть добре знайом≥й, побутов≥й, можна знайти таЇмницю.

ќсновна частина зан€тт€ в≥дводитьс€ саме дл€ зануренн€ в тему, ≥ лише невелика частина Ц малюванн€, що маЇ характер вправ з фарбами, пензлем або ол≥вцем.

Ќа другому ≥ третьому зан€тт€х д≥ти здобувають певний досв≥д з теми ≥ оволод≥вають прийомами ≥ техн≥кою малюванн€. ÷е вже навчальн≥ зан€тт€. “ут д≥ти навчаютьс€ техн≥чних навичок, щоб допомогти краще визначити себе в малюнку. Ќавчанн€ носить мТ€кий характер.

ќсновне зан€тт€ циклу Ц творче. ¬оно даЇ дошк≥льникам найб≥льшу насолоду, адже д≥ти малюють за задумом у межах визначеноњ теми. якщо перша зустр≥ч здивувала ≥ створила на них враженн€, дв≥ наступн≥ дали збагнути таЇмниц≥ ≥ в≥дтворити њх на аркуш≥ паперу, то заключна частина дала змогу ос€гнути всю тему ≥ пропустити њњ кр≥зь себе, виразити своЇ ставленн€, своњ почутт€ в малюнку.

 ожний цикл включено в систему зан€ть у певн≥й посл≥довност≥ Ц так, щоб чергувалис€ р≥зн≥ види роб≥т.

Ќеобх≥дною умовою Ї атмосфера на зан€тт€х з малюванн€. ”становлений академ≥чний стиль маЇ поступатись њй м≥сцем, адже лише розкута дитина здатна глибоко в≥дчути ≥ передати своњ почутт€.

ƒ≥ти зак≥нчують своњ роботи неодночасно. ’то зак≥нчив Ц в≥льний. в≥н дос€г мети ≥ тепер може спостер≥гати за д≥тьми, за д≥€ми товариш≥в, оц≥нювати њх результати. ¬они не повинн≥ залишити студ≥ю не розгл€нувши вс≥ малюнки. “ой, хто глибоко зануривс€ у роботу, маЇ право зак≥нчити њњ. ¬≥д того, чи зак≥нчують юний художник своЇ твор≥нн€, залежить його дальше ставленн€ до роботи. Ќезак≥нчений малюнок, перерваний процес Ц небезпечн≥. ¬они можуть спричинити байдуже ставленн€ до малюванн€.

” сучасних умовах першочерговоњ значущост≥ в процес≥ естетичного вихованн€ особистост≥ набувають в≥зуальн≥ види мистецтва, до €ких належать ≥ образотворче мистецтво, воно справл€Ї на людину чи не найефективн≥шу д≥ю на емоц≥йно чуттЇву сферу, поглиблюЇ знанн€, ≥нтононф≥куЇ в≥зуальний ≥ сенсорний досв≥д, формуЇ загальну та естетичну культуру. ѕевною м≥рою впливаю впливаючи на внутр≥шн≥й св≥т дитини, образотворче мистецтво залучаЇ до людських емоц≥й, виховуЇ здатн≥сть ор≥Їнтуватис€ в навколишньому житт≥, пробуджуЇ спри€тлив≥сть до прекрасного, стимулюЇ розвиток образного мисленн€, асоц≥ативноњ памТ€т≥, художньоњ у€ви. —таючи зв€зоком дл€ ≥дей та почутт≥в, сп≥льною мовою дл€ р≥зних вид≥в мистецтв, воно олюднюЇ ≥нш≥ сфери п≥знанн€ дитини, збагачуЇ њњ духовне житт€. —ьогодн≥ основним завданн€м художньо Ц естетичного розвитку Ї розвиток особистост≥, ц≥л≥сност≥, духовност≥ та посл≥довне формуванн€ естетичноњ культури. ¬ихованн€ активного ставленн€ до естетичних €вищ д≥йсност≥ та мистецтва; ц≥леспр€моване та систематизоване формуванн€ навичок естетичного формуванн€ навичок естетичного сприйманн€ та оц≥нноњ д≥€льност≥; стимулюванн€ та актуал≥зац≥€ творчого потенц≥алу ≥ вдосконаленн€ практичних знань, навичок та ум≥нь в галуз≥ мистецтва, розвиток прагненн€ до творчого потенц≥алу ≥ вдосконаленн€ практичних знань, навичок та ум≥нь в галуз≥ мистецтва, розвиток прагненн€ до творчоњ саморегул€ц≥њ у р≥зних видах художньоњ д≥€льност≥. Ќайб≥льш актуальним, результативним механ≥змом зд≥йсненн€ цих завдань виступаЇ ≥нтеграц≥€ (взаЇмопроникненн€ р≥зних вид≥в мистецтв на баз≥ одного пров≥дного осв≥тнього компоненту), що робить можливим системне формуванн€ у св≥домост≥ дошк≥льноњ картини, ц≥л≥сност≥ та гармон≥њ навколишнього св≥ту.

