Політичні Партії та партійні системи

1. ЩО ТАКЕ ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ?	2. КОНЦЕПЦІЇ ПОЛІТИНЧОЇ ПАРТІЇ	4. ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ
У наш час існує велика кількість визначень політичної партії (від лат. «pars» («частина», «partire» («ділити»). Чи не найзагальніше визначення належить К. фон Байме (нар. 1934) «Політична партія – це група громадян-однодумців, які діють спільно для досягнення спільних політичних цілей». Про політичні партії йдеться ще в писемних пам’ятках стародавньої Греції та Риму. М. Вебер вважав, що історично партії існували спочатку як аристократичні групи потім як політичні клуби і тільки згодом у вигляді сучасних масових партій. Шляхи утворення політичної партії: P внаслідок об'єднання гуртків і груп однакового ідейно-політичного спрямування; P у надрах масових рухів; P внаслідок розколу однієї партії на дві та більше; P внаслідок об'єднання двох та більше партій в одну; P під виливом міжнародної партійної системи; P як відродження партій, котрі існували раніше; P створення партії «під лідера»; P на основі регіональних організацій партії; P з ініціативи профспілок (лейбористські партії тощо). Функції політичної партії: Pінтегративна; P артикуляційна; Pагрегаційна (узагальнення інтересів); P політичної соціалізації і формування суспільної думки; P ідеологічна та розробки програм розвитку суспільства; P рекрутування; P участі у боротьбі за державну владу; P управлінська.	j Класова – політична партія є виразником інтересу певного класу та його найактивнішою частини (К.Маркса, Ф.Енгельса та ін.). k Ідеологічна– партії є виразниками спільних політичних поглядів, що узагальнюються в ідеологіях (Б. Констан). l Інституціональна – партія є соціальним інститутом, що діє в системі держави (М. Дюверже). m Прагматична – партії є об’єднаннями людей, які створюються з метою завоювання влади.
3. ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ
1. Місце в політичному спектрі	ліві; праві; центристські.	5. ВИБОРЧІ СИСТЕМИ
Мажоритарна система (фр. majorite — більшість) — система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів. а) відносної більшості (обраним вважається депутат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців; б) абсолютної більшості (обраним вважається депутат, за якого проголосувало більше половини виборців, в інакшому випадку проводять 2-й тур із двома кандидатами; в) мажоритарна система кваліфікованої більшості (обраним вважається кандидат або список, який отримав певну кваліфіковану більшість голосів виборців, яка є більшою за абсолютну (2/3, ¾). Пропорційна система (лат. proportio — співрозмірність) — система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців. а) з жорсткими списками; б) з преференціями; в) з напівжорсткими списками. Змішана система — система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем.
2. Організаційна структура	масові; кадрові.
3. Стиль керівництва	демократичні; авторитарні.
4. Територіальна репрезентативність	загальнонаціональні; регіональні.
5. Місце у політичній системі	нелегальні; легальні (правлячі; опозиційні).
6. Ідеологічна орієнтація	націоналістичні; консервативні; ліберальні; соціал-демократичні; комуністичні.
7. Методи діяльності	помірковані; радикальні.