Ќјѕ–» Ћјƒ:

¬≥зуальне мистецтво

1. ќбразотворче мистецтво (пейзаж, опис, живописЕ).

√раф≥ка (книжкова, силуетна, плакатна, компТютерна).

—кульптура (кругла, рельЇфна, декоративна, портретна).

ƒекоративно Ц ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, керам≥ка, народна ≥грашка, розпис, мал€рство).

2. јрх≥тектура (народна, житлова, промислова).

3. ƒизайн (паперова пластика, конструюванн€, моделюванн€, макетуванн€).

4. ’удожн€ фотограф≥€ (пейзаж, портретЕ).

5. Ќародознавство Ц €к комплексне поЇднанн€ р≥зних вид≥в мистецтва у синкретних формах, народних традиц≥й, обр€д≥в, звичањв та св€т.

¬се що Ї неправильне у п≥дход≥ виховател€ до зображувальноњ д≥€льност≥, про€вл€Їтьс€ у наступному:

ѕерша причина

а) малюку навТ€зують конкретн≥ штампи ≥ стереотипи (трава зелена, небо синЇ);

б) виробл€ютьс€ алгоритми зображувальноњ д≥€льност≥, наприклад: щоб правильно намалювати, потр≥бно повторити м≥й зразок;

в)виключаЇтьс€ можлив≥сть самовираженн€ малюнка в кольор≥, л≥н≥њ (використанн€ чистих кольор≥в без зм≥шуванн€ фарб, ч≥тка обводка контура €к в мультипл≥кац≥њ).

ƒруга причина

 оли вихователь боњтьс€ дати д≥т€м р≥зн≥ зображувальн≥ матер≥али (малювати т≥льки ол≥вц€ми, л≥пити т≥льки пластил≥ном).

“рет€ причина

ќсновна причина Ц невм≥нн€ виховател€ розвивати естетичне сприйманн€ у д≥тей (тут важливий зв'€зок батьк≥в ≥ педагог≥в).

Ћ≥тература: Ѕеб≥х √. ƒ. Ђ–озвиток творчоњ особистост≥ дитини на зан€тт€х по зображувальн≥й д≥€льност≥ї Ѕ¬ƒ— є5-6, 2005р.

ќсновн≥ аспекти вир≥шенн€ проблеми розвитку творчих зд≥бностей у д≥тей дошк≥льного в≥ку

–еформуванн€ системи осв≥ти висуваЇ розвиток творчоњ особистост≥ дитини €к одне з пр≥оритетних завдань. Фћета державноњ пол≥тики щодо розвитку осв≥ти пол€гаЇ у створенн≥ умов дл€ розвитку особистост≥ ≥ творчоњ самореал≥зац≥њ кожного громад€нина ”крањниЕУ (Ќац≥ональна доктрина розвитку осв≥ти, затверджена ”казом президента ”крањни в≥д 17. 04 2002 р. є347 / 2002). —аме в≥д творчих людей, €к≥ можуть дос€гти усп≥х≥в у д≥€льност≥ завд€ки певним ≥ндив≥дуальним та типолог≥чним рисам, залежить розвиток сусп≥льства.

ƒошк≥льна осв≥та Ч первинна складова у систем≥ безперервноњ осв≥ти в ”крањн≥, правову основу €коњ складають державн≥ нормативно-правов≥ документи: «акон ”крањни Дѕро осв≥ту", Ќац≥ональна доктрина розвитку осв≥ти, «акон ”крањни Дѕро дошк≥льну осв≥ту", ѕоложенн€ про дошк≥льний навчальний заклад, Ѕазовий компонент дошк≥льноњ осв≥ти. «азначен≥ документи ч≥тко визначають, що в умовах оновленн€ сусп≥льства, в≥дродженн€ нац≥ональноњ культури ор≥Їнтац≥€ на творчий розвиток особистост≥ Ї св≥тогл€дною засадою сучасного вихованн€ та осв≥ти. ¬они ор≥Їнтують на п≥двищенн€ рол≥ завдань розвитку творчого потенц≥алу дитин€ €к засобу формуванн€ њњ духовного св≥ту, нац≥ональноњ св≥домост≥, морально-етичних ≥деал≥в. ” своњй основ≥ дошк≥льна осв≥та маЇ забезпечити своЇр≥дн≥сть, ун≥кальн≥сть, неповторн≥сть, залишитис€ самоц≥нною осв≥тньою ланкою з притаманними њй специф≥кою, ц≥л€ми й завданн€ми.

√оловна мета дошк≥льноњ осв≥ти: формуванн€ базису Фособист≥сноњ культури дитини через в≥дкритт€ њњ св≥ту в його ц≥л≥сност≥ та р≥зноман≥тност≥У (Ѕазовий компонент дошк≥льноњ осв≥ти в ”крањн≥).

ѕсихологи розгл€дають творч≥сть €к вищий р≥вень лог≥чного мисленн€, Ї поштовхом до д≥€льност≥. ¬изначенн€ пон€тт€ творчоњ особистост≥ у ф≥лософськ≥й педагог≥чн≥й та психолог≥чн≥й л≥тератур≥ прид≥л€Їтьс€ багато уваги (¬.≤. јндрЇЇв, ƒ.Ѕ. Ѕого€вленська, –.ћ. √рановська, ј.«.«ак, Ќ.¬.  ичук, Ќ.¬.  узьм≥на, —.ќ. —исоЇва та ≥н.).

Ѕ≥льш≥сть автор≥в погоджуЇтьс€ з тим, що творча особист≥сть Ц це ≥ндив≥д, €кий волод≥Ї високим р≥внем знань маЇ пот€г до нового, ориг≥нального. ƒл€ творчоњ особистост≥ творча д≥€льн≥сть Ї життЇвою потребою, а творчий стиль повед≥нки найб≥льш характерний. √оловним показником творчоњ особистост≥, њњ найголовн≥шою ознакою вважають на€вн≥сть творчих зд≥бностей, €к≥ розгл€даютьс€ €к ≥ндив≥дуальн≥ психолог≥чн≥ зд≥бност≥ людини, що в≥дпов≥дають вимогам творчоњ д≥€льност≥ ≥ Ї умовою усп≥шного компонуванн€. “ворч≥ зд≥бност≥ повТ€зан≥ ≥з створенн€м нового, ориг≥нального продукту

ќр≥Їнтован≥сть Ѕазового компонента на кожну особист≥сть допомагаЇ уникнути усередненост≥, рецептурност≥ в осв≥т≥, д≥йти до кожноњ окремоњ дитини, розкрити вс≥ њњ можливост≥ та задатки. ¬ажливо усв≥домити головне: дитина не об'Їкт, а суб'Їкт активноњ сп≥впрац≥ з дорослим.

“ворчо спр€мован≥й активност≥ дошк≥льника притаманн≥: активн≥сть у мисленн≥ та д≥€х, ≥н≥ц≥ативн≥сть, на€вн≥сть певних нахил≥в, зд≥бностей, ≥нтерес≥в, творчоњ у€ви; небайдуже ставленн€ до навколишньоњ д≥йсност≥, здатн≥сть пом≥чати, переживати, творити нове, сумн≥ватис€ й шукати шл€хи р≥шень, отримувати задоволенн€ в≥д результату й самого процесу творенн€; достатн≥й р≥вень життЇвоњ компетентност≥.

” досл≥дженн€х проблеми розвитку дит€чоњ творчост≥ представники гуман≥стичноњ педагог≥ки довод€ть њњ очевидну сусп≥льно-педагог≥чну ц≥нн≥сть, €ка пол€гаЇ у формуванн≥ ун≥кальних креативних зд≥бностей, що забезпечують дитин≥ участь у найр≥зноман≥тн≥ших видах д≥€льност≥. “ворч≥сть у дитинств≥ не самоц≥ль, а зас≥б та умова всеб≥чного гармон≥йного розвитку, ви€вленн€ свого розум≥нн€ навколишнього, свого ставленн€ до нього. ¬она допомагаЇ розкрити внутр≥шн≥й св≥т, особливост≥ сприйманн€, у€влень, ≥нтерес≥в, зд≥бностей.

ƒоведено, що становленн€ творчоњ особистост≥, розвиток њњ творчих зд≥бностей у д≥тей залежить в≥д гармон≥йного поЇднанн€ природних задатк≥в, вагомих дл€ конкретноњ дитини мотив≥в д≥€льност≥ та спри€тливого розвивального середовища. ¬ажливим чинником усп≥ху Ї також вихованн€ морально-вольових €костей, розвиток емоц≥йноњ сфери та набутт€ дошк≥льниками певних знань, ум≥нь ≥ навичок, €к≥ необх≥дн≥ дл€ про€вленн€ творчого потенц≥алу. ѕедагоги-дошк≥льники повинн≥ памТ€тати, що саме знанн€, ум≥нн€ й навички Ц основа розвитку творчоњ у€ви, фантаз≥њ, вт≥ленн€ дит€чоњ творчост≥.

” контекст≥ особист≥сного вим≥ру осв≥ти, зокрема, дошк≥льноњ галуз≥, зм≥нюЇтьс€ усталений стереотипний погл€д на дитину лише €к на обТЇкт вихованн€, що потребуЇ пр€мого кер≥вництва, творчим процесом. ѕедагог≥чн≥ прац≥вники дошк≥льноњ осв≥ти в умовах сьогоденн€ розгл€дають дитину €к субТЇкт творчого процесу ≥ в≥дпов≥дно орган≥зовують д≥€льн≥сть малюка на основ≥ гуман≥стичного п≥дходу у навчально-виховному процес≥:

- св≥т Фд≥тейУ ≥ св≥т ФдорослихУ розгл€даЇтьс€ €к дв≥ р≥вноправн≥ складов≥ частини людства;

- дорослий не над дитиною, а пор€д, разом з дитиною;

- пр≥оритет д≥алогу дитини з дорослим, в €кому забезпечуЇтьс€ повноц≥нна участь дитини, до думки дитини в≥днос€тьс€ €к до думки дорослого;

- сп≥льна участь дорослих ≥ д≥тей в орган≥зац≥њ життЇд≥€льност≥ забезпечуЇ можлив≥сть зд≥йсненн€ принципу сп≥вучаст≥, сп≥втворчост≥;

- ор≥Їнтац≥€ на кожну дитину €к на ≥ндив≥дуальн≥сть, забезпечуЇ вихованн€ особистост≥;

- пр≥оритет родинного вихованн€ над сусп≥льним забезпечуЇ активн≥сть батьк≥в у навчально-виховному процес≥, спонукаЇ батьк≥в до глибокого розум≥нн€ своЇњ дитини, ви€вленн€ творчих зд≥бностей та забезпечити умови дл€ њх розвитку;

- Їдн≥сть нац≥онального ≥ загальнолюдського, що передбачаЇ створенн€ дл€ дитини нац≥ональноњ картини св≥ту; формуванн€ нац≥ональноњ психолог≥њ, г≥дност≥ засобами нац≥ональноњ культури; забезпеченн€ етн≥зац≥њ особистост≥ Ц природне входженн€ дитини в духовний св≥т, традиц≥йне житт€ р≥дного народу, нац≥њ €к елемента загальнолюдськоњ культури;

- розвиваючий характер навчанн€, ор≥Їнтований на €к≥сн≥ зм≥ни в ц≥л≥сн≥й систем≥ особистост≥ дитини;

- оптим≥зац≥€ навчально-виховного процесу, що передбачаЇ дос€гненн€ кожноњ дитини найвищого р≥вн€ розвитку, творчих зд≥бностей, знань, ум≥нь ≥ навичок, псих≥чних ор≥Їнтац≥й, способ≥в дальност≥, можливих у даному в≥ц≥.

Ќеприпустиме жорстке управл≥нн€ творчою д≥€льн≥стю малюк≥в, €ке ірунтуЇтьс€ на авторитарност≥ дорослого, пост≥йному навТ€зуванн≥ регламентованих зразк≥в, шаблон≥в та власного баченн€.

ƒитина дошк≥льного в≥ку у процес≥ д≥€льност≥ активно д≥Ї ≥ в≥дкриваЇ щось нове дл€ себе, п≥знаЇ довк≥лл€, водночас спостереженн€ та анал≥з творчих про€в≥в дитини ви€вл€ютьс€ багатющим матер≥алом дл€ вивченн€ в≥дчутт€ духовного стану, внутр≥шнього св≥ту, адже њњ творч≥сть - це своЇр≥дний рентген дит€чоњ душ≥, њњ внутр≥шнього св≥ту, псих≥чного та ф≥зичного стану. ÷е могутн≥й ефективний зас≥б вивченн€ дит€чоњ природи, субкультури ≥ чинник впливу на њњ розвиток та вихованн€.

ѕр≥оритетними напр€мками роботи щодо розвитку творчих зд≥бностей дошк≥льник≥в Ї: оновленн€ зм≥сту навчально-виховного процесу, що пол€гаЇ у створенн≥ належних умов забезпеченн€ розвивального середовища, своЇчасному ви€вленн≥ природних задатк≥в, нахил≥в ≥ зд≥бностей дитини; ≥нтеграц≥њ родинного та сусп≥льного дошк≥льного вихованн€, формуванн≥ готовност≥ виховател€ до ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥.

ќтже, навчально-виховний процес у дошк≥льних навчальних закладах маЇ будуватис€ на принципах ≥нтеграц≥њ родинного ≥ сусп≥льного дошк≥льного вихованн€, на засадах нац≥ональноњ культури та загальнолюдських ц≥нност€х, сучасних дос€гненн€х психолог≥чних ≥ педагог≥чних культур, надбанн€х св≥тового досв≥ду.

√арант≥Їю активного впливу на розвиток творчих зд≥бностей у д≥тей вважаЇтьс€ побудова осв≥тнього пронесу з позиц≥њ особист≥сно-зор≥Їнтованого п≥дходу, створенн€ умов дл€ реал≥зац≥њ особистост≥ дитини через задоволенн€ базових потреб в≥дпов≥дно до соц≥окультурних норм, виб≥р зм≥сту й осв≥тн≥х технолог≥й повинен зд≥йснюватис€ з позиц≥њ урахуванн€ ун≥кальност≥, ≥ндив≥дуальност≥ кожноњ дитини.

ƒл€ забезпеченн€ творчого розвитку д≥тей дошк≥льного в≥ку педагог сам повинен бути п≥дготовленим до ц≥Їњ роботи, волод≥ти новим педагог≥чним мисленн€м, будувати осв≥тн≥й процес в≥дпов≥дно до ≥нтерес≥в: ви€вити глибоку увагу, повагу, турботу, любов до кожноњ дитини, бачити в н≥й ≤ндив≥дуальн≥сть, забезпечувати умови дл€ вихованн€ дитини €к особистост≥.

¬раховуючи вище сказане, сл≥д зазначити що перед науковими та педагогами-практиками постало завданн€: в≥днайти технолог≥ю своЇчасного ви€вленн€ в кожного вихованц€ ≥нтерес≥в, природних задатк≥в, нахил≥в, зд≥бностей; створити найб≥льш спри€тлив≥ умови дл€ њхнього розвитку; визначити конкретн≥ сфери можливого розвитку творчого дит€чого потенц≥алу. –еал≥зувати поставлен≥ ц≥л≥ в сучасн≥й осв≥т≥ можна при модерн≥зац≥њ усталеного арсеналу форм, метод≥в, прийом≥в та засоб≥в розвивально-виховноњ роботи з д≥тьми, педагогами та батьками.

« метою вир≥шенн€ зазначеноњ проблеми на курсах п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в дошк≥льноњ осв≥ти област≥ систематично проводитьс€ курс лекц≥й, сем≥нарських та практичних зан€ть за такими напр€мками:

- творчий п≥дх≥д педагог≥в до орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу у дошк≥льних навчальних закладах, п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ та фаховоњ майстерност≥ њх з урахуванн€м сучасних тенденц≥й розвитку осв≥ти, дос€гнень психолого-педагог≥чноњ практики щодо п≥дготовки до житт€ творчих особистостей;

- сучасний п≥дх≥д до орган≥зац≥њ та зм≥сту дошк≥льноњ осв≥ти, актив≥зац≥€ навчально-виховного процесу у дошк≥льних навчальних закладах, спр€мованого на саморозвиток та самовираженн€ кожноњ дитини, на ви€вленн€, розвиток њх творчих зд≥бностей, формуванн€ життЇвоњ компетентност≥ малюк≥в;

- орган≥зац≥€ психолого-педагог≥чноњ просв≥тницькоњ роботи з батьками, пропаганда з родинно-с≥мейного вихованн€ з розвитку творчих зд≥бностей у д≥тей, ум≥нн€ творчо працювати, знаходити ориг≥нальн≥ способи виходу з проблемних ситуац≥й.

ѕошук технолог≥й навчанн€ та вихованн€ д≥тей, €к≥ спри€ли б творчому зростанню особистост≥, Ч одне з найголовн≥ших завдань сучасноњ дошк≥льноњ педагог≥ки.

√. јльтшуллЇр, автор “–¬« (теор≥њ розвТ€занн€ винах≥дницьких завдань) визначив концептуальн≥ положенн€ технолог≥њ творчост≥:

- теор≥€ Ц катал≥затор творчого розвТ€занн€ проблеми;

- знанн€ Ц ≥нструмент, основа творчоњ ≥нтуњц≥њ;

- творчими зд≥бност€ми над≥лена кожна людина (винаходити можуть ус≥);

- творчост≥ треба навчити ус≥х;

- творчост≥, €к ≥ будь-€коњ ≥ншоњ д≥€льност≥ можна вчитис€.

ѕедагог≥чн≥ прац≥вники дошк≥льноњ галуз≥ систематично використовують у своњй д≥€льност≥ завданн€ за “–¬«, що спри€Ї оволод≥нню д≥тьми методами пошуку нового, розвитку системного та д≥алектичного мисленн€, розвитку творчоњ у€ви, фантаз≥њ, зниженню психолог≥чноњ ≥нерц≥њ.

” сучасн≥й дошк≥льн≥й осв≥т≥ позитивно зарекомендували себе так≥ методи ≥ прийоми: розвивальн≥ ≥гри й вправи, проблемн≥ запитанн€, проблемно-пошуков≥ ситуац≥њ, експериментальн≥ досл≥дженн€, систематичн≥ спостереженн€, лог≥чн≥ задач≥ тощо.

Ќеординарний, творчий п≥дх≥д до ви€вленн€ творчих зд≥бностей у д≥тей дошк≥льного в≥ку та створенн€ в≥дпов≥дних умов дл€ њх розвитку Ц одне ≥з пр≥оритетних завдань педагог≥чних прац≥вник≥в дошк≥льноњ галуз≥ ≥ Ї запорукою усп≥ху у формуванн≥ творчо спр€мованоњ особистост≥ дошк≥льника. јдже лише творча особист≥сть здатна виховати ≥ншу, так само творчо спр€мовану особист≥сть.

¬и€вленн€ та розвиток творчих зд≥бностей у д≥тей дошк≥льного в≥ку потребуЇ розробки педагог≥чних технолог≥й, метою €ких Ї не накопиченн€ знань та ум≥нь, а пост≥йне збагаченн€ творчим досв≥дом ≥ формуванн€ елемент≥в самоорган≥зац≥њ кожноњ дитини. ƒосв≥д експериментальних навчальних заклад≥в доводить, що творчост≥, творчому мисленню можна вчитис€. “≥льки в процес≥ самост≥йноњ д≥€льност≥ в дитини можуть бути сформован≥ навички ≥нтелектуального саморозвитку.

—творенн€ атмосфери творчост≥, пошуку нового Ц одна з умов побудови навчально-виховного процесу в сучасних дошк≥льних навчальних закладах, що складаЇтьс€ з таких складових:

- високий р≥вень сформованост≥ елементарних п≥знавальних процес≥в;

- високий р≥вень активного мисленн€;

- високий р≥вень орган≥зованост≥ ≥ ц≥леспр€мованост≥ п≥знавальних процес≥в.

« огл€ду на це вихователь спр€мовуЇ розвиток дитини за напр€мками:

а) дитина п≥знаЇ, сприймаЇ та засвоюЇ довк≥лл€;

б) дитина впливаЇ на довк≥лл€;

в) дитина набуваЇ здатност≥ до ор≥Їнтац≥њ та саморегул€ц≥њ; в нењ формуЇтьс€ особист≥сний п≥дх≥д, до €вищ, середовища, вчинк≥в, а знанн€ стають практично спр€мован≥.

¬икористовуючи механ≥зм ви€вленн€ та розвитку творчих зд≥бностей у д≥тей, вихователь повинен сам волод≥ти моделлю продуктивного п≥знанн€ ≥ впроваджувати њњ в своњй д≥€льност≥.

¬ихователь повинен усв≥домити:

- знанн€ Ц знайомство з ≥деЇю, проблемою;

- сприйн€тт€ Ц з≥ставленн€ нового з≥ своњм досв≥дом, переробка ≥нформац≥њ;

- засвоЇнн€ Ц з≥ставленн€ власного досв≥ду з досв≥дом довк≥лл€, встановленн€ причинно-насл≥дкових звТ€зк≥в, перегл€д нагромадженого на€вних засоб≥в, метод≥в, бажанн€ вдосконалити те, що вже ≥снуЇ;

- вплив Ц виб≥р засоб≥в, метод≥в новоњ д≥њ, реал≥зац≥€, пор≥вн€нн€ результат≥в особист≥сного впливу.

¬ажливим дл€ виховател€ Ї вм≥нн€ повс€кчас ставити дитину в так≥ умови, коли вона самост≥йно приймаЇ р≥шенн€.

” центр≥ уваги повинна перебувати не середн€ дитина, а кожна дитина €к особист≥сть у своњй ун≥кальност≥.

јлгоритм д≥й технолог≥й п≥дведенн€ дитини до творчост≥:

- д≥€льн≥сть дитини не повинна регламентуватись, а њњ процес повинен бути орган≥зований так, щоб у ньому були елементи творчост≥;

- потр≥бно викликати ≥нтереси, кр≥зь €к≥ проход€ть ус≥ зовн≥шн≥ впливи, породжуючи внутр≥шн≥ стимули, що Ї збудниками активност≥ особистост≥.

—учасний характер навчанн€ дошк≥льник≥в забезпечуЇтьс€ значною м≥рою використанн€м розвивальних ≥гор в розумов≥й робот≥ та творч≥й активност≥.

«а допомогою таких ≥гор розвиваютьс€ ≥нтелектуальн≥ €кост≥:

- увага, памТ€ть;

- вм≥нн€ знаходити законом≥рност≥ ≥ систематизувати матер≥ал;

- здатн≥сть до комб≥нуванн€;

- вм≥нн€ знаходити помилки ≥ недол≥ки;

- просторове у€вленн€;

- здатн≥сть передбачати насл≥дки власних д≥й тощо.

ѕроблема формуванн€ творчого потенц≥алу дитини Ї складною, багатоаспектною ≥ разом з тим дуже важливою дл€ сучасноњ психолого-педагог≥чноњ науки та практики осв≥тньоњ галуз≥. –озумне поЇднанн€, врахуванн€ р≥зних аспект≥в ц≥Їњ сп≥льноњ проблеми дозволить дос€гти усп≥ху в розвитку дит€чоњ творчост≥, розвитку особистост≥ в ц≥лому.

Ћ≥тература

1. Ѕазовий компонент дошк≥льноњ осв≥ти.// ƒошк. вихованн€. - 1999. - є1.

2. ѕрограма розвитку обдарованих д≥тей та д≥агностичн≥ методики / ƒемченко ¬.¬., –абченюк “.—., —авчук Ћ.ќ. - –≥вне, 2006.

3. ѕро дошк≥льну осв≥ту: «акон ”крањни в≥д 11 липн€ 2001 р. є2668 - III // «агальна середн€ осв≥та: зб≥рник нормативно-правових документ≥в -  ињв: Ќ≥члава, 2003. - —.98 - 124.

4. ћакр≥д≥на Ћ. “ехнолог≥€ “–¬« Ц сучасна технолог≥€ навчанн€ творчост≥ / Ћ. ћакр≥д≥на // «авуч. Ц 2004. - є34. - —. 6 -7.

5. Ќац≥ональна доктрина розвитку осв≥ти // ƒошк. вихованн€. - 2002. - є7.

6. —учасн≥ аспекти розвитку творчоњ особистост≥ // ƒайджест педагог≥чних ≥дей особистост≥ та технолог≥й ЂЎкола-паркї. - 2002. - є3.

7. ќрган≥зац≥йно-педагог≥чн≥ аспекти д≥€льност≥ нових тип≥в дошк≥льних заклад≥в: метод. рек. -  ињв, 1997.

ќстаннЇ оновленн€ (10.11.2009)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2681 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2166 - | 2087 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.159 с